Етапи діяльності студента при курації та описі історії інфекційної хвороби дитини - Учебное пособие

Студенти набувають навики клінічного обстеження і ведення історії хвороби на кафедрі педіатрії післядипломної освіти з курсами пропедевтичної педіатрії і дитячих інфекцій. Проте опитування і курації інфекційного хворого мають свої особливості, що відображається також у плані складання історії хвороби. Наприклад, студент уперше опановує умінням збирання епідеміологічного та імунологічного анамнезів із використанням їх для правильної та своєчасної діагностики. За допомогою звичайних лікарських прийомів, у певній послідовності опитуючи й оглядаючи хворого, аналізуючи симптоматику, студент повинен виділити провідні синдроми інфекційної хвороби, визначити етап розвитку патологічного процесу і на основі синтезу одержаних даних сформулювати діагноз. У цьому посібнику наведені схеми основних етапів діяльності студента при курації та описі історії хвороби інфекційного хворого: 1 Паспортна частина.Кафедра педіатрії післядипломної освіти з курсами пропедевтичної педіатрії і дитячих інфекцій Хворий_________________________________________ Назва дитячого колективу, який відвідує дитина _________ Наслідок захворювання: видужання, покращання, без змін, погіршення, помер. Висипання на шкірі та слизових оболонках: його характер, локалізація, періодичність, етапність висипання, локалізація, характер, розмір, колір, схильність до злиття, фон шкіри, на якому зявилося висипання, наявність свербежу.9 Прояви захворювання з боку всіх органів та систем: а) дихальна система: кашель сухий чи вологий, час його появи (вранці, вдень, вночі, під час засинання), характер. Харкотиння (кількість, характер і колір, як відкашлюється). Біль у грудях чи спині (характер, локалізація, звязок із диханням, кашлем, іррадіація). Задишка (експіраторна чи інспіраторна), коли виникає (у спокої, при фізичному навантаженні тощо), наявність нападів ядухи (участь допоміжних мязів, роздування крил носа); б) серцево-судинна система: задишка, біль у ділянці серця (локалізація, поширення, характер).Необхідно зазначити, від якої вагітності та якою по черзі є дитина в сімї; якщо вагітність не перша, то чим закінчилася попередня. Відзначають, яким був перебіг вагітності у матері (токсикоз першої, другої половин вагітності - нудота, блювання, набряки, гіпертензія, нефропатія, еклампсія). Зазначають, чи закричала дитина відразу, характер крику (голосний чи слабий). Коли дитина була прикладена до грудей, як взяла груди, через скільки годин прикладали дитину до грудей (кратність годування). Зазначають, на який день і з якою масою тіла дитину виписано.Родовід сімї, спадкові захворювання матері, батька і найближчих родичів трьох поколінь (бабусі, дідуся, дядька, тітки як з боку батька, так і з боку матері), якщо померли, зазначити причину смерті.Повнота сімї, освіта батьків, рід занять, психологічний клімат у сімї, побутові умови, шкідливості (професійні, побутові, екологічні). Присутність хворих в оточенні дитини (родичі, сусіди). Хто доглядає за дитиною вдома (мати, батько, бабуся та ін.).Як переносить ліки, харчові продукти, вакцини, сироватки.Введення лікувальних сироваток (які, коли, спосіб введення і переносимість їх).Епідеміологічний анамнез має на меті виявлення можливого джерела інфекції (з чим повязує хворий (батьки) своє захворювання. Зясовується наявність контакту з інфекційними хворими, враховуючи гострі респіраторні захворювання, за останні три тижні за місцем проживання, в ДДЗ чи школі; контакти з туберкульозними та венеричними хворими; перебування в дорозі і розїздах, контакт із приїжджими людьми, мешкання в епідеміологічно несприятливих місцевостях, догляд за тваринами, чи були захворювання серед тварин. Звертається увага на питання особистої гігієни: частота приймання душу чи ванни і зміни натільної та постільної білизни, миття рук перед прийманням їжі, стан нігтів, наявність на шкірі пошкоджень, поранень, саден, подряпин. Слизові оболонки (губ, ротової порожнини, повік), колір (блідо-рожевий, блідий, ціанотичний, жовтий, червоний), наявність висипань, крововиливів, нашарувань, їх локалізація, характер. Біль у животі, а за його наявності уточнюють характер, локалізацію, періодичність, звязок з прийманням їжі, фізичним навантаженням, психічними факторами, частоту і характер випорожнення.За даними, отриманими під час обстеження хворого (скарги, анамнез хвороби, епіданамнез, результати обєктивного дослідження), формулюють попередній діагноз. Для обґрунтування діагнозу потрібно використовувати навідні, опорні і патогномонічні симптоми, враховуючи їх поєднання і послідовність розвитку. В обґрунтуванні повинен простежуватися хід логічного пошуку (на підставі отриманих даних (яких?) можна виділити такі симптоми (перелічити), що обєднують у синдроми (перелічити), провідним з яких є (назвати).До історії хвороби вносяться результати всіх лабораторних, інструментальних, рентгенологічних та інших досліджень у динаміці, лікарем-куратором проводиться їх трактування, а також дані консультацій фахівців із зазначенням дати). Куратором складається індивідуальний план лі

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ

1.1 Зразок оформлення титульного листа навчальної історії хвороби

1.2 Загальні правила заповнення історії хвороби інфекційного хворого

РОЗДІЛ 2. СХЕМИ НАПИСАННЯ ІСТОРІЙ ХВОРОБ ДІТЕЙ З РІЗНОЮ ІНФЕКЦІЙНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

2.1 Особливості написання історії хвороби у дітей зі скарлатиною

2.2 Особливості написання історії хвороби у дітей з ієрсиніозною інфекцією

2.3 Особливості написання історії хвороби у дітей з кором

2.4 Особливості написання історії хвороби у дітей з краснухою

2.5 Особливості написання історії хвороби у дітей з вітряною віспою

2.6 Особливості написання історії хвороби у дітей з герпетичною екземою Капоші

2.7 Особливості написання історії хвороби у дітей з дифтерією

2.8 Особливості написання історії хвороби у дітей - носіїв токсигенної коринебактерії дифтерії

2.9 Особливості написання історії хвороби у дітей з гострим тонзилітом

2.10 Особливості написання історії хвороби у дітей з інфекційним мононуклеозом

2.11 Особливості написання історії хвороби у дітей з кашлюком

2.12 Особливості написання історії хвороби у дітей з грипом

2.13 Особливості написання історії хвороби у дітей з ГРВІ, синдромом крупу

2.14 Особливості написання історії хвороби у дітей з паротитною інфекцією

2.15 Особливості написання історії хвороби у дітей з менінгококовою інфекцією

2.16 Особливості написання історії хвороби у дітей з менінгітом і менінгоенцефалітом

2.17 Особливості написання історії хвороби у дітей з ентеровірусною інфекцією

2.18 Особливості написання історії хвороби у дітей з гострим паралітичним спінальним поліомієлітом та іншими млявими паралічами (парезами

2.19 Особливості написання історії хвороби у дітей з гострою кишковою інфекцією

2.20 Особливості написання історії хвороби у дітей з кишковою інфекцією з розвитком токсикозу

2.21 Особливості написання історії хвороби у дітей з ротавірусною інфекцією

2.22 Особливості написання історії хвороби у дітей з тифо-паратифозним захворюванням

2.23 Особливості написання історії хвороби у дітей з ботулізмом

2.24 Особливості написання історії хвороби у дітей з вірусним гепатитом

2.25 Особливості написання історії хвороби у дітей з цитомегаловірусною інфекцією

2.26 Особливості написання історії хвороби у дітей з ВІЛ-інфекцією

Список умовних позначень

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ