Ешерихіоз перепелів (біологічні властивості збудника, діагностика, профілактика) - Автореферат

Вищевказане обґрунтувало наші дослідження щодо ешерихіозу перепелів із встановленням факторів, що сприяють спалахам хвороби, біологічних властивостей E. coli, патогенності збудника, чутливості до антибактеріальних препаратів та застосування найефективніших з профілактичною метою. Метою досліджень є вивчення поширення та перебігу ешерихіозу перепелів на фермах, дати оцінку факторів, що сприяють прояву хвороби, зокрема: звязку колітитру в повітрі приміщень зі спалахами хвороби, біологічними властивостями E. coli, а також удосконалення діагностики та профілактики ешерихіозу перепелів. вивчити біологічні властивості збудника ешерихіозу у перепелів; Визначено контамінацію повітря пташників для перепелів бактеріями, вплив їх на птицю та звязок показників мікрофлори перепелятників із спалахами ешерихіозу. Результати наших досліджень ввійшли до «Методичних рекомендацій з ешерихіозу перепелів (діагностика, профілактика та лікування)», затверджених Управліннями ветеринарної медицини в Полтавській та Сумській областях (протоколи № 13 від 7 листопада та № 6 від 27 грудня 2006 року).Встановлено, що на окремих перепелиних фермах усіх форм власності спостерігались спалахи сальмонельозу (2 випадки), ешерихіозу (12 випадків), стафілококозу (1 випадок), псевдомонозу (1 випадок) та протеєозу (1 випадок). На обстежених фермах був вивчений склад мікрофлори повітря перепелятників, наявність E. coli в пробах повітря та трупів перепелів. Установлено, що на перепелиній фермі «АВ» при кількості 108 тис. м. к./ м3 повітря та від 206 до 608 тисяч на інших фермах. Від перепелів, що загинули, було ізольовано E. coli та спостерігали спалахи ешерихіозу. Тобто виявилась позитивна кореляція між кількістю мікробних тіл в 1 м3 повітря перепелятників, відсотку E. coli по відношенню до загальної кількості мікробних клітин та спалахами ешерихіозу перепелів.Встановлено поширення та перебіг ешерихіозу перепелів на фермах різної потужності Сумської, Дніпропетровської, Полтавської і Харківської областей України; обгрунтовано звязок колітитру в повітрі приміщень зі спалахами ешерихіозу перепелів; вивчено основні біологічні властивості E. coli, виділеної від перепелів; встановлено ступінь чутливості E. coli до антибактеріальних препаратів, дана оцінка їх ефективності. У 100 % досліджених проб повітря всіх обстежених ферм ізолювали E. coli, а із трупів перепелів E. coli виділяється у 4,54 ; 3,33 ; 9,09 ; 1,66 % досліджених проб на фермах Сумської, Дніпропетровської Полтавської і Харківської областей відповідно. Сероваріант E. coli О78 при внутрішньомязовому інфікуванні та з питною водою є патогенним для 14-30-добової птиці і викликає захворювання в гострій формі з явищами септицемії і загибеллю перепелів від 20 до 80 %. Доцільно проводити моніторинг мікробного забруднення повітря перепелятників із визначенням кількості E. coli з метою контролю ризику виникнення ешерихіозу. Із лікувально-профілактичною метою на перепелиних фермах рекомендується використовувати байтрил або енроксил з питною водою в дозі 10 мг/кг живої маси, до яких, за нашими спостереженнями протягом пяти років, не розвивалась резистентність у E. coli, а при необхідності вивчати чутливість і до інших антибактеріальних препаратів.

Поширення бактеріальних хвороб перепелів. Широке поширення на птахофермах усіх країн світу має ешерихіоз (колібактеріоз). Статистичні матеріали Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України свідчать про те, що ешерихіоз реєструвався серед птиці ряду курячих щорічно.

Встановлено, що на окремих перепелиних фермах усіх форм власності спостерігались спалахи сальмонельозу (2 випадки), ешерихіозу (12 випадків), стафілококозу (1 випадок), псевдомонозу (1 випадок) та протеєозу (1 випадок). Захворювання проявлялись клінічно з характерними патологоанатомічними змінами, були також виділені збудники вищевказаних хвороб.

Спалахи ешерихіозу перепелів. Спалахи зареєстровано на перепелиних фермах Сумщини: на фермі фірми «Демпург» у січні і травні 2002 року; березні та жовтні 2003 року, а також на фермі «А. В.» у липні 2001 року. На перепелиній фермі Полтавщини: у січні та березні 2001 року, травні та червні 2002 року, січні 2003 року. На перепелиній фермі фірми «Вітіз» (м. Дніпропетровськ) - в січні 2002 року; на фермі «М. М.» (м. Харків) - в вересні та листопаді 2004 року. Ензоотії ешерихіозу продовжувались 2-3 тижні; летальність серед перепелів при гострому перебігу хвороби коливалась від 77,27 до 97,31 %.

Ешерихіоз мав гострий перебіг і характеризувався наступними ознаками: перепеленята ставали малорухливими та пригніченими, відмовлялися від корму, але відчували спрагу, важко дихали, фекалії були рідкими, білуватого кольору та неспецифічного запаху. Після кількох діб у дорослої птиці ознаки хвороби зникали, а через 1,5-2 тижні відновлювалася продуктивність. Були характерні такі патологоанатомічні зміни, як збільшення обєму серця, тьмяний перикард з плівками фібрину, серозно-фібринозний ексудат у перикардіальній порожнині, крововиливи на ендокарді, набряклі, яскраво-червоні легені. Гіперемійована, набрякла слизова оболонка тонкого та товстого відділів кишечника. Збільшена печінка з тьмяною поверхнею та капсулою з нальотом фібрину.

Ензоотії ешерихіозу тривали 14-15 діб і характеризувались наявністю трьох піків максимальної загибелі перепелів на третю, пяту-шосту та восьму-девяту добу спалаху. При розтині трупів перепеленят, які загинули без клінічного прояву захворювання, виявляли зміни характерні для сепсису.

Вивчення мікрофлори повітря перепелятників та її видовий склад.

На обстежених фермах був вивчений склад мікрофлори повітря перепелятників, наявність E. coli в пробах повітря та трупів перепелів. Установлена кореляція між бактеріальним обсіменінням та ізоляцією E. coli з повітря ферм і трупів перепелів зі спалахами ешерихіозу на перепелиних фермах.

Установлено, що на перепелиній фермі «АВ» при кількості 108 тис. м. к./ м3 повітря та від 206 до 608 тисяч на інших фермах. Від перепелів, що загинули, було ізольовано E. coli та спостерігали спалахи ешерихіозу.

Середня бактеріальна контамінація при спалахах хвороби на фермі «А. В.» з незначним поголівям становила 69,5±24,24 тис. м. к. /м3 та 252,87±27,56 тис. м. к. /м3 - на крупних перепелиних фермах «Демпург», «Укрнафта» та «М. М.». У повітрі приміщень, де утримували перепелів, кількість мікроорганізмів в м3 коливалась від 24 до 608 тис. м. к. /м3 . Спалахи ешерихіозу не реєструвались при забрудненості повітря 56,67±24,42 тис. м. к. /м3 на фермі «А. В.» та 183,21±31,26 тис. м. к. /м3 на потужних перепелиних фермах.

Під час мікробіологічного дослідження проб повітря перепелятників було виявлено мікроорганізми таких родів: Escherichia, Proteus, Pseudomonas, Staphylococcus, Bacillus, Clostridium, Streptococcus, Enterococcus, Vibrio, Candida, Mucor, Aspergillus, Penicillium та інших. Домінували на перепелиних фермах такі роди мікроорганізмів, як Escherichia, Pseudomonas, Staphylococcus, Proteus.

Збудники паразитарних хвороб-Eimeria tenella, Eimeria necatrix-виявлені тільки на перепелиній фермі «Демпург». На цій же фермі в сироватці крові виявляли антитіла проти Micoplasma gallisepticum. Ешерихії та кокові форми бактерій були виділені від загиблих перепелів на фермах Сумської, Дніпропетровської, Полтавської та Харківської областей.

Визначення колітитру повітря, як умови виникнення ешерихіозу перепелів.

Визначено кореляцію бактеріального обсіменіння, колітитру із загальною кількістю мікробних клітин у повітрі пташників зі спалахами ешерихіозу.

Дані таблиці 1 свідчать про те, що при загальному бактеріальному забрудненні від 108 до 608 тис. м. к./ м3 (у середньому 296±41,36 тис.), наявності ешерихій у межах 8,3-18,0 тис. м. к./ м3 повітря (у середньому 15,35±1,92 тис.) та частки їх 5,26-8,64% (у середньому 6,86±0,53 %) виникали спалахи ешерихіозу. А при меншій загальній кількості мікробних клітин - 22,5-286 тис. м. к/ м3 (у середньому 183,21±3,26 тис. м. к. / м3 ), та ешерихій в межах 2,7-12 тис. м. к. / м3 повітря та їх частки 2,14-5,07 % (у середньому 6,19±0,87 тис. м. к. / м3 та 3,54±0,45 % відповідно) спалахів ешерихіозу не спостерігалось.

Тобто виявилась позитивна кореляція між кількістю мікробних тіл в 1 м3 повітря перепелятників, відсотку E. coli по відношенню до загальної кількості мікробних клітин та спалахами ешерихіозу перепелів. Спалахи ешерихіозу виникали на перепелиних фермах при наявності в 1м3 повітря E. coli 5,26 % і більше.

Вивчення біологічних властивостей культур E. coli, ізольованих від перепелів. У 2001- 2006 роках досліджено 13 ізолятів E. coli, які виділені із повітря та одночасно із трупів, і встановлено серотип та продукування адгезинів. Серологічну належність визначено у 8 ізолятів (61,53 %). Найчастіше ізолювали серотип О78 -чотири; О111 - три; О2 - один; нетиповані - 5 ізолятів E. Coli.

Частіше на перепелиних фермах у досліджених областях України ізолювали E. coli серотип 078 і 0111. Із 13-ти ізолятів ешерихій 8 (61,53 %) продукували адгезивні антигени: К88ав - 2, К88ас - 1, К99 - 3, 987Р - 1, та F41 - 1.

Ешерихії в абсолютній більшості випадків мають типові для даних мікроорганізмів властивості: ферментують лактозу, глюкозу, сахарозу, мальтозу, утворюють іддол, не утворюють сірководень, не розщеплюють сечовину, дають негативну реакцію з метил ротом. Усі сероваріанти є рухливими. Відмінності є лише у сероваріанта О78, який не ферментує сахарозу та мальтозу.

Вивчення патогенності культур ешерихій, ізольованих від перепелів. Для дослідження патогенних властивостей культур, ізольованих із трупів перепелів та ізольованих з повітря перепелятників, були сформовані групи птиці 14- та 30-добового віку (по 10 голів), яких інфікували внутрішньочеревно в дозі 1 млрд. м. к. /см3, у контрольних групах використовували внутрішньочеревно 1 см3 фізіологічного розчину.

Ізольовані з трупів перепелів культури ешерихій сероваріантів О2, О111, О78 викликали загибель 70-90 % 14-добових перепелів та 60-70 % 30-добових перепелів. Найменшу загибель (40-50 %) викликали культури, серологічну належність яких не було визначено. У контрольних групах загибелі не спостерігалась.

Ізольовані з повітря перепелятників культури ешерихій сероваріантів О2, О111, О78 викликали загибель 70-90 % 14-добових перепелів та 60-80 % для 30-добових перепелів. Культури ешерихій, серологічну належність яких не було визначено, викликали загибель 40 % дослідної птиці. У контрольних групах загибелі не відбувалось.

Чутливість E. coli до антибактеріальних препаратів. Вивчалась чутливість культур E. coli, ізольованих одночасно з повітря та трупів.

Ешерихії, що були виділені на фермах усіх обстежених областей України, були більш чутливішими до байтрилу, енроксилу та тетрацикліну (у середньому 25,21±4,6, 26,07±3,8, 20,92±1,14 мм затримки росту відповідно). Середньою була чутливість до левоміцетину, неоміцину, поліміксину (19,38±1,54, 18,38±2,03, 17±2,51 мм затримки росту відповідно).

Малочутливими ешерихії виявились до цефазоліну, амоксициліну та пеніциліну (13,67±1,74, 14,67±0,37, 14,43±0,42 мм затримки росту відповідно).

Експериментальне відтворення ешерихіозу. В дослідах зі штучного інфікування ешерихіями застосували інфікування з питною водою та внутрішньомязове зараження перепелів 14- та 30-добового віку. Дослідні і контрольні групи птиці формувались за принципом аналогів. Усі групи перепелів утримувались роздільно в однакових умовах годівлі, температурно-вологісного режиму.

Перед інфікуванням перепеленят визначали LD50 E. coli для перепелів при внутрішньомязовому інфікуванні, яка складала для 14-добових перепеленят 240,8 тис. м. к. /см3, а для 30-добових - 314,09 тис. м. к. см3. У дослідах використовували культуру E. coli серовару О78, яку вирощували на МПА та змивали фізіологічним розчином.

За стандартом мутності встановлювали кількість мікробних тіл в 1 см3. Кожним розведенням ешерихій інфікували 10 голів птиці.

Досліди проведено у двох повторностях. Для інфікування при внурішньомязовому зараженні використовували агарову культуру E. coli в дозі 0,2 смз, що вміщувала 96 тис. м. к. для 14-добових і 126 тис. м. к. для 30- добових перепелів. Птиці контрольних груп (14- і 30-добовим перепеленятам) уводили внутрішньомязово стерильний фізіологічний розчин в дозах 0,2 смз .

Результати внутрішньомязового інфікування, які наведені в таблиці 5, свідчать, що перепеленята чутливі до інфікування E. coli у 14- та 30- добовому віці. Загибель коливалась у межах 70-80 % для 14-добових та 30-40 % для 30-добових перепеленят. Серед птиці контрольної групи загибелі не було зареєстровано. Із трупів загиблих перепеленят було реізольовано ешерихії, властивості якї збігались із властивостями E. coli серовару О78, що використовувався для інфікування. У дослідах щодо інфікування перепелів з питною водою, було використано 400 смз води для 14- добових перепеленят та 800 смз води для 30-добових з концентрацією ешерихій 250-125 тис. м. к. /смз .

Отримані дані свідчать про те, що перепеленята були чутливими до зараження E. coli з питною водою як у 14- так і в 30- добовому віці, але в меншій мірі, ніж при внутрішньомязовому інфікуванні. Загибель коливалась у межах 40-50% для 14-добових та 20-30% для 30-добових перепеленят. Серед неінфікованої (контрольної) птиці загибель не реєстрували. Із трупів загиблих перепеленят було реізольовано вихідний штам E. coli серовару О78.

Використання антибактеріальних препаратів для профілактики ешерихіозу перепелів. Для лікувально-профілактичних обробок перепелів при бактеріозах, на основі даних літератури та наших дослідів, було відібрано препарат байтрил фірми «Байєр» (Німеччина) та енроксил «КРКА» (Словаччина).

Вивчали профілактичну дію байтрилу та енроксилу при штучному інфікуванні перепелів ешерихіями. Для досліду використовували перепелів 14- та 30-добового віку. Препарати задавали впродовж трьох діб з питною водою і на 4-ту добу перепелів інфікували внутрішньомязово ешерихіями в дозі 0,2 см3/гол. (96 тис. м. к. в 0,2 см3 для перепеленят 14-добового віку та 126 тис. м. к. - для 30- добового віку).

Контрольна група птиці препарати не одержувала і була інфікована тією ж дозою.

Високу ефективність байтрилу для профілактики ешерихіозу перепелів при штучному інфікуванні. Так, серед перепеленят, що одержували байтрил, загибелі не було або загинуло до 10 %; в контрольних групах птиці загинуло до 70-90 % перепелів. У повторному досліді ми використали енроксил та одержали майже ідентичні результати - загибель у дослідних групах перепелів не спостерігалась, або не перевищувала 10 %, а в контрольних групах загинуло 40-80 % птиці.

Ці антибактеріальні препарати за нашими рекомендаціями були використані з лікувально-профілактичною метою при спалахах ешерихіозу перепелів на фермах Сумщини, Харківщини, Дніпропетровщини та Полтавщини.1. Встановлено поширення та перебіг ешерихіозу перепелів на фермах різної потужності Сумської, Дніпропетровської, Полтавської і Харківської областей України; обгрунтовано звязок колітитру в повітрі приміщень зі спалахами ешерихіозу перепелів; вивчено основні біологічні властивості E. coli, виділеної від перепелів; встановлено ступінь чутливості E. coli до антибактеріальних препаратів, дана оцінка їх ефективності. Доведена доцільність використання байтрилу та енроксилу з профілактичною метою у перепелівництві.

2. Мікробна забрудненість повітря перепелятників на різних за потужністю і власністю фермах чотирьох областей України коливається від 90 до 608 тис. м. к. / м3. Спалахи ешерихіозу реєструються, якщо в повітрі перепелятників нараховується 250-345 тисяч м. т. /м3 , кількість E. coli становить понад 5,26 % від загального бактеріального обсіменіння (у середньому 296±41,36 тис. м. к. / м3 та 6,86±0,53 % відповідно).

3. Із повітря перепелиних ферм найчастіше ізолюються E. coli, Salmonella, Staphylococcus, Streptococcus, Proteus, Mucor та ін. У 100 % досліджених проб повітря всіх обстежених ферм ізолювали E. coli, а із трупів перепелів E. coli виділяється у 4,54 ; 3,33 ; 9,09 ; 1,66 % досліджених проб на фермах Сумської, Дніпропетровської Полтавської і Харківської областей відповідно.

4. Ешерихіоз перепелів має гострий перебіг, проявляється характерними ознаками для цієї хвороби птиці ряду курячих. Спостерігаються три піки максимальної загибелі перепелів на 3-ту, 5-6-ту та 9-у добу ензоотії. Летальність коливалась від 77,27 до 97,25 %.

5. Усі ізоляти ешерихій рухливі, за Грамом забарвлювались негативно; не утворюють уреазу, фенілаланіндезаміназу та сірководень на середовищах із хлоридом заліза, ферментують лактозу з утворенням молочної кислоти. Сероваріант О 78 не ферментує мальтозу і сахарозу.

6. Із 13 ізолятів E. coli, виділених у період 2001-2006 років з повітря і одночасно з трупів перепелів, типовано 8 (61,53 %). Ізольовані патогенні

E. coli представлені такими серотипами: О78 - 30,76 %; О2 - 7,69 %; О111 - 23,07 % та нетиповані - 38,46 %. Ешерихії, ізольовані на фермах Сумської області продукують адгезини К88ав, К88ас, 987Р, Харківської - К99, Полтавської - К99, К88ав, F41, Дніпропетровської - К99.

7. Сероваріант E. coli О78 при внутрішньомязовому інфікуванні та з питною водою є патогенним для 14-30-добової птиці і викликає захворювання в гострій формі з явищами септицемії і загибеллю перепелів від 20 до 80 %.

8. Виділені нами від перепелів ізоляти E. coli найбільше чутливі до байтрилу, енроксилу, тетрацикліну: зона затримки росту в середньому становить 25,21±4,6, 26,07±3,8, 20,92±1,14 мм відповідно. Чутливість збудника до енрофлоксацинів істотно не змінюється при регулярному їх застосуванні впродовж 5 років.

9. Позитивний профілактичний ефект байтрилу і енроксилу проявляється при застосуванні в дозі 10 мг/кг живої маси з питною водою. Дача з питною водою байтрилу або енроксилу протягом 3-5 діб, як в експерименті, так і у виробничих умовах обстежених ферм, запобігає виникненню захворювання і загибелі птиці.

Практичні пропозиції

1. Результати наших досліджень ввійшли до «Методичних рекомендацій з ешерихіозу перепелів (діагностика, профілактика та лікування)», затверджених Управліннями ветеринарної медицини в Полтавській та Сумській областях (протоколи № 13 від 7 листопада та № 6 від 27 грудня 2006 року).

2. Доцільно проводити моніторинг мікробного забруднення повітря перепелятників із визначенням кількості E. coli з метою контролю ризику виникнення ешерихіозу. В разі, коли питома вага E. coli перевищує 5,26 % від загальної кількості мікроорганізмів існує ризик виникнення спалахів ешерихіозу.

3. Із лікувально-профілактичною метою на перепелиних фермах рекомендується використовувати байтрил або енроксил з питною водою в дозі 10 мг/кг живої маси, до яких, за нашими спостереженнями протягом пяти років, не розвивалась резистентність у E. coli, а при необхідності вивчати чутливість і до інших антибактеріальних препаратів.

4. Матеріали дисертації щодо ешерихіозу перепелів, біологічних властивостей збудника, діагностики та профілактики хвороби використовуються в навчальному процесі на кафедрах епізоотології і ОЕВС Сумського НАУ, кафедрах інфекційної патології і біотехнології Полтавської ДАА, кафедрі паразитології та вет. сан експертизи Дніпропетровського ДАУ. Також вищевказані дані доцільно використовувати при підготовці спеціалістів на інших факультетах ветеринарної медицини, а також фахівцям ветеринарної медицини при лабораторно-практичній роботі.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Колібактеріоз і сальмонельоз птиці: інфікування курчат і перепеленят в виробничих умовах і при штучному зараженні [Текст] / І. І. Панікар, О. С. Панасенко, Іг. Іг. Панікар, С. А. Семеняченко, Р. М. Урдзик // Вісник Сумського нац. аграр. ун-та : наук.-метод. журн. Серія «Ветеринарна медицина». - Суми, 2002. - Вип. 8. - С. 68-70. (Дисертантом проведено експериментальні дослідження, статистичну обробку даних та підготовку статті до публікації).

2. Асоціації мікроорганізмів повітря пташників та спалахи бактеріальних хвороб перепелів [Текст] / І. І. Панікар, О. І. Решетило, В. В. Гаркава, І. О. Булгакова, В. А. Педан, В. І. Рисований, О. В. Данілов, О. С. Панасенко // Зб. наук. праць Луганського нац. аграр. ун-та. - Луганськ, 2003. - № 31/43 : Ветеринарні науки. - С. 104-105. (Дисертантом проведено дослідження мікрофлори повітря перепелятників).

3. Показники епізоотичного процесу при інфекційних хворобах перепелів на фермах України [Текст] / І. І. Панікар, О. І. Решетило, В. В. Гаркава, В. О. Лемещенко, О. С. Панасенко, О. М. Манжос, Іг. Іг. Панікар, Г. І. Гарагуля // Вісник Сумського нац. аграр. ун-та : наук.-метод. журн. Серія «Ветеринарна медицина». - Суми, 2004. - Вип. 7 (12). - С. 124-127. (Дисертант особисто провів дослідження епізоотичного процесу щодо ешерихіозу).

4. Хвороби перепелів, що викликані асоціаціями різних збудників [Текст] / І. І. Панікар, В. А. Педан, О. С. Панасенко, В. О. Лемещенко, Г. І. Гарагуля // Вісник Сумського нац. аграр. ун-та : наук.-метод. журн. Серія «Ветеринарна медицина». - Суми, 2005. - Вип. 1-2 (13-14). - С. 241-244. (Дисертантом проведено дослідження асоціацій E. coli з іншими збудниками хвороб перепелів).

5. Панікар, І. І. Спалахи хвороб перепелів, що викликані асоціаціями різних збудників та безсимптомним перебігом вірусних хвороб [Текст] / І. І. Панікар, О. С. Панасенко, Г. І. Гарагуля // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини : зб. наук. праць Харк. держ. зоовет. акад. - Х., 2006. - Вип. 13 (38), ч. 3. - С. 231-235. (Дисертант приймав участь у проведенні досліджень та статистичній обробці даних).

6. Панасенко, О. С. Перебіг заразних хвороб перепелів на фермах Україні в порівняльному аспекті з описаним за кордоном [Текст] / О. С. Панасенко // Вісник Сумського нац. аграр. ун-та : наук.-метод. журн. Серія «Ветеринарна медицина». - Суми, 2006. - Вип. 1-2 (15-16). - С. 145-147.

7. Епізоотична ситуація по заразних хворобах на перепелиних фермах Сумщини [Текст] / О. В. Молчанова, О. П. Титаренко, О. С. Панасенко, В. О. Лемещенко, І. І. Панікар // Матеріали наук.-практ. конф. викладачів, аспірантів та студентів Сумського нац. аграр. ун-та (Суми, 5-21 квітня 2005 р.). - Суми : ВТД «Університетська книга», 2005. - С. 134. (Дисертантом проведено дослідження мікрофлори повітря перепелятників Сумщини, обробка даних та написання роботи).

Размещено на .ru