Етіологічна роль ентеробактерій і Pseudomonas aeruginosa та застосування імуностимулюючої терапії при шлунково-кишкових захворюваннях телят і поросят - Автореферат

У звязку з цим, вивчення етіологічної ролі ентеробактерій і Pseudomonas aeruginosa при шлунково-кишкових захворюваннях телят і поросят та застосування імуностимулюючих препаратів у системі лікувально-профілактичних заходів має актуальне значення. Метою роботи було вивчити етіологічний спектр і роль ентеробактерій та синьогнійної палички при шлунково-кишкових захворюваннях телят і поросят та вдосконалити лікувально-профілактичні заходи із застосуванням антибактеріальної і імуностимулюючої терапії. Для досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання: виділити та ідентифікувати мікроорганізми, що викликають захворювання шлунково-кишкового тракту у телят і поросят; Тваринам дослідних груп у віці 3-5 діб і 2,5 місяця додатково внутрішньомязово вводили імуностимулятори: першої групи - КАФІ (серія 001, ТУ У 46.15.427-98) з розрахунку 0,015 см3/кг живої маси одноразово; другої групи - тімалін (серія 880904) з розрахунку 0,3 мкг/кг маси тварини 1 раз на добу впродовж 3-5 діб. У результаті проведених бактеріологічних досліджень 251 проби патматеріалу від 23 телят та 30 поросят, 56 проб фекалій від хворих тварин нами було виділено 385 ізолятів умовно-патогенних бактерій, що викликали захворювання шлунково-кишкового каналу, в тому числі: від телят - 172, від поросят - 213 культур (табл.Встановлено широке поширення в господарствах Луганської області шлунково-кишкових захворювань телят і поросят, спричинених ентеробактеріями з родів Escherichia, Klebsiella, Proteus, Enterobacter, Citrobacter, а також Pseudomonas aeruginosa. Найбільш поширеними були Escherichia coli - 132 культури (34,3 %), Klebsiella pneumoniae - 69 (17,9 %), протеї (вульгарний та мірабіліс) - 66 (17,2 %), Citrobacter freundii - 22 культури (5,7 %), представники роду Enterobacter - 18 (4,6 %), Pseudomonas aeruginosa - 11 культур (2,9 %). Домінуючими мікроорганізмами, що виділялись у телят, були Escherichia coli - 45 культур (26,2 %), Klebsiella pneumoniae - 23 (13,4 %), Proteus mirabilis - 18 культур (10,4 %), Proteus vulgaris - 16 (9,3 %), Enterobacter spp. та Citrobacter freundii - по 14 культур (по 8,1 %). Застосування імуностимуляторів тімаліну (телятам дворазово і поросятам триразово у дозі 0,3 мкг/кг) і КАФІ (телятам дворазово у дозі 0,015 см3/кг живої маси, поросятам триразово у дозі 0,1-0,02 см3/кг) позитивно впливало на показники факторів клітинного і гуморального імунітету, підвищуючи відносну кількість Т-і В-лейкоцитів, термостабільних розеткоутворюючих лейкоцитів, Т-хелперів, імунорегуляторного індексу та знижуючи кількість Т-супресорів і О-клітин, достовірно підвищувало рівень гемоглобіну, гемо-та лейкопоез у дослідних тварин. Для лікування шлунково-кишкових захворювань телят, викликаних умовно-патогенною мікрофлорою, рекомендовано застосовувати в комплексній терапії імуностимулятор КАФІ внутрішньомязово з розрахунку 0,015 см3/кг живої ваги дворазово (у 3-5-добовому і 2,5-місячному віці).

Встановлено широке поширення в господарствах Луганської області шлунково-кишкових захворювань телят і поросят, спричинених ентеробактеріями з родів Escherichia, Klebsiella, Proteus, Enterobacter, Citrobacter, а також Pseudomonas aeruginosa. Визначено склад бактеріальних паразитоценозів за участю ентеробактерій та синьогнійної палички. Доведено наявність у виділених ізолятів виражених ознак ентеропатогенності та мультиантибіотикорезистентності. Обґрунтовано доцільність і ефективність включення до схеми лікування та профілактики патологій шлунково-кишкового каналу імуностимулятора КАФІ. Удосконалено метод гіперімунізації кролів з метою одержання діагностичних сироваток.

При бактеріологічному дослідженні патматеріалу від загиблих тварин і зразків фекалій від телят і поросят із діарейним синдромом виділено 385 ізолятів мікроорганізмів. Найбільш поширеними були Escherichia coli - 132 культури (34,3 %), Klebsiella pneumoniae - 69 (17,9 %), протеї (вульгарний та мірабіліс) - 66 (17,2 %), Citrobacter freundii - 22 культури (5,7 %), представники роду Enterobacter - 18 (4,6 %), Pseudomonas aeruginosa - 11 культур (2,9 %). Виділені кишкові палички були представлені сероваріантами О26 - 32, О9 - 30, О101 - 20, О126 - 50 штамів.

Домінуючими мікроорганізмами, що виділялись у телят, були Escherichia coli - 45 культур (26,2 %), Klebsiella pneumoniae - 23 (13,4 %), Proteus mirabilis - 18 культур (10,4 %), Proteus vulgaris - 16 (9,3 %), Enterobacter spp. та Citrobacter freundii - по 14 культур (по 8,1 %). Бактеріальні асоціації у хворих телят із симптомокомплексом діареї виявили у 29,6 % досліджених зразків матеріалів.

Найбільш поширеними умовно-патогенними мікроорганізмами, що викликали шлунково-кишкові захворювання поросят, були Escherichia coli - 87 культур (40,8 %), Klebsiella pneumoniae - 46 (21,6 %), Proteus mirabilis - 27 культур (12,6 %). Бактеріальні асоціації у поросят із шлунково-кишковими захворюваннями спостерігались у 54 % досліджених зразків матеріалів.

Ізольовані культури ентеробактерій та синьогнійної палички характеризувались високим рівнем антибіотикорезистентності - від 50 до 86,6 %. Ізоляти від телят і поросят з різних господарств були високочутливими до гентаміцину, цефатоксіну та ципрофлоксацину, тобто лише до 10 % випробуваних антибактеріальних препаратів.

Застосування імуностимуляторів тімаліну (телятам дворазово і поросятам триразово у дозі 0,3 мкг/кг) і КАФІ (телятам дворазово у дозі 0,015 см3/кг живої маси, поросятам триразово у дозі 0,1-0,02 см3/кг) позитивно впливало на показники факторів клітинного і гуморального імунітету, підвищуючи відносну кількість Т- і В-лейкоцитів, термостабільних розеткоутворюючих лейкоцитів, Т-хелперів, імунорегуляторного індексу та знижуючи кількість Т-супресорів і О-клітин, достовірно підвищувало рівень гемоглобіну, гемо- та лейкопоез у дослідних тварин. При застосуванні КАФІ спостерігали більш виражений та довготривалий позитивний ефект ніж від тімаліну.

Застосування імуностимуляторів у схемах комплексного лікування і профілактики хвороб шлунково-кишкового каналу, спричинених умовно-патогенними бактеріями, підвищувало збереженість телят: у разі застосування КАФІ - на 8,33-16,67 %, тімаліну - на 8,33 %; зменшувало захворюваність поросят на 22-44 %. Загальна маса поросят у 2-місячному віці при використанні КАФІ була на 14,8 %, а при застосуванні тімаліну - на 6,44 % більшою ніж у контрольній групі.

Дворазове введення імуностимулятора КАФІ в дозі 0,2 см3/гол. з інтервалом 14 діб збільшує рівень продукції антитіл у кролів при застосуванні в схемі гіперімунізації з метою одержання діагностичних сироваток. Через 2 тижні після закінчення імунізації в групі кролів, яким вводили КАФІ, середній титр антитіл до Klebsiella pneumoniae 24/3 в реакції аглютинації становив 1:1664±187,37, тоді як в групі без імуностимулятора - 1:704±93,69.

Економічна ефективність на одне теля за час досліду в групах, де застосовували запропоновану нами схему лікування, була на 42,91-71,44 % вищою ніж у контрольних групах телят (58,38-70,89 грн.). Економічна ефективність на 1 порося за час досліду була на 53,18 % (40,75 грн.) вищою ніж у контрольній групі.

Практичні пропозиції

Розроблено і впроваджено у виробництво методичні рекомендації “Лабораторна діагностика захворювань травного каналу молодняка сільськогосподарських тварин, що викликаються умовно-патогенними ентеробактеріями”, затверджені науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини МАП України (протокол № 3 від 20 грудня 2006 року).

Для підвищення імунної реактивності організму поросят та ефективності лікувально-профілактичних заходів при шлунково-кишкових хворобах, викликаних умовно-патогенними бактеріями, рекомендовано застосовувати імуностимулятор КАФІ внутрішньомязово в дозі 0,1-0,02 см3/кг живої ваги один раз у віці 3-4 доби, повторно через 10 діб та додатково перед відлученням від свиноматок.

Для лікування шлунково-кишкових захворювань телят, викликаних умовно-патогенною мікрофлорою, рекомендовано застосовувати в комплексній терапії імуностимулятор КАФІ внутрішньомязово з розрахунку 0,015 см3/кг живої ваги дворазово (у 3-5-добовому і 2,5-місячному віці).

Для одержання довготривалого високого рівня антитіл при гіперімунізації кролів з метою отримання діагностичних сироваток запропоновано введення КАФІ дворазово з інтервалом 14 діб у дозі 0,2 см3/гол.

До курсу “Ветеринарна мікробіологія” для студентів факультетів ветеринарної медицини включено дані з розділу 3.1 дисертаційної роботи “Визначення етіологічної ролі ентеробактерій і синьогнійної палички при шлунково-кишкових патологіях молодняка в господарствах Луганської області”.

Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Доценко В.А., Кича Е.И. Выделение условно-патогенной микрофлоры при желудочно-кишечных заболеваниях молодняка // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. - Луганськ, 2005. - № 50/73. - С. 45-49. Автором проведено бактеріологічні дослідження та узагальнення отриманих даних.

2. Колибактериоз поросят, осложненный условно-патогенной микрофлорой / Н.И. Доценко, В.Н. Симонович, Е.И. Кича, Н.А. Головачева, Р.Н. Ладыженский, Р.В. Доценко // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. - Луганськ, 2005. - № 50/73. - С. 50-54. В даній статті дисертантом проведено виділення умовно-патогенної мікрофлори, визначено біологічні властивості та рівень антибіотикорезистентності ізолятів.

3. Кича К.I. Роль K. pneumoniae в асоціаціях умовно-патогенної мікрофлори, що виділяється при шлунково-кишкових патологіях у тварин // Науковий вісник Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2005. - Т. 7, № 3 (26), ч. 1. - С. 63-67.

4. Характеристика изолятов P. aeruginosa, выделенных при различной патологии у домашних и сельскохозяйственных животных / Е.И. Кича, В.А. Доценко, С.В. Новиков, Р.В. Доценко, И.Ю. Кучма [Електронний ресурс] // Анали Мечниківського Інституту. - 2005. - № 3-4. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals. - Заголовок з екрану. Автором проведено бактеріологічні дослідження із встановлення етіологічної ролі синьогнійної палички у різноманітних патологіях тварин.

5. Кича К.I. Клітинні та гуморальні показники імунної системи телят при використанні імуномодуляторів // Епізоотологія і профілактика інфекційних хвороб великої рогатої худоби: тези міжнародної науково-практичної конференції, 14-17 березня 2006 р., м. Київ. - К.: НАУ, 2006. - С. 39-40.

6. Гематологические показатели телят на фоне применения иммуномодуляторов в учебно-опытном хозяйстве ЛНАУ / В.А. Доценко, Е.И. Кича, В.И. Шарандак, М.Н. Германенко, Р.В. Доценко, С.Н. Нескоромная, О.В. Харитонова // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. - Луганськ, 2006. - № 63/86. - С. 47-52. Дисертант провела гематологічні дослідження крові телят дослідних груп та статистичну обробку отриманих даних.

7. Кича К.I., Доценко В.О., Шарандак В.I. Вплив імуномодуляторів на гематологічні показники телят при шлунково-кишкових захворюваннях, викликаних умовно-патогенною мікрофлорою // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2006. - Вип. 40. - С. 75-82. Автором визначено зміни гематологічних показників та економічний ефект від застосування імуномодуляторів для телят.

8. Кича К.I. Гематологічні показники телят та результативність використання імуномодуляторів // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми, 2006. - Вип. 1-2 (15-16). - С. 103-107.

9. Кича Е.И. Динамика титров антител к Klebsiella pneumoniae при использовании иммуномодулятора в схеме гипериммунизации кроликов // Ученые записки УО “Витебская ордена “Знак почета” государственная академия ветеринарной медицины”. - 2006. - Т. 42, № 2, ч. 1. - С. 37-38.

10. Вивчення імунологічних показників телят при застосуванні імуномодуляторів у терапії захворювань травного каналу, викликаних умовно-патогенними мікроорганізмами / В.О. Доценко, К.I. Кича, В.I. Шарандак, Р.В. Доценко, С.І. Вовк // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць. - Харків, 2006 - Вип. 13 (38), ч. 3. - С. 304-308. В даній статті дисертантом зроблено аналіз імунологічних показників телят на фоні застосування КАФІ і тімаліну.

11. Кича К.I. Ефект від застосування імуномодуляторів при вирощуванні поросят у навчально-науково-дослідному агрокомплексі ЛНАУ // Науковий вісник Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2006. - Т. 8, № 3 (30), ч. 1. - С. 87-91.

12. Методичні рекомендації Лабораторна діагностика захворювань травного каналу молодняку сільськогосподарських тварин, що викликаються умовно-патогенними ентеробактеріями / В.О. Доценко, К.I. Кича, А.Ф. Руденко, В.М. Симонович, В.М. Бублик - Луганськ: ТОВ ЕЛТОН-2, 2006. - 28 с.

Размещено на .ru