Етика як наука про мораль: її сутність, специфіку. Методологія мистецтвознавчих наук. Пізнання навколишньої реальності природи, суспільства, людини та її діяльності в усіх життєвих сферах. Предмет естетики: роль, місце в системі філософських знань.
При низкой оригинальности работы "Етика як наука та навчальний предмет. Предмет і система естетики", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Особливість цих (моральних) відносин полягає в тому, що в них суспільна сутність людини виражена в потребі співпричетності з іншим, суспільством, реалізується безпосередньо у ставленні до іншого як до людини, визначає мету моральних відносин і відповідні їй засоби досягнення. Тому з часів Арістотеля моральні відносини виокремлюються в їхній своєрідності як міжлюдські, визначаються як відносини безпосередньо між людьми на відміну від виробничих, правових тощо, в яких відношення людини до іншої, суспільства опосередковане виробництвом продукту, законом і т. п. Розглядаючи моральність у її практичному значенні для людського способу ставлення до світу в цілому, виражену в моральному спілкуванні здатність людини співвідносити себе з іншими людьми, керуючись поняттями ганебного або гідного людини, ми покладаємо в основу аналізу уявлення про міру людяності, маючи на увазі міру суспільного розвитку людини. Ці міркування мають однобічний характер і не передбачають розкриття генезису любові. їхня мета полягає в тому, щоб підкреслити, що етичні знання здобуваються з живої тканини моральних відносин, залежать від розуміння, яке своїми коренями сягає основи внутрішнього світу людини, її почуттів і переживань і відкривається в моральній діяльності. Кожен мусить розуміти моральність і осмислювати її, розкривати її загальнолюдський сенс і конкретно-історичний зміст, прагнути до істини про моральність і розпізнавати її через умонастрої своєї епохи, спиратися на знання про природу, сутність людини та відтворювати історично-конкретні періоди розвитку й прояву моральності у внутрішньому світі індивіда через його ставлення до інших людей.Естетика - слово грецьке (aistheticos), що означає те, що має чуттєвість, сприйнятливість. Естетика - галузь знань, що вивчає емоційно-чуттєве сприйняття дійсності, діяльність, в основі якої лежить уявлення про красу та її результати, зокрема, мистецтво, вивчає найзагальніші закони розвитку мистецтва та різноманіття естетичного ставлення людини до світу (природи, суспільства, людини та її діяльності в усіх життєвих сферах: професійно-виробничій, науково-пізнавальній, суспільно-політичній, сімейно-побутовій, дозвіллі). Естетика, естетичне як головне її поняття, аналізує найзагальніші характеристики якості, притаманні різним естетичним обєктам дійсності. Вивчення естетики формує естетичну свідомість майбутнього спеціаліста та розвиває уявлення, фантазію, художньо-образне мислення, потребу сприймати красу і отримувати від неї насолоду, бажання опанувати, цінувати і розуміти мистецтво, красиво поводитися тощо. Естетика досліджує загальні закономірності розвитку мистецтва, що проявляються у різних його видах, вивчає і власне процес художньої творчості, її субєкт і обєкт та засоби художньої творчості, процес художнього сприймання мистецтва та ін., тому що мистецтво існує лише у соціально-комунікативній системі: художник - мистецтво - споглядач, або художня творчість - мистецтво - художнє сприйняття.
План
План етика філософський природа
Вступ
1. Етика як наука та навчальний предмет
2. Предмет естетики: роль, місце в системі філософських знань
1. Етика як наука та навчальний предмет
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы