Характеристика літературної епохи. Життя та творчість О. Уайльда, літературна спадщина. Історія створення роману "Портрет Доріана Грея", своєрідність жанру та особливості естетизму, ствердження ідеї про безумовну перевагу мистецтва над реальним життям.
Провідним принципом світогляду й художньої творчості Оскара Уайльда був естетизм. Естетизм виник в Англії в кінці XIX століття як реакція на пуританський стиль вікторіанської доби. Художнім чинником зародження таких поглядів була ідея "мистецтва заради мистецтва", що існувала ще з античних часів. Естетизм був противагою реалізму, який звертав увагу на соціальні проблеми. Поширюючи тезу про самодостатність мистецтва, він заперечував вплив морально-етичних законів суспільства на митця та його твори: "Закони мистецтва не збігаються із законами моралі"; "Естетика вища від етики!"; "Митець не має етичних уподобань.Уайльд (1859-1900), часто називають fin de siecle - кінець століття. Проте, мають, очевидно рацію, ті культурологи, які знаходять підстави для порівняння нинішньої fin de siecle з попереднім. І там, і тут - серйозні злами в соціальній історії та її розумінні, зіткнення консервативних традицій з декларативним ультрановаторством, ускладненість історико-культурного процесу, в якому сучасникам нелегко буває відрізнити вічне від одноденного, цінне від гучного, істину від її імітації.[10; 97] Може, нам варто уважніше придивитися до деяких культурних явищ тієї доби, щоб адекватніше зрозуміти наше строкате сьогодення?Естетизм (англ. aesthetic movement) - субєктивно-ідеалістичний підхід до мистецтва, що ґрунтується на теорії «мистецтво для мистецтва» і протиставляє його дійсності, заперечує ідейність і соціальну спрямованість мистецтва. [12; 11] Напрям в англійському мистецтві й літературі 1880-1890-х років, який представили письменник, теоретик, історик мистецтва Волтер Пейтер (1839-1894) та угруповання поетів і художників, теоретиків літератури й мистецтва - Артур Саймонс (1865-1945), Обрі Бьордслі (1872-1898), Оскар Вайльд, Ернест Даусон (1867-1900) та інші, що обєдналися навколо журналів «Жовта книга» (1894-1897) і «Савой»(1896), своєрідних духовних нащадків» прерафаелітів. Художнім чинником зародження таких поглядів була ідея "мистецтва заради мистецтва", що існувала ще з античних часів. Основна ж вимога, яку О.Уайльд та його послідовники висунули до мистецтва, - не копіювати природу, а відтворювати її за законами краси, недоступної для повсякденного життя. Не мистецтво відображає дійсність, а життя наслідує мистецтво - вважав письменник.Принцом Парадоксом називали англійського письменника Оскара Уайльда ще за життя. Народжений в інтелігентній ірландській родині (батько - відомий лікар,мати - письменниця), Уайльд змалку прагнув до вишуканого стилю в усьому. Закінчивши у 1878 році Мадлен-коледж, Оскар Уайльд віддається творчості. Та й одягався він відповідно: оксамитовий, золотистого кольору піджак, бриджі, чорні довгі панчохи, вільну сорочку з відкладним коміром повязував бантом, часто мав квітку у руках, носив каштанові кучері до плечей - так не було прийнято у доброчинних англійців. Розповідають, наприклад, що, обурений неестетичним лахміттям жебрака, якого Уайльд постійно бачив за вікном, він поїхав з цим нещасним до найкращого кравця й одягнув його за останньою модою, а потім позначив місця на новому одязі, де треба було прорізати дірки і зробити симетричні, гармонійні плями.Провідним принципом світогляду й художньої творчості Оскара Уайльда був естетизм. Художнім чинником зародження таких поглядів була ідея "мистецтва заради мистецтва", що існувала ще з античних часів. Уайльд приходить до думки про те, що мистецтво перебуває поза сферою моралі. Уайльд довів до логічного завершення тезу представників Відродження: створений письменником досконалий образ впливає на життя й людей, тому що його починають наслідувати, прагнучи до краси й гармонії, і таким чином мистецтво перетворює життя. Поширюючи тезу про самодостатність мистецтва, автор заперечував вплив морально-етичних законів суспільства на митця та його твори: "Закони мистецтва не збігаються із законами моралі"; "Естетика вища від етики!"; "Митець не має етичних уподобань.Отже, за життя Оскар Уайльд зробив безцінний вклад в літературну спадщину. Уайльд же відокремлював естетику від етики і заперечував звязок мистецтва з мораллю. Стосовно естетизму Оскар Уайльд мав свої власні переконання. Прибічник самодостатності мистецтва, Уайльд вважав, що мораль не впливає на митця та його творчість. Тому на основі своїх поглядів щодо естетизму письменник окреслює головні його принципи, які все ж таки відрізнялися від принципів естетизму. уайльд роман грей естетизмАле фактично «Портрет Доріана Грея» - моральна притча про молоду людину, яка ставиться до життя як до експерименту і нехтує загальнолюдськими нормами моралі. На початку роману Доріан Грей, усвідомивши свою красу завдяки портрету, висловлює егоїстичне бажання, аби змінювався портрет, а він залишався непідвладним впливу життя. Егоїзм Доріана, його невситиме бажання лише насолоджуватися життям, відмова нести будь-яку відповідальність дальність за власні вчинки перетворюють його на безжалісного вбивцю. У зображенні деградації ге
План
Зміст
Вступ
РОЗДІЛ I. Характеристика літературної епохи за життя О.Уайльда
1.2 Естетизм і його особливості
РОЗДІЛ ІІ. Життєвий шлях Оскара Уайльда
2.1 Життя та творчість О. Уайльда
2.1.1 Літературна спадщина Оскара Уайльда
2.2 Своєрідність естетизму О.Уайльда
РОЗДІЛ ІІІ. Естетизм у романі «Портет Доріана Грея»
3.1 Історія створення роману «Портрет Доріана Грея»
3.2 Своєрідність жанру роману
3.3 Особливості естетизму у романі «Портет Доріана Грея»
ВИСНОВКИ
SUMMARY
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Вывод
Отже, за життя Оскар Уайльд зробив безцінний вклад в літературну спадщину. Письменник був прибічником правди й етичної чистоти мистецтва. Уайльд же відокремлював естетику від етики і заперечував звязок мистецтва з мораллю. Він був людиною, яка має свої власні погляди та переконання. Проте у своїх художніх творах Уайльд часто суперечив власним естетичним переконанням. Тому сучасники його називали «Принцом парадоксу». Естетичні погляди Уайльда мали особливий філософсько-літературний напрямок.
Літературний внесок дуже великий і має важливе значення для послідовників даної течії. Найбільш відомими роботами є збірки «Злочин лорда Артура Севіля», «Щасливий принц», пєси «Жінка не варта уваги», «Ідеальний чоловік» і єдиний роман «Портрет Доріана Грея ».
Стосовно естетизму Оскар Уайльд мав свої власні переконання. Сенсом його життя стає поклоніння мистецтву та красі. Прибічник самодостатності мистецтва, Уайльд вважав, що мораль не впливає на митця та його творчість. Мистецтво розвивається самостійно і на нього ніщо не впливає. Тому на основі своїх поглядів щодо естетизму письменник окреслює головні його принципи, які все ж таки відрізнялися від принципів естетизму. уайльд роман грей естетизм
РОЗДІЛ ІІІ. Естетизм у романі «Портет Доріана Грея»
3.1 Історія створення роману «Портрет Доріана Грея»
Як же зявився цей роман? «Портрет Доріана Грея» дослідники називають одним із найбільш загадкових творів Оскара Уайльда. Все - від історії його створення до провідної ідеї, яку автор втілив у своїх образах - викликало подив сучасників і суперечки дослідників. Однак роман цей справедливо вважають яскравою памяткою декадентської доби.
Оглядаючи творчий і життєвий шлях письменника, ми намагалися довести, що така творча особистість, якою постав Оскар Уайльд на арені світової літератури, попри всю свою неповторну індивідуальність, могла зявитися лише в певну, декадентську, добу. Характеризуючи роман «Портрет Доріана Грея», спробуємо показати, як естетичні і світоглядні принципи декадансу, втілені у романі, виявили і неповторну індивідуальність письменника.
Відомо, що О. Уайльд написав «Портрет Доріана Грея» на замовлення одного американського журналу. Написав у рекордно короткий строк - трохи більше ніж за два тижні, бо уклав парі, що здатен створити роман саме у такий термін. У липні 1890 р. роман опублікували в американському журналі «Ліппінкотс Манслі Мегазін». Журнальна публікація «Портрета Доріана Грея» мала широкий резонанс, і письменник вирішив видати твір окремим виданням, доопрацювавши окремі глави, аби зробити твір «вагомішим», тобто більшим за обємом, бо в англійській літературі того часу склалися певні традиції щодо роману. Саме для цього окремого видання О. Уайльд написав і відому «Передмову», що складається з 25 афоризмів. В афоризмах у парадоксальній формі була викладена естетична теорія О. Уайльда. У квітні 1991 р., набувши нового вигляду, роман вийшов окремою книжкою.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
