Дослідження структурно-функціональної моделі етичної свідомості. Аналіз рефлексії соціальних та моральних норм. Особливість усвідомлення суспільного схвалення чи несхвалення дії, здійснюваної відповідно до особистісно прийнятої етико-моральної системи.
При низкой оригинальности работы "Етична свідомість: психологічна феноменологія і досвід концептуалізації", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Проблема становлення особистості, зокрема її моральності, завжди була у центрі уваги соціальної та психолого-педагогічної думки. Відповідно, потребують уточнення і психологічні поняття «моральність», «моральна свідомість», «етична свідомість» та ін. Проте маємо зазначити: всі концепції досить повно описують становлення моральності, однак вони не дають розуміння становлення власне етичної свідомості, хоча моральність людини як особистісна риса не може бути пізнана без розуміння актуальних для людини етичних цінностей. Таким чином, ми можемо констатувати: 1) у психологічній літературі розкривається звязок між особистішим буттям і ставленням особистості до соціальної норми; 2) поняття «етична свідомість» не є широко вживаним; 3) проблема рефлексії слушності моральних норм (котру слушно визначити як «етичну рефлексію) у психологічній літературі не ставиться. Аналіз культури уможливлює, відповідно до нашої термінології, виокремлення таких феноменів: криза полісного устрою започатковує, по-перше, виокремлення моральних норм як окремої системи, що не збігається з сукупністю звичаїв, по-друге, моральну рефлексію, предмет якої - моральні норми та їх ставлення до етосу (звичаю) та, по-третє, етичну свідомість, що веде до критичного осмислення моральних норм, зокрема, до спроб виокремлення загальних критеріїв добра і зла, й нарешті, по-четверте, етичної рефлексії - аналіз самих цих критеріїв, тобто зясування їх відношення до добра і зла, які наразі не просто абстрактно мисляться, а й переживаються.У структурі особистості наявний конструкт «етична свідомість». Структурно-функціональна модель етичної свідомості включає: 1) усвідомлення соціальної норми (моральний компонент), 2) переживання суперечності соціальної норми щодо актуальної для особистості потреби, 3) рефлексію соціальних, зокрема й моральних норм, 4) особистісну рефлексію: конкретизацію уяв-леннь про відповідність власної особистості (у певній ситуації) одному з можливих значущих образів особистості, котрому надається ідеальний характер (зясовується питання: якою мірою моє «Я» відповідає ідеальному «Я»?), 5) вибір я(к рольової моделі) одного зі значущих образів ідеального Я і прийняття останнього як етичного обовязку, відповідно до якого формулюється певна моральна система, 6) дія відповідно до прийнятої етико-моральної системи: етичного образу та моральних приписів, 7) усвідомлення соціального схвалення/несхвалення дії, здійснюваної відповідно до особистісно прийнятої етико-моральної системи.
Вывод
У структурі особистості наявний конструкт «етична свідомість».
Структурно-функціональна модель етичної свідомості включає: 1) усвідомлення соціальної норми (моральний компонент), 2) переживання суперечності соціальної норми щодо актуальної для особистості потреби, 3) рефлексію соціальних, зокрема й моральних норм, 4) особистісну рефлексію: конкретизацію уяв- леннь про відповідність власної особистості (у певній ситуації) одному з можливих значущих образів особистості, котрому надається ідеальний характер (зясовується питання: якою мірою моє «Я» відповідає ідеальному «Я»?), 5) вибір я(к рольової моделі) одного зі значущих образів ідеального Я і прийняття останнього як етичного обовязку, відповідно до якого формулюється певна моральна система, 6) дія відповідно до прийнятої етико-моральної системи: етичного образу та моральних приписів, 7) усвідомлення соціального схвалення/несхвалення дії, здійснюваної відповідно до особистісно прийнятої етико-моральної системи.
Розвиток етичної свідомості розгортається паралельно із розвитком моральності. Ці процеси зумовлюють одним одний, проте не тотожними. Становлення етичної свідомості є стадіальним і залежить від ставлення до авторитету. Обґрунтовано залежність вікової періодизації від історичних і соціально-психологічних чинників.
Перспективи подальших досліджень цієї проблематики полягають у необхідності розробки, на основі обґрунтованої моделі, діагностичного інструментарію.
Список литературы
1. Балл Г. 0. Проблема обґрунтування суспільної ідеології у світлі гуманістичного підходу / Г. О. Балл // Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія : мат-ли методологічного семінару АПН України (12 лист. 1998 р.). - К.: Гнозис, 1998. - С. 28-32.
2. Борышевский М. И. Развитие саморегуляции поведения школьников: дисс. ... д-ра психол. наук : 19.00.07 - «Возрастная и педагогическая психология» / М. И. Борышевский. - К., 1992. - 477 с.
3. Дробницкий О. Г. Понятие морали: Историко-критический очерк / O. Г. Дробницкий. - М.: Наука, 1974. - 276 с.
4. Максименко С. Д. Генетична психологія як теоретична основа психологічних досліджень / С. Д. Максименко // Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук, праць АПН України. Ін-т психології ім. Г. С. Костюка. - К., 2001. - Т.З, ч.2. - С. 6-12.
5. Павелків Р. В. Розвиток моральної свідомості та самосвідомості в молодшому шкільному віці : дис. ... доктора психол. н. : 19.00.07 / Р.В. Павелків. - Рівне, 2005. - 455 с.
6. Піроженко Т. О. Особистість дошкільника: перспективи розвитку / Т. О. Піроженко // Науково-методичний посібник. - Серія «Дитина замовляє розвиток». - Тернопіль : Мандрівець, 2010. - 140 с.
7. Савчин М. В. Моральна свідомість та самосвідомість особистості / М. В. Савчин. - Дрогобич : РВВ ДДПУ імені Івана Франка, 2009. - 288 с.
8. Швалб Ю. М. Еколого-психологічні чинники сучасного способу життя / Ю. М. Швалб, О. Л. Вернік, О. М. Гарнець та ін. : колективна монографія / за наук ред. Ю. М. Швалба. - К.: Педагогічна думка, 2008. - 276 с.
9. Яценко Т. С. Психологічні основи групової психокорекції / Т. С. Яценко. - К.: Либідь, 1996. - 264 с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
