Етіопатогенетичне обґрунтування способу лікування карієсу у дітей молодшого шкільного віку - Автореферат

Карієс зубів у дітей молодшого шкільного віку є широко розповсюдженою патологією ротової порожнини, яка реєструється у 60-100 % випадків (Гарькавец С.А., 2008). Зниження РН ротової рідини негативно впливає на мінералізацію зубної емалі, що має прояв у «вимиванні» іонів кальцію та зміні хімічної структури зовнішнього шару зубів (Антонишин Б.В., Наконечна О.М., 2001). Висока адгезивність і імуносупресивні властивості ротової мікрофлори суттєво утруднюють як механічне очищення поверхні зубів, особливо у міжзубних проміжках та зубних фігурах, так і перешкоджають ефективній дії гуморальних і клітинних імунних факторів слини (Вишняк Г.Н., 1999; Ковач И.В. та ін., 2005). Мета і задачі дослідження: Розробити спосіб лікування карієсу у дітей молодшого шкільного віку з використанням препаратів, які містять лізоцим, фтор та кальцій, на підставі вивчення мікробіологічних, імунних і метаболічних показників. Для досягнення мети були поставлені наступні задачі: В залежності від РН ротової рідини дітей 5-12 років, хворих на карієс, вивчити: Бактеріальне обсіменіння ротової порожнини, видовий склад мікрофлори та її імуносупресивні властивості.Під нашим спостереженням знаходилось 189 дітей у віці 5-12 років (95 хлопчиків та 94 дівчинки), які звертались по стоматологічну допомогу або в звязку з профілактичними оглядами до дитячої міської стоматологічної поліклініки міста Луганська з 2006 по 2009 рр. З 189 дітей 136 мали початкові клінічні прояви карієсу, а 53 дитини були признані клінічно здоровими (група референтної норми). 136 дітей з карієсом були розподілені на 8 груп по 17 осіб у кожній (контрольна група та 7 дослідних груп). Пацієнти дослідної групи № 4 приймали комбінацію «Лісобакта» та «Вітафтору» по вказаній раніше схемі; діти групи № 5 - комбінацію «Лісобакту» та кальцію глюконату. У дітей, хворих на карієс, в яких РН ротової рідини дорівнювала 6,81-7,00, мало місце вірогідне зменшення значень всіх досліджуваних гуморальних імунних факторів: концентрація лізоциму виявилась у 1,21 разу нижчою аналогічного показника у ротовій рідині дітей при РН=7,21-7,40 (р<0,01), а також у 1,14 разу нижчою, ніж при РН ротової рідини від 7,01 до 7,20 (р<0,05). Найвищі показники фагоцитозу були зареєстровані у дітей з РН ротової рідини у діапазоні значено 7,21-7,40, а найменші - у дітей, хворих на карієс, при РН ротової рідини у діапазоні від 6,40 до 6,60.Дисертаційна робота присвячена рішенню актуального завдання сучасної медицини, яке полягає у розробці способу лікування карієсу у дітей 5-12 років з використанням препаратів, які містять лізоцим, фтор та кальцій, на підставі вивчення мікробіологічних, імунних та метаболічних показників. Ротова порожнина дітей 5-12 років, хворих на карієс, має виразне бактерійне обсіменіння переважно за рахунок кислото утворюючих S. mutans, S. salivarius, S. oralis та S. mitis. Недостатність гуморальних та клітинних факторів імунітету ротової рідини у дітей, хворих на карієс, зростає зі збільшенням РН ротової рідини. Пероральний прийом комбінації «Лісобакту», «Вітафтору» та кальцію глюконату дітьми 5-12 років, хворими на карієс, сприяє найбільш ефективному зниженню у ротовій рідині бактерійного обсіменіння, підвищенню РН ротової рідини, пригніченню імуносупресивних властивостей карієсогенних стрептококів, підвищенню у слині лізоциму, імуноглобулінів та фагоцитарної активності нейтрофілів, а також збільшенню вмісту кальцію та фтору в емалі зубів порівняно з окремим прийомом вказаних фармакологічних препаратів, або з прийомом їх парними комбінаціями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Дисертаційна робота присвячена рішенню актуального завдання сучасної медицини, яке полягає у розробці способу лікування карієсу у дітей 5-12 років з використанням препаратів, які містять лізоцим, фтор та кальцій, на підставі вивчення мікробіологічних, імунних та метаболічних показників.

Ротова порожнина дітей 5-12 років, хворих на карієс, має виразне бактерійне обсіменіння переважно за рахунок кислото утворюючих S. mutans, S. salivarius, S. oralis та S. mitis. Збільшення бактеріального обсіменіння ротової порожнини супроводжується зниження РН ротової рідини та посиленням АЛА, АКА та АІА кислото утворюючих стрептококів.

Ротова порожнина дітей 5-12 років, хворих на карієс, характеризується дефіцитом лізоциму, Ig A та Ig G та зниженою фагоцитарною активністю нейтрофілів. Недостатність гуморальних та клітинних факторів імунітету ротової рідини у дітей, хворих на карієс, зростає зі збільшенням РН ротової рідини.

У дітей 5-12 років у емалі постійних зубів, уражених карієсом, є дефіцит фтору та кальцію, найбільш виражений у зоні крейдяної плями. Дефіцит фтору та кальцію у зоні крейдяної плями збільшується по мірі зменшення РН ротової рідини.

Пероральний прийом комбінації «Лісобакту», «Вітафтору» та кальцію глюконату дітьми 5-12 років, хворими на карієс, сприяє найбільш ефективному зниженню у ротовій рідині бактерійного обсіменіння, підвищенню РН ротової рідини, пригніченню імуносупресивних властивостей карієсогенних стрептококів, підвищенню у слині лізоциму, імуноглобулінів та фагоцитарної активності нейтрофілів, а також збільшенню вмісту кальцію та фтору в емалі зубів порівняно з окремим прийомом вказаних фармакологічних препаратів, або з прийомом їх парними комбінаціями.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З метою корекції порушень мікробіологічного, кислотно-лужного, імунного та мінерального гомеостазу ротової порожнини та емалі зубів, які виникають при карієсі у дітей 5-12 років, рекомендується прийом препаратів «Лісобакт», «Вітафтор» та кальцію глюконат. Протягом 6 місяців слід приймати одночасно «Лісобакт» по 2 таблетки для розсмоктування у роті тричі на день, «Вітафтор» по 1 таблетці 1 раз на день, та кальцію глюконат по 1 таблетці тричі на день.

Флегонтова В.В., Гайдаш И.С., Загайнова Н.Н., Пилькевич Н.Б., Устименко Ю.Ю., Труфанова М.С., Скрипник О.И., Луговсков Д.А. Микробиологический и иммунный гомеостаз ротовой полости, показатели химического состава зубов и методы коррекции их изменений при кариесе у детей 5-15 лет [монография]. - Луганск: СПД Резников В.С., 2009. - 144 с.

Чалая Т.А., Кожухарь Ю.Ю., Сенченко Н.Г., Дорофеева Н.Г., Загайнова Н.Н., Онищенко С.И., Горбанева Ю.В. Возможность восстановления бактериальной флоры после лечения инфицированных зубов // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики». Випуск 15. - К.-Луганськ. - 2008. - С. 286-289. Здобувачкою ізольовані стрептококи з каріозних порожнин дітей 5-12 років.

Кожухар Ю.Ю., Дорофеєва Н.Г., Загайнова Н.М. Видовий склад, антилізоцимна та антиімуноглобулінова активність бактерій, ізольованих з каріозних порожнин дітей // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики». Випуск 16. - К.-Луганськ. - 2009. - С. 286-289. Здобувачкою досліджена АЛА та АІА стрептококів, ізольованих з каріозних порожнин дітей 5-12 років.

Загайнова Н.Н., Кожухарь Ю.Ю., Скрипник О.И. Минеральный состав зубов у детей 5-15 лет // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2009. - № 2. - С. 116-121. Здобувачкою вивчений вміст кальцію та фтору в емалі зубів дітей 5-12 років.

Устименко Ю.Ю. Видова структура, антилізоцимна та антиімуноглобулінова активність бактерій, ізольованих з каріозних порожнин дітей 5-15 років // Загальна патологія та патологічна фізіологія. - 2009. - № 2. - С. 95-98.

Устименко Ю.Ю. Антибактериальный потенциал препаратов «Лисобакт» и «Витафтор» в профилактике кариеса у детей // Український медичний альманах. - 2009. - № 6 (додаток). - С. 108-111.

Сенченко Н.Г., Чалая Т.А., Кожухарь Ю.Ю., Дорофеева Н.Г., Загайнова Н.Н., Онищенко С.И., Горбанева Ю.В., Казимирко Н.К. Возможность восстановления микрофлоры после лечения периодонтита // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю студентів, інтернів, магістрів, аспірантів та молодих вчених медичного факультету Ужгородського національного університету. - Ужгород. - 2008. - С. 25.

Кожухарь Ю.Ю., Дорофеева Н.Г., Скрипник О.И., Тимошенко В.В., Коваленко Ю.В. Видовой состав и иммуносупрессивные свойства возбудителей кариеса и периодонтита // Материалы XV Межгородской конференции молодых ученых научного общества патофизиологов «Актуальные проблемы патофизиологии». - С.-Петербург. - 2009. - С. 54-56.