Постнекласичний період становлення наукового знання, його парадигмальний вплив на вивчення етико-екологічної проблематики. Постнекласична раціональність екологічного знання як ментальне середовище, у якому поєднуються різні засади управління ресурсами.
При низкой оригинальности работы "Етико-екологічна проблематика у період постнекласичної епохи становлення наукового знання", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У дослідженні було здійснено аналіз парадигмального становлення наукового знання, зокрема постнекласичного, у працях В.С. Стьопіна. по-друге, у ХІХ ст. наука мала свій власний предмет, що був цілковито відокремленим від предметів всіх інших наук. Тому між кожною наукою та її методами раніше існувала строга відповідність: одна наука - один предмет. Новий статус екологічного знання свідчить про те, що загроза людському життю (спричинена глобальною кризою) приводить до розуміння його пріоритетності у формуванні наукової системи уявлень про ту сферу, з якою людина взаємодіє у своїй діяльності і яка виступає безпосереднім місцем її щоденного існування як біологічного виду. Натомість, сучасна наука дослідила, що існує кілька вимірів реальності: реальність, з якою має справу наука; реальність буденного життя; субєктивна реальність; реальність ідеальних обєктів культури: наукових та філософських теорій, творів мистецтва; реальність міжіндивідуальних відносин, комунікації; поява віртуальної реальності як особливого типу міжлюдської комунікації за допомогою компютера, кожна з яких має свої критерії існування.
План
Основний зміст дослідження
Список литературы
1. Арутюнов В.Х. Філософія глобальних проблем сучасності / В.Х. Арутюнов, В.М. Свінціцький. - К.: КНЕУ, 2003. - 90 с.
2. Єрмоленко А.М. Соціальна етика та екологія. Гідність людини - шанування природи / А.М. Єрмоленко. - К.: Лібра, 2010. - 416 с.