Естетичний аспект світопереживання людини, переживання людиною краси світу та творів мистецтва на основі соціального, естетичного досвіду особистості як безпосереднього буття естетичного в свідомості. Аналіз емоційно-ціннісного переживання світу людиною.
Тому гідним уваги коло тих питань, які стосуються активізації та розвитку всіх людських здібностей та детермінації людського прагнення до вдосконалення загальної культури людини. Безпосереднім буттям свідомості людини, формою самого її життя постає естетичне світопереживання, яке як специфічна форма відображення дійсності у всьому своєму обємі може бути виявлене та осмислене шляхом дослідження тих умов, на грунті яких виникає естетичний процес як необхідний та важливий аспект культури в цілому та індивідуальної культури зокрема. Проблема естетичного світопереживання як одного з видів емоційно-ціннісного переживання світу мало розроблена в сучасній філософсько-естетичній думці. Отже, актуальність проблеми естетичного світопереживання полягає в тому, що вивчення механізмів естетичної активності людини в її повсякденній діяльності, осмислення суті та значення цієї активності в культурному вимірі та бутті людини повинно відіграти певну позитивну роль у спрямуванні культуротворчих процесів, а також практично допоможе людям у виробленні естетично-ціннісних оріентацій, що особливо важливо у “відкритому” суспільстві, метою якого є досягнення універсального світогляду, ствердження ідей вселюдського світовідношення. Особливості душевно-духовного життя людини, значення емоційно-ціннісного світопереживання посідають значне місце у зарубіжній філософсько-естетичній думці.Дільтей вперше визначив переживання як основу світогляду та сприйняття дійсності, визначив місце емоційності у становленні світогляду людини. Світопереживання як онтологічна основа життєдіяльності людини має світоглядну сутність та наступні суттєві особливості: безпосередню, спонтанну даність свідомості; активність - переживання виступає як внутрішній діяльнісний процес; інтенсивність; емоційно-вольовий та ціннісно-цільовий характер; інтелектуальність - мислительні структури, які включає переживання є його смисловими одиницями; творчий характер - переживання змінює внутрішній світ людини. У дисертації висвітлюється сутність цілісного людського світопереживання як основи життєдіяльності людини з метою визначення місце емоційно-чуттєвого світопереживання в естетичній свідомості як основи естетичної діяльності, оскільки естетичне світопереживання як один із видів емоційно-ціннісного світопереживання постає домінуючою основою естетичної свідомості як форми суспільної свідомості. Далі дисертант визначає діяльнісну структуру естетичної свідомості на рівні вихідних понять “естетична потреба” - “естетичний образ”, тому що потреба є домінуючою ознакою естетичної діяльності свідомості, а образ - структурною одиницею естетичної свідомості, у ньому виражені такі функціональні її особливості як світоглядність та емоційність. Визначаючи функціональні ознаки естетичного образу дисертант приходить до думки, що в процесі комунікативного спілкування як партнерів між собою, так і людини та світу, яке відбувається в емоційно-чуттєвій формі, схоплюється не сам предметний світ (людина), а особистісно-індивідуальне ірраціональне світопереживання як вираження самого буття.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
