Джерела естетико-світоглядних орієнтирів П. Куліша. Експлікація та систематизація естетичного тезаурусу письменника. Визначення за допомогою компаративістики перетин і відмінностей його позицій та західноєвропейських, українських і російських мислителів.
У світлі новітніх орієнтирів євроінтеграції та етнокультурного поступу України постать Пантелеймона Куліша стає ще більш значущою, оскільки саме він був "першим європейцем в Україні і першим українцем у Європі". Український мислитель і митець так чи так виходить і на естетичну проблематику, дослідження якої актуалізується необхідністю вивчення вітчизняного естетичного спадку в аспекті його культуротворчого і гуманістичного значення. Звичайно, говорити про естетику П. Але можна, за допомогою концептуального осмислення його творчості та деяких тез естетичного характеру, реконструювати та систематизувати його погляди на сферу емоційно виразного, зокрема на мистецтво, що робить запропоновану тему науково доцільною на тлі існуючих досліджень світогляду і науково-літературної діяльності українського письменника. Проте на сьогодні не існує концепції, яка б обєднала розмаїття думок митця про естетику, культуротворчість і мистецтво, представлених у його художніх творах, літературно-критичних працях та епістолярній спадщині.Дисертація складається із вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків і списку використаних джерел (239 найменувань).Перший розділ - "Філософсько-методологічні та історико-культурні засади реконструкції естетичних поглядів Пантелеймона Куліша" - складається з трьох підрозділів, у межах яких окреслені основні напрямки і підвалини дисертаційної роботи, внаслідок чого вимальовується смислове і категоріальне поле дослідження естетичних рефлексій Пантелеймона Куліша. Серед важливих джерел творчо-автобіографічного походження постає твір "Жизнь Куліша", де представлені основи його народницького світогляду, окреслені причини домінування жіночого начала у творчості українського письменника, що, виступаючи характерною рисою його естетики, співпадає з принципами софійності та антеїзму в українській етноментальності. Куліша: експлікація і контент-аналіз основних понять філософії мистецтва" - окреслюється термінологічна база естетичних позицій П. Провідними поняттями естетичних міркувань стають "художник", "художня критика", "народність", "національне" і "загальнолюдське" у мистецтві, що постають до того ж в якості важливих елементів культуротворчої діяльності П. Куліша. Куліша доводять кордоцентричну домінанту його естетичних позицій, де провідне місце займає поняття "Дух", яке стає підґрунтям Кулішевої національної ідеї.Зазначимо, що формування естетичних позицій митця відбувалося в рамках існуючих тогочасних мистецьких та наукових дискурсів, пануючих світоглядних парадигм просвітництва і романтизму. Куліша характерні наступні концепти: естетичне, прекрасне і краса як прояв Божественного; комічне, що виступає як "сміхове" і "сміховинне"; мистецтво, творчість, фольклор, які повязані із "живою етнографією"; поняття "естетичний смак", що подається Кулішем як важлива характеристика народного духу, етнічна ознака та спроможність оцінки народної творчості. Куліша доводить досить широко представлена тезаурусна група понять, що стосується соціології мистецтва, та окреслення ним основних соціокультурних функцій мистецтва. Куліша довершують спроби типізації літературних напрямків, що доводить наявність у нього позицій свідомого естетико-теоретичного осмислення художніх явищ і процесів, що відбувалися в ті часи в українській та зарубіжній культурі. Куліша були спрямовані на вирішення традиційних проблем філософії мистецтва: проблеми розуміння прекрасного чи краси як феномену Божественного; проблеми визначення статусу мистецтва, що повинно мати чітко виражене соціальне і національне забарвлення; ролі поета, який виступає зєднувальною ланкою між людиною і світом; сутності творчого процесу як явлення світові краси поетичної душі; проблеми геніальності, натхнення тощо.
План
Основний зміст і висновки дисертаційної роботи викладені у 10 публікаціях (з них 3 - у фахових наукових виданнях).ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
У висновках підбито загальний підсумок проведеного аналізу, окреслені результати і перспективи дисертаційного дослідження.
Герменевтичний аналіз текстів мислителя і письменника свідчить, що джерела формування естетико-світоглядних орієнтирів П. Куліша повязані з різноманітними впливами: безпосередніми, які походили з оточення П. Куліша - його рідні (мати), вчителі (У. Мужиловська, М. Максимович, М. Грабовський), друзі (В. Білозерський); а також опосередкованими - через літературні та філософські твори, відомі його часу. Зазначимо, що формування естетичних позицій митця відбувалося в рамках існуючих тогочасних мистецьких та наукових дискурсів, пануючих світоглядних парадигм просвітництва і романтизму.
Експлікація та систематизація естетичного тезаурусу українського письменника на підставі контент-аналізу доводить, що для естетичного дискурсу П. Куліша характерні наступні концепти: естетичне, прекрасне і краса як прояв Божественного; комічне, що виступає як "сміхове" і "сміховинне"; мистецтво, творчість, фольклор, які повязані із "живою етнографією"; поняття "естетичний смак", що подається Кулішем як важлива характеристика народного духу, етнічна ознака та спроможність оцінки народної творчості. В якості концептуальної основи і категоріальних засобів аналітичних роздумів П. Куліш використовує також поняття: оцінка творчості, естетичні почуття, поетика, художній образ, мімезис, художня форма, художня правда. Найбільш розробленими у текстах П. Куліша є категорії дискурсу мистецтва: художня творчість, художнє сприйняття, катарсис (у Куліша - "очищення"), талант, геній, натхнення, свідоме і позасвідоме. Соціальну спрямованість естетики П. Куліша доводить досить широко представлена тезаурусна група понять, що стосується соціології мистецтва, та окреслення ним основних соціокультурних функцій мистецтва. Багатство понятійно-категоріального тезаурусу естетичного дискурсу П. Куліша довершують спроби типізації літературних напрямків, що доводить наявність у нього позицій свідомого естетико-теоретичного осмислення художніх явищ і процесів, що відбувалися в ті часи в українській та зарубіжній культурі.
За допомогою компаративного аналізу доведено, що естетичні пошуки П. Куліша були спрямовані на вирішення традиційних проблем філософії мистецтва: проблеми розуміння прекрасного чи краси як феномену Божественного; проблеми визначення статусу мистецтва, що повинно мати чітко виражене соціальне і національне забарвлення; ролі поета, який виступає зєднувальною ланкою між людиною і світом; сутності творчого процесу як явлення світові краси поетичної душі; проблеми геніальності, натхнення тощо.
Порівняльний аналіз естетичних поглядів П. Куліша з видатними представниками української літератури довів свою плідність з точки зору необхідності відтворення місця українського мислителя у загальному абрисі розвитку естетичної думки в Україні другої половини ХІХ ст. У результаті порівняльного аналізу основних ідей і образів естетичного світогляду двох видатних представників української культури ХІХ ст. П. Куліша і Т. Шевченка фіксується очевидна спорідненість ментально-естетичного підґрунтя художньої спадщини митців, попри існуючі у критичній літературі протилежні думки з цього приводу. Така взаємна наближеність пояснюється їхньою приналежністю як до вітчизняної, так і загальноєвропейської естетики романтизму, яка панувала в ту епоху. "Апостольство" і "сповідальність" стають визначальними спільними рисами творчості П. Куліша і М. Гоголя, що чітко позначилося на їхніх естетичних позиціях. Компаративний аналіз естетичних поглядів П. Куліша і І. Франка довів існування внутрішнього теоретичного звязку їхніх естетичних позицій щодо значення позасвідомого в художній творчості і культуротворчій ролі мистецтва, його "еруптивності", що ще раз доводить спадкоємність і безперервність розвитку української естетичної думки.
Простежується відповідність у цілому поглядів П. Куліша романтичній естетиці, що артикулювалося у концептуальних формах його художнього мислення, але наявними є також елементи просвітництва, які виявилися у Кулішевому культурництві. Таке світоглядне поєднання стає цілком можливим, оскільки пізнє, передромантичне просвітництво вже породжує думки про домінування "релігії серця" над "культом розуму" та спрямовує свій погляд до народної культури. Це розроблено в романтичних інтенціях естетики П. Куліша у вигляді ідеї "культурного поступу", але на основі розвитку "народного духу". Просвітницькі елементи світогляду мислителя виявилися також у прагненнях до прогресивного розвитку української нації через створення ним мовно-естетичної концепції, концепції розвитку української літератури (яка представлена у Кулішевій критиці), ідеї поширення освіти серед народу.
Результати реконструкції стилістичних особливостей і понятійно-категоріального апарату дискурсу мистецтва П. Куліша доводять естетичну визначеність, наявну в художньому і теоретичному мисленні українського митця. Підтвердженням цього є художнє виявлення домінантних образів і мотивів, притаманних літературній творчості письменника. Характерна для літератури П. Куліша наявність ірраціональних мотивів тісно повязана з етнонаціональними чинниками, які виявляються через кордоцентричні ремінісценції. Кордоцентризм Кулішевого світогляду визначає також домінантність образу-концепту "серце", яке виступає як багатомірна модель світу. Сакрального значення у творах письменника набуває мотив світла. Серед образів-архетипів виокремлюються: Україна, Хутір, поет-пророк. Визначальними у літературній спадщині П. Куліша є мотиви самотності, острова, втечі, дороги, Сходу. Системоутворюючою домінантою в художньо-естетичному дискурсі митця постають "Дух", "серце", "душа", що вказує на його екзистенційний характер.
У літературно-критичній та епістолярній спадщині П. Куліша присутні також ґрунтовні виходи на проблематику художньої творчості. В цьому полі виокреслюються основні напрямки його теоретичних роздумів, які стосуються понять філософії мистецтва: "творчий процес", який трактується як процес виявлення духу, "закони творчості", "митець", "поет", "геніальність", "талант", "натхнення", "твір". Дискурс філософії мистецтва має вихід і на проблематику художнього сприйняття. Головною характеристикою Кулішевих рефлексій з цього приводу стає їхня етноментальна природа і культуротворча спрямованість.
Нарешті, естетичні погляди П. Куліша мали соціальне і національне забарвлення, що було повязано із загальними тенденціями тогочасної культури та впливом відомих культурницьких ідей мислителя. Найадекватніше це виявилося в окресленні ним "мовно-естетичної концепції", яка поєднала в собі соціокультурні та етноестетичні чинники.
Естетичні позиції в культуротворчості П. Куліша дозволяють стверджувати про іманентну розвиненість його теоретико-естетичного дискурсу - важливого елемента української естетичної думки ХІХ ст. Творча спадщина П. Куліша має ґрунтовні естетичні імплікації, вивчення яких повинно допомогти у створенні загальної картини розвитку української естетики і визначення місця в ній знаного українського культурника - "другого Тараса" України.
Проведене дослідження дозволило окреслити й інші проблеми, відкриті для наступного наукового пошуку, серед яких - осмислення творчого спадку П. Куліша з точки зору сучасної європейської естетичної думки; вплив ідей естетики романтизму на подальший розвиток української культури і мистецтва; екстраполяція естетичних поглядів мислителя на динаміку сучасного українського культурного буття в умовах євроінтеграції.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
2. Пуліна В.І. Проблема художньої творчості в дискурсі мистецтва Пантелеймона Куліша / Вікторія Пуліна // Сіверянський літопис. - 2006. - № 6. - С. 97-102.
3. Пуліна В.І. Історична доля естетики народництва (від Пантелеймона Куліша до українського модернізму) / В.І. Пуліна // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. Серія: філософські науки. Вип. 32. - Чернігів: ЧДПУ, 2005. - № 32. - С. 96-101.
4. Пуліна В.І. Пушкінські мотиви в творчості Пантелеймона Куліша / В.І. Пуліна // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. Серія: філософські науки. Вип. 26. - Чернігів: ЧДПУ, 2004. - № 26. - С. 56-60.
5. Пуліна В.І. Мовно-естетичні пошуки Пантелеймона Куліша / Пуліна В.І. // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності: Зб. наук. праць. Вип. 11. - К.: Видавничий центр КНЛУ, 2003. - С. 39-46.
6. Пуліна В.І. Естетика Льва Толстого і Пантелеймона Куліша: спільне та відмінне / Пуліна В.І. // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. Серія: філософські науки. Вип. 20. - Чернігів: ЧДПУ, 2003. - № 20. - С. 86-92.
7. Пуліна В.І. Ірраціоналістичні мотиви творчості Пантелеймона Куліша (на прикладі роману "Чорна рада") / Пуліна В.І. // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. Серія: філософські науки. Вип. 14. - Чернігів: ЧДПУ, 2002. - № 14. - С. 84-86.
8. Пуліна В.І. Естетичний тезаурус текстів Пантелеймона Куліша / Пуліна В.І. // Українська культура в контексті сучасних наукових досліджень та практичних реалій: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, (Київ, 21-22 груд. 2006 р.) / М-во культ. і туризму України, Держ. академія керівних кадрів культури і мистецтв, укр. центр культурних досліджень. - К.: ДАКККІМ, 2007. - Ч. 1. - С. 233-235.
9. Пуліна В.І. Вплив Михайла Максимовича на формування естетичних поглядів раннього Пантелеймона Куліша / В.І. Пуліна // Актуальні проблеми філософських, політологічних і релігієзнавчих досліджень (До 170-річчя філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка): матеріали Міжнародної наукової конференції ["ЛЮДИНА-СВІТ-КУЛЬТУРА"], (Київ, 20-21 квіт. 2004 р.) / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - С. 296-298.
10. Пулина В.И. Пантелеймон Кулиш: культура или цивилизация? / Пулина В.И. // Деятельностное понимание культуры как вида человеческого бытия: материалы ІІ Международной научной конференции (Нижневартовск, 23-24 дек. 2004 г) / отв. ред. В.И. Полищук. - Нижневартовск: ООО "Полиграф Инвест-сервис", 2004. - С. 67-70.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
