Есхатологічні очікування та їх вплив на суспільно-трансформаційні процеси в Європі XV-XVII столітті - Автореферат

Есхатологічна картина бачення світу передавалася людством із покоління в покоління через міфи, древні релігійні вірування, культи та особливого розквіту набула саме в медіївістичну епоху. Сенс життя середньовічної людини визначався таким кредо: «народитися, жити, померти і бути судимим», - і не випадково, адже есхатологічна напруга була головним атрибутом верховенства християнської церкви. Дослідження феномену зазначеного епохального зрушення дасть змогу по-новому оцінити витоки та засади сучасної доби. Закінчення одного тисячоліття, перехід у наступне, древні пророцтва майя, прогнози космічних катастроф - все це посилило суспільний і науковий інтерес до проблеми кінця світу і історії. Загалом можна стверджувати, що актуальність даного дисертаційного дослідження обумовлена необхідністю розкриття есхатологічних основ сучасності, потребою деміфологізації есхатологічної суспільної думки, як запоруки уникнення деструктивних наслідків впливу апокаліптичної ідеології.Щодо західноєвропейської історіографії слід наголосити, що есхатологічні очікування досліджені здебільшого в контексті повсякденної історії, де обєктом для дослідника виступає пересічна людина того чи іншого ареалу та конкретних хронологічних рамок, в тяглості та сезонності котрих розглядаються навички, звичаї, традиції, особливості поведінки та в цілому стиль і режим життя та фактори впливу на останні. Делюмо в своїй роботі детально розглянув всі тонкощі буденного життя середньовічної людини, починаючи від голоду і його впливу на свідомість і поведінку людини, низки природних аномалій, закінчуючи апокаліптичним позиціюванням церкви щодо подібних явищ, Е. Крім того, очікування кінця світу досліджені в релігієзнавчих розвідках та в контексті історії релігії, в яких есхатологія виступає здебільшого теоретичним елементом культу тієї чи іншої світоглядно-релігійної традиції. Армстронг, яка в своїй роботі відображає основи, на яких побудовані світові релігії, не останнє місце в котрих займає есхатологія та П. де Лобьє, котрий охарактеризував особливості есхатологічних очікувань в традиціях світових релігій. Так, в західноєвропейській історіографії есхатологічного спрямування інтерес до вивчення кінця світу виник більшою мірою наприкінці XX ст. і був повязаний із дослідженням не стільки есхатології як такої, скільки світогляду середньовічної людини та її повсякденності, невідємною частиною котрої були голод, епідемії, війни, культ смерті та страх смерті, які обґрунтовувалися церквою в есхатологічному ключі.Розкрито витоки есхатологічних очікувань в Західній Європі, які були засвідчені пророцтвом Іоанна Богослова та були інструментом впливу Церкви. Зауважено, що «Апокаліпсис» Іоанна Богослова підводить підсумок під тривалим процесом розвитку християнської есхатології та за рівнем впливу на свідомість людини залишив далеко позаду всі інші пророчі книги світу, що підтверджується масовістю в очікуванні кінця світу вже починаючи із 1000 року - дати утвердження християнства як офіційної релігії на теренах Європи. Крім того, для усвідомлення масштабності впливу есхатологічних очікувань на суспільство медіївістичної доби зазначено: саме у звязку із надмірною увагою до очікування кінця світу, в Європі збереглося більше памяток античної культури, аніж раннього середньовіччя; Виявлено особливості есхатологічних очікувань на теренах Західної Європи: 1) есхатологія як засіб управління масами, головний атрибут верховенства католицької церкви; Розкрито специфіку очікувань кінця світу на теренах Східної Європи, що полягає в наступному: 1) відсутність масованої апокаліптичної пропаганди - есхатологія до XIV ст.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У висновках дисертаційної роботи сформульовано загальні результати дослідження та викладено основні положення, які виносяться на захист: - Аналіз історіографії та джерельної бази дослідження свідчить, що обрана дисертанткою тема донині не була предметом історичного дослідження. Були висвітлені лише окремі фрагменти порушеної проблематики, тому опубліковані видання не мають комплексного, цілісного характеру, бо присвячені дослідженню лише окремих історичних аспектів та мають нерідко описовий характер. У той же час, для істориків доступна досить широка джерельна база, яка дозволяє поглиблено дослідити вказану тематику;

- Розкрито витоки есхатологічних очікувань в Західній Європі, які були засвідчені пророцтвом Іоанна Богослова та були інструментом впливу Церкви. Зауважено, що «Апокаліпсис» Іоанна Богослова підводить підсумок під тривалим процесом розвитку християнської есхатології та за рівнем впливу на свідомість людини залишив далеко позаду всі інші пророчі книги світу, що підтверджується масовістю в очікуванні кінця світу вже починаючи із 1000 року - дати утвердження християнства як офіційної релігії на теренах Європи. Крім того, для усвідомлення масштабності впливу есхатологічних очікувань на суспільство медіївістичної доби зазначено: саме у звязку із надмірною увагою до очікування кінця світу, в Європі збереглося більше памяток античної культури, аніж раннього середньовіччя;

- Виявлено особливості есхатологічних очікувань на теренах Західної Європи: 1) есхатологія як засіб управління масами, головний атрибут верховенства католицької церкви;

2) масоване насаджування культу кінця світу - однозначне апокаліптичне трактування будь-яких значних і незначних природних явищ, стихій, катаклізмів, наділення Диявола та Антихриста каральною функцією, культ Диявола, інквізиція, популяризована персоніфікація Антихриста із Папою римським, есхатологічний культ як культ покарання;

3) прогнозування кінця світу широкими суспільними колами, панування синдрому «щоденного апокаліпсису»;

4) наростання масового, непідвладного церкві, апокаліптичного культу, проявом чого став гуситський рух, Реформація, селянська війна в Німеччині, Тридцятилітня війна;

5) головна дата очікуваного апокаліпсису - 1492 рік.

- Оцінено роль очікувань кінця світу в формуванні засад модерного часу. Встановлено, що одночасно із протистоянням між офіційною католицькою апокаліптикою і масовою есхатологічною свідомістю виник ще один субєкт - зріла світська влада, прошарок майбутньої буржуазії, світогляд і діяльність якої йшла врозріз із католицькою церквою. Зазначається, що саме вона, використала уже неконтрольований церквою масовий апокаліптичний культ у становленні своєї влади, основою якої був прогрес. В даному випадку йде мова про Реформацію, згодом Аугсбургський релігійний мир та Тридцятилітню війну, за результатами котрої в Європі утвердилась протестантська етика;

- Розкрито специфіку очікувань кінця світу на теренах Східної Європи, що полягає в наступному: 1) відсутність масованої апокаліптичної пропаганди - есхатологія до XIV ст. була прерогативою уповноваженої частини духовенства;

2) прогнозування кінця світу в православній традиції винятково духовенством;

3) найзнаковішим для православних християн в контексті грядущого кінця світу було нашестя диявольського кочового народу - ізмаїльтян, інтерпретація знаків апокаліпсису як заклику до покаяння;

4) есхатологія як засіб інтерпретації державної політики, проявом чого стало формування сакрального типу державної влади, закріпленого в великодержавній концепції «Москва-третій Рим»;

5) вплив есхатологічних очікувань на календарну систему, зміна Іваном III березневої систему літочислення на вересневу, з метою зменшення есхатологічної напруги. З цією ж метою Петро I перейшов на січневу календарну систему; історіографічний ойкумена есхатологічний

6) головна дата очікуваного апокаліпсису - 1492 рік;

- Обґрунтовано вплив есхатологічних очікувань на формування сакрального типу державної влади на теренах Східної Європи. Так, в рамках східнохристиянської традиції конфлікт між світськими і духовними феодалами призвів до розробки політичної теорії московського самодержавства та процесу збирання Русі, що стало запорукою сильної монархічної влади. Зазначено, що саме під впливом грядущого Апокаліпсису сформувалася згадана вище теорія (назва котрої - «Москва-третій Рим»), яка була офіційним місточком до повної централізації влади, персоніфікації есхатологічної функції в обличчі Государя та послаблення влади Церкви;

- Здійснено порівняльний аналіз особливостей есхатологічних очікувань на теренах Західної та Східної Європи. Встановлено, що на Заході під впливом есхатологічного вчення відбувся цілком логічний, закладений в природі католицизму, поділ земного граду на світський та церковний, а в православній частині Європи відбувся цілком логічний, закладений в природі православя, симбіоз світської та духовної влади.

Але подібний симбіоз швидше не відмінна риса православя, а навпаки, адже цей дуальний синтез бачила тільки «релігійно-заагітована» публіка. Насправді ж в згаданому симбіозі яскраво простежується перевага світського над церковним. Виявлено, що під впливом есхатологічних очікувань, як на теренах Західної, так і на теренах Східної Європи, розпочався процес розгортання історії. На теренах Західної Європи, керуючись протестантською етикою та капіталістичним типом господарювання, відмовились від прогнозування і підготовки до кінця світу на користь облаштування матеріального плану буття (раю на землі), в Східній Європі, не зважаючи на припинення практики точного датування апокаліпсису, продовжували його очікувати і переймались питаннями життя після Страшного суду та реалізацією есхатологічної місії «Москва - третій Рим» більше ніж благоустроєм до Другого пришестя. Результати як першого, так і другого стали здобутками всієї людської цивілізації.

ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА У ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

1. Лукашенко А. Есхатологічні очікування: витоки та особливості в Європі / Аліса Лукашенко // Часопис української історії - Київ, 2009. - Вип. 13. - С. 69-74.

2. Лукашенко А. Європейська есхатологія XV ст.: особливості та вплив на розвиток середньовічного суспільства / Аліса Лукашенко // Вісник академії праці та соціальних відносин Федерації профспілок України - Київ, 2009. - Вип. 4. - С. 121-126.

3. Лукашенко А. Есхатологічні мотиви німецької реформації / Аліса Лукашенко // Вісник академії праці та соціальних відносин Федерації профспілок України - Київ, 2009. - Вип. 2. - С. 119-123.

4. Лукашенко А. Есхатологічні очікування в Європі XV- XVII ст. та їх вплив на формування суспільства сучасного типу / Аліса Лукашенко // Етнічна історія народів Європи - Київ, 2008. - №26. - С. 134-139.

Размещено на .ru