Естонські шведи на півдні Російської імперії: міграція, адаптація та акультурація переселенців-колоністів (1781-1871 рр.) - Автореферат

У другій половині XVIII - на початку ХІХ ст. на Південь Російської імперії мігрували болгари, німці, поляки, греки, шведи тощо. Шведські колоністи хоча і зберегли свої етнічні, культурні та конфесійні особливості, однак стали громадянами іншої держави, а їхня історія, як спільноти, нерозривно повязана з історією Російської імперії та з історією України. Наукова актуальність дослідження визначається важливістю вивчення міграційних процесів, які є потужним фактором, що обумовлює перебіг глобальних подій і визначає соціокультурну складову розвитку людства; апробацією міждисциплінарного синтезу гуманітарного знання в дослідженні нелінійної (багатовимірної) історії шведської етнічної спільноти; потребою вписати історію естонських шведів у етнічну історію України. Мета дослідження полягає в реконструкції процесів міграції, адаптації та акультурації естонських шведів на Півдні Російської імперії (1781-1871 рр.). Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному: презентовано історію нової колонізаційної групи Півдня Російської імперії; уперше до наукового обігу уведено сукупність джерел вітчизняного та іноземного походження; завдяки міждисциплінарному синтезу гуманітарного знання здійснено реконструкцію процесів міграції, адаптації та акультурації естонських шведів; уперше в історичній науці зясовані та висвітлені передумови та причини міграції естонських шведів на Південь Російської імперії, а також спростована теза про їх адміністративно-примусове переселення; простежені міжетнічні взаємини шведських переселенців із сусіднім населенням регіону та дихотомія шведсько-німецьких стосунків; досліджена соціально-економічна інтеграція шведських колоністів і зміна їхньої сільськогосподарської спеціалізації у контексті розвитку південноросійського регіону, спростовано твердження про ворожість імперської влади відносно шведських колоністів; вивчена матеріальна та духовна культура шведських колоністів з огляду на їхні етнічні та ментальні особливості; комплексно розкриті особливості етнічного самоусвідомлення шведських колоністів та відтворений механізм збереження ними власної ідентичності в умовах іноетнічного оточення.Принцип багатовимірності, як характеристика нелінійного образу історії, мав значення при вивченні передумов та причин виникнення міграційної активності естонських шведів, зясуванні обєктивних і субєктивних чинників повільного процесу адаптації та запізнілої приживаності шведських переселенців на Півдні Російської імперії. Реалізовуючи мету та завдання роботи, автор звернувся до аналізу історії естонських шведів острова Дагьо, колонізаційної політики та переселенської практики імперського уряду, зовнішньої політики Росії та Швеції у XVIII ст., деяких подій і явищ в історії Естонії та Фінляндії. Основу джерельної бази дослідження складають неопубліковані матеріали архівних фондів України та Швеції: фонд № 134 Контори опікунства новоросійських іноземних поселенців та Катеринославської контори іноземних поселенців Державного архіву Дніпропетровської області; фонд № 1 Канцелярії Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора, фонд № 6 Піклувального комітету іноземних поселенців Південного краю Росії, фонд № 252 Одеської контори іноземних поселенців Південного краю Росії Державного архіву Одеської області; фонд № 14 Херсонської губернської канцелярії Державного архіву Херсонської області; комітет Гаммальсвенскбю (Gammalsvenskbykommitten) Центрального державного архіву м. Поєднання інформаційного потенціалу архівних фондів України та Швеції дозволило у повному обсязі реконструювати історичну картину предмета дослідження. До статистичних джерел належать воєнно-статистичні огляди Російської імперії; матеріали з історії і статистики іноземної колонізації в Росії, статистичні описи Новоросійського краю, списки населених місць Херсонської губернії тощо .Основні результати дослідження та обґрунтовано положення, які виносяться на захист: · Аналіз наукової літератури вітчизняного та закордонного походження з ранньої історії шведських колоністів засвідчив, що в історичній науці не існує дослідження, присвяченого вивченню та реконструкції процесів міграції, адаптації та акультурації естонських шведів на Півдні Російської імперії у 1781-1871 рр. Констатована відсутність сталої історіографічної традиції з обраної проблематики і необхідність її комплексного дослідження. · Причинами міграції шведів на Південь імперії були стомленість від затяжної безрезультатної судової тяганини у відстоюванні дарованого привілейованого становища та особистої свободи, випадковий збіг обставин і неочікуване запрошення Г. Потьомкіна. Існує декілька причин, які призвели до різкого зниження чисельності шведських переселенців протягом переїзду: по-перше, оскільки переїзд був доволі несподіваним рішенням, була обрана несприятлива для такої тривалої подорожі пора року, по-друге, зменшенню чисельності переїжджих шведів сприяли незвичні кліматичні умови та хвороби під час подорожі, по-третє, висока смертність дорогою обумовлена віковим ск

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ