Етіопатогенетичне обгрунтування способу імуномодулюючої терапії хронічного пародонтиту в осіб, хворих на цукровий діабет першого типу - Автореферат

Їх використання у вигляді аплікацій, полоскань, зубних паст, гелів з різними хіміотерапевтичними засобами (канаміцином, хлоргексидином, солями йодної кислоти) призводить до значного зниження вмісту мікроорганізмів в зубному нальоті, пародонтальних кишенях, поліпшенню клінічного стана при генералізованому пародонтиті (Хоменко Л.А. та співавт., 2001; Грохольский А.П. та Гроссер А.В., 2002; Скрипникова Т.П. та співавт., 2002; Мельничук Г.М., 2003; Ярова С.П. та співавт., 2004). Але іноді використання антибіотиків, особливо на початковій стадії розвитку пародонтиту, не тільки не покращує стан хворого, але і призводить до істотних порушень мікробіоценозу внаслідок знищення автохтонної мікрофлори ротової порожнини, яка виконує важливу антагоністичну роль відносно патогенних мікроорганізмів (Кисельникова Л.П., 1999). Для досягнення мети були поставлені такі задачі: Вивчити видовий склад, антилізоцимну, антикомплементарну та антиімуноглобулінову активність суворо анаеробних бактерій, виділених від хворих на хронічний пародонтит з наявністю інсулінової недостатності різного ступеня тяжкості. Дослідити фагоцитарну і секреторну активність моноцитів, субпопуляційний склад лімфоцитів у хворих на хронічний пародонтит з наявністю і відсутністю інсулінової недостатності в динаміці. Дослідити динаміку змін активності перекисного окиснення ліпідів і продукції простагландинів у крові хворих на хронічний пародонтит з наявністю і відсутністю інсулінової недостатності.В здорових людей вміст лізоциму в слині склав 45,7±2,3 мг/л, в хворих на ХП без ІН - 33,5±1,6 мг/л (зниження в 1,36 раз, р<0,05); в пацієнтів з ХП на фоні ІН - 21,8±1,2 мг/л (в 2,1 раз нижче порівняно з групою здорових осіб, р<0,05) і в 1,54 раз нижче порівняно з хворими на ХП без ІН, р<0,05). Аналогічні зміни зареєстровані і відносно показників індукованої продукції: в хворих на ХП з ІН продукція ІЛ-1? виявилась в 1,39 раз нижчою, ніж в групі хворих без ІН, і в 2,48 раз нижчою референтної норми; продукція ФНП-а - в 1,27 і 2,17 разів (р<0,05). В фазу ремісії абсолютна кількість CD3-лімфоцитів збільшувалась, при цьому в групі пацієнтів без ІН цей показник нормалізувався, тоді як в пацієнтів з ІН рівень CD3-клітин був вірогідно нижчим як відносно групи зіставлення, так і до референтної норми. Рівень МДА в хворих на ХП з ІН був вищим проти референтної норми в 3,0 рази, проти групи хворих на ХП без ІН - в 1,44 раз (р<0,05 в обох випадках). При легкій формі ЦД від 19 пацієнтів було ізольовано сумарно 69 штамів, при середньотяжкій від 21 пацієнта - 123 штами, при тяжкій (16 хворих) - 144 штами (кратність збільшення порівняно з легкою формою - 1,78 і 2,09 раз відповідно).В дисертації викладено теоретичне обгрунтування ролі мікробного фактора (суворо анаеробних бактерій), імунодефіцитного стана і метаболічних змін в розвитку хронічного пародонтиту на фоні інсулінової недостатності різного ступеня тяжкості, а також наведене практичне обгрунтування ефективності застосування лісобакту та амізону в комплексній терапії хронічного пародонтиту. Асоціації анаеробних бактерій родів Acidaminococcus, Dichelobacter, Eggerthella, Gemella, Actinomyces, Propionibacterium і Clostridium підтримують запальний процес при хронічному пародонтиті і мають виражену антилізоцимну, антикомплементарну і антімуноглобулінову активність. Найбільшу колонізацію пародонту анаеробними бактеріями спостерігали при хронічному пародонтиті на фоні інсулінової недостатності. Інсулінова недостатність в хворих на хронічний пародонтит сприяла більш вираженому пригніченню фагоцитозу, спонтанної та індукованої продукції інтерлейкіну-1 і фактору некрозу пухлини-а, формуванню гіперсупресорного варіанта імунодефіциту порівняно з такими в хворих на хронічний пародонтит з відсутністю інсулінової недостатності. Додаткове використання лісобакту та амізону в комплексній терапії хронічного пародонтиту з інсуліновою недостатністю сприяло більш ефективному зниженню бактеріальної колонізації пародонту, позитивно впливало на змінені імунні і метаболічні показники, що вело до більш швидкої ліквідації симптомів пародонтиту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертації викладено теоретичне обгрунтування ролі мікробного фактора (суворо анаеробних бактерій), імунодефіцитного стана і метаболічних змін в розвитку хронічного пародонтиту на фоні інсулінової недостатності різного ступеня тяжкості, а також наведене практичне обгрунтування ефективності застосування лісобакту та амізону в комплексній терапії хронічного пародонтиту.

Асоціації анаеробних бактерій родів Acidaminococcus, Dichelobacter, Eggerthella, Gemella, Actinomyces, Propionibacterium і Clostridium підтримують запальний процес при хронічному пародонтиті і мають виражену антилізоцимну, антикомплементарну і антімуноглобулінову активність. Найбільшу колонізацію пародонту анаеробними бактеріями спостерігали при хронічному пародонтиті на фоні інсулінової недостатності.

В слині хворих на хронічний пародонтит мав місце дефіцит лізоциму, секреторного Ig А та його специфічних антибактерійних фракцій, спрямованих до бактерій родів Acidaminococcus, Dichelobacter, Eggerthella, Gemella, Actinomyces, Propionibacterium і Clostridium. Найбільший дефіцит лізоциму і секреторних Ig А в слині спостерігали на фоні інсулінової недостатності.

Інсулінова недостатність в хворих на хронічний пародонтит сприяла більш вираженому пригніченню фагоцитозу, спонтанної та індукованої продукції інтерлейкіну-1 і фактору некрозу пухлини-а, формуванню гіперсупресорного варіанта імунодефіциту порівняно з такими в хворих на хронічний пародонтит з відсутністю інсулінової недостатності.

Метаболічні порушення при хронічному пародонтиті характеризувались активацією перекисного окиснення ліпідів і гіперпродукцією простагландинів, що супроводжувалось збільшенням в сироватці крові хворих дієнових конюгатів, малонового діальдегіду, простагландинів Е2, F2a і тромбоксану В2. Найбільші метаболічні зміни мали місце в хворих на хронічний пародонтит, який перебігав на фоні інсулінової недостатності.

Додаткове використання лісобакту та амізону в комплексній терапії хронічного пародонтиту з інсуліновою недостатністю сприяло більш ефективному зниженню бактеріальної колонізації пародонту, позитивно впливало на змінені імунні і метаболічні показники, що вело до більш швидкої ліквідації симптомів пародонтиту.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для лікування хронічного пародонтиту в пацієнтів із наявністю і відсутністю інсулінової недостатності запропоновано використання лісобакту (орального антисептика, який містить лізоцим) і амізону (протизапального і імуномодулюючого засобу). Лісобакт призначали по 2 таблетки для розсмоктування в ротовій порожнині 3 рази на день протягом 10 днів. Амізон призначали всередину по 250 мг 3 рази на день протягом 7 днів.

Для лікування хронічного пародонтиту при первинному зверненні пацієнтів до стоматолога запропоновані: (1) композиція для тимчасового пломбування зубних кореневих каналів (деклараційний патент на корисну модель 9201 А Україна) і (2) спосіб лікування хронічного періодонтиту на фоні хронічного пародонтиту (деклараційний патент на корисну модель 9199 А Україна).

Дані про взаємозвязок мікробного фактора і змін імунного і метаболічного статусу хворих на хронічний пародонтит із наявністю і без наявності інсулінової недостатності, як критерії тяжкості патологічного процесу, впроваджені в навчальний процес кафедри стоматології № 1 Луганського державного медичного університету і кафедр патологічної фізіології Запорізького, Харківського, Тернопільського ім. І Я. Горбачевського, Донецького ім. М. Горького медичних університетів та Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького.

1. Гайдаш И.С., Флегонтова В.В., Инкелевич М.Ю. Микробиоценоз ротовой полости в норме // Український медичний альманах. - 2002. - № 5. - С. 30-32. (Особистий внесок здобувача: клінічне обстеження практично здорових людей).

2. Ларионова Л.В., Чалая Т.А., Инкелевич М.Ю. Морфолого-микробиологические особенности воспалительной стоматологической патологии (периодонтитов, пародонтитов, альвеолитов, ятрогении) // Український морфологічний альманах. - 2005. - № 1. - С. 40-43. (Особистий внесок здобувача: морфологічне та мікробіологічне дослідження хворих на пародонтит).

3. Инкелевич М.Ю. Влияние на фагоцитоз моноцитов и нейтрофилов бактерий - этиологических агентов хронического пародонтита у пациентов с сахарным диабетом первого типа // Український медичний альманах. - 2005. - № 2. - С. 61-63.

4. Казімірко Н.К., Інкелевич М.Ю. Антикомплементарна активність суворо анаеробних бактерій - етіологічних агентів хронічного пародонтиту // Український медичний альманах. - 2005. - № 2 (додаток). - С. 61-64. (Особистий внесок здобувача: виділення від хворих на пародонтит суворо анаеробних бактерій, дослідження антикомплементарної активності грампозитивних патогенів).

5. Инкелевич М.Ю. Особенности метаболизма у больных хроническим пародонтитом с инсулинзависимым сахарным диабетом в зависимости от степени тяжести инсулиновой недостаточности // Український медичний альманах. - 2005. - № 4. - С. 69-70.

6. Инкелевич М.Ю. Особенности гуморального и клеточного звеньев иммунитета у больных хроническим пародонтитом в зависимости от степени инсулиновой недостаточности // Український медичний альманах. - 2005. - № 5. - С. 60-63.

7. Инкелевич М.Ю. Особенности метаболизма у беременных женщин с хроническим пародонтитом и инсулинзависимым сахарным диабетом в зависимости от степени тяжести инсулиновой недостаточности / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, молодих вчених і інтернів “Нові технології в лікуванні акушерсько-гінекологічної патології”, Луганськ, 10-11.11.2005 р. // Український медичний альманах. - 2005. - № 5 (додаток). - С. 22-23.

8. Инкелевич М.Ю., Казимирко Н.К. Оценка клинического эффекта лисобакта и амизона при лечении больных хроническим пародонтитом на фоне инсулиновой недостаточности // Український медичний альманах. - 2005. - № 6. - С. 10-12. (Особистий внесок здобувача: клінічне обстеження пацієнтів).

9. Казимірко Н.К., Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Інкелевич М.Ю., Чала Т.А. Композиція для тимчасового пломбування зубних кореневих каналів // Деклараційний патент на корисну модель 9201 А Україна, A61K6/02. - № 200501546. Заявлений 21.02.2005 р.; надрукований 15.09. 2005 р. Промислова власність. Офіційний бюлетень № 9. (Особистий внесок здобувача: апробація композиції в лікуванні хворих на хронічний пародонтит).

10. Флегонтова В.В., Гайдаш І.С., Казімірко Н.К., Інкелевич М.Ю. Спосіб лікування хронічного періодонтиту // Деклараційний патент на корисну модель 9199 А Україна, A61K6/02. - № 200501540. Заявлений 21.02.2005 р.; Надрукований 15.09. 2005 р. Промислова власність. Офіційний бюлетень № 9. (Особистий внесок здобувача: апробація композиції в лікуванні періодонтиту в хворих на пародонтит).

11. Inkelevich M.Yu. Peculiarities of humoral link of immunity in patients with chronic parodontitis (CP) depending on severity of insulin insufficiency (IN) / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, молодих вчених та інтернів “Актуальні проблеми фундаментальної медицини (англійською мовою)” (Луганськ, 1-2 грудня 2005 р.)

Інкелевич М.Ю. Етіопатогенетичне обгрунтування способу імуномодулюючої терапії хронічного пародонтиту в осіб, хворих на цукровий діабет першого типу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія. - Луганський державний медичний університет. - Луганськ, 2006.

Дисертацію присвячено розробці та апробації способу імуномодулюючої терапії хронічного пародонтиту на основі вивчення його етіологічних і патогенетичних особливостей на фоні інсулінової недостатності різного ступеня тяжкості. Вперше в розвитку хронічного пародонтиту встановлена роль таких видів суворо анаеробних бактерій, які раніше не були описані як етіологічні агенти захворювання, виявлена їх здатність руйнувати комплемент, лізоцим та імуноглобуліни. Вперше показано, що в слині хворих на хронічний пародонтит на фоні інсулінової недостатності має місце більш виражений дефіцит лізоциму, секреторного імуноглобуліну А та його специфічних антибактеріальних фракцій, ніж при хронічному пародонтиті з відсутністю інсулінової недостатності. Вперше встановлено, що інсулінова недостатність в хворих на хронічний пародонтит сприяє пригніченню фагоцитозу і секреції інтерлейкіну-1?, фактора некрозу пухлини-а моноцитами, формуванню більш вираженого супресорного варіанта імунодефіциту, найбільшій активації перекисного окиснення ліпідів і продукції простагландинів. Вперше показано, що включення в терапію хронічного пародонтиту на фоні інсулінової недостатності лісобакту та амізону позитивно впливає на імунні, метаболічні і клінічні показники. Отримані дані впроваджені в навчальний процес 6 медичних вузів України.

Инкелевич М.Ю. Этиопатогенетическое обоснование способа иммуномодулирующей терапии хронического пародонтита у лиц, больных сахарным диабетом первого типа. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 14.03.04 - патологическая физиология. - Луганский государственный медицинский университет. - Луганск, 2006.

Диссертация посвящена разработке и апробации способа иммуномодулирующей терапии хронического пародонтита на основе изучения его этиологических и патогенетических особенностей на фоне инсулиновой недостаточности разной степени тяжести. Впервые показано, что ассоциации анаэробных бактерий родов Acidaminococcus, Dichelobacter, Eggerthella, Gemella, Actinomyces, Propionibacterium и Clostridium поддерживали воспалительный процесс при хроническом пародонтите и обладали выраженной антилизоцимной, антикомплементарной и антиимуноглобулиновой активностью. Наибольшую колонизацию пародонта анаэробными бактериями наблюдали при хроническом пародонтите на фоне инсулиновой недостаточности. Установлено, что в слюне больных хроническим пародонтитом имел место дефицит лизоцима, секреторного иммуноглобулина А и его специфических антибактериальных фракций, направленных к бактериям родов Acidaminococcus, Dichelobacter, Eggerthella, Gemella, Actinomyces, Propionibacterium и Clostridium. Наибольший дефицит лизоцима и секреторных иммуноглобулинов А в слюне наблюдали на фоне инсулиновой недостаточности. Показано, что инсулиновая недостаточность у больных хроническим пародонтитом способствовала более выраженному угнетению фагоцитоза, спонтанной и индуцированной продукции интерлейкина-1 и фактора некроза опухоли-а, формированию гиперсупрессорного варианта иммунодефицита по сравнению с таковыми у больных хроническим пародонтитом с отсутствием инсулиновой недостаточности. Установлено, что метаболические нарушения при хроническом пародонтите характеризовались активацией перекисного окисления липидов и гиперпродукцией простагландинов, что сопровождалось увеличением в сыворотке крови больных диеновых конъюгатов, малонового диальдегида, простагландинов Е2, F2a и тромбоксана В2. Наибольшие метаболические изменения имели место у больных хроническим пародонтитом, протекавшим на фоне инсулиновой недостаточности. Разработан и апробирован способ лечения хронического пародонтита с наличием и отсутствием инсулиновой недостаточности, заключающийся в дополнительном использовании в комплексной терапии лисобакта и амизона. Лисобакт назначали по 2 таблетки для рассасывания в ротовой полости 3 раза в день в течение 10 дней. Амизон назначали внутрь по 250 мг 3 раза в день на протяжении 7 дней. Дополнительное использование лисобакта и амизона в комплексной терапии хронического пародонтита с инсулиновой недостаточностью способствовало более эффективному снижению бактериальной колонизации пародонта, позитивно влияло на измененные иммунные и метаболические показатели, что вело к более быстрой ликвидации симптомов пародонтита. Полученные данные внедрены в учебный процесс 6 медицинских вузов Украины.

Inkelevich M.Yu. Etiopathogenetic basement of immune-modulating therapeutic method of chronic parodontitis in patients with first type diabetes mellitus. - Manuscript.

The dissertation on obtaining of scientific degree of the candidate of medical sciences on speciality 14.03.04 - pathological physiology. - Lugansk State Medical University. - Lugansk, 2006.

The thesis is dedicated to development and approbation of immune-modulating therapeutic method of chronic parodontitis on the basis of study of its etiologic and pathogenetic features on background of different severity of insulin insufficiency. For the first time in development of chronic parodontitis the role of such strictly anaerobic bacterial species is established which have not been described as etiologic agents of disease earlier, their ability to split complement, lysozyme and antibodies is revealed. For the first time it is shown, that in saliva of patients with chronic parodontitis and insulin insufficiency more expressed deficiency of lysozyme, secretory immunoglobulin A and its specific antibacterial fractions takes place, than at chronic parodontitis with absence of insulin insufficiency. For the first time it is established, that insulin insufficiency at patients with chronic parodontitis promotes oppression of phagocytosis and secretion of interleukin-1? and tumor necrosis factor-a by monocytes, to formation of more expressed suppressive variant of immunodeficiency, the greatest activation of lipid peroxidation and production of prostaglandins. For the first time it is shown, that usage of lysobact and amison in therapy of chronic parodontitis on background of insulin insufficiency positively influences on immune, metabolic and clinical parameters. The obtained data are used in educational process of 6 medical high schools of Ukraine.

Размещено на .ru