Дослідження впливу маніпулятивних механізмів на такі духовно-естетичні об’єкти свідомості як знакові системи, уява, увага, мислення, пам"ять. Особливості сприйняття масовою свідомістю творів тоталітарної та масової культури в процесах комунікації.
Українське суспільство перебуває на шляху динамічного становлення нового цивілізаційного статусу, що передбачає актуалізацію не лише економічних, політико-правових, але й філософських, естетико-культурологічних аспектів наукового дискурсу. Актуальною проблемою гуманітарних наук останнім часом постали питання формування світогляду та впливу на свідомість. Стрімкий розвиток науково-технічного прогресу та трансформаційні процеси в культурі у ХХ столітті привели до глобальної переоцінки цінностей, зміни емоційних, художніх і розумових парадигм, стали символом розколу у сфері свідомості, охопивши увесь соціокультурний простір, в якому зростала людська особистість. Комунікативний аспект мистецтва став виступати маніпулятивним механізмом утвердження антиестетичного й аморального, а витвір мистецтва перетворився на маніпулятивний механізм естетизації побутових речей, знецінення основ класичного мистецтва. Тому поєднання наукових досліджень у галузі естетики, культурології, мистецтвознавства, етики, соціології, теології, психології та політології дало змогу більш детально розглянути феномен маніпуляції в естетико-культурологічному аспекті.Така культура була зорієнтована на ефективне сприймання масами, тому її твори мали виражати смаки великих зорганізованих груп людей. Витвори архітектури, містобудування, художнього проектування, дизайну, моди, садово-паркового мистецтва перетворюються на естетизоване «середовище проживання» людини і виступають головним комунікативним механізмом маніпуляції свідомістю. Обєднавши їх за критеріями, маніпуляцію у найбільш повному розумінні сьогодні визначають як: вид духовного, психологічного впливу на людину, групу або суспільство; прихований вплив, наявність якого не повинна бути поміченою обєктом маніпуляції; такий вплив, коли до людей, свідомістю яких маніпулюють, ставляться не як до особистостей, а як до обєктів, окремого виду речей; вплив, який вимагає значної майстерності і знань; вплив, який здійснюється в інтересах маніпулятора. Обґрунтовується теза, що теоретичні надбання з різних галузей наук створювали підґрунтя для утвердження та розширення кола застосувань маніпуляцій, зокрема: герменевтика навчала виявляти і поміщати приховані смисли; ідеологія доводила, що пізнання та спілкування є головними сферами для впливу на свідомість; теорія «раціональності навіювання» засвідчила, що при навіюванні у свідомості людини штучно можна зробити підміну обєкта мислення; дослідження психоаналізу продемонстрували, що при сприйнятті повідомлення може зберігатися не тільки в свідомості, але й у ще не пізнаній доти царині підсвідомого; біхевіоризм давав практичні рекомендації керування поведінкою людини шляхом правильного застосування стимулів. Виявлено, що механізмом поєднання маси є зараження, а головними характеристиками людини у масі - зникнення свідомої особистості, домінування підсвідомого, однакове спрямування відчуттів та ідей, визначене навіюванням, і прагнення негайно перетворити на дію навіяні ідеї.На першому етапі дослідження було зясовано, що в процесі вираження трансформацій і духовного занепаду культури ХХ століття мистецтво, відійшовши від класичних позицій, пропонує нові бачення світосприйняття. Завдяки цьому в художній простір уводяться явища, які ніколи досі не становили поля досліджень естетики, культурології та мистецтвознавства, утилітарна річ починає набувати значення «сакральної» і виступає як обєкт творчості художників. На передній план виступають симулякри справжніх творів мистецтва, творчість художників зводиться до вираження їх підсвідомих інстинктів, а тема іноді зводяться до рівня маргінального вираження світобачення. Зміни в естетиці, культурі та мистецтві призвели до повсюдної естетизації оточуючого середовища і склали передумови можливостей маніпуляційних впливів на свідомість мас. У цьому звязку можливості маніпуляцій класифікуються за трьома групами: маніпуляції у сфері соціальних груп; маніпуляція духовно-естетичними цінностями; маніпуляції, повязані з постійним прагненням бути модним і сучасним.
План
1. Категоріальний зміст і методологічні основи аналізу проблеми
Вывод
маніпулятивний естетичний свідомість духовний
У висновках сформульовано основні підсумки дослідження, які висвітлюють проблематику та загальну структуру роботи.
На першому етапі дослідження було зясовано, що в процесі вираження трансформацій і духовного занепаду культури ХХ століття мистецтво, відійшовши від класичних позицій, пропонує нові бачення світосприйняття. Завдяки цьому в художній простір уводяться явища, які ніколи досі не становили поля досліджень естетики, культурології та мистецтвознавства, утилітарна річ починає набувати значення «сакральної» і виступає як обєкт творчості художників. На передній план виступають симулякри справжніх творів мистецтва, творчість художників зводиться до вираження їх підсвідомих інстинктів, а тема іноді зводяться до рівня маргінального вираження світобачення. Зміни в естетиці, культурі та мистецтві призвели до повсюдної естетизації оточуючого середовища і склали передумови можливостей маніпуляційних впливів на свідомість мас.
В дисертації визначено, що відійшовши від технологічних визначень та застосувань, явище маніпуляції в ХХ столітті починає зосереджуватись у сфері суспільно-ціннісних відносин, зокрема на культурно-естетичних рівнях. Трансформації в мистецтві й естетиці та омасовлення виробництва стали головними передумовами маніпуляцій. Акцентовано увагу на основних причинах, які створюють підґрунтя для маніпуляцій: наявність маси з притаманною їй сугестією, удосконалення тотальності інформативного простору та антропологічні схильності людини до навіювання й зараження, які є головними механізмами маніпуляцій.
Аналіз вчень про «маси», обєктивація головних її характеристик, дозволили визначити, що питання масовості та натовпоутворення гостро постають на сучасному етапі розвитку суспільства, яке все більше набуває ознак масового. Масовість веде до формування масової поведінки, свідомості, смаку, уподобань, мислення. В дисертації відстоюється думка, що маси є сугестивним середовищем для маніпуляцій. У цьому звязку можливості маніпуляцій класифікуються за трьома групами: маніпуляції у сфері соціальних груп; маніпуляція духовно-естетичними цінностями; маніпуляції, повязані з постійним прагненням бути модним і сучасним.
Визначено, що головними обєктами маніпуляційного впливу можуть виступати мова, мислення, почуття, уява, увага, память. Впливаючи на ці духовно-естетичні обєкти, застосовують маніпуляції у сприйнятті мистецтва, моди, дизайну, архітектури, садово-паркового мистецтва, містобудування. Подальший аналіз дозволив виявити, що основними поширювачами маніпуляційних впливів, формування масової свідомості, поведінки, смаків, виступають масова культура, мода, засоби масової інформації, реклама. Дієвим маніпулятивним чинником виступають сучасні трансформації естетичних категорій, оскільки через пропагування їх ЗМІ, вони іноді перетворюються на іронічні симулякри й спотворюють духовно-естетичне сприйняття світу.
Загальний висновок дисертаційного дослідження зводиться до розширення кола проблематики, повязаної з феноменом маніпуляції та уведення її у сферу дослідження естетики й культурології, оскільки вона уже вийшла за межі суто психологічних, соціологічних та політологічних вчень і активно впливає на сукупність естетичних та морально-етичних цінностей. Дослідження в цьому напрямку є надзвичайно важливими у звязку з тим, що маніпуляція відходить від суто технологічного свого застосування, полонить та викривляє формування високодуховної і естетичної свідомості людини.
Список литературы
1) Тепенчак Т.М. Маніпуляція як естетико-культурологічна проблема / Тепенчак Т.М. // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності: Зб. наук. праць, випуск 18 К.: Видавничий центр КНЛУ, 2007. - С. 223-229.
2) Тепенчак Т.М. Естетика тоталітарної культури як засіб маніпуляції свідомістю мас / Тепенчак Т.М. // Гуманітарний часопис: Зб. наук. праць. - Харків: ХАІ. 2006. - № 4. - С.63-71.
3) Тепенчак Т.М. Антропологічний дискурс в аналізі історичних передумов маніпуляції свідомістю людини / Т.М. Тепенчак // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Вип. ХІ: Зб. наук. праць. Ч. І. - К.: Міленіум, 2003. - С.149-157.
4) Тепенчак Т.М. Генеза і структура поняття «маси» як соціокультурного поняття / Т.М. Тепенчак // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Випуск Х: Зб. наук. праць. - К., 2003. - С.8-19.
5) Тепенчак Т.М. Утворення суспільних інститутів маніпуляції свідомістю мас / Т.М. Тепенчак // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб. наук. праць у 2-х част. Вип. ІХ: Частина ІІ. - К., 2002. - С.46-57.
6) Тепенчак Т.М. Мода як естетико-маніпулятивний феномен / Тепенчак Т.М. / VI Міжвузівський культурологічний семінар «Некласична філософія моралі, мистецтва, релігії // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Випуск 51. Збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2007. - №51. - С.67-71.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
