Етика засобів масової інформації в сучасних політичних процесах - Автореферат

З огляду на це, в роботі проаналізовано різні концепції глобальної етики, загальні принципи глобальної етики, яка повязана з діяльністю світового співтовариства; журналістські принципи, концепції саморегулювання засобів масової комунікації європейських країн, національні кодекси професійної етики журналістів, а також загальні принципи етики електронних ЗМІ. Дисертаційна робота "Етика засобів масової інформації в сучасних політичних процесах" є одним з перших системних досліджень, в якому зроблено спробу розглянути етичні стандарти ЗМІ як чинника політичної культури та ідеології, принципи їх використання. Першу складають міжнародні документи в галузі прав людини, глобальної етики, свободи слова та етики, теоретичні дослідження зарубіжних фахівців: Г. Кузнецової "Ціннісно-етичне регулювання журналістської діяльності в Україні", в якому розглядаються такі поняття, як етика та етикет, принципи, норми та кодекси, визначається етика журналіста як складова загальної етики. Для вирішення поставлених завдань використовуються такі методи аналізу: компаративний (порівняльна характеристика кодексів етики), системний (створення рівнів етики, ієрархія моралі), ретроспективний (історичні фактори створення системи етики), структурно-функціональний (функції, які виконують етичні принципи в політичному середовищі), інституційний (розгляд міжнародних організацій, які займаються етикою) та емпіричний (практичні дослідження).Доведено, що системне дослідження медіаетики на концептуальних засадах зарубіжної та вітчизняної політології та журналістики дає змогу визначити новий науковий напрям, зясувати взаємодію етичних медіастандартів та політичної культури у політичних процесах. У першому розділі - "Теоретико-методологічні проблеми етики засобів масової інформації" - проаналізовано теоретичні підходи різних дослідників, які вивчали вплив етичних журналістських стандартів і принципів на політичні процеси, які відбуваються в суспільстві на різних етапах його функціонування. В дослідженні висвітлюються такі поняття, як соціальна етика, глобальна відповідальність; розглядаються три концепції, як мінімальні основи для глобальної етики (ненасильницьке вирішення соціальних конфліктів; дотримання певного кодексу законів; підтримка закладів, які підтримують економічний та законодавчий порядок); підкреслюється, що поняття "глобальна етика" вперше зявилося в релігійних вченнях. У "Декларації глобальної цивілізації", як теоретичній основі розвитку цивілізації XXI сторіччя, розглядаються загальні судження, такі, як висування проблеми глобальної цивілізації, значення глобальної цивілізації, джерела глобальної цивілізації, а також приватні судження; філософська ідея та спосіб мислення глобальної цивілізації; ціннісний ідеал та спосіб діяльності глобальної цивілізації, а також духовна сфера та форма вірування глобальної цивілізації. Шмельцле - теоретики проблеми етики в засобах масової інформації і їх відносин з політикою, вважають, що сьогодні надзвичайної вагомості набуває питання про етичні орієнтації в розвиткові засобів масової інформації.

Основний зміст роботи

Основні наукові положення, теоретичні та практичні висновки дисертації викладено у наступних публікаціях: 1. Хлистун Г.Ю. Політичні імперативи глобальної інфоетики // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2002. - Випуск 36 (частина 1). - с.42-47.

2. Хлистун Г.Ю. Принципи відповідальності засобів масової інформації та кожного окремого журналіста перед суспільством // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2004. - Випуск 47 (частина 1). - с.64-66.

3. Хлистун Г.Ю. Принципи відповідальності журналіста в документах ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2004. - Випуск 50 (частина 1). - с.95-97.

4. Хлистун Г.Ю. Право на інформацію: етичні аспекти доступу до персональної інформації // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2004. - Випуск 50 (частина 2). - с.81-82.

5. Хлистун Г.Ю. Система саморегулювання преси в європейському регіоні // Публіцистика і політика. Збірник наукових праць. Випуск 3. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики, 2002. - с.74-83.

6. Хлистун Г.Ю. Політичні імперативи інфоетики // Аналітика, експертиза, прогнозування: Монографія/ Макаренко Є.А., Рижков М.М., Ожеван М.А. та ін. - К.: Наша культура і наука, 2003. - с.329-338.