Етіопатогенетичні механізми та способи корекції синдрому слабкої відповіді яєчників в програмах екстракорпорального запліднення - Автореферат

Відомими чинниками, що негативно впливають на яєчниковий резерв, є вік жінки (Faddy M.J., Gosden R.G, 1995) та оперативні втручання на яєчниках та маткових трубах (Dar P. et.al., 2000; Ng E.H.Y. et.al., 2000; Strandell Крім біохімічних маркерів, одним із основних методів дослідження яєчникового резерву в програмах ЗІВ є трансвагінальна ехографія, що дає можливість оцінити такі показники функціональної спроможності яєчників, як їх обєм, кровопостачання, кількість антральних фолікулів (Lass Підвищити частоту настання вагітності у жінок із синдромом слабкої відповіді яєчників шляхом вивчення основних етіопатогенетичних факторів виникнення цього синдрому та розробки критеріїв діагностики, прогнозування та оптимізації способів його корекції. Визначити основні етіопатогенетичні чинники синдрому слабкої відповіді яєчників у пацієнтів, що лікуються методами допоміжних репродуктивних технологій. Визначити інформативність біохімічних маркерів яєчникового резерву: базальний рівень ФСГ та антимюлерового гормону у прогнозуванні слабкої відповіді яєчників на стимуляцію.Основну групу (ОГ) дослідження склали 228 жінок «поганих» відповідачів, що проходили лікування безпліддя методом ЗІВ на базі клінік «Ісіда» та «Надія». В усіх жінок шляхом опитування визначались наявність в минулому оперативних втручань на придатках матки та їх характер, результати патогістологічного дослідження операційного матеріалу фіксувались в карті первинного обстеження. АФА: антикардіоліпінові (АКЛ), антифосфатидилсеринові (АФС) та антифосфатидилетаноламінові (АФЕ) були визначені у 27 жінок ОГ та 58 жінок ГП. Характерно, що жінок у віці від 21 до 25 років було достовірно більше в ГП, а у віці від 36 до 45 років - в ОГ. За результатами ультразвукового дослідження та даними анамнезу у пацієнтів, яким проводилась діагностична та оперативна лапароскопія, за даними гістероскопії ендометріоз був діагностований у 65 (28,5%) жінок ОГ та 25 (26,9%) жінок ГП; міома матки, відповідно, - у 22 (9,6%) та 8 (8,6%); гіперпластичні процеси ендометрія - уЕндометріоз, міома матки, гіперпластичні процеси ендометрія та антифосфоліпідні антитіла зустрічаються у поганих відповідачів з тією самою частотою, що і у нормальних відповідачів і не відіграють значної ролі у виникненні слабкої відповіді яєчників на стимуляцію гонадотропінами в програмах допоміжних репродуктивних технологій. Прогностичними критеріями синдрому слабкої відповіді яєчників можуть слугувати біохімічні маркери: концентрація ФСГ та антимюлерового гормону в сироватці крові в ранній проліферативній фазі циклу; та трьохвимірні ехографічні та допплерографічні показники резерву яєчника: кількість антральних фолікулів, трьохвимірний обєм яєчників, індекс васкуляризації. Найбільш універсальним маркером є концентрація антимюлерового гормону в ранній проліферативній фазі циклу: антимюлерів гормон, що не перевищує 2 нг/мл, є показником ймовірності виникнення слабкої відповіді яєчників. Для покращення результативності програм ЗІВ у пацієнтів із слабкою відповіддю яєчників з оперативними втручаннями в анамнезі доречно використовувати модифікований протокол контрольованої гіперстимуляції яєчників: короткий із застосуванням а-ГТРГ та ант-ГТРГ, а для жінок без оперативних втручань в анамнезі - довгий лютеїновий протокол з а-ГТРГ. У пацієнтів із синдромом слабкої відповіді яєчників ефективним є використання ЗІВ в природному циклі, що дозволяє отримувати сприйнятливу для цієї категорії пацієнтів частоту настання вагітності з меншими матеріальними та фізичними навантаженнями.

Основний зміст

1. Основними етіопатогенетичними чинниками синдрому слабкої відповіді яєчників є вік жінки та оперативні втручання на придатках матки: яєчниках і маткових трубах. Ці фактори є причиною виникнення синдрому слабкої відповіді яєчників у 70% пацієнтів. Приблизно у 4% пацієнтів із слабкою відповіддю яєчників на стимуляцію гонадотропінами зустрічаються алелі високого ризику та премутації гена FMR1.

2. Ендометріоз, міома матки, гіперпластичні процеси ендометрія та антифосфоліпідні антитіла зустрічаються у поганих відповідачів з тією самою частотою, що і у нормальних відповідачів і не відіграють значної ролі у виникненні слабкої відповіді яєчників на стимуляцію гонадотропінами в програмах допоміжних репродуктивних технологій.

3. Прогностичними критеріями синдрому слабкої відповіді яєчників можуть слугувати біохімічні маркери: концентрація ФСГ та антимюлерового гормону в сироватці крові в ранній проліферативній фазі циклу; та трьохвимірні ехографічні та допплерографічні показники резерву яєчника: кількість антральних фолікулів, трьохвимірний обєм яєчників, індекс васкуляризації.

4. Найбільш універсальним маркером є концентрація антимюлерового гормону в ранній проліферативній фазі циклу: антимюлерів гормон, що не перевищує 2 нг/мл, є показником ймовірності виникнення слабкої відповіді яєчників. Підвищення рівня ФСГ до верхньої межі норми (8-9 нг/мл) в ранній проліферативній фазі циклу є ознакою ймовірної слабкої відповіді яєчників у жінок молодшого (до 35 років включно) віку.

5. У жінок старшого віку та з оперативними втручаннями в анамнезі найбільш показовими є ехографічні та допплерографічні показники: кількість антральних фолікулів (менше 6), обєм яєчника (менше 3 см3) та індекс васкуляризації (менше 4).

6. Для покращення результативності програм ЗІВ у пацієнтів із слабкою відповіддю яєчників з оперативними втручаннями в анамнезі доречно використовувати модифікований протокол контрольованої гіперстимуляції яєчників: короткий із застосуванням а-ГТРГ та ант-ГТРГ, а для жінок без оперативних втручань в анамнезі - довгий лютеїновий протокол з а-ГТРГ. У пацієнтів із синдромом слабкої відповіді яєчників ефективним є використання ЗІВ в природному циклі, що дозволяє отримувати сприйнятливу для цієї категорії пацієнтів частоту настання вагітності з меншими матеріальними та фізичними навантаженнями.

7. Розроблений нами модифікований протокол дозволив підвищити частоту настання вагітності у жінок до 35 років до 33,3%, у жінок 36 років і старше до 16,6%.

Практичні рекомендації

1. Для поліпшення ефективності прогнозування слабкої відповіді яєчників на стимуляцію гонадотропінами у пацієнтів із безпліддям, що лікуються методами ДРТ, враховувати в алгоритмі обстеження фактори ризику: вік жінки старше

2. 36 років і наявність оперативних втручань на яєчниках і маткових трубах в анамнезі.

3. Застосовувати в діагностиці прогностичні критерії: визначення базального рівня антимюлерового гормону, визначення базального рівня ФСГ, кількість антральних фолікулів, трьохвимірний обєм, індекс васкуляризації.

4. Застосовувати диференційований підхід до вибору протоколу ЗІВ у пацієнтів з різними етіопатогенетичними чинниками синдрому слабкої відповіді яєчників.

Список опублікованих працьза темою дисертації

1. Лівшиць Г.Б., Маслій Ю.В., Судома І.О. Дослідження Мутації 769G®A в гені INHA1 та поліморфізму кількості CGG-повторів в гені FMR1 з метою розробки програм генетичного тестування // Український біохімічний журнал. - 2005. - Т. 77, №5. - С. 146. (Огляд літератури, клінічні дослідження, підготовка до друку).

2. Маслій Ю.В. Базальний рівень антимюлерового гормону в прогнозуванні слабкої відповіді яєчників на стимуляцію гонадотропінами в програмах допоміжних репродуктивних технологій // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. - 2006. - Вип. 14. - Кн. 4. - С. 135-142.

3. Маслій Ю.В., Судома І.О., Лівшиць Г.Б. Етіопатогенетичні чинники синдрому слабкої відповіді яєчників в циклах допоміжних репродуктивних технологій // Здоровье женщины. - 2006. - №4 (28). - С. 152-157. (Огляд літератури, клінічні дослідження, статистична обробка, підготовка до друку).

4. Маслій Ю.В. Біохімічні маркери яєчникового резерву у пацієнтів із синдромом слабкої відповіді на стимуляцію гонадотропінами в циклах допоміжних репродуктивних технологій // Здоровье женщины. - 2006. - №3 (27). - С. 126-131.

5. Маслій Ю.В., Судома І.О. Порівняльна характеристика ефективності короткого протоколу з використанням агоністів та антагоністів гонадотропін-рилізинг гормонів та довгого лютеїнового протоколу з агоністами гонадотропін-рилізинг гормонів в циклах екстракорпорального запліднення у пацієнтів із слабкою відповіддю яєчників // Репродуктивное здоровье женщины. - 2006. - №2 (26). - С. 151-155. (Огляд літератури, клінічні дослідження, статистична обробка, підготовка до друку).

6. Маслій Ю.В., Судома І.О. Трьохвимірна ехографія та доплерографія в прогнозуванні синдрому слабкої відповіді яєчників // Здоровье женщины. - 2007. - №1 (29). - С. 146-150. (Огляд літератури, клінічні дослідження, статистична обробка, підготовка до друку).

7. Маслій Ю.В., Судома І.О. Запліднення у природних циклах як альтернативна лікувальна тактика у пацієнтів із синдромом слабкої відповіді яєчників на стимуляцію гонадотропінами // Здоровье женщины. - 2007. - №2 (30). - С. 178-182. (Огляд літератури, клінічні дослідження, статистична обробка, підготовка до друку).

8. Патент України на корисну модель «Спосіб прогнозування яєчникового резерву в програмах екстракорпорального запліднення» №22100 від 10 квітня 2007 р. Дата подання заявки 07.12.2006, № заявки u 2006 12924.

9. Livshits G., MASLIYY., Melnik A., Livshits L., Markers of genetic susceptibility to gonadothropin induced ovarian response // European Journal of Human Genetics. Abstracts book of European human genetics conference, 6-9 May, 2006, Amsterdam, 10. The Netherlands. - V. 13, Sup. 1. - Р. 251. (Набір клінічного матеріалу).

11. Sudoma І., Masliy Y. Antimullerian hormone as a selection criterion for IVF cycle prognosis in poor responders // Abstract book of National congress on assisted reproduction technology and advances in infertility management, 8-11 February 2007, Chandigarh, India. - P. 53. (Огляд літератури, клінічні дослідження, статистична обробка, підготовка до друку).

12. Livshits G., Masliy Y., Sudoma I., Kravchenko S. The association of mutation in FSH receptor, INHA1 and FMR1 genes with ovarian dysfunction // Abstract book of the second workshop on reproductive biomedicine «from laboratory to clinics, from science to practice», 17-19 May 2007, Tartu, Estonia. - P. 51. (Набір клінічного матеріалу).

Размещено на .ru