Етикетна семантика в лексичних системах української, англійської та угорської мов - Автореферат

Оскільки найсуттєвіші риси національних мовних культур зберігаються в лексиці, і зокрема в етикеті, то саме зіставні вивчення відкривають широкі можливості для знайомства з іншими мовними культурами світу, а також повнішого усвідомлення особливостей рідної мовної культури, виявляючи в ній закони, що регулюють мовну діядьність суспільства. Нерозробленість проблем зіставної лексичної семантики етикетної лексики у віддаленоспоріднених і неспоріднених мовах - українській, англійській та угорській - пояснюється рядом причин, зокрема: а) відсутністю єдиного загальноприйнятого визначення основних понять лексичної семантики, яка виступае базовою дисциплиною для зіставної лексикології; б) недостатнім вивченням питання про природу мов, особливостей відображення мовних явищ у лексичному континуумі та слові як основній одиниці мови і мовлення; в) бага - багатоаспектністю й спецификою самого предмета дослідження - семантики слів на позначення етикету як складного суспільно та ситуативно обумовленого елемента культури; г) різноманітністю взаємозвязків між етикетними лексичними одиницями, що дозволяе виділяти в лексичній мовній системі семантичні угруповання, на основі яких формуються лексико-семантичні поля; ґ) складністю й широкомасштабністю системного аналізу кількісних та якісних семантичних змін у словниковому складі віддаленоспоріднених і неспоріднених мов під впливом лінгвістичних, а також екстралінгвальних факторів. Хоч той факт, що мова є засобом вираження і збереження результатів соціально - історичного досвіду людини, залишається незаперечним та загальновизнаним, усе ж соціальні аспекти семантики на сьогодні залишаються недостатньо розкритими й тому рідко стають основою зіставних досліджень. Лексична система української литературної мови лише зрідка вивчалася у порівняльно-зіставному плані з лексикою віддаленоспоріднених та неспоріднених мов, тоді як сучасний статус українськоі мови вимагає зясування місця та ролі державної мови України в системі мов (і культур) нової Європи. У дисертаційному дослідженні дістали своей подальший розвиток: а) слово як основна одиниця мови; б) структура та семантика слова; в) сема як компонент значення слова; г) теорія лексико-семантичного поля, його характер і системно-структурна організація; ґ) семантика слів у парадигмі когнітивної лінгвістики; д) полісемія (когнітивний аспект), синонімія, антонімія, типи звязків та відношень між елементами лексико-семантичного поля; е) зіставне дослідження лексичної семантики; є) лексикографі взагалі, а тлумачні словники зокрема як надійне джерело вивчення мовної семантики.Для вибору матеріалу дослідження системно-структурних особливостей лексичної семантики сучасної української мови вводиться формальний, суто мовний критерій - віднесеність слів, які аналізуються, до однієї частини мови - іменника, що дає змогу визначити й описати їх семантику за допомогою: 1) матричного аналізу семної структури етикетного слова при побудові таблиць на першому етапі класифікації матеріалу; У результаті картина польової структури етикетної лексики значно ускладнилася, розкрилися внутрішні механізми й динамика змістових взаємодій етикетних слів під впливом екстралінгвальних факторів, а це дало змогу сформулювати властивості й 7 визначити семантичні закономірності функціонування етикетної лексики в досліджуваних мовних системах. До слів з середнім ступенем полісемії відносяться благоговіння, ушанування (вшанування), преклоніння, схиляння, розкіш, слава, звеличник, прийом, пієтет, шана, поклонник, гордість, пишнота та ін., аналіз яких виявив таку закономірнсть: якщо етикетні слова схрестили свої шляхи і використовуються в одній сфері мови з певною ціллю, то до їх комунікативної функції ніби додається функція виразності і при цьому одне етикетне слово на фоні іншого висвічує свої особливі ознаки. Цей підхід до вивчення мовних засобів вираження етикету в сучасній українській літературній мові дав можливість встановити семантичні закономірності функціонування етикетної лексики, серед яких особливо виділяються: 1) поєднання у межах етикетних слів різноманітних протиставлень, що зумовлюють специфіку їх семантики; 2) наявність спільної семантичної ознаки в декількох етикетних словах, на основі чого вони можуть виступати синонімами й взаємозамінюватися; 3) наявність слів з протилежними значеннями на фоні синонімізації, при якому відбуваються процеси взаємовідштовхування й взаємопритягування антонімічних лексичних одиниць; 4) вживання етикетних слів у виразах, де розкривається їх подрібнена семантика, що містить досить розрізнені поняття обєктивноі дійсності під впливом екстралінгвальних факторів. Місце етикетних слів у лексичній системі англійської мови визначається не лише якісними, але й кількісними характеристиками, представленими в дисертації матрицями ЛСП етикету в українській, англійській та угорській мовах: багато елементів є показниками того, що етикетні слова групи займають густозаповнені місця в системі і мають широке застосування, тоді як рідкозаповнені місця

Основний зміст

У висновках сформульовано основні результати дисертаційного дослідження, зокрема віжзначено, що типологічне зіставлення етикетної семантики в лексичних системах української, англійської та угорської мов дозволило комплексно вивчити феномен етикету як явища, обумовленого соціальними, національно-культурними й індивідуально-психологічними чинниками.

Застосування розробленої методики органічно поєднало аналітичний і синтетичний методи дослідження етикетної лексики в українській, англійській та угорській мовних системах: з одного боку, етикетна лексика вивчалася як складова частина кожної окремо взятої досліджуваної мови, а з другого - проводилося її типологічне зіставлення у цих мовах.

До спільних властивостей етикетних лексичних одиниць української, англійської та угорської мов відносимо: а) наявність полісемії, синонімії, антонімії; б) безпосередні та опосередковані звязки між етикетними словами; в) експліцитне й імпліцитне вираження етикету словами досліджуваних мов; г) семантичну реактивність полісемічних етикетних іменників; ґ) поділ полісемічних етикетних лексичних одиниць на групи за ступенем полісемії; д) наявність моносемічних слів; е) наявність семного складу, де семи утворюють системи зі своїми ієрархізованими структурами; є) поділ сем на багатофункціональні та рднофункціональні; ж) два види однофункціональних сем.

Серед відмінних характеристик етикетних слів української, англійської та угорської мовних систем особливо виділено: а) кількісно різний лексичний і семний склад досліджуваного фрагмента кожної мови; б) неоднаковий характер етикетної лексики: загальнолюдський (в українській мові), соціально обумовлений (в англійській мові) і психолого-фізіологічний (в угорській мові); в) якісно нові типи етикетних стосунків між людьми - «доброчинний етикет» в етикетній лексиці англійської мови та «суспільно-історичний» в угорській мові; г) неоднакове наповнення семантичного простору етикетними словами; ґ) значне превалювання опосередкованих звязків між етикетними словами над безпосередніми (в угорській мові), на відміну від української та англійської; д) високий ступінь сполучуваності етикетних іменників з іншими частинами мови (в англійському матеріалі) порівняно з українським та угорським; е) на-явність національної специфіки вираження етикету (хліб-сіль; kalap; kйzcsуk).

Якісні та кількісні особливості й характеристики етикетних слів i їх значень в українській, англійській та угорській мовних системах вперше в синхронному плані представляють етикетну лексику у вигляді лексико-семантичних полів як фрагментів системно впорядкованих мовних угруповань з точки зору їх системноструктурної організації, взаємовідношень складних елементів, а також вивчення звязків між суміжними й несуміжними лексико-семантичними групами; проведено їх типологічний аналіз.

У роботі розкрито системні звязки та ієрархічні відношення між етикетними словами в полі, проаналізовано зовнішню будову і внутрішню системно-структурну організацію етикетних полів досліджуваних мов, а також виділено загальні й специфічні властивості ЛСП.

Типологічний аналіз етикетної семантики в лексичних системах української, англійської та угорської мов і одержаних етикетних ЛСП дав підставу розглядати етикетні поля як лінгвокультурологічні сутності, що мають свою структуру: ядро, периферію, елементи, повязані безпосередніми й опосередкованими звязками, мікрополя з мікроцентрами і периферією, їх відносну самостійність, напрямок, силу взаємовідношень між ядром і периферією, ядром і елементами, ядром та мікрополями тощо.

Різноманітні семантичні звязки та відношення між етикетними іменниками в межах окремих підгруп, груп, а також їх єдностях дозволяють виявляти найсуттєвіші, найтонші й найдрібніші деталі комунікативного функціонування слів, їх значущості, передачі ними національно-культурних особливостей носіїв мови та їх психолого-фізіологічних характеристик, на основі яких формуються картини світу.

Зображення етикетної лексики у формі графа дало можливість кількісно і якісно оцінити й визначити семантичні властивості та закони формування етикетної лексики в цілому i її компонентів зокрема. Графічний спосіб представлення семантичних звязків та семантичної структури етикетної лексики забезпечує максимальну наочність, на основі якої можна вивчати будь-яке системно-структурне угруповання лексики як споріднених, близькоспоріднених, так і віддаленоспоріднених й неспоріднених мов. У графі повністю відсутні перетини дуг та повтор слів, а це висуває на передній план точність визначення і розташування етикетних лексичних одиниць шляхом встановлення топографічних відстаней між ними.

Дослідження етикетних полів украінської, англійської та угорської мовних систем представляє цілісну картину відображення форм і засобів прояву етикету не лише з суто лінгвістичних позицій, а й з огляду на його фон: носіїв мов, ставлення до суспільних норм, шляхів передачі етикету поведінки, спілкування, внутрішнього стану, сприйняття обєктивної дійсності.

Етикетні лексико-семантичні поля постають як мовні системи з чітко вираженими структурами і водночас як фрагменти національних культур, у яких знаходять своє відображення непомітні нюанси духовного життя, свідомості людей, способ існування, суспільна діяльність, звички, традиції тощо, тобто етикетні ЛСП набувають ширшого і складнішого змісту: 1) польова модель етикету тлумачить досліджувані мови як системи підсистем, що характеризуються взаємодією та взаємопроникненням;

2) за цією моделлю мови розглядаються як безперервно функціональні системи, в яких проходить процес постійної зміни та перебудови елементів і відношень між ними;

3) у процесі польового структурування етикетної лексики розкриваються діалектичні звязки між мовними явищами і позамовною дійсністю. Елементи етикетного поля відносяться не тільки до мови, а й до культури, характеризуючись при цьому як мовними, так і своєрідними екстралінгвістичними вимірами, а їх семантика виступає по суті єдністю мовного значення і позамовного змісту;

4) у механізмі звязків між мовними явищами та позамовною дійсністю, їх закономірністю виявляється національна специфіка мовної свідомості, обумовлена соціальними (суспільно-політичними, культурними, економічними) і психолого-фізіологічними (менталітет, фізичний і духовний стан, діяльність мозку та нервової системи тощо) факторами.

Отже, етикетні ЛСП української, англійської та угорської мов структуруються на основі гносеологічних процесів і когнітивної систематизації їх елементів завдяки двобічній направленості до предметного світу й до мови, а також проміжкового положення між ними. Багатоманітність мовних концептів, що передають реальні предмети і процеси на позначення етикету в їх різноаспектних відношеннях та звязках, осмислюються на когнітивному рівні. На цьому рівні формуються такі категорії: етикетна множина, що складається з етикетних елементів; еквівалентність (синонімія етикетних елементів); протилежність (антонімія етикетних елементів) тощо. У результаті когнітивний контур етикетних полів досліджуваних мов можна вважати понятійним полем або глибинним змістом мовного поля.

5) Польовий підхід до змістової структури етикетного слова значною мірою розкриває його найтонші семантичні відтінки, характеризує зміну його семантики під впливом лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів;

6) міжмовне дослідження етикетного поля вирішує проблему співвідношення універсального та ідіоетнічного в мовних системах, а також виявляє національно-культурну специфіку членування і відображення у них обєктивної дійсності. Дана якісна характеристика доповнюється ще й кількісною ознакою - виділенням тих етикетних слів, які вибираються досліджуваними мовами для позначення однієї і тієї самої або подобної ситуації.

Зіставний аналіз етикетних полів української, англійської та угорської мов виявив необхідність урахування тісних взаемовідношень між мовою та культурою в цілому.

Даний аспект у поєднанні з типологічним зіставленням особливостей культури однієї мови з культурами інших різноструктурних мов дає поштовх до проведення досліджень з формування мовної особистості нового типу - показника духовного благополуччя суспільства, особистості високої інтернаціональної культури.

Результати даної роботи можуть успішно використовуватися у теорії і практиці перекладу, процесі шкільного та вузівського викладання іноземних мов, лексикографічній практиці, прикладній лінгвістиці, створенні передумов оперативного спілкування людини з машиною, формуванні «банків данних», побудові штучного інтелекту тощо.

1. Етикетна лексика в українській, англійській та угорській мовах: Монографія. - Ужгород: Інформ.-видавн. агентство «ІВА», 1998. - 256 с.

2. Лексична полісемія як спосіб системної організації етикетної лексики // Проблеми романо-германської філології: Зб. наук. праць. - Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ комітету інформації, 1998. - С. 54-58.

3. Деякі проблеми типологічного зіставлення української та англійської мов // Компаративний аналіз: Питання теорії і практики: Зб. наук. праць. - К.: НМК ВО, 1992. - С. 69-72.

4. Застосування математичних теорій в порівняльно-зіставних дослідженнях // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія романо-германська філологія. - Вип. 1. - Ужгород, 1994. С. 40-43.

5. Слово у мові та словнику // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія романо-германська філологія. - Вип. 3 - Ужгород, 1996. - С. 47-49.

6. 0 семантической соотнесенности русского уважать с его венгерским эквивалентом // Аста Hungarica. - 1992. - №1. - С. 41-43.

7. Принципы и методы изучения семантической интерференции // Аста Hungarica. - 1997. - №№4-5. - С. б5-70.

8. Особливості тлумачення слів-еквівалентів у неспоріднених мовах - угорській та англійській // Аста Hungarica. - 1997. - №6. - С. 90-93.

9. Соціолінгвістичні аспекти українсько-угорських міжмовних контактів // Аста Hungarica. - 1998. - №7-8. - С. 44-46.

10. Моносемічні елементи формування етикетного поля в угорській мові // Аста Hungarica. - 1998. - №7-8. - С. 47-49.

11. Этикет в системе современного украинского языка // Материалы конф. «Принципы и методы функционально-семантического описания языка: итоги, направления, перспективы». - Москва - Симферополь, 1997. - С. 299-301.

12. Ще раз про семантичне поле // Тези доп. наук.-практ. конф. молодих вчених, присвяченої 45-річчю УЖДУ. - Ужгород, 1990. - С. 84-85.

13. К вопросу о методике типологического сопоставления украинского и английского языков // Тезисы докл. V науч. конф. молодых ученых. - Ужгород, 1990. - С. 13.

14. Роль і місце мови у суспільстві // Тези доп. 50-ої підсумк. конф. проф. - викл. складу УЖДУ. - Ужгород, 1996. - С. 21.

15. Особливості побудови лексико-семантичного поля у неспоріднених мовах // Тези доповідей 49-ої підсумк. конф. проф.-викл. складу УЖДУ. - Ужгород, 1995. - С. 12.

16. Существительные, употребляющиеся для выражения религиозных чувств в английском и венгерском языках // Тезисы докл. IX Междунар. конгресса финно-угроведов. - Jyvдskylд, 1995. - С. 152.

17. К исследованию русско-венгерских семантических различий // Тезисы докл. VII Междунар. конгресса финно-угроведов. - Debrecen, 1990. - С. 45.

18. Leexico-semantic group of nouns denoting «respect» in English and Hungarian languages (on the material of English and Hungarian dictionaries) // Acta Hungarica. - 1994. - №3. - С. 45-58.

19. Nouns Denoting Religious Feelings in English and Hungarian // Sessiones sectionum Lexicologia & Onomastica. - Pars V. - Jyvдskylд, 1996. - Р. 27-29.

20. Presentation of the lexico-semantic group becsьlet in Hungarian and English dictionaries // Тезисы докл. VI Междунар. конгресса по угроведению. - Eger, 1994. - Р. 24-25.

Размещено на .ru