Етатизм і його суть - Реферат

Актуальність теми: Взаємодія держави і суспільства, характер і національна специфіка державного впливу на соціальні процеси і відносини представляють практично значимі проблеми, розглянуті в сучасній політичній літературі. Сьогодні такі дослідники виділяють дві основні тенденції в розвитку взаємовідносин між державою і суспільством. Перша тенденція співзвучна ідеям радикального лібералізму і являє собою процес так званої деетатизаціі, являє обмеження державного регулювання питаннями оборони, захисту конституційних прав і свобод. Друга тенденція представляє собою процес етатизації різних сфер загальнодержавного життя, тобто, іншими словами, процес посилення державного втручання в духовну, соціальну, економічні сфери і, як правило, повязаний з неможливістю для суспільства самостійно регулювати соціальні відносини. Такого роду тенденції властиві суспільствам, що розвиваються, які характеризуються всепроникаючою здатністю держави контролювати всі сторони життєдіяльності людини.Стародавній грецький світ з самого моменту свого виникнення охоплював азійське і європейське узбережжя Егейського моря, причому протягом кількох століть азійська Греція за рівнем цивілізації набагато випереджала європейську Грецію. Протягом короткого часу - VIII-V ст. до нашої ери у Греції відбувається "культурний переворот", в наступне століття спостерігається небачений досі розквіт філософської думки. У результаті в науці, філософії, літературі, образотворчому мистецтві Греція перевершила давньосхідні цивілізації, хоча ті зародилися і отримали розвиток багато раніше. Перша причина полягала в тому, що на відміну від держав Стародавнього Сходу, де суспільна свідомість (політичні, правові, етичні та інші погляди людей) була пронизана панівним релігійним світоглядом і підпорядкована йому, а влада верховного правителя розглядалася як влада, що виходить від бога, в Греції у людей і богів склалися особливі стосунки [2, 70] Олюднення релігії призводить до того, що боги і держава утворюють нерозривне ціле.Держава і суспільство - це свого роду дві форми побуту, які існують разом і мають безпосередній вплив один на одного. З іншого боку, потреба в упорядкуванні, забезпеченні цілісності суспільства, узгодженні та інтеграції устремлінь індивідів і соціальних груп вилилось в понятті "держава". Звертаючись до теоретичних поглядів на проблему взаємини держави і громадянського суспільства відзначу, що ліберальне трактування громадянського суспільства відводить вельми скромну роль державі в регулюванні суспільного життя. Громадянське суспільство і індивід підпорядковані державі, бо саме держава інтегрує окремих індивідів і їх групи в органічну цілісність, задаючи сенс їх життєдіяльності. У марксистському трактуванні ролі держави в суспільстві відзначаються дві найважливіші сторони діяльності держави: її схильність піддаватись змінам у різних ланках соціально-економічних та соціально-класових структур і зворотний вплив держави на структурні зрушення в суспільстві, на всю систему політичних відносин [1, 142]Зростання ВВП на душу населення в Туреччині 1929-1950 рр., а саме цим періодом датована епоха турецького етатизму, було відносно невисоким - лише 2,8% на рік. Думка, що період державного втручання в економіку збігся з прискоренням зростання капіталу і збільшив продуктивність праці була трохи хибна [1, 148] Мустафа Кемаль Ататюрк був засновником Турецької Республіки, провів радикальні політичні, економічні та соціальні реформи для перетворення Оттоманської імперії на сучасну світську державу. Професор Лондонської школи економіки Севкет Памук, найвідоміший дослідник економічної історії Туреччини (і брат нобелівського лауреата з літератури Орхана Памука), дослідив економічні ефекти етатизму у працях "Джерела довгострокового економічного зростання в Туреччині протягом 1880-2005 рр." і "Економічні зміни в Туреччині у XX ст.". Зростання ВВП на душу населення в Туреччині 1929-1950 рр. (а саме таким періодом датує Памук епоху турецького етатизму) було відносно невисоким - лише 2,8% на рік.Згідно поставлених дослідницьких завдань можна зробити наступні висновки: 1) Свобода філософського мислення підкріплювалася свободою людей - громадян демократичного поліса - держави. Вільнодумство індивіда і демократичний устрій суспільного життя в рабовласницькому грецькому суспільстві мали цілком певну спрямованість. Держава, що мала божественний ореол, її інтереси розглядалися як щось таке, що перевищувало всі групові і тим більше індивідуальні інтереси, працю рабів визнавали необхідністю. У Платона, Аристотеля і Цицерона держава є необхідна форма спільного життя людей, що поглинає окремих людей. 2) З загальнотеоретичної позиції під етатизмом мається на увазі напрямок суспільно - політичної думки, що розцінює державу як вищий результат і мету суспільного розвитку.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Етатизм в політичній думці Стародавньої Греції ти Риму

Розділ 2. Етатизм як теорія взаємовідносин держави та громадянського суспільства

Розділ 3. Етатизм як державна політика в Туреччині

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Згідно поставлених дослідницьких завдань можна зробити наступні висновки: 1) Свобода філософського мислення підкріплювалася свободою людей - громадян демократичного поліса - держави. "Співдружність вільних людей, - зазначав К. Ясперс, - встояла під натиском універсальної деспотії, тотальної організації, що захоплювала народи. Тим самим поліс заклав основи всього західного усвідомлення свободи як реальності". При цьому, зрозуміло, завжди необхідно враховувати, що устрій будь-якого "демократичного" поліса (Афін і ін..) ґрунтувалося на широкому застосуванні і використанні праці рабів. Вільнодумство індивіда і демократичний устрій суспільного життя в рабовласницькому грецькому суспільстві мали цілком певну спрямованість. Ні перше, ні друге не могло бути використане на шкоду державі. Держава, що мала божественний ореол, її інтереси розглядалися як щось таке, що перевищувало всі групові і тим більше індивідуальні інтереси, працю рабів визнавали необхідністю. У Платона, Аристотеля і Цицерона держава є необхідна форма спільного життя людей, що поглинає окремих людей. Такі політичні погляди і вчення називаються етатистськими (від фр. Etat - держава)

2) З загальнотеоретичної позиції під етатизмом мається на увазі напрямок суспільно - політичної думки, що розцінює державу як вищий результат і мету суспільного розвитку. Найбільш повно ідеї про необхідність державного втручання в різні сфери суспільства відображені в ідеології консерватизму і соціалізму, хоча сьогодні чітко виділяється тенденція до злиття різних течій політичної думки і появи більш раціональної й обєктивної точки зору. Результатом подібного злиття є поява такого ідеологічної течії як неолібералізм, що також передбачає певне активне втручання держави, при збереженні базових положень лібералізму. Таким чином, етатистські основи політичної думки формувалися в першій половині XIX століття в основному як відповідна реакція на програми лібералізму, викладені в працях представників класичної буржуазної політекономії .

3) В Туреччині вже на ранній стадії існування держави виникла обєктивна потреба в активізації його економічних функцій, тобто необхідність серйозної і широкої участі держави у вирішенні складних економічних завдань, що стояли перед країною і саме Кемаль став ініціатором і теоретиком етатизму. На думку турецьких економістів етатизм є процесом «капіталістичного розвитку, в якому держава функціонує як стратегічний агент приватнокапіталістичного накопичення». Будучи особливою формою розвитку капіталістичних виробничих відносин, що базуються на державній власності, етатизм у Туреччині являв сукупність відносин між державою капіталістом і всією експлуатованої масою. Сутність державного капіталізму в Туреччині в тому і полягає, що держава бере в свої руки деякі основні засоби виробництва і здійснює функції капіталістичного підприємця.

1. Алибеков И.В. Государственный капитализм в Турции. / И.В. Алибеков/ М., 1962. C.149

2. Затонский В.Л. «Сильное государство и активная личность: актуальне проблемы взаимодействия.» / В.Л. Затонский // Вестник Московского Университета 2004 №1 С.70-89.

3. Миллер А.Ф. Кемаль Ататюрк. Избранные речи и выступления. / А.Ф. Миллер М., 1966 - C. 231.

4. Мюллер А. Элементы государственного искусства / А. Мюллер. - СПБ., 1809. С. 98.

5. Чернавский, М.Ю. Этатизм, принцип автаркии в экономике и идея государственного социализма в консервативних концепциях XIX - начала XX в./ М.Ю. Чернавский // На рубеже веков. - 2004. - №5.- С. 13-17.

Размещено на