Розглядання етичного та психологічного ділового спілкування. Огляд вербальних засобів спілкування спрямованого на організацію і оптимізацію виробничої, наукової, комерційної та іншої діяльності. Аналіз мовленнєвого етикету та корпоративного іміджу.
Одні вважають, що спілкування слід вважати діловим, якщо його змістом виступає соціально значуща спільна діяльність, інші вважають, що ділове спілкування - це усний контакт між співрозмовниками, які мають для цього необхідні повноваження і ставлять перед собою завдання вирішити проблеми. Ділове спілкування визначимо як спілкування, метою якого є організація і оптимізація виробничої, наукової, комерційної чи іншої діяльності, де на першому місці стоять інтереси справи, а не конкретних співрозмовників. До способів спілкування відносять також способи впливу однієї людини на іншу (або інших), коли ми прагнемо "спровокувати" її поведінку в потрібному нам напрямі, знайти в системі її діяльності "слабкі місця", визначити фактори, що керують нею, і намагаємося змінити їх. До групи психологічних способів впливу на людей належать навіювання, наслідування, психічне зараження і т. ін. Переконання - це спосіб впливу, коли людина звертається до свідомості, почуттів і досвіду іншої людини з тим, щоб сформувати в неї нові установки.Аналіз наукової літератури показує, що більшість авторів схиляються до наступного визначення: імідж - цілеспрямовано сформований образ компанії, який виникає у потенційних клієнтів внаслідок емоційно-психологічного впливу інформації, що розповсюджується за допомогою реклами, ЗМІ, думок споживачів товарів або послуг компанії. Також як і людина, будь-який товар, компанії мають свій імідж незалежно від того,подобається він їм чи ні. Відомі вітчизняні дослідники в області корпоративної культури і ПР визначають ці категорії в такий спосіб: репутація - це надбана обєктом суспільна оцінка його якостей, достоїнств, недоліків засобами формування іміджу; престиж - це повага статусу, що склався в суспільній, діловій думці. У будь-якої організації існує імідж незалежно від того, хто над ним працює і чи працюють над ним узагалі. Тому реально можна вибирати не в площині "хочу імідж - не хочу імідж", а між керованим і некерованим іміджем.СИТУАЦІЯ 1: Соціальна відповідальність - це визначений рівень добровільної безкорисної підтримки вирішення соціальних проблем з боку підприємця, що має місце поза вимогами державних органів і над ними. Підприємець в доповнення до економічної відповідальності повинен враховувати людські і соціальні аспекти впливу свого бізнесу на працівників, партнерів, споживачів, і також, вносити позитивний внесок у рішення суспільних проблем суспільства в цілому. Монополія держави у сфері організації соціального захисту, супроводу життєдіяльності громадян (реалізації їх прав та свобод), не допущення конкуренції ідей та проектів з боку громадянського суспільства, які покликані розвязати проблеми життєдіяльності, через що громадяни починають вважаюти, що влада має забезпечувати вирішення всіх негараздів, займають при цьому позицію «паразитуючих суспільних елементів». Розвиток корпоративної соціальної відповідальності вітчизняним компаніям слід розпочинати із вибору найбільш перспективних форм соціального інвестування, які знаходяться в руслі довгострокового інтересу компанії. Тобто, корпоративна соціальна відповідальність проявляється у впливі управлінських рішень та результатів діяльності компанії (продукти, послуги) на суспільство і навколишнє середовище.
План
План
1. Питання теоретичне
1.1 Етика та психологія ділового спілкування. Вербальні засоби спілкування та мовленнєвий етикет
1.2 Корпоративний імідж, його створення, захист та підсилення. Звязки з громадськістю як засіб формування позитивного іміджу організації
2. Ситуації
Використана література
1. Питання теоретичне
1.1 Етика та психологія ділового спілкування. Вербальні засоби спілкування та мовленнєвий етикет
Список литературы
спілкування етикет корпоративний
1. Скібіцька Л.І./Організація праці менеджера./ Навч. посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2010. -360 с.
2. Фрайзер П.Сайтэл. Современные паблик релейшнз. - М.: Издательский Дом «Инфра - М», 2002.
3. Алешина И. В. Корпоративный имидж: стратегический аспект // Маркетинг в России и за рубежом. - 1998. - №1.
4. О.Й. Лесько, М. Д. Прищак, О. Б. Залюбівська, Г. Г. Рузакова «Етика ділових відносин».
5. Чайка Г.Л. - Культура ділового спілкування менеджера.
