Етапи міжнародної економічної інтеграції та її сучасний стан у Європі - Реферат

Наприкінці минулого - на початку нинішнього століть на фоні наростаючої глобалізації різко активувалися процеси економічної інтеграції як у розвинених, так і в регіонах планети, що розвиваються. А почалося все це в 50-х роках ХХ ст., коли на світовій економічній та політичній арені зявилося нове, раніш невідоме явище - регіональні між державні союзи інтеграційної направленості.Бурхливий розвиток міжфірмових звязків породжує необхідність міждержавного (а в деяких випадках наддержавного) регулювання, спрямованого на забезпечення вільного переміщення товарів, послуг, капіталів і робочої сили між країнами в рамках даного регіону, на узгодження і проведення спільної економічної, науково-технічної, фінансової і валютної, соціальної, зовнішньої й оборонної політики. Отже, міжнародна економічна інтеграція означає співробітництво між національними економіками різних країн з частковою або повною їх уніфікацією, ліквідацією барєрів у торгівлі між країнами, зближення ринків кожної з країн з метою створення одного більшого, гобто спільного, ринку. Передумови: * близькість рівнів економічного розвитку і ступеня ринкової зрілості країн, що інтегруються. У країнах, що створ інтеграційні обєднання, звичайно відбуваються позитивні зрушення (прискорення темпів економічного зростання, зниження інфляції, зростання зайнятості і т. д.), що робить певний психологічний вплив на інші країни. Після того, як більшість країн того чи іншого регіону стали членами інтеграційного обєднання, інші країни, що залишся за його межами, зазнають деяких труднощів, повязаних з переорієнтацією економічних звязків країн, що входять в угруповання, одна на одну.Етапи розвитку міжнародної економічної інтеграції (МЕІ): - преференційні торговельні зони - території країн світової співдружності, де застосовують пільгове оподаткування, митне регулювання і кредитування; зони вільної торгівлі (ЗВТ) - інтеграційне обєднання, яке передбачає зняття внутрішніх митних обмежень(напр. митний союз - інтеграційне обєднання, яке включає функції зони вільної торгівлі (ЗВТ) і не передбачає спільних митних тарифів для третіх країн(напр. спільний ринок - інтеграційне обєднання, яке включає функції попередніх і передбачає вільні переливи товарів, капіталів і робочої сили (Європейський Союз(ЄС), НАФТА - США, Канада, Мексика); економічний союз - передбачає проведення єдиної економічної політики, функціонування єдиної валюти, створення єдиного емісійного центру - банку; (ЕС 1993; Бенілюкс 1948; СНД 1992)Сучасним процесам міжнародної економічної інтеграції притаманні певні особливості, а саме: • динамізм процесів міжнародної економічної інтеграції в цілому, зумовлений як дією обєктивних факторів, так і «ланцюговою» реакцією країн світу на розвиток окремих інтеграційних угруповань; • розвиток поряд з інтеграційними дезінтеграційних процесів, які мають глибокі корені в історичних, політичних, економічних і соціальних закономірностях світового розвитку. В даний час у світі нараховується біля 20 регіональних економічних обєднань інтеграційного типу. Наприклад: ОПЕК (Організація країн експортерів нафти, яка заснована в 1960 р. і обєднує 13 країн трьох континентів); ОЄСР (Організація економічного співробітництва і розвитку, заснована у 1961 р., включає 24 країни чотирьох континентів) та інші. Проте головну роль у глобалізації економічних стосунків, зокрема зовнішньоторговельної діяльності, у даний час відіграють кілька обєднань і організацій, що утворюють систему під патронатом Організації Обєднаних Націй (ООН): • ЮНКТАД - Конференція ООН з торгівлі і розвитку, заснована у 1964 р. і чинна під егідою Генеральної Асамблеї ООН;Перш за все слід відзначити, що економічна інтеграція є обєктивним процесом, який оснований на інтернаціоналізації господарського життя і міжнароднім поділі праці. Міжнародні інтеграційні процеси у все більшому ступені визначаються не чисто торгівельними звязками, а довгостроковим співробітництвом окремих фірм, перш за все що входять у системи різноманітних ТНК. Існує пять основних форм розвитку регіональної економічної інтеграції: зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз і політичний союз. Регіональні інтеграційні групування світу знаходяться на різних ступенях розвитку і тільки Європейський союз наближається до найвищого ступеню - політичного союзу. Міжнародна економічна інтеграція має у своїй основі фундаментальні теоретичні основи та теорії, закладені у ХХ - початку ХХІ століття представниками різноманітних європейських шкіл.

Зміст

Вступ

1.Сутність, цілі та передумови міжнародної економічної інтеграції

2. Етапи та форми інтеграційного процесу

3.Особливості європейської інтеграції від початку до теперішніх років

Висновок

Список використаної літератури

Отже, європейські інтеграційні процеси в наш час досить вагомі. Вони, можна сказати, не мають собі рівних.

Перш за все слід відзначити, що економічна інтеграція є обєктивним процесом, який оснований на інтернаціоналізації господарського життя і міжнароднім поділі праці. При цьому взаємодія відбувається як на макро-, так і на мікрорівні. Міжнародні інтеграційні процеси у все більшому ступені визначаються не чисто торгівельними звязками, а довгостроковим співробітництвом окремих фірм, перш за все що входять у системи різноманітних ТНК. Існує пять основних форм розвитку регіональної економічної інтеграції: зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз і політичний союз. Регіональні інтеграційні групування світу знаходяться на різних ступенях розвитку і тільки Європейський союз наближається до найвищого ступеню - політичного союзу. Міжнародна економічна інтеграція має у своїй основі фундаментальні теоретичні основи та теорії, закладені у ХХ - початку ХХІ століття представниками різноманітних європейських шкіл. Основними інтеграційними теоріями є неолібералізм, корпораціоналізм, структуралізм, неокейнсіанство і диріжистські напрямки. У світовому господарстві виділяються регіони, де процеси економічної інтеграції найбільш виражені: Західноєвропейський, Північноамериканський, Азіатсько-Тихоокеанський, менш виражені ці процеси у Східноєвропейському регіоні. Проте механізм та ступінь інтегрування у кожному з регіонів мають свої особливості. Найбільш зрілою формою економічної інтеграції є Європейський союз, який сформувався на основі низки договорів та угод. У рамках ЄС не тільки скасовані барєрину шляху руху товарів та послуг, капіталу і робочої сили, а й створюється економічний, валютних, та політичний союз. ЄС за ВВП посідає друге місце у світі (12,025,415 $US). Економічна угода НАФТА діє з 1984 року і є одним з найбільш крупних регіональних обєднань. Чисельність населення дорівнює понад 430 млн. чоловік, у ЄС - понад 496 млн. чоловік. За ВВП у наш час НАФТА займає перше місце у світі, і він дорівнює 12,889,900 $US. За своєю будовою та структурою НАФТА є протилежною ЄС. Інтеграція у СНД опирається на такі обєктивні фактори, як поділ праці, технологічна взаємозалежність, елементи спільного культурно-цивілізаційного простору. Головні перепони інтеграції: острах у країнах-членах СНД обмежити свій суверенітет, економічні труднощі, незавершеність будування нової соціально-економічної системи. Організаційні рамки інтеграційних процесів визначаються розгалуженою системою органів Співдружності. Крім того, на пострадянському просторі виникла велика кількість союзів економічного, політичного та гуманітарного характеру між окремими країнами-членами СНД, метою яких є розвиток внутрішньорегіональної співпраці - інтеграції «різних швидкостей». Результати інтеграції у СНД виявилися суперечливими: було досягнуто багато домовленостей, але більшість з них не було виконано. Одночасно, Співдружність не розпалася і в цілому доказала доцільність свого існування. Основні цілі, наслідки, ефекти, проблеми та перспективи світової економічної інтеграції розглянено у третьому розділі даної курсової роботи. Що стосується місця України в інтеграційних процесах, то головний висновок майже очевидний: необхідно якомога швидше просуватися у напрямку здійснення ринкових реформ, демократичної трансформації суспільства та покращання економічної ситуації в країні шляхом усунення вищеозначених негативних чинників. Щодо глобальної (світової) економічної інтеграції, можна зробити висновок про її бурхливий розвиток в останні декілька десятиліть, які дають підстави стверджувати, що позитивні наслідки економічної інтеграції в світовому масштабі явно переважають деякі негативні прояви цього процесу. На теперішній час існують суттєві передумові для подальшого поглиблення світової економічної інтеграції. Можна сподіватися на те, що вона, як складова загальносвітових інтеграційних тенденцій (політичних, культурних, тощо), буде сприяти подальшому суспільному розвитку та вирішенню глобальних світових проблем. Таким чином, міжнародна економічна інтеграція буду і далі розвиватися прискореними темпами, сприяючи при цьому все сильнішій інтернаціоналізації національних господарств і всесвітнім процесам глобалізації.

«Міжнародні економічні відносини” (А. С. Філіпенко та інші; Київ, від. “Либідь” 1994.- 254 с.)

Історія економічних учень: Підручник: У2 ч. -Ч.2/За ред.. В.Д.Базилевича. -2-ге вид., випр.. -К.:Знання, 2005.-С. 415-564.

Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. - 5-те вид., стер. - К.: Знання, 2004. - 406 с.

Історія економіки та економічної думки: Навч. Посіб./За ред.С.В. Степаненка. -К.:КНЕУ, 2008.- Розд.13.

Проскурін П.В. Історія економіки та економічних учень: Нариси економічної історії індустріальної цивілізації: Навч.посіб. -К.:КНЕУ, 2005. -С.341-370.

Размещено на .ru