Ергономічні основи розробки систем прогнозування працездатності людини-оператора на основі психофізіологічних моделей діяльності - Автореферат

Макроергономічний підхід передбачає системне вирішення питань аналізу певного виду діяльності, проектування її оптимальних умов, відбір та пристосування людини до цієї діяльності, вирішення технічних та організаційних питань забезпечення ефективної та безпечної праці. При цьому, точність прогнозу працездатності оператора залишається або недостатньою з огляду на потреби практики, або взагалі не оцінюється, що не дозволяє забезпечити допуск до роботи тільки операторів з високою ефективністю та надійністю праці. Таким чином, існує протиріччя - практика вимагає точного й надійного прогнозу працездатності оператора з метою управління ефективністю ергатичної системи, а існуючі підходи до вибору показників і методів прогнозування не забезпечують необхідну точність через відсутність концепції та обґрунтованого підходу до вибору й оцінки найбільш інформативних психофізіологічних показників працездатності оператора. Системний аналіз, моделювання операторської праці шляхом виконання когнітивних тестів різної складності; психофізіологічні дослідження працездатності операторів у лабораторних та промислових умовах з реєстрацією показників якості виконання тестових завдань та показників фізіологічної “ціни” діяльності; біоритмологія; експертні оцінки професіональної придатності; для аналізу отриманих даних використовували періодограмний, спектральний, факторний, дискримінантний, кореляційно-регресійні методи математичної статистики, а також методи теорії біфуркацій; статистичне моделювання на основі застосування покрокового регресійного аналізу. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що: 1) набула подальшого розвитку теорія функціональних систем (діяльності) шляхом: а) розширення уявлення про психофізіологічний механізм формування професійної діяльності в циклі „акцептор дії - програма дії - реалізована миттєва працездатність - аферентний синтез” за рахунок розмежування енергоінформаційного забезпечення функціонування організму людини на окремі енергетичний та інформаційний контури, а також замикання інформаційного контуру назовні організму завдяки обєкту діяльності, чим забезпечується безперервність циркуляції інформації в контурі та існування концептуальної моделі діяльності оператора, б) використання часової структури діяльності оператора як критерію сталості функціональної системи діяльності та адаптованості оператора до конкретної діяльності;Відмічено, що визнані та застосовувані методи, що базуються на субєктивних тестах і реєстрації фізіологічних параметрів діяльності, можуть бути достатньо точними для опису поточного стану, але мають низьку інформативність з точки зору прогнозу поточної працездатності людини, а E.Hollnagel вважає за недоцільне прогнозування надійності в принципі через низьку ймовірність успішності прогнозів. Синтез систем прогнозування стану людини-оператора полягає у: визначенні характеристик системи з урахуванням специфіки контролю; формалізації опису характеристик людини на основі виявлення інформативних показників функціонального стану; вибору раціональної структури системи; дослідження моделей прогнозування ПО. За результатами аналізу можливостей та обмежень існуючих підходів до прогнозування працездатності оператора сформульовано постановку завдання дослідження: Існує множина психофізіологічних параметрів людини-оператора P, які звязані з формуванням та реалізацією його працездатності. Наводиться опис методики, яка застосована в дослідженні й визначається завданнями, поставленими для досягнення мети дисертаційної роботи, і включає: теоретичні дослідження систем формування працездатності оператора як систем управління; психофізіологічні лабораторні дослідження; виробничі дослідження; математичні методи обробки експериментальних даних та статистичного моделювання. Результати були отримані за матеріалами обстеження 736 професійних операторів та спеціалістів розумової праці: 285 операторів ГЕС та 17 диспетчерів енергомережі Західного Сибіру, 180 операторів ТЕС України, 156 студентів та слухачів Державної податкової адміністрації, 98 експертів Укрпатенту.Далі будується ГДС-модель кожного конкретного претендента на операторську роботу на основі результатів дослідження його індивідуальних якостей і за ступенем розбіжностей між двома моделями перевіряється ступінь відповідності оператора системі вимог професії. У загальному випадку ергономічного підходу до аналізу ефективності системи „людина-техніка-середовище” оцінка і мета прогнозу ФС і ПО Ы в СЛТС - забезпечити максимальну якість функціонування системи Q, яка залежить від реалізованої працездатності оператора R, організації системи О, стану обладнання E, міжелементного інтерфейсу І, динаміки розвитку СЛТС у часі t. Мета управління працездатністю оператора формулюється таким чином: для будь-якого управління U = Ш(F) існує оцінка Ы така, що | Ы - U | ? д, для якої забезпечується якість праці оператора Q, що Q > Qmax, тобто при заданому рівні вимог до праці оператора е виконується умова | Q - Qmax | ? е. У такому випадку управляюч

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИФізичний зміст елементів матриці такий: