Основні етапи генезису естетичної домінанти у поглядах М. Зерова, реконструкція його наукових і творчих здобутків. Характер рецепції мислителем відповідних ідей і ступінь впливу на нього естетичних концепцій, літературних творів і філософських учень.
При низкой оригинальности работы "Естетична концепція Миколи Зерова в контексті культуротворчого процесу в Україні", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Зеров залишив після себе велику кількість теоретичних праць, що відкривають нам його естетичну концепцію і мають важливе значення для осягнення історії розвитку вітчизняної естетичної культури. Окремі аспекти творчості Зерова розглядаються представниками багатьох наук, однак вітчизняні естетики до останнього часу обходили постать М. К. В Україні з 1930-х до 90-х рр. майже не існувало обєктивних праць про Зерова, хоча збереженню памяті про нього й сприяв останній живий неокласик Максим Рильський: з причин ідеологічної цензури репресованого мислителя або не згадували взагалі, або ж піддавали його імя антинауковій критиці. Серед емігрантів було багато тих, хто особисто знав Зерова і присвятив йому чимало наукових праць, зокрема, молодший брат Михайло Орест; велику цінність мають мемуари близького друга та однодумця, теж неокласика Юрія Клена (Освальда Бургардта), який реемігрував у Німеччину ще до розгрому неокласиків. В Україні про Зерова на короткий час заговорили в 60-х рр.: Г.Перший розділ - „Життя і творчість Миколи Зерова у сучасному дослідницькому контексті” - складається з трьох параграфів, у яких на основі власної періодизації вперше в історії вітчизняної естетики здійснено спробу комплексної реконструкції естетичної концепції М. Зерова слід шукати у глибокій вкоріненості мислителя у традицію античної, передовсім латинської, класики та виявлено значний вплив на Зерова ідей українських класиків Івана Франка та Лесі Українки, а також представників російського класицизму - від Пушкіна до мислителів „срібного віку”, зокрема Інокентія Аненського і російських символістів; виявлено близькість естетики київських неокласиків до аналогічних мистецьких течій, поширених на той час у Європі, й особливо відзначено глибоку спорідненість і значний вплив на формування естетичних принципів М. Відзначається, що саме в цей період Зеров, разом зі своїми колегами неокласиками та Миколою Хвильовим, фактично ініціює процес відкритого всеукраїнського обговорення перспектив розвитку української літератури і культури - так званий літературний диспут 1924 - 1928 рр. Розкрито контекст культурно-історичного середовища, у якому відбувався цей диспут, і вказано основні естетичні проблеми, порушені на ньому неокласиками, а також описано ідеологічні перепони, що не дали реалізуватися мистецькій програмі М. Зерова. Зерова: від київської неокласики до спроби європеїзації української естетики ” - складається з трьох параграфів, у яких здійснено спробу реконструкції естетичної концепції М. Зерова. Зерова „До джерел” вказував сучасникам, що цими джерелами для України є класичні здобутки європейсько-середземноморської цивілізації, без їх дослідження і глибокого осмислення сучасний українець не зможе зрозуміти, хто ж він такий, не зможе набути цілісності власного світосприйняття та повною мірою реалізувати усі свої культурні й естетичні прагнення.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
