Носії інформації, їхній склад та характеристика. Використання комп"ютерних систем обчислення багатопараметричних моделей й математичних алгоритмів. Концепція єдиної централізовано керованої бази даних. Компоненти об"єктно-орієнтованого програмування.
Розвиток компютерної інформаційної технології нерозривно повязаний з розвитком інформаційних систем, які в економіці використовуються для автоматизованого (людино-машинного) розвязування економічних задач. Для розвязування будь-якої задачі з допомогою компютера необхідно створити інформаційне забезпечення (забезпечити розрахунки потрібними даними) і математичне забезпечення (створити математичну модель розвязування задачі, за якою складається програма для ЕОМ). Необхідна для розвязування інформація може надходити безпосередньо (вхідна інформація) або через систему інформаційного забезпечення, яка може поповнюватися і за рахунок нової інформації. Визначальною особливістю інформаційної системи є те, що вона забезпечує користувачів інформацією з кількох організацій.
Математичні моделі й алгоритми можуть бути подані .у вигляді, який передбачає етап програмування, і у формі, придатній для прямого використання при розвязуванні задачі. Вихідна інформація може бути подана в різних варіантах.
У системах обробки інформації головними її компонентами є дані та обчислення. Більшість інформаційних систем управління інформаційними ресурсами в організаціях містять і багато інших компонентів, таких як вимоги, запити, трігери і звіти. І всі вони, зокрема, містять великі описи свого власного змісту в тій чи іншій формі. Ці описи необхідні для інтерпретації і для коректного використання наданої інформації (коли в системі немає повного опису, то передбачається, що користувачі отримують його з іншого джерела). Для головних компонент інформації (даних і обчислень) важливе значення має така характеристика, як їх надмірність. Означення надмірності суттєво залежить від одиниці інформації. Коли одиниця вибрана, то надмірність - це просто дублювання однієї й тієї самої одиниці в системі. Важливим у виборі одиниці інформації є її розмір. Вибір занадто малої одиниці призводить до високого рівня незалежності блоків інформації, але водночас і до збільшення накладних витрат затрат на їх підтримку; у разі взяття великої одиниці неможливо виключити численне дублювання підблоків інформації.
За час виникнення і розвитку інформаційних систем організаційного типу структура і надмірність даних і обчислень значно змінювались, чим визначались покоління цих систем. Схему розвитку інформаційних систем, що ілюструє особливості розвязування функціональних задач залежно від характеру інформаційного і математичного забезпечення, наведено на рис. 1.
Рис. 1. Схема розвитку інформаційних систем
В інформаційних системах першого покоління, які в зарубіжній літературі відомі під назвою Data Processing System - DPS («Системи обробки даних», синоніми - «Електронна обробка даних», «Системи електронної обробки даних»), а у вітчизняній - «Автоматизовані системи управління (АСУ) - позадачний підхід» - для кожної задачі окремо готувалися дані і створювалася математична модель.
Такий підхід зумовлював інформаційну надмірність (одні й ті самі дані могли використовуватись для розвязування різних задач) і математичну надмірність (моделі розвязування різних задач мали загальні блоки). Типовими прикладами систем обробки даних є системи керування запасами виписування рахунків, нарахування зарплати.
Системи обробки даних були вузько прикладними й орієнтованими на автоматизацію робіт з паперами за рахунок компютеризації великих масивів і потоків даних на операційному рівні. Розпізнавальною ознакою цих систем є ефективна обробка запитів, використання інтегрованих файлів для повязування між собою задач і генерування зведених звітів для керівництва.
Оскільки кожна система була націлена на конкретне застосування, то опис її функцій (як правило, у формі надрукованих керівництв (інструкцій) до процедур або у вигляді стандартів) подавався мінімально і призначався для спеціаліста в цій предметній галузі. Крім того, передбачалось, що користувачі мають належний досвід як у прикладній галузі, так і в роботі із системами, які обслуговують відповідне застосування.
Створення 1C першого покоління в нашій країні відносять до початку 60-х років XX століття, коли на великих підприємствах почали використовувати ЕОМ для розвязування задач організаційно-економічного управління. Перші такі системи обмежувалися розвязуванням деяких функціональних управлінських задач, наприклад задач бухгалтерського обліку. Тому системність автоматизованої обробки економічної інформації в зазначений період характеризувалася частковістю та локальністю. Протягом наступних років поступово переходять від локальних систем обробки даних, призначених для тих чи інших ділянок управлінських робіт, до систем, що охоплюють широке коло задач управління. Подальший розвиток інформаційних систем повязаний з концепцією баз даних. На цій основі зявились інформаційні системи другого покоління.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
