Моральні дилеми сучасного мистецтва у контексті професійної етики. Основна проблематика прикладної етики у сучасному мистецтві. "Мораль генія" та відповідальність у мистецтві. Екологічна естетика та естетичне виховання. Моральні провокації у мистецтві.
Чи можна пробачити геніальному художнику все, тому що його творчість дає унікальний результат - твір мистецтва? Чи впливає моральність митця на рівень його майстерності, таланту і геніальності? Чи існує окрема мораль для звичайних, простих людей і аристократична мораль, мораль митців, геніїв?Моралістична концепція мистецтва виходить з того, що мистецтво і художня творчість повинні підпорядковуватися моральним цілям. (Необхідно зазначити, що естетичні погляди Платона є досить суперечливими, його розуміння природи мистецтва є набагато глибшим, ніж ті практичні рекомендації, які він, як філософ-мораліст, дає політикам у другій і десятій книжці "Держави" (360 р. до н.е.), де мистецтво розглядається з функціональної точки зору: філософ звинуватив мистецтво і пропонував вигнати з "ідеальної держави" трагедію, комедію, всіх поетів, включно з Гомером). Б.Кроче оцінив платонівську позицію як перше "велике заперечення" мистецтва, що випливає з надмірного перебільшення ролі і значення морального фактору у суспільному розвитку. Ідеї Платона здійснили відчутний вплив на розвиток етичної і естетичної думки, мали багато прихильників-ригористів: від вирішення проблеми мистецтва і моралі у середньовічній естетиці до теорій Ж.-Ж. У основі поглядів Руссо була думка про розрив етики і естетики у дійсності і мистецтві. Художники, які намагалися втілити цей погляд, наприклад, Г.Флобер у літературі, Е.Мане у живописі, намагались довести, що відкидаючи всі зовнішні примуси, замовлення, митець є єдиним господарем форми, техніки, а отже - мистецтва.Професійна етика митця у першу чергу повязана з групою і кодексом (вона пропонує конкретній людині рекомендації експерта-професіонала у вигляді корпоративних норм і кодексів).Прикладна етика повязана з одиничним, особистістю, вчинком. Професійна мораль у мистецтві почала зароджуватися ще за часів античності, разом з появою професійного мистецтва, долаючи шлях від цехових норм до сучасних кодексів. Аналізуючи професійну етику митця, необхідно враховувати психологічні аспекти специфіки свідомості митця - вразливість психіки творчих людей, специфіку сприйняття, творчої уяви художника, емпатії, характерний для них стан фрустрації, неадекватну оцінку власного емоційного стану. Особливості моральної регуляції та саморегуляції поведінки художника безумовно залежать від видової специфіки мистецтва, так як професійна етика і норми професійних ділових взаємовідносин режисера, актора та, наприклад, письменника, мають свої особливості. Професійно-нормативна конкретизація етики прямо залежить від виду творчого процесу: колективні види творчості, на відміну від індивідуальних, передбачають більш складні творчі умови, ставлять художника у залежність від потреб виробництва.Предмет прикладної етики у мистецтві: етика мистецтва визначає межі і способи його впливу на моральну свідомість і поведінку людини (В.М. Можна виділити наступні рівні взаємодії моралі і мистецтва і основні сфери етичних конфліктів у мистецтві: Сфери етичної проблематики у сучасному мистецтві: o Конфлікт між мистецтвом і нормами суспільної моралі-"моральне провокування" у мистецтві: естетизація потворного, насилля, смерті, наднатуралізм, порнографія; Область етичних проблем у мистецтві не обмежується механізмами впливу творів мистецтва на моральну свідомість і на суспільну мораль. Мистецтво і мораль розглядаються як елементи єдиного соціального поля, що мають амбівалентний характер. Особливої актуальності дослідження етичних проблем мистецтва набуває сьогодні, в умовах сучасного інформаційного суспільства, коли ефект впливу мистецтва підсилився завдяки різним технічним новаціям.Естетизація насилля, смерті, натуралізм, брутальність, порнографія часто стають причиною суспільного обурення і конфліктів між мистецтвом і суспільною мораллю. Якщо звертатися до історії феномену "моральних провокацій" у мистецтві, то можна виділити найпоказовіші періоди - античність, середньовіччя, добу Відродження, межу ХІХ-ХХ століть та сучасність. Класична міфологія насичена жорстокістю і насиллям, які знайшли своє художнє втілення та подальші контамінації у мистецтві: Сатурн жере власних дітей (Ф.Гойя "Сатурн"); Аполлон знімає шкіру з Марсія (В.Типіан "Покарання Марсія"); Медея вбиває власних дітей через помсту чоловіку (П.Пазоліні "Медея"); Тантал варить тіло свого сина Пелопа та годує мясом богів (Сенека "Фієст"); Агамемнон не замислюючись приносить у жертву доньку Іфігенію, щоб умилостивити богів (Есхіл "Агамемнон"); Едіп скоює батьковбивство та інцест (Софокл "Едіп - цар", "Едіп у Колоні", І. Процес автономізації інтелектуального та художнього виробництва привів до появи нової категорії митців, які були не схильні визнавати жодних правил, жодного примусу ззовні - чи то моральної цензури, чи колишніх естетичних програм. Заклики до більш гуманної позиції творів мистецтва, до того, щоб вони прислухалися до людини, людей, своєї публіки, ре
План
Зміст
1. Моральні дилеми сучасного мистецтва
2. Історія проблеми
3. Моральні дилеми сучасного мистецтва у контексті професійної етики
4. Основна проблематика прикладної етики у сучасному мистецтві
5. "Мораль генія" та відповідальність у мистецтві
6. Моральне провокації у мистецтві
7. Екологічна естетика та естетичне виховання
8. Естетичне виховання
Список використаної літератури
1. Моральні дилеми сучасного мистецтва
Список литературы
1. Ботавина Р. Н. Этика деловых отношений: Учебное пособие для студентов обучающихся по экономическим специальностям. - М.: “Финансы и статистика”, 2010. - 208 с.
2. Гах Й. М. Етика ділового спілкування: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2012. - 160 с.
3. Герасимчук А. А., Тимошенко О. І. Етика та етикет. - К.: ЄУ. - 2011. - 350 с.
4. Герчикова И. Н. Деловая этика и регулирование международной коммерческой практики: Учебн. пособие - М.: Консалтбанкир, 2012. -576 с.
5. Дерлоу Дес. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень: Пер. з англ. - К.: Наукова думка, 2011. - 242 с.
6. Зусін В. Я. Етика та етикет ділового спілкування: Навч. посібник. -2-е вид., перероб. і доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2012. - 224 с.
7. Кубрак О. В. Етика ділового та повсякденного спілкування: Навч. посібник. - Суми: ВДТ “Університетська книга”, 2010. - 288 с.
8. Малахов В. Г. Етика: Курс лекцій. - К.: Либідь, 2010. - 304 с.
9. Мартыненко Н. М. Основы менеджмента: Учебник. - К.: Каравелла, 2013. - 496 с.
10. Палеха Ю. І. Ділова етика: Навчально-методичний посібник. - К.: ЄУФІМБ, 2012.- 250 с.
11. Палеха Ю. І. Етика ділових відносин: Навч. Посібник. - К.: Кондор, 2010. - 356 с.
12. Сердюк О. Д. Теорія та практика менеджменту: Навч. посібник. - К.: Професіонал, 2014. - 432 с.
13. Статінова Н. П., Радченко С. Г. Етика бізнесу: Навч. посібник. - К.: КНТЕУ, 2010. - 280 с.
Размещено на .ur
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
