Естетична підготовка майбутніх учителів у Харківському університеті (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) - Автореферат

Розширення функцій учителя в сучасному суспільстві, ускладнення завдань та змісту виховання молоді зумовлюють підвищення вимог до його підготовки як громадянина вільної, демократичної України і водночас “громадянина світу”, зміни орієнтирів у його педагогічній діяльності - від просвітництва до життєтворчої та культуротворчої місії. Різні аспекти діяльності Харківського університету другої половини ХІХ - початку ХХ століття знайшли відображення в дисертаціях: питання теорії і практики організації науково-дослідної роботи (О.Микитюк, 2004), педагогічна діяльність наукових товариств (О.Коваленко, 2000), просвітницько-педагогічна діяльність студентських громадських організацій (С.Черкасова, 2001), проблеми навчання й виховання в педагогічній спадщині М.Сумцова (О.Кін, 2001), організація науково-дослідної роботи студентів (Н.Пузирьова, 2002), просвітницько-педагогічна діяльність учених Педагогічного відділу Харківського університету (Л.Коваленко, 2003), досвід формування професійно-педагогічної майстерності викладачів (В.Микитюк, 2004). Отже, актуальність, обєктивна потреба суспільства в пошуках нових підходів до організації естетичної підготовки вчителя, яка б забезпечила формування висококомпетентної, духовно розвиненої, конкурентоспроможної у світовому вимірі особистості, необхідність відродження і втілення в практику сучасної педагогічної освіти кращих здобутків вітчизняної вищої школи, а також відсутність цілісного спеціального історико-педагогічного дослідження теоретичних ідей та досвіду естетичної підготовки вчителів у Харківському університеті зумовили вибір теми “Естетична підготовка майбутніх учителів у Харківському університеті (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)”. Відповідно до визначених завдань використано такі методи дослідження: теоретичний і порівняльний аналіз філософської, історико-педагогічної літератури та педагогічної спадщини професорів і викладачів Харківського університету, що дозволив визначити теоретико-методологічні засади естетичної підготовки майбутніх учителів у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття; хронологічний метод, який надав можливість простежити організацію естетичної підготовки вчительських кадрів у динаміці; порівняльно-історичний та ретроспективний методи використовувались з метою узагальнення досвіду естетичної підготовки майбутніх учителів у Харківському університеті в зазначений період та виявлення перспектив використання кращих надбань харківських освітян щодо естетичної підготовки студентів-майбутніх педагогів у сучасних умовах. естетичний студент учитель харківський Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягають у тому, що вперше: здійснено цілісний аналіз проблеми естетичної підготовки студентів-майбутніх учителів у Харківському університеті в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття; визначено й науково обгрунтовано етапи становлення та розвитку зазначеної підготовки; схарактеризовано і систематизовано науково-педагогічні погляди вчених Харківського університету на проблему естетичної освіти й виховання молоді (місце і роль естетичної освіти у підготовці педагогічних кадрів; розробка проблем естетичного розвитку особистості, визначення естетико-розвивальних можливостей змісту навчальних дисциплін та організаційно-виховних заходів; формування практичних умінь і навичок естетико-виховної роботи в школі); проаналізовано методологічне підгрунтя (навчальні плани, програми, вимоги до проведення заліків та іспитів, підручники, посібники, зміст роботи навчально-допоміжних закладів університету) й узагальнено практичний досвід (побудова навчально-виховного процесу, організація дозвілля, використання естетико-виховних можливостей соціокультурного середовища) естетичної підготовки майбутніх учителів у зазначеному навчальному закладі в досліджуваний період; накреслено перспективи творчого використання естетико-педагогічних ідей, концепцій і досвіду харківських педагогів і вчених другої половини ХІХ - початку ХХ століття в сучасних умовах.У першому розділі “Ступінь наукової розробки досліджуваної проблеми” проведено аналіз науково-педагогічних праць і досліджень, присвячених проблемі естетичного виховання особистості взагалі й естетичної підготовки майбутніх учителів зокрема. Однак вивчення вітчизняних науково-педагогічних праць і дисертацій показало, що комплексного дослідження, яке б узагальнило й систематизувало досвід Харківського університету з естетичної підготовки майбутніх учителів з точки зору його практичної цінності та доцільності використання окремих ідей і практичних наробок у сучасних умовах не проводилось, що й зумовило даний науковий пошук. У ході наукового пошуку зясовано, що важливою передумовою естетичної підготовки майбутніх учителів у Харківському університеті досліджуваного періоду була педагогічно доцільна організація навчального процесу і позааудиторної роботи студентів, а саме: започаткування в 1804 році викладання красних мистецтв (малювання, музики, танців і гімнастичних вправ) та організація мистецьк

Основний зміст дисертації