Естетичне виховання учнівської молоді в системі освіти на західноукраїнських землях (друга половина XIX – початок XX ст.) - Автореферат

Також важливого значення набуває прилучення молоді до естетичної культури, креативної праці, її естетичного виховання. Так, у руслі виконання завдань Державної національної програми “Освіта” (Україна XXI ст.) були розроблені “Державна комплексна програма естетичного виховання” (автори І. Актуальність поставленої проблеми зумовлюється й тим, що система цінностей учнівської молоді, яка включає естетичне виховання, ставлення до світу, природи, побуту, літератури, науки, мистецтва, впливає на розвиток культури суспільства. Недостатнє теоретичне обґрунтування проблеми естетичного виховання в системі освіти вітчизняної педагогіки, відсутність цілісного історико-педагогічного дослідження сутності естетичного виховання, його змісту, форм та методів на західноукраїнських землях (Галичини, Буковини, Закарпаття) зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “Естетичне виховання учнівської молоді в системі освіти на західноукраїнських землях (др. пол. Дослідження виконано в межах науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки Львівського національного університету імені Івана Франка як складової наукової теми: “Дослідження історії школи, освіти, виховання і педагогічної думки в Україні” (протокол № Н - 164 від 28.03.2000 р.) та кафедри педагогіки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка при розробці теми “Чинники виховання” (протокол № 6 від 22 січня 2002 р.).У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи розвитку естетичного виховання учнівської молоді” - представлено результати аналізу стану розробленості ґенези поняття “естетичне виховання” в зарубіжній та вітчизняній науці; виділено три періоди до визначення сутності і змісту розвитку поняття “естетичне виховання” учнівської молоді у працях західноукраїнських педагогів у досліджуваний період; виокремлено найістотніші тенденції діяльності західноукраїнських освітніх діячів у царині естетичного виховання; визначено методологічні підходи до процесу естетичного виховання учнівської молоді у досліджуваний період. Шиллером у праці (“Листи про естетичне виховання”, 1795), провідною ідеєю якого було визнання пріоритетності мистецтва у житті суспільства. Щодо визначення поняття “естетичне виховання” вчені наголошували на його діяльнісному підході, а особливу увагу приділяли ролі літератури, музики, природи, мистецтва, які розглядали у контексті принципів історизму та народності. Виділено найістотніші тенденції діяльності західноукраїнських освітніх діячів, що виробили теоретичні засади естетичного виховання, які визначалися: процесом відродження освітнього та національно-культурного рівня суспільства; рівнем національної свідомості; культурою народів; відбудовою української обрядовості; обґрунтуванням мети і завдань естетичного виховання, його змісту, форм та методів до пошуку ефективних шляхів розвязання нагальних проблем естетичного виховання учнівської молоді; еволюційним шляхом, який полягав у національно-культурному збагаченні учнів; розвитку різних форм естетичного виховання; творчій естетико-виховній діяльності. Зясовано, що соціально-економічні та національно-культурні умови на західноукраїнських теренах досліджуваного періоду були підпорядковані панівним державним і освітнім структурам і визначили особливості розвитку естетичного виховання у контексті шкільної освіти: розширення мережі шкіл, предметних та міжпредметних звязків залежно від регіону й національного складу, їхніх форм і методів діяльності, пожвавлений інтерес до дисциплін українознавчого спрямування (мови, літератури, мистецтва, культури), фундаментом чого стала розробка концептуальних засад естетичного виховання.На основі аналізу стану дослідженості проблеми в історико-педагогічній зарубіжній та вітчизняній науці бракує однозначного підходу до визначення поняття “естетичне виховання”. Геґель) пильна увага приділялася естетичному вихованню шляхом мистецтва. Щодо визначення поняття “естетичне виховання” вчені наголошували на його діяльнісному підході, важливого значення надавали таким засобам: літературі, музиці, природі, мистецтву тощо. Зясовано, що поняття “естетичне виховання” у сучасному трактуванні - це соціокультурний, системний, творчий процес формування в особистості естетичної свідомості, креативного мислення, естетичних цінностей, високої естетичної культури. З іншого боку, естетичне виховання - це розвиток естетичного сприйняття краси, прагнення до досконалості, надання пріоритету ідеї естетичності у всіх вимірах, формування естетичного потенціалу особистості вмінням диференціювати поліфонічність почуттів і настроїв на прекрасне - потворне, піднесене - нице, комічне - трагічне, естетичне - антиестетичне, недосконале - довершене.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Аналіз й узагальнення результатів дослідження дають підстави для таких висновків: 1. На основі аналізу стану дослідженості проблеми в історико-педагогічній зарубіжній та вітчизняній науці бракує однозначного підходу до визначення поняття “естетичне виховання”. Зарубіжними вченими (І. Кант, Ф. Шеллінг, Й. Шиллєр, Ґ. Геґель) пильна увага приділялася естетичному вихованню шляхом мистецтва. Вперше введено до наукового обігу поняття “естетичне виховання” німецьким філософом Й. Шиллєром у праці (“Листи про естетичне виховання”, 1795). Провідною ідеєю вченого у дефініції поняття “естетичне виховання” було визнання пріоритету ролі мистецтва у житті суспільства. Упродовж століть західноєвропейські мислителі (А. Шопенгауер, А. Бергсон, С. Далі та ін.) нівелювали ідею естетичного виховання, надаючи винятковості лише митцям, геніям і їхньому таланту.

У другій половині XIX - на поч. XX ст. в українській історико-педагогічній науці поняття “естетичне виховання” аналізувалося вітчизняними педагогами (Г. Ващенко, А. Макаренко, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.), громадськими діячами (І. Франко, Леся Українка, М. Шашкевич, Т. Шевченко та ін.). Щодо визначення поняття “естетичне виховання” вчені наголошували на його діяльнісному підході, важливого значення надавали таким засобам: літературі, музиці, природі, мистецтву тощо.

Зясовано, що поняття “естетичне виховання” у сучасному трактуванні - це соціокультурний, системний, творчий процес формування в особистості естетичної свідомості, креативного мислення, естетичних цінностей, високої естетичної культури. З іншого боку, естетичне виховання - це розвиток естетичного сприйняття краси, прагнення до досконалості, надання пріоритету ідеї естетичності у всіх вимірах, формування естетичного потенціалу особистості вмінням диференціювати поліфонічність почуттів і настроїв на прекрасне - потворне, піднесене - нице, комічне - трагічне, естетичне - антиестетичне, недосконале - довершене.

2. У ході наукового пошуку простежено еволюцію поняття “естетичне виховання” у творчому доробку українських освітніх діячів на західноукраїнських землях (др. пол. XIX - поч. XX ст.), виокремлено три періоди у становленні та розвитку естетичного виховання, які зумовлені обєктивними закономірностями суспільно-політичного та національно-культурного розвитку, особливостями української педагогічної думки.

Перший період (1869 - 1900) - поширення ідей національної школи і виховання, в тому числі естетичного як складової загальної педагогіки, становлення поняття “естетичне виховання”.

Другий період (1900 - 1919) - коригування мети і завдань естетичного виховання у поглядах західноукраїнських педагогів, розробка тенденцій діяльності у царині естетичного виховання.

Третій період (1919 - 1939) - розвиток поняття “естетичне виховання”, його наукове обґрунтування і практичне впровадження у навчально-виховний процес.

У теоретичній спадщині західноукраїнських педагогів виділяємо методологічні підходи до визначення сутності і змісту естетичного виховання учнівської молоді: культурологічний, діяльнісний, загальнолюдський. Реалізація естетичних цінностей здійснюється через надання пріоритету ідеї естетичності у житті, прагнення до досконалості у художньо-естетичній діяльності, вміння сприймати красу природи, побуту, мистецтва, формування естетичної культури загалом.

3. Стан та основні засади естетичного виховання у системі шкільної освіти та позашкільних інституцій визначалися проблематикою формування національно-естетичної свідомості, естетичних уявлень, смаків, уподобань учнівської молоді, організації різних форм та методів естетичного виховання.

Зміст естетичного виховання учнів повязувався з національним, релігійним, моральним, екологічним, трудовим та іншими напрямами виховання. До змісту шкільних дисциплін входили українська мова, релігія, каліграфія, географія, природознавство, історія, математика, спів, малювання, ручні роботи, які давали змогу долучати учнів до світу краси, розвивати їхній естетичний потенціал.

Основними формами естетичного виховання у системі шкільної освіти були: уроки, бесіди, диспути, екскурсії, колективні творчі справи, конкурси тощо.

Зміст естетичного виховання учнівської молоді у позашкільних закладах на західноукраїнських землях (др. пол. XIX - поч. XX ст.) передбачав ознайомлення учнів із широкою палітрою творів літератури, музики, репродукціями картин, прищеплення умінь їхнього естетичного сприймання й відтворення, формування навичок образотворчого мистецтва, театрального акторства, ручних робіт, вишивання, фотографування, гри, співу тощо.

Форми організації естетичного виховання учнів у позашкільних закладах тісно повязувалися з музичним, театральним, образотворчим мистецтвом та ін.

4. Основними перспективними напрямами використання досвіду естетичного виховання на західноукраїнських землях (др. пол. XIX - поч. XX ст.) в сучасній системі української освіти є створення естетичного поля освітньо-виховних закладів, надання пріоритету ідеї естетичності у навчально-виховній діяльності, розширення змісту шкільної освіти з естетичного виховання учнів, утворення релаксаційних кутків: ігор, фантазій, кабінетів мистецтва, музеїв творчості; широке ознайомлення з позашкільною мережею, розважально-релаксаційними центрами, дозвіллєвою діяльністю учнів, проведення регіональних та міжрегіональних екскурсій, що допоможе збагатити естетичні уявлення учнів; підготовка вчителів вищих навчальних закладів має ґрунтуватися на формуванні естетичної свідомості, естетичної культури особистості студента, наповненні змісту освіти естетичними цінностями тощо.

5. Вивчення досвіду естетичного виховання учнів у системі освіти на західноукраїнських землях (др. пол. XIX - поч. XX ст.) переконує, що він є важливим джерелом збагачення теорії та практики навчально-виховного процесу в сучасних умовах, оскільки доцільне використання педагогічних досягнень західноукраїнських освітян, педагогів, культурно-просвітницьких діячів сприятиме перетворенню сучасної школи на такий навчально-освітній заклад, в якому виховуватимуться не лише національні, громадянські, а й морально-естетичні чинники, які здатні примножити духовні й національно-культурні надбання учнівської молоді. Це дає підстави сьогодні поставити питання про використання досвіду естетичного виховання на західноукраїнських землях (др. пол. XIX - поч. XX ст.) в сучасній системі української освіти.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективними напрямами подальших наукових досліджень є вивчення сучасного естетичного досвіду позашкільної діяльності на західноукраїнських землях, порівняльний аналіз змісту, форм і методів естетичного виховання у зарубіжжі та сучасних школах України.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Статті у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України

1. Городиська В. В. Проблема естетичного виховання української молоді у педагогічній спадщині О. Барвінського / Віолета Городиська // Педагогіка і психологія професійної освіти. - Львів, 2000. - № 4. - С. 143 - 150.

2. Городиська В. В. Роль гри в естетичному вихованні молодших школярів / Віолета Городиська // Вісник Львівського Університету. - Серія педагогічна. - Випуск 15. - Частина 2. - Львів, 2001. - С. 103 - 105.

3. Городиська В. В. Естетичне виховання молоді в поглядах західноукраїнських педагогів кінця ХІХ - початку ХХ ст. / Віолета Городиська // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. - Випуск 16. - Частина 2. - 2002. - С. 223 - 229.

4. Городиська В. В. Сакральне мистецтво як чинник естетичного виховання учнів на західноукраїнських землях (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / Віолета Городиська // Рідна Школа. - 2003. - № 10. - С. 75 - 78.

5. Городиська В. В. Зміст естетичного виховання учнів у школах Західної України (кінець ХІХ - ХХ ст.) / Віолета Городиська // Людинознавчі студії: Збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / Ред. кол. Т. Біленко (головний редактор), В. Кемінь, М. Чепіль та ін. - Дрогобич : Вимір, 2004. - Випуск девятий. - Педагогіка. - С. 81 - 91.

6. Городиська В. В. Роль культурно-освітніх товариств Західної України (кінець - XIX - початок XX ст.) у естетичному вихованні підростаючого покоління / Віолета Городиська // Науковий Вісник Чернівецького університету. - Збірник наукових праць. Вип. 419: Педагогіка та психологія. - Чернівці : Рута, 2008. - С. 37 - 47.

7. Городиська В. В. Використання еколого-естетичного потенціалу природничого циклу дисциплін у школах Західної України (кінець XIX - початок XX ст.) // Віолета Городиська // Молодь і ринок: щомісячний науково-педагогічний журнал. - 2010. - № 12. - С. 96 - 99.

8. Городиська В. В. Гуманітарний цикл предметів як чинник естетизації освіти у школах Західної України (кінець XIX - початок XX ст.) / Віолета Городиська // Молодь і ринок: щомісячний науково - педагогічний журнал. - 2010. - № 7 - 8. - С. 146 - 149.

9. Городиська В. В. Підготовка майбутніх вчителів до реалізації завдань естетичного виховання у школах Західної України (друга пол. XIX - перша третина XX ст.) / Віолета Городиська / Наукові записки: [збірник наукових статей] / М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т М.П. Драгоманова; укл. Л. Л. Макаренко. - К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010. - Випуск LXXXXI (91). - С. 44 - 53.

10. Городиська В. В. Художньо-естетичний цикл предметів як чинник гуманізації освіти у школах Західної України (кінець XIX - початок XX століття) / Віолета Городиська // Молодь і ринок: щомісячний науково-педагогічний журнал. - 2008. - № 11. - С. 123 - 126.

Статті у збірниках матеріалів конференцій

11. Городиська В. В. До питання розвитку особистості в системі мистецької освіти на зламі ХІХ - ХХ століть / Віолета Городиська // Мистецька освіта в контексті європейської інтеграції: Теоретичні та методичні засади розвитку / Тези міжнародної наукової конференції (30 червня - 2 липня). - Київ - Суми, 2004. - С. 309 - 311.

12. Городиська В. В. Естетичне виховання дітей у сучасних умовах / Віолета Городиська // Молодіжна політика: проблеми та перспективи: збірник наукових праць / наук. ред. С. А. Щудло]. - Вип. 2. / VIII міжнародна науково-практична конференція (20 - 21 травня). - Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2011. - С. 494 - 497.