Визначення поняття "культура", її функції. Особливості формування української культури та її періодизація. Розвиток літератури, освіти, ремесел, архітектури, мистецтва, науки в різні історичні періоди. Основні напрямки відродження української культури.
Історія української культури вивчає матеріальні та духовні цінності українського етносу на різних етапах його розвитку, які були втіленні в різноманітних мистецьких, наукових, правових, політичних, суспільних, філософських, етичних надбаннях, справили визначальний вплив на світосприйняття, спосіб життя, вдачу суспільну та політичну діяльності, виробництво та міжкультурну комунікацію українців.
Предмет історії української культури- це цілісний процес створення памятків духовної та матеріальної культури, що включає вивчення самих цих памятків як культурних явищ, історичних умов їх створення та вплив на подальший розвиток культури.
Памятки розглядаються в історичній послідовності як цілісне явище, а також за регіональними ознаками, враховуються взаємозвязки з культурними досягненнями інших народів, оскільки жодний етнос, народ, нація не може розвиватися в ізоляції, поза загальним історичним процесом.
Історія культури вивчає та аналізує памятки духовної культури, які зафіксовані усною формою: казки, міфи, легенди, билини, пісні, думи, прислівя, приказки, анекдоти, де фіксуються історичні події, мудрість народу, узагальнюються явища і зберігаються для прийдешніх поколінь. Праукраїнці та їх нащадкизалишили у спадок незліченну кількість об" єктів матеріальної культури, які посіли гідне місце у скарбниці світового мистецтва. Це памятки зарубинецької, трипільської, черняхівської, скіфської культур, Київської Русі,козацької доби та ближчих до нас часів. Сюди входять комплекси містобудівництва,ділової та побутової архітектури, хатнє начиння, одяг, сільськогосподарський та ремісничий реманент, твори декоративно-ужиткового мистецтва та ін.
Кожний народ фіксує свою історію низкою писемних джерел. Словяни,зокрема праукраїнці, залишили їх чимало. Це літописи «Повість минулих літ»,Галицько-Волинський, Густинський, козацькі літописи, філософські, наукові,економічні, політичні твори, першодруки, памятки літератури - від славетних «Слово про закон і благодать» Іларіона, «Слово о полку Ігоревім» до книг,написаних сучасними майстрами поезії, прози, драматургії.
Українська Земля багата на мистецькі памятки: мозаїки і фрески Софії Київської, Спаса на Берестові, парсунні портрети, твори народних майстрів,художників сьогодення та ін.
Рівень розвитку суспільства визначається рівнем розвитку культури виробництва, що також входить у коло дослідження історії культури. Зокрема,вироблена українським народом культура землеробства стала основою для цього виду діяльності в усій Європі.
Історія української культури вивчає традиції, свята, обряди, релігії і вірування українського народу.
Предмет історії української культури охоплює конкретні способи та результати діяльності українців у духовній і матеріальній сфері. Історія української культури - одна із суміжних історичних наук, що вивчає культурні явища життя українців в загальному контексті розвитку історичного процесу.
Термін та поняття «культура». Функції культури
Культура (лат. Culture - «обробіток», «обробляти») - сукупність матеріальних, духовних і нематеріальних цінностей, створених людством протягом його історії. Це поняття може вживатися в таких значеннях: Рівень розвитку суспільства у певну епоху.
Те, що створюється для задоволення духовних потреб людини.
Освіченість, вихованість.
Рівень, ступінь досконалості якої-небудь галузі господарської або розумової діяльності.
Алгоритми людської поведінки і символічних структур, які надають цій поведінці сенсу і значимості.
Основні функції культури: 1. адаптаційна
2. пізнавальна
3. аксіологічна (ціннісна)
4. інформаційна
5. комунікативна (діалог культур)
6. нормативна
7. гуманістична
8. людинотворча (соціалізація особистості)
9. виховна
10. світоглядна адаптаційну функцію культури, яка дає можливість кожному індивідууму, який включається в процес функціонування і розвитку прилаштовуватися до існуючих в суспільстві оцінок і форм поведінки. пізнавальна функція культури, суть якої полягає в ознайомленні людини зі знаннями, необхідними для «володіння силами природи І пізнання соціальних явищ, для визначення у відповідності з цим ціннісного відношення до світу
Аксіологічна функція дає можливість виробити ціннісні орієнтації людини, коригувати норми поведінки та ідентифікувати себе у суспільстві. інформаційна функція культури, яка дає людству й суспільству відповідну інформацію. Культура є засобом, що виробляє інформацію. Разом з цим вона є також пристроєм, що запамятовує цю інформацію. Якщо порівнювати людське суспільство з компютером, то роль культури в суспільстві аналогічна ролі математичного забезпечення в компютері: вона вміщує у собі мову, память, програми дій.
Комунікативна функція виконує передачу культурних цінностей, їх засвоєння та збагачення неможливі без спілкування людей, а саме спілкування здійснюється за допомогою мови, музики, зображення і. д., які входять в скарбницю культурних цінностей.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
