Позитивісти як представники філософського напряму, що висували концепцію проникнення науки у всі сфери людської життєдіяльності. Іпполіт Тен - впливова постать в позитивістській естетиці. Місце мистецького експерименту в наукових працях Огюста Конта.
При низкой оригинальности работы "Естетичне вчення позитивістів як підґрунтя мистецького експерименту", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Експериментальний метод художнього творення естетика та мистецтво перейняли від прикладних наук в останній третині XIX століття. Таке запозичення стало можливим завдяки особливим умовам взаємовідношення науки та мистецтва як сфер культури. Через те європейська філософія дедалі більше схилялася до позитивізму, до проблематики природничих та суспільних наук. Поняття експерименту вперше використав у понятійному апараті естетики відомий французький письменник Еміль Золя. Тому для окреслення цього поняття ми застосуємо назву «онауковлений мистецький експеримент». У цьому коментарі відомого мистецтвознавця та філософа Яна Мукаржовського в сконцентрованому вигляді передано суть онауковленого мистецького експерименту. Власне позитивісти, такі як Оґюст Конт та Іпполит Тен, сформували естетико-філософську базу для розвитку естетичного поняття експерименту. Прихильники цього напряму, до яких належали, зокрема Ернст Мах, Ріхард Авенаріус, Герберт Спенсер, а згодом Бертран Рассел, Людвіг Вітгенштейн, прагнули побудувати систему позитивного знання, позбавленого будь-яких спекуляцій, беззаперечного, точного, заснованого лише на фактах. Щоб досягти цієї цілі, вважали згадані філософи, потрібно відмовитися від метафізики і послуговуватися індуктивними методами, спиратися на результати експериментів. Теорія художньої творчості не виходила поза межі загальної раціоналізованої позитивістської концепції, тому, певна річ, не порушувала наслідувальної традиції, що передбачала відображення реальності.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
