Ерго-дизайнерський підхід до формування архітектурного середовища лікувальних закладів - Автореферат

Сучасні вимоги до лікувальних закладів в світовій практиці їх проектування і будівництва наскільки змінилися, що виникла необхідність в удосконаленні архітектурних принципів формування їх архітектурного середовища. В останні роки формування архітектурного середовища лікувальних закладів отримало|одержував| нові напрямки: |направлення|підвищення якісного рівня, гуманізації, захисту прав пацієнтів. На сучасному етапі, в Україні не аналізувався досвід експлуатації лікувальних закладів, не проводилися фундаментальні дослідження з проблем гуманізації та оптимізації їх архітектурного середовища, а також дослідження проблем життєдіяльності хворих. У той же час, у високорозвинутих країнах накопичений величезний досвід у проектуванні, будівництві та експлуатації лікувальних закладів, тому в Україні назріла нагальна потреба узагальнити, систематизувати та проаналізувати знання в області організації архітектурного середовища лікувальних закладів. Практична цінність отриманих результатів визначається їх спрямованістю на удосконалення архітектурного середовища при проектуванні нових і існуючих лікувальних закладів до рівня світових стандартів: за рахунок використання ерго-дизайнерського підходу при розробці проектів модернізації застарілих лікувальних комплексів в Україні; при використанні у передпроектному аналізі і розробці ерго-дизайнерських рекомендацій щодо проектування предметно-просторового середовища лікувальних закладів; у застосуванні нової методики визначення інтегрального критерію якості медичного середовища при проведенні медико-соціальної експертизи лікувальних закладів; у використанні як методичної основи при проектуванні лікувальних закладів, та розробці нормативних вимог; у викладанні теоретичних основ проектування ергономічного архітектурного середовища лікувальних закладів.У сучасних медичних центрах розвинутих країн|досліду|, у контексті їх предметно-просторової організації та дизайну, виявлено: високий рівень технічного оснащення; контроль якості і обєму медичної допомоги на всіх рівнях; широке використання інтегрованих інформаційних систем; забезпечення максимальної незалежні від міських мереж системи життєзабезпечення; широке використання можливостей світлоколірного конструювання. У результаті аналізу досвіду проектування лікувальних закладів в Україні і Росії, встановлено: відсутні розробки науково обґрунтованих рекомендацій і стандартів на архітектурно-планувальні рішення і використання сучасного устаткування; у звязку з інтенсивним насиченням сучасними медичними і інформаційними технологіями, ефективність роботи лікувальних закладів з коридорною системою в Україні падає (неможливо досягти «гнучкості» необхідної для модернізації; подовжуються шляхи руху медперсоналу; збільшуються витрати на обслуговування приміщень; неможливе розділення потоків). підвищення ефективності лікувальних комплексів повинне суміщуватися|поєднувати| з підвищенням ефективності використання високотехнологічного медобладнання,| продуктивності праці медпрацівників, ергономічною організацією діагностичного| процесу, впровадженням закінчених циклів діагностичного обстеження| і лікування, які повинні розглядатися|розглядати| як виробничий процес, заснований на технологічних циклах; На основі розробленої методики, проведеного пілотажного соціологічного дослідження «Оцінка бажань та настроїв пацієнтів лікувального комплексу» та його аналізу, встановлено: підтверджена перша гіпотеза: про можливі фактори, що знижують якість архітектурного середовища, та викликають психофізіологічне напруження пацієнтів (не ергономічність обладнання, недостатня психологічна комфортність, невідповідність нормам параметрів оточуючого мікроклімату, безликість інтерєрів зон комунікацій, лікувальних кабінетів і палат).

1. У сучасних медичних центрах розвинутих країн|досліду|, у контексті їх предметно-просторової організації та дизайну, виявлено: високий рівень технічного оснащення; контроль якості і обєму медичної допомоги на всіх рівнях; широке використання інтегрованих інформаційних систем; забезпечення максимальної незалежні від міських мереж системи життєзабезпечення; широке використання можливостей світлоколірного конструювання.

У результаті аналізу досвіду проектування лікувальних закладів в Україні і Росії, встановлено: відсутні розробки науково обґрунтованих рекомендацій і стандартів на архітектурно-планувальні рішення і використання сучасного устаткування; у звязку з інтенсивним насиченням сучасними медичними і інформаційними технологіями, ефективність роботи лікувальних закладів з коридорною системою в Україні падає (неможливо досягти «гнучкості» необхідної для модернізації; подовжуються шляхи руху медперсоналу; збільшуються витрати на обслуговування приміщень; неможливе розділення потоків). Виявлені обєктивні претензії з боку пацієнтів і архітекторів на низький рівень комфортності життєдіяльності, непродуману організацію зовнішнього середовища, відсутність принципів оптимальної організації архітектурного середовища і методів урахування соціально-просторових закономірностей поведінки пацієнтів.

2. Встановлено, що при проектуванні сучасних, ергономічних лікувальних комплексів повинні реалізовуватись такі підходи: -|зявляється| архітектурно-планувальні рішення повинні забезпечувати| можливість|спроможність| реалізації сучасних медичних і інформаційних технологій та їх мобільного оновлення;

- підвищення ефективності лікувальних комплексів повинне суміщуватися|поєднувати| з підвищенням ефективності використання високотехнологічного медобладнання,| продуктивності праці медпрацівників, ергономічною організацією діагностичного| процесу, впровадженням закінчених циклів діагностичного обстеження| і лікування, які повинні розглядатися|розглядати| як виробничий процес, заснований на технологічних циклах;

- підвищення ефективності лікувальних технологій повинне включати: системний і ергономічний аналіз лікувально-діагностичних процесів; пошук способів зниження витрат на діагностику; розробку ергономічних принципів і підходів до інтеграції основних засобів і ресурсів різних видів діагностики, та індустріалізації діагностичного процесу.

3. На основі розробленої методики, проведеного пілотажного соціологічного дослідження «Оцінка бажань та настроїв пацієнтів лікувального комплексу» та його аналізу, встановлено: підтверджена перша гіпотеза: про можливі фактори, що знижують якість архітектурного середовища, та викликають психофізіологічне напруження пацієнтів (не ергономічність обладнання, недостатня психологічна комфортність, невідповідність нормам параметрів оточуючого мікроклімату, безликість інтерєрів зон комунікацій, лікувальних кабінетів і палат). Частково підтвердилась друга гіпотеза: про невідповідність бажаного і дійсного (потреби пацієнтів, що виникають у повсякденному житті відносно лікувального процесу, побутового обслуговування, відпочинку та ін., не відповідають дійсності). Невідповідність між бажаним і дійсним приводить до збільшення термінів лікування пацієнтів, ускладнення захворювань, росту конфліктів і претензій, негативного відношення пацієнтів до середовища мешкання і, як наслідок, - до зниження ефективності лікувального процесу, у цілому.

4. Виявлено особливості ергономічної організації при проектуванні архітектурного середовища лікувальних комплексів: - якість проектних рішень медичного архітектурного середовища | повинна визначатись комплексом вимог до умов комфортного існування в ньому пацієнтів і медперсоналу (функціональних, технічних, економічних, архітектурно-художніх, ергономічних та ін.), що передбачає значно більший діапазон показників, ніж сформульований у діючих нормативних документах;

- повинні враховуватися негативні психофізіологічні чинники, що впливають на якість лікування, для їх своєчасного нівелювання та профілактики, а показники, що характеризують психофізіологічний стан пацієнта, зниження його функціональних можливостей|спроможностей||достатку| повинні повинні враховуватися у інструктивно-нормативній літературі;

- для комплексного виявлення чинників, аналізу і обґрунтування проектних рішень, профілактичних або оптимізуючих заходів необхідно, враховуючи вимоги лікувального процесу, пацієнтів і медперсоналу, використовувати методи ергономіки, та відображати результати в ергономічній програмі створення лікувального і лікувально-побутового середовищ;

- при проектуванні цілісного медичного архітектурного середовища повинні застосовуватись теорія, методологія, методичний апарат ергономіки: при складанні нормативно-технічної документації, вирішенні організаційних питань, перепідготовці лікарів та ін.;

- у звязку зі все більшою електронізацією медустаткування, застосуванням нових поколінь синтетичних будівельних і оздоблювальних матеріалів, використанням їх при виробництві меблів і ін., екологічна ситуація в лікувальних закладах повинна постійно контролюватись архітекторами, дизайнерами і ергономістами;

- при застосуванні апаратних методів діагностики і лікуванні необхідно забезпечувати: максимальний комфорт пацієнтів з урахуванням психофізичного і психологічного чинників та антропометричних даних; безпомилковість управління медобладнанням; високу ефективність засобів індикації; спрощення взаємодії за рахунок автоматизації; можливість стерилізації вузлів і окремих елементів; оптимальну оперативність процесу обслуговування і ремонту устаткування.

5. Встановлено, що світло грає важливу роль у формуванні архітектурного середовища лікувальних закладів, забезпечуючи необхідний рівень освітленості приміщень і функціональних зон з урахуванням їх специфіки і санітарно-гігієнічних умов функціонування, та створюючи художньо виразний інтерєр. Найбільш прийнятне суміщене освітлення, яке враховує зміну часу доби. Ефективними засобами підвищення психофізіологічного комфорту є технології створення|створіння| «паралельного» візуально-образного світу, що повязані з візуальним сприйняттям: світлокольором|, світлокінетикою|, світлозвуком|.

6. Зясовано, що світло і колір|цвіт| |виявляють| потужно|могутню| впливають на формування психофізіологічного стану організму пацієнтів, тому, при створенні|створінні| колірного середовища|середовища| лікувального закладу, необхідно детально зясовувати, як впливає дане колірне середовище|середовище| на пацієнтів і персонал, використовуючи: системи компютерного моделювання з реалізацією принципів формування інтерєрів; побудову системного еталону з реалізацією його в натурі.

7. Показано, що в архітектурному аспекті ерго-дизайнерських досліджень під терміном «комфортність архітектурного середовища лікувального закладу» розуміється оптимальний стан середовища мешкання пацієнтів з урахуванням їх активної і пасивної життєдіяльності. Визначальним є сприйняття пацієнтом архітектурного середовища, індивідуальне для кожного пацієнта і таке, що зачіпає його внутрішній стан, параметри навколишнього середовища і гігієнічні характеристики.

8. Встановлено, що оптимальне функціонування лікувального комплексу, виконання ним лікувальних завдань на високому якісному рівні базується на особливості вихідних принципів, що засновані на ергономічній функції: єдності, залежності, призначеності, співпорядкуванні, множинності.

9. Зясовано, що медичне архітектурне середовище має велику кількість спостережуваних цільових властивостей, формування множини яких підпорядковане принципам конструктивності і раціональності. Розроблена методика інтегральної оцінки якості медичного архітектурного середовища, що базується на аналізі його як великої системи, формуванні множини його значущих властивостей, визначенні їх відповідності ерго-дизайнерським вимогам і встановленні інтегрального показника рівня якості, що характеризує ступінь|міру| урахування|урахування| цих вимог при проектуванні, створенні|створінні| і й експлуатації медичного архітектурного середовища.

10. На підставі аналізу архітектурно-просторових, ергономічних та дизайнерських особливостей формування архітектурного середовища сучасних лікувальних закладів, встановлено, що їх предметно-просторове середовище повинне формуватись архітектурними засобами та ерго-дизайнерськими прийомами з урахуванням антропометрії, та психофізіології сприйняття хворими лікувально-діагностичних процесів. Дизайн спирається|обпирається| на субєктивне, ірраціональне, а ергономіка - на вимірне, раціональне, тому проектування ефективного предметно-просторового середовища можливо, якщо в максимальній мірі враховуються антропометричні дані і психофізіологічні характеристики пацієнтів і лікарів, тобто, коли предметно-просторове середовище засноване на характеристиках, що відповідають ерго-дизайнерським вимогам.

дизайнерський архітектурний лікувальний комплекс

1. С. Бодня, В. Мироненко, Ю. Шкодовский. Градоэкологические проблемы гуманизации архитектурной среды крупнейших городов. «Традиції та новації у вищий архітектурно-художній освіті». - Збірка наукових праць вузів художньо-будівельного профілю України і Росії / Під загальною редакцією Н.Є.Трегуб.-Харків: ХДАДМ, №4, 5, 6/2006, с.7-18.

2. В. Мироненко, С. Бодня. Роль цвета в формировании архитектурной среды лечебных учреждений. Сборник научных трудов «Строительство, материаловедение, машиностроение» Серия: Стародубовские чтения 2007 / Под общей редакцией д.т.н., проф. В.И. Большакова / Выпуск 41, часть 3, Днепропетровск 2007 г., с. 54 - 59.

3. В. Мироненко, С. Бодня. Особенности светоцветового конструирования лечебных учреждений. «Проблемы теории и истории архитектуры Украины». Сборник научных трудов / Под научной редакцией В.П. Уренева.- Одесса: ОГАСА, выпуск 7 / 2007. с.162-174.

4. В. Мироненко, С. Бодня. Комфортность архитектурной среды лечебных комплексов. «Строительство, материаловедение, машиностроение» // Сб. научн. Трудов. Серия: Стародубовские чтения 2008 / Под общей редакцией д.т.н., проф. В.И.Большакова / Выпуск 45, ч.2, - Днепропетровск, ПГАСА, 2008. - с.153 -160.

5. В. Мироненко, С. Бодня. Ергономічні особливості формування архітектурного середовища лікувальних центрів. «Традиції та новації у вищий архітектурно-художній освіті». Збірка наукових праць вузів художньо-будівельного профілю України і Росії / Під загальною редакцією Н.Є.Трегуб. - Харків: ХДАДМ, №4, 5, 6 / 2007, с.150 -155.

6. В. Мироненко, С. Бодня. Интегральный критерий качества архитектурных систем на примере медицинских учреждений. Збірка наукових праць вузів художньо-будівельного профілю України і Росії «Традиції та новації у вищий архітектурно-художній освіті» / Під загальною редакцією Н.Є.Трегуб. - Харків: ХДАДМ. 2008.- 14 с.

7. С. Бодня. Роль дизайна в организации комфортной архитектурной среды лечебных учреждений. «Строительство, материаловедение, машиностроение» // Сб. научн. Трудов. Серия: Стародубовские чтения 2009 / Под общей редакцией д.т.н., проф. В.И. Большакова / Выпуск 45, ч.2, - Днепропетровск, ПГАСА, 2009. - с.153-160.

8. С. Бодня. Медицинская среда как интегральный вид. Збірка наукових праць вузів художньо-будівельного профілю України і Росії «Традиції та новації у вищий архітектурно-художній освіті» / Під загальною редакцією Н.Є.Трегуб. - Харків: ХДАДМ. 2009.- 14 с.

9. С. Бодня. Средства и приемы оптимизации предметно-пространственной среды лечебных комплексов. Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. Збірник наукових праць № 4, с. 51-57.

Размещено на .ru