Етіологічна експрес-діагностика лікарської хвороби за рівнем поглинення ультразвуку еритроцитами, навантаженими медикаментозним алергеном - Автореферат

В останні роки спостерігається тенденція до збільшення випадків важкого перебігу ЛХ [Т.В.Латышева, 1991; З.Б.Березовская с соавт., 1991; А.В.Циснецька, 1996; S.K.Akkula et al., 1997; M.Myers, H.Jick, 1997], яка згідно із сучасним поглядом являє собою системний процес, що розвивається при прийомі лікарських засобів у осіб з конституційно-генетичною схильністю на тлі основної соматичної або шкірної патології, супроводжується порушеннями нейро-гуморальної регуляції і як наслідок цього - усіх видів гомеостазу [О.О.Сидоренко, 1995; Е.М.Солошенко, 1996]. В основі алергічної реакції при ЛХ лежать імунологічні механізми, які традиційно повязуються з клітинами білої крові, значно менше досліджень показують патогенетичну роль червоного кровяного тільця, морфологія та функція мембрани якого відбивають стан інших клітин організму. Тому вивчення властивостей еритроцитів (ЕР) та морфофункціонального стану їхніх мембран при ЛХ є актуальним, а розробка на цій основі біофізичного методу діагностики ЛХ сприятиме значному вдосконаленню діагностики ЛХ, що у свою чергу дозволить зменшити кількість тяжких побічних реакцій при фармакотерапії. Мета дослідження - розробити етіологічний експрес-спосіб діагностики ЛХ з урахуванням рівня поглинення УЗ ЕР, навантаженими медикаментозним алергеном, на підставі встановлення ролі еритроцитів у механізмах розвитку сенсибілізації. Провести клініко-лабораторне дослідження з вимірювання рівня поглинення УЗ в ЕР практично здорових осіб, хворих із клінічними проявами, а також латентними формами ЛХ.Першу групу складали 59 (41 %) хворих з гострими клінічними проявами ЛХ переважно на шкірі, другу - 85 (59 %) хворих з проявами ЛХ в анамнезі (латентна форма ЛХ). Давність захворювання до встановлення діагнозу ЛХ у хворих І групи коливалася від 3 днів до 12 років з частотою рецидивів від 1 до 6 разів на рік, у ІІ групі - від 6 місяців до 30 років. У І групі переважали хворі з давністю захворювання до 1 року (68,47 %), у ІІ групі - більше 1 року (87,05 %). В індивідуальному анамнезі алергічні хвороби мали місце у 43,1 % хворих, у ІІ групі вдвічі частіше, ніж у першій, причому у одного й того ж хворого по декілька захворювань алергічного генезу. Проведені вперше у хворих на ЛХ морфометричні дослідження ЕР (33 - І групи, 45 - ІІ групи) на електроцитоаналізаторі кондуктометричного типу дозволили виявити збільшення діаметру та обєму ЕР, більш виражене при гострих клінічних проявах ЛХ (D = 51,82 ± 3,9 мкм; V = 68,26 ± 6,11 мкм3) у порівнянні зі значеннями цих параметрів, установлених у групі практично здорових осіб (D = 48,9 ± 3,2 мкм; V = 62,32 ± 2,8 мкм3) [М.Е.У хворих на ЛХ з гострими та латентними формами визначено підсилення неоднорідності популяції циркулюючих ЕР з перевагою їхніх макроформ, про що свідчать результати електроцитометричних вимірювань діаметру та обєму ЕР, особливо при гострих клінічних проявах ЛХ за типом екзантемних висипів і алергічного дерматиту (Dep = 51,8 ± 3,9 мкм проти 48,9 ± 3,2 мкм у контрольній групі; Vep = 68,3 ± 6,1 мкм3 проти 62,3 ± 2,8 мкм3 у контрольній групі). Установлено, що у хворих на ЛХ переважно з гострими її проявами порушуються мікровязкість та інтегральна щільність мембран ЕР, на що вказують зростання в 1,2 разу величини струму електричного пробою, а також показники питомого опору, відносної провідності (у хворих: I = 429,4 ± 45,4 МКА, r = 1,77 ± 0,4 Ом/см2, ВП = 6,05 ± 1,74 проти І = 352,1 ± 13,2 МКА, r = 2,31 ± 0,57 Ом/см2, ВП = 3,92 ± 0,82 у практичних здорових осіб) та визначення високого ступеня гемолізу ЕР за даними скорочення часу гемолізу ЕР у кислотних еритрограмах при зростанні концентрацій гемолітика проти контролю (269,3 ± 29,2 с у хворих проти 319,2 ± 38,8 с у контролі).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове рішення наукової задачі, яка полягає в підвищенні чутливості специфічної діагностики ЛХ завдяки розробці експрес-способу етіологічної діагностики шляхом вимірювання рівнів поглинення УЗ в ЕР на підставі встановлення патогенетичної ролі ЕР.

1. У хворих на ЛХ з гострими та латентними формами визначено підсилення неоднорідності популяції циркулюючих ЕР з перевагою їхніх макроформ, про що свідчать результати електроцитометричних вимірювань діаметру та обєму ЕР, особливо при гострих клінічних проявах ЛХ за типом екзантемних висипів і алергічного дерматиту (Dep = 51,8 ± 3,9 мкм проти 48,9 ± 3,2 мкм у контрольній групі; Vep = 68,3 ± 6,1 мкм3 проти 62,3 ± 2,8 мкм3 у контрольній групі).

2. Установлено, що у хворих на ЛХ переважно з гострими її проявами порушуються мікровязкість та інтегральна щільність мембран ЕР, на що вказують зростання в 1,2 разу величини струму електричного пробою, а також показники питомого опору, відносної провідності (у хворих: I = 429,4 ± 45,4 МКА, r = 1,77 ± 0,4 Ом/см2, ВП = 6,05 ± 1,74 проти І = 352,1 ± 13,2 МКА, r = 2,31 ± 0,57 Ом/см2, ВП = 3,92 ± 0,82 у практичних здорових осіб) та визначення високого ступеня гемолізу ЕР за даними скорочення часу гемолізу ЕР у кислотних еритрограмах при зростанні концентрацій гемолітика проти контролю (269,3 ± 29,2 с у хворих проти 319,2 ± 38,8 с у контролі).

3. У всіх хворих на ЛХ виявлено збільшення вмісту Сапл в 1,6-1,8 разу та перерозподіл градієнтів калію - натрію між плазмою та еритроцитами, що проявляється втратою внутрішньоклітинного калію (Кер = 76,5 ± 2,8 ммоль/л проти 82,7 ± 7,3 ммоль/л) і посиленим входом у клітини іонів натрію (Naпл = 141,9 ± 25,0 ммоль/л проти 156,5 ± 16,4 ммоль/л), що свідчить про порушення іонтранспортної функції ЕР у хворих на ЛХ.

4. Зростання у хворих на ЛХ макроформ ЕР, зміни їхніх електричних характеристик, високий ступінь гемолізу та порушення електролітного гомеостазу свідчать про те, що ЕР периферичної крові є чутливою ланкою системи еритрону в механізмах розвитку ЛХ, і тому морфометричні показники ЕР та функціонального стану їхніх мембран можна включати в алгоритм обстеження хворих на ЛХ.

5. Розроблено експрес-спосіб специфічної діагностики хворих на ЛХ, що ґрунтується на вимірюванні рівнів поглинення УЗ ЕР крові у присутності передбачуваних медикаментозних алергенів, а також обладнання для його виконання - діагностичну ультразвукову установку, яка складається з ехоофтальмоскопу серійного випуску та приставки до нього з багатоячеїстими кюветами. Порівняльний аналіз розробленого способу з традиційними імунологічними методами показав більшу чутливість та швидкість виконання запропонованого експрес-способу, про що свідчать результати виявлення медикаментозного алергену, винного в розвитку ЛХ, всього за 20 - 30 хв у 91,5 % хворих із клінічними проявами й у 80 % - з латентними формами, в цілому у 84,7 % замість 5 - 6 годин у 66,1 % хворих за допомогою відомих імунологічних тестів.

1. Дунаева А.Е. Сравнительный анализ данных аллергологического анамнеза и специфического ультразвукового теста в этиологической диагностике лекарственной болезни // Журн. дерматологии и венерологии. - 2001. - № 1(11). - С. 21-23.

2. Дунаева А.Е. Корреляция результатов этиологической диагностики лекарственной болезни по данным ультразвукового теста и реакции агломерации лейкоцитов // Журн. дерматологии и венерологии. - 2001. - № 2(12). - С. 48-50.

3. Солошенко Э.Н., Дунаева А.Е., Ярмак Т.П., Шевченко З.М. Новые технологии в экспресс-диагностике аллергических осложнений фармакотерапии // Международный медицинский журн. - 2001. - №2. - С. 100-103

4. Солошенко Е.М., Дунаєва А.Є., Мамотюк Є.М., Узленкова Н.Є., Батюк Л.В., Кондакова А.К. Морфометричні показники еритроцитів та функціональний стан їх мембран у хворих на лікарську хворобу // Экспериментальная и клиническая медицина. - 2001. - № 3. - С. 67-72.

5. Солошенко Э.Н., Дунаева А.Е., Шевченко З.М., Ярмак Т.П. Состояние иммунного гомеостаза у больных лекарственной болезнью на современном этапе // Проблеми медичної науки та освіти. - 2000. - № 2. - С. 30-33.

6. Дунаева Г.А., Солошенко Э.Н., Дунаева А.Е. Тактика лечения беременных, больных сифилисом с отягощенным аллергологическим анамнезом // Укр. мед. альманах. - 1999. - Т. 2, № 1 (Додаток). - С. 139-140.

7. Задорожный Б.А., Солошенко Э.Н., Гончаров Н.А., Пантюхина Т.Н., Тондий Л.Д., Дунаева А.Е. Иммунологический контроль за эффективностью немедикаментозных методов терапии у больных дерматозами с сопутствующей лекарственной аллергией // Иммунология в дерматовенерологии. Сб. научн. трудов. - Нижний Новгород, 1991. - С. 75-79.

8. Солошенко Э.Н., Шевченко З.М., Ярмак Т.П., Дунаева А.Е., Мещеряков А.А., Панченко А.В. Ультразвуковое устройство и приставка к ультразвуковому эхоофтальмоскопу для специфической диагностики лекарственной болезни // Сборник научных работ Днепропетровского мединститута. - 1998. - С. 60-63.

9. Дунаєва А.Є. Біофізична діагностика медикаментозної алергії // Медицина на межі століть: відкриття та перспективи. Мат. наук.-практ. конф. молодих вчених ХМАПО. - Х., 1999. - С. 114.

10. Солошенко Е.М., Дунаєва А.Є., Шевченко З.М., Ярмак Т.П. Експрес-спосіб діагностики лікарської хвороби з проявами переважно на шкірі шляхом вимірювання рівня поглинення ультразвуку в еритроцитах // Тез. доп. VII Українського зїзду дерматовенерологів (7-9 вересня). - К., 1999. - С. 24.

11. Солошенко Е.М., Дунаєва А.Є., Шевченко З.М., Ярмак Т.П. Новий метод етіологічної діагностики алергії до медикаментозних препаратів // Тез. доп. VIII конгресу СФУЛТ. 13 - 17 серпня 2000 р., м. Трускавець. - С. 247-248.

12. Солошенко Э.Н., Дунаева А.Е., Ярмак Т.П., Шевченко З.М., Дацок О.М. Эритроциты в этиологической экспресс-диагностике аллергии к медикаментам // Тез. V наук.-практ. конф. “Актуальні питання алергології, клінічної та лабораторної алергології” (22 - 24 листопада 2000 р., м. Київ) // Імунологія та алергологія. - 2000. - №2-3. - С. 61-62.

13. Деклараційний патент 28518 А. Україна, А61В10/00.- №97062634. Спосіб визначення алергену у хворих на лікарську хворобу /Е.М. Солошенко, І.І. Мавров, Т.П. Ярмак, З.М. Шевченко, О.О. Мещеряков, А.Є. Дунаєва; заявл. 05.06.97; опубл. 29.12.99 // Бюл. №8.

14. Деклараційний патент 34279 А. Україна, А61В10/00, G01N33/68.- №99063478. Спосіб виявлення специфічного алергену /Е.М. Солошенко, І.І. Мавров, Ю.Г. Даник, Т.П. Ярмак, З.М. Шевченко, А.Є. Дунаєва; заявл. 22.06.99; опубл. 15.02.01 // Бюл. №1.

15. Солошенко Э.Н., Дунаева А.Е., Шевченко З.М., Ярмак Т.П., Мещеряков А.А., Панченко А.В. Экспресс-способ диагностики лекарственной болезни путем измерения уровня поглощения ультразвука в эритроцитах: Инф. письмо. - Харьков, 1999.- 2 с.

Размещено на .ru