Розгляд трактатів Аристотеля, у котрих розглянуті питання мистецтвознавства (естетики). У "Поетиці" Аристотель систематично розвиває концепцію трагічного в мистецтві. Суперечка з Платоном, який затверджував: поезія веде нас від істини і дезорганізує душу.
Аристотель, відмовивши мистецтву в абсолютній творчості, у творінні нових форм, вважає, що твори мистецтва в нашому сенсі слова є „мімесис” - наслідування (але не копіювання) форм буття, як природним, так і штучним. Поезія як мистецтво слова взагалі - епос, трагедія, комедія, драма, дифірамб, авлетика (гра на флейті), кіфаристика (гра на кіфарі) - користується такими засобами наслідування, як ритм, слово, гармонія, або всіма разом, або одним з них, тоді як проза користується тільки словами, без ритму і гармонії. Мистецтво може зображувати людей, поліпшуючи їх, погіршуючи або зберігаючи такими, як вони є (трагедія, комедія, драма), при цьому дія трагедії (саме про неї мова йде в «Поетиці») на глядачів характеризується як очищення - катарсис. Найбільш ймовірна гіпотеза аристотелевского катарсису полягає в наступному: трагічна дія, змушуючи слухачів переживати страх і жаль, як би струшує їхні душі і звільняє від схованих у підсвідомості внутрішніх напружень. аристотель поетика трагічний мистецтво По-перше, розглянемо аргумент, відповідно до якого мистецтво вводить нас в оману, пропонуючи нам лише неточні копії світу почуттів, що самі є не більш ніж приблизні копії або втілення ідеальних зразків краси, блага і справедливості, названі Платоном «формами» або «ідеями».
Список литературы
1. Аникст А. А. Теория драмы от Аристотеля до Лессинга. М., 1967.
2. Аристотель. Поэтика // Аристотель. Соч. В 4 т. Т. 4, М., 1984.
3. Аристотель и античная литература. М.: Наука, 1978.
4. Асмус В.Ф. Эстетика Аристотеля. В кн. Асмус В.Ф. Вопросы теории и истории эстетики. М., 1968.
5. Лосев А.Ф. История античной эстетики Аристотеля и поздняя классика. Т. 4. М., 1975
Размещено на www..ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
