Основні моральні засади міжлюдських відносин. Розвиток та сучасний стан етичних теорій. Види етичних норм: універсальні, групові та особистісні. Співвідношення матеріальних і духовних факторів у визначенні мети та засобів у підприємницькій діяльності.
Протягом багатьох віків людство мріяло про щасливе і благополучне життя, наповнене високим сенсом, на засадах ідей добра і справедливості, вірності, честі, гідності, товариської взаємодопомоги, краси і гармонії. Совість, доброта, честь, гідність, обовязок і відповідальність - це моральні поняття і цінності, які завжди виражали постійне прагнення людства до духовного розвитку, відкривали перспективи досягнення досконалості людиною і надавали її життю гідності та сенсу. Особливо гостро проблема місця і ролі моральних цінностей у суспільному житті постала наприкінці XX ст., коли ставало дедалі очевидним, що визначні досягнення технічного прогресу обертаються катастрофічними наслідками для людини, якщо їм не відповідає розвиток культури суспільства. В історії людства вже не раз траплялось: чим гостріші проблеми постають перед людьми, чим невизначеніші перспективи на майбутнє, тим сильніше прагнення знайти певний грунт під ногами, те, заради чого варто було б жити, що могло б слугувати своєрідним камертоном душі, мірилом вчинків. Моральне легко набуває в нашій пострадянській свідомості присмаку чогось набридлого, нещирого: "моральний кодекс", морально-трудове виховання", "моральна стійкість людини-гвинтика".Тільки давньогрецькій філософії вдалося зробити рішучий крок від міфологічного до наукового, логічного поняття моралі і людини, дати поштовх розвитку етики. У Давній Індії до VI ст. до н.е. на підставі релігійно-міфологічної ідеології брахманізму й опозиційного йому буддизму виникають перші релігійно-етичні системи, які покликані духовними засобами цивілізувати суспільство і людину, гармонізувати відношення між ними, дати людині ціннісні орієнтири, окреслити коло основних обовязків і надати життю певного сенсу. Незважаючи на це, конфуціанство, перешкоджаючи розвитку особистої самостійності людини у питаннях моралі (все підкорялося порядку), сприяло розвитку самої моралі. Розглядаючи природу доброчесності, Арістотель відмічає, що є проявом розумної діяльності, яка характерна для людини, сааме цим людина відрізняється від інших живих істот. Знання визволять людину від неосвіченості, страху перед богами і смертю, відкриють людині смисл природи, звільнять від фаталізму, розкриють умови свободи.Але ж у своєму реальному, соціальному бутті мораль різнолика: свої особливі цінності й норми поведінки мають соціальні групи, економічні класи, етнічні та національні спільноти. З одного боку, існують універсалістські концепції, які прагнуть визначити основні цінності, мораль із точки зору "всіх розумних істот", загальнолюдської спільноти (Е.Кант). З іншого боку, в XIX - XX ст., особливо на засадах екзистенціальної філософії, набувають розвитку вчення та концепції, що ґрунтуються на особливостях моралі окремого людського індивіда, яка повязана з неповторністю його оточення і духом тієї спільноти (етнічної, національної), до якої він безпосередньо належить. У наш час цей напрям втілено в ідеях комунітаризму (від англ. community - община, спільнота). Іншими словами, якщо перед індивідом висунута певна моральна вимога, вона може бути висунута в таких самих обставинах й до будь-якої іншої людини.Однією з істотних проблем, які здавна постають у людському житті - є проблема співвідношення матеріальних і духовних факторів у визначенні мети та засобів, зокрема у підприємництві як однієї із сфер діяльності людини. Відомо, що якщо ми зосереджуємося на досягненні якоїсь практичної мети, все навколо (речі, люди) постає під тим кутом зору, чи здатні вони бути використані для досягнення цієї мети. На жаль, не завжди (особливо у стані роздратування, хвилювання) ми замислюємося над тим, чи можливе використання цих речей, людей для досягнення своїх цілей. Невідповідність мети і засобу становить не тільки небезпеку руйнування того, що використовується як засіб. Проте власне етичного характеру проблема співвідношення цілей і засобів набуває тоді, коли виникає питання про доцільність засобів, сумнівних саме в матеріальному відношенні - жорстоких, що принижують гідність людини або порушують інші норми моралі.
План
Зміст
1. Моральні засади міжлюдських відносин
2. Розвиток та сучасний стан етичних теорій
3. Види етичних норм: універсальні, групові, особистісні
4. Співвідношення матеріальних і духовних факторів у визначенні мети і засобів у підприємницькій діяльності
Список використаної літератури
1. Моральні засади міжлюдських відносин моральний етика бізнес підприємницький
Список литературы
Ботавина Р. Н. Этика деловых отношений: Учебное пособие для студентов обучающихся по экономическим специальностям. - М.: “Финансы и статистика”, 2010. - 208 с.
Гах Й. М. Етика ділового спілкування: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2012. - 160 с.
Герасимчук А. А., Тимошенко О. І. Етика та етикет. - К.: ЄУ. - 2011. - 350 с.
Герчикова И. Н. Деловая этика и регулирование международной коммерческой практики: Учебн. пособие - М.: Консалтбанкир, 2012. -576 с.
Дерлоу Дес. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень: Пер. з англ. - К.: Наукова думка, 2011. - 242 с.
Зусін В. Я. Етика та етикет ділового спілкування: Навч. посібник. -2-е вид., перероб. і доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2012. - 224 с.
Кубрак О. В. Етика ділового та повсякденного спілкування: Навч. посібник. - Суми: ВДТ “Університетська книга”, 2010. - 288 с.
Малахов В. Г. Етика: Курс лекцій. - К.: Либідь, 2010. - 304 с.
Мартыненко Н. М. Основы менеджмента: Учебник. - К.: Каравелла, 2013. - 496 с.
Палеха Ю. І. Ділова етика: Навчально-методичний посібник. - К.: ЄУФІМБ, 2012.- 250 с.
Палеха Ю. І. Етика ділових відносин: Навч. Посібник. - К.: Кондор, 2010. - 356 с.
Сердюк О. Д. Теорія та практика менеджменту: Навч. посібник. - К.: Професіонал, 2014. - 432 с.
Статінова Н. П., Радченко С. Г. Етика бізнесу: Навч. посібник. - К.: КНТЕУ, 2010. - 280 с.
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
