Епізоотична ситуація щодо лейкозу великої рогатої худоби в господарствах Житомирської області, вдосконалення засобів діагностики та профілактики - Автореферат

Лейкоз великої рогатої худоби (ВРХ) завдає тваринництву значного економічного збитку. Перещеплювальна клітинна лінія FLK-BLV нині займає перше місце серед клітинних продуцентів вірусу лейкозу великої рогатої худоби (ВЛ ВРХ) і використовується для експериментального відтворення лейкозу та отримання антигену для серологічної діагностики хвороби (Van der Maaten M.I., Miller J.M., 1976; Бусол В.О., 1997; Лаврик А.А., 2003). Незважаючи на досягнуті успіхи у вивченні лейкозу великої рогатої худоби, ряд важливих питань залишаються ще недостатньо дослідженими, зокрема: особливості поширення лейкозу серед поголівя великої рогатої худоби у різних регіонах України; фактори, що зумовлюють стаціонарність хвороби в господарствах; методи профілактики лейкозу великої рогатої худоби. Метою досліджень було вивчити епізоотичну ситуацію щодо лейкозу великої рогатої худоби в господарствах Житомирщини, вдосконалити методи діагностики та профілактики. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання: вивчити епізоотичну ситуацію щодо лейкозу великої рогатої худоби в господарствах Житомирської області у період з 1999 по 2007 роки;При вивченні епізоотичної ситуації використовували комплексний епізоотологічний метод, дотримуючись «Методики вивчення епізоотичної обстановки в районі, області, державі» (Ярчук Б.М. та ін., 2002), рекомендацій «Система мониторинга лейкоза крупного рогатого скота в Российской Федерации» (Гулюкин М.И., 2007) та «Ветеринарної географії (картографії)» (Нуйкин Я.В., 1980). Нами були проаналізовані результати моніторингових досліджень та проведення оздоровчих заходів від лейкозу великої рогатої худоби з 1985 по 2007 роки. Діаграма відносних показників, які дають змогу порівнювати частоту виникнення лейкозу в різні роки, не враховуючи зміни кількісного стану поголівя у районах, дає можливість виявити 3 піки зростання захворюваності великої рогатої худоби: 1992-1993 (4-4,5 %); 1997-1998 (5-6 %); 2001-2002 (7-7,5%). Нині епізоотичний процес у Житомирській області перебуває на стадії розвитку епізоотії, захворюваність лейкозом становить 5,5 вірусоносіїв на кожні 100 голів наявного в Житомирській області поголівя. Так, найвищою інфікованість була у Андрушівському (29,7 %), Олевському (16,2 %), Бердичівському (15,8 %), Житомирському (13,9 %), Попільнянському (13,3%) та Черняхівському (11,4 %) районах, а оздоровленими на той час були Новоград-Волинський та Баранівський райони.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у вивченні епізоотичної ситуації, дії комбіферону та ізамбену на розвиток лейкозного процесу, розробці електронної системи контролю розвитку епізоотії при лейкозі великої рогатої худоби, на підставі чого було вдосконалено методи діагностики, профілактики та систему оздоровлення господарств від лейкозу ВРХ. Лейкоз ВРХ поширений у господарствах Житомирської області, перебігає у формі епізоотії, що характеризується стаціонарністю та зниженням напруженості епізоотичної ситуації в періоди проведення протилейкозних заходів. Вивчення профілактичної дії комбіферону при експериментальному зараженні кролів засвідчило, що одноразового введення препарату кролям в дозі 0,55?10 МО на 1 кг маси тіла недостатньо, щоб захистити організм тварин від персистенції вірусу лейкозу великої рогатої худоби. При внутрішньовенному зараженні кролів вірусом лейкозу та застосуванні комбіферону спостерігали прояв клінічних (схуднення, дерматити, конюнктивіти, параліч кінцівок), гематологічних (вірогідне підвищення кількості лейкоцитів до 15,06±0,12 Г/л, з абсолютною кількістю лімфоцитів 81±1,08), імунологічних (позитивна реакція в РІД та вірогідне підвищення кількості антитіл до титрів 1:32 - 1:64, зростання титрів ?-інтерферону) та патоморфологічних (збільшення лімфатичних вузлів та селезінки, інфільтрація лімфатичних вузлів, легень, печінки, серця, селезінки лімфоїдними елементами, пухлини в легенях) ознак, які свідчать про розвиток лейкозного процесу, зумовленого вірусом лейкозу великої рогатої худоби. Як допоміжний тест при комплексній діагностиці лейкозу ВРХ модифікована реакція мікронейтралізації, яку доцільно використовувати для встановлення рівня біологічної активності ?-ІФН у сироватці крові корів та кролів, заражених вірусом лейкозу великої рогатої худоби.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у вивченні епізоотичної ситуації, дії комбіферону та ізамбену на розвиток лейкозного процесу, розробці електронної системи контролю розвитку епізоотії при лейкозі великої рогатої худоби, на підставі чого було вдосконалено методи діагностики, профілактики та систему оздоровлення господарств від лейкозу ВРХ.

Лейкоз ВРХ поширений у господарствах Житомирської області, перебігає у формі епізоотії, що характеризується стаціонарністю та зниженням напруженості епізоотичної ситуації в періоди проведення протилейкозних заходів. Стадії максимального розвитку епізоотії реєструвались у 1993, 1998, 2002 роках. Рівень інфікованості, за даними РІД, становив відповідно 4,5 %, 6 %, 7,5 %. У 2003 році стадія максимального розвитку змінилася стадією згасання епізоотії, яка у 2006 році перейшла знову у стадію розвитку.

Вперше визначені дози комбіферону, що пригнічують ріст культури клітин FLK. Комбіферон у дозі 50 тис. МО/см ; 20 тис. МО/см ; 10 тис. МО/см зумовлює аглютинацію культури клітин FLK відповідно на 3; 6 і 8 добу після внесення препарату.

Вивчення профілактичної дії комбіферону при експериментальному зараженні кролів засвідчило, що одноразового введення препарату кролям в дозі 0,55?10 МО на 1 кг маси тіла недостатньо, щоб захистити організм тварин від персистенції вірусу лейкозу великої рогатої худоби.

При внутрішньовенному зараженні кролів вірусом лейкозу та застосуванні комбіферону спостерігали прояв клінічних (схуднення, дерматити, конюнктивіти, параліч кінцівок), гематологічних (вірогідне підвищення кількості лейкоцитів до 15,06±0,12 Г/л, з абсолютною кількістю лімфоцитів 81±1,08), імунологічних (позитивна реакція в РІД та вірогідне підвищення кількості антитіл до титрів 1:32 - 1:64, зростання титрів ?-інтерферону) та патоморфологічних (збільшення лімфатичних вузлів та селезінки, інфільтрація лімфатичних вузлів, легень, печінки, серця, селезінки лімфоїдними елементами, пухлини в легенях) ознак, які свідчать про розвиток лейкозного процесу, зумовленого вірусом лейкозу великої рогатої худоби.

Як допоміжний тест при комплексній діагностиці лейкозу ВРХ модифікована реакція мікронейтралізації, яку доцільно використовувати для встановлення рівня біологічної активності ?-ІФН у сироватці крові корів та кролів, заражених вірусом лейкозу великої рогатої худоби. Титр ?-інтерферону у сироватці крові РІД-позитивних корів на 14-30-у добу після введення ізамбену підвищився до 1,5-2,75 log2. У дослідних кролів при застосуванні комбіферону за тиждень до зараження біологічна активність ?-ІФН достовірно зростає на 21-у добу до рівня 2822,58 403,23 МО (Р?0,001), а при введенні препарату за добу до зараження через вищевказаний термін до рівня 3629,03 1014,76 МО (Р?0,05) відповідно.

Встановлена можливість підвищення порога чутливості РІД при застосуванні ізамбену. Введення 2,5 %-го розчину препарату коровам підшкірно в дозі 1,0 г на 100 кг маси тіла протягом трьох діб вірогідно (Р?0,01) підвищує титри антитіл до вірусу лейкозу ВРХ. Рівень антитіл у РІД був максимальним після введення препарату на 30-60-ту добу і становив 4-6 log2, тоді як у контрольних тварин ці показники протягом всього експерименту були нижчими у 2-6 разів.

Модифікований множинний кореляційно-регресійний аналіз факторів, що впливають на оздоровлення господарств від лейкозу ВРХ, дозволяє контролювати ефективність проведення заходів боротьби. пропозиції виробництву

1. Результати досліджень увійшли до практичних рекомендацій «Рекомендації щодо удосконалення системи оздоровчих заходів при лейкозі великої рогатої худоби у господарствах Житомирської області», які затверджені головним державним управлінням ветеринарної медицини Житомирської області від 3 березня 2009 року.

2. На заключних стадіях оздоровлення господарств від лейкозу та при виявленні сумнівної або неспецифічної реакції в РІД доцільно застосовувати 2,5 %-й розчин ізамбену підшкірно в дозі 1,0 г на 100 кг маси тіла протягом трьох діб з повторним дослідженнм тварин через 15-30 діб після введення препарату.

1. Галатюк О.Є. Епізоотологічний моніторинг та проведення оздоровчих заходів при лейкозі великої рогатої худоби в Житомирській області / О.Є. Галатюк, Т.О. Романишина, Г.О. Риняк, А.С. Жиляхівський // Ветеринарна медицина України. - 2006. - № 6. - С. 10-11 (здобувачем проведена статистична обробка лабораторних даних щодо епізоотичного процесу при лейкозі ВРХ).

2. Романишина Т.О. Вплив комбіферону на культуру клітин FLK / Т.О. Романишина // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - 2007. - Вип. 44. - С. 131-134 (здобувачем виконані експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів).

3. Романишина Т.О. Епізоотологічний моніторинг і аналіз основних факторів, що впливають на розвиток епізоотичного процесу при лейкозі великої рогатої худоби в Житомирській області / Т.О. Романишина // Вісник ДАУ. - 2007. - № 2 (19). - С. 156-162.

4. Галатюк О.Є. Морфологічні зміни в органах кролів при відтворенні інфекції лейкозу великої рогатої худоби з попереднім застосуванням комбіферону / О.Є. Галатюк, Л.П. Горальський, Т.О. Романишина, С.С. Заїка // Аграрний вісник Причорноморя. - 2008. - Вип. 42 (2). - С. 65-69 (здобувачем виконані експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів).

5. Галатюк О.Є. Визначення біологічної активності ?-інтерферону в реакції мікронейтралізації у сироватці крові кролів, заражених вірусом лейкозу великої рогатої худоби / О.Є. Галатюк, Т.О. Романишина // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2007. - № 3. - С. 29-32 (здобувачем виконані експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів).

6. Романишина Т.О. Закономірності розвитку епізоотичного процесу при лейкозі великої рогатої худоби у Житомирській області / Т.О. Романишина // Наук. вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького. - 2008. - Том 10. - № 3 (38). - С. 56-62.

7. Галатюк О.Є. Визначення показників звязку при множинній лінійній залежності між факторами, які впливають на розвиток епізоотичного процесу при лейкозі великої рогатої худоби в господарствах Житомирської області / О.Є. Галатюк, Т.О. Романишина // Епізоотологія та профілактика інфекційних хвороб великої рогатої худоби: Міжнар. наук.-практ. конф., 14-17 березня 2006 р. : тези доповідей. - Київ, 2006. - С. 23-24 (здобувачем проведена статистична обробка лабораторних даних щодо епізоотичного процесу при лейкозі ВРХ).

8. Романишина Т.О. Аналіз основних факторів, що впливають на оздоровлення господарств від лейкозу в Житомирському регіоні / Т.О. Романишина // Сучасні проблеми екології та геотехнології : V Міжнар. наук. конф. студентів, магістрів та аспірантів, 19-22 березня 2008р. : тези. - Житомир. - 2008. - С. 389-390.

9. Галатюк О.Є. Аналіз епізоотичного процесу при лейкозі великої рогатої худоби у Житомирській області протягом 1990-2007рр. / О.Є. Галатюк, Т.О. Романишина, І.Г. Грабар // Сучасні проблеми діагностики в паразитології та ветеринарно-санітарній експертизі: Поліський міжнар. наук.-практ. семінар, 19-21 листопада, 2008р. : наукові праці - Житомир, 2008. - С. 137-140 (здобувачем вивчені основні закономірності перебігу епізоотичного процесу у Житомирській області).

10. Галатюк О.Є. Вплив комбіферону на перебіг інфекційного процесу у кролів, експериментально заражених вірусом лейкозу великої рогатої худоби / О.Є. Галатюк, Т.О. Романишина // Ветеринарна біотехнологія: матеріали конф., присвяченої 10-річчю створення Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів, 22-24 жовтня, 2008р. - Київ, 2008 - Бюл. № 13 (2). - С. 71-78 (здобувачем виконані експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів).

11. Романишина Т.О. Рекомендації щодо удосконалення системи оздоровчих заходів при лейкозі великої рогатої худоби у господарствах Житомирської області / Т.О. Романишина // рекомендації (затверджені Головним управлінням ветеринарної медицини Житомирської області від 3 березня 2009 року). - Житомир, 2009. - 20 с.

Романишина Т.О. Епізоотична ситуація щодо лейкозу великої рогатої худоби в господарствах Житомирської області, вдосконалення засобів діагностики та профілактики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 - ветеринарна мікробіологія, епізоотологія, інфекційні хвороби та імунологія. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

Проведено серологічний моніторинг та вивчена епізоотична ситуація щодо лейкозу великої рогатої худоби в Житомирській області. Встановлено, що захворювання поширене у 21 з 23 районів області. Благополучні щодо лейкозу - Новоград-Волинський та Баранівський райони. Визначена кількісна оцінка напруженості епізоотичної ситуації з лейкозу великої рогатої худоби у 2000-2007 рр. в розрізі районів. Розроблені картограми поширення лейкозу ВРХ у районах області.

Встановлено, що комбіферон у дозах 10-50 тис. МО/см викликає пригнічення росту культури FLK і зумовлює деструкцію її клітин. Вивчення профілактичної дії комбіферону при експериментальному зараженні кролів засвідчило, що одноразового введення препарату в дозі 0,55?10 МО на 1 кг маси тіла недостатньо, щоб захистити організм тварин від персистенції вірусу лейкозу великої рогатої худоби.

Комплексно вивчені клініко-гематологічні, імунологічні та патоморфологічні зміни у кролів, хворих на лейкоз. Модифікована методика визначення біологічної активності інтерферону у сироватці крові кролів та ВРХ і встановлені його рівні у здорових та інфікованих ВЛ ВРХ кролів.

Вперше застосовано ізамбен при лейкозі великої рогатої худоби. Встановлена можливість його застосування з метою підвищення чутливості РІД при виявленні тварин з прихованим перебігом лейкозу.

Модифікований множинний кореляційно-регресійний аналіз для математичного виявлення факторів, що затримують оздоровлення господарств від лейкозу ВРХ. Складені рівняння розвитку епізоотії, які дають можливість створювати прогноз розвитку епізоотичного процесу та плани оздоровлення господарств.

Ключові слова: лейкоз, велика рогата худоба, епізоотологічний моніторинг, епізоотична ситуація, інфікованість, захворюваність, РІД, культура клітин FLK, комбіферон, кролі, ?-інтерферон, реакція мікронейтралізації, ізамбен, кореляційно-регресійний аналіз, система оздоровчих заходів.

Романишина Т.А. Эпизоотическая ситуация при лейкозе крупного рогатого скота в хозяйствах Житомирской области, усовершенствование средств диагностики и профилактики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.03. - ветеринарная микробиология, эпизоотология, инфекционные болезни и иммунология. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена изучению эпизоотической ситуации при лейкозе крупного рогатого скота на территории Житомирской области, действия комбиферона и изамбена на развитие лейкозного процесса, а также разработке системы контроля развития эпизоотического процесса, что позволило усовершенствовать методы диагностики, профилактики и мероприятия по оздоровлению хозяйств от лейкоза крупного рогатого скота.

Установлено, что лейкоз крупного рогатого скота распространен повсеместно, где практикуется молочное скотоводство, характеризуется выраженной неравномерностью и снижением напряженности эпизоотической ситуации в период осуществления противолейкозных мероприятий. Зарегистрировано 3 пика максимального показателя инфицированости лейкозом крупного рогатого скота: 1992-1993 гг. (4-4,5 %); 1997-1998 гг. (5-6 %); 2001-2002 гг. (7-7,5 %). В 2007 эпизоотический процесс в Житомирской области находился на стадии развития эпизоотии, заболеваемость составляла 5,5 вирусоносителей на каждые 100 голов существующего поголовья. Определена количественная оценка напряженности эпизоотической ситуации в разрезе районов. Разработаны картограммы распространения лейкоза крупного рогатого скота для каждого района области и показано, что заболевание распространено в 21 из 23 районов. Благополучными относительно лейкоза являются Новоград-Волынский и Барановский районы. В остальных районах инфицированость удерживается науровне от 1 до 30 %.

Изучено влияние разных доз комбиферона на перевиваемую культуру клеток FLK. Установлено, что при дозах 50 тыс. МЕ/см ; 20 тыс. МЕ/см ; 10 тыс. МЕ/см останавливался процесс репродукции вируса в культуре клеток FLK, а доза 100 тыс. МЕ/см обладает цитотоксическим действием на перевиваемые культуры FLK и трахеи теленка.

С целью изучения профилактических и лечебных свойств комбиферона был поставлен эксперимент на 16-ти кролях, 12 из них были заражены культурой клеток FLK. Предварительно кролям двух опытных групп в разные сроки (за сутки и за 7 суток) перед заражением вводили комбиферон. Установлено, что через 3-5 недель после заражения у опытных животных ухудшился аппетит, снизилась активность, прогрессировало истощение. У трех кроликов разных экспериментальных групп (№ 3, 6, 9) в течении 85-110, 54-63, 28-37 суток после заражения отмечались риниты, пневмонии, истощение. Проведенное лечение антибиотиками цефалоспоринового ряда результатов не дало и эти животные погибли. В период клинического проявления болезни в РИД регистрировались высокие титры антител науровне 1:32-1:64. В течении двух месяцев у животных, которым вводили комбиферон, количество лейкоцитов было достоверно выше по сравнению с первой и контрольной группами. Линии преципитации между антигеном и сывороткой наблюдались на протяжении 3-4 месяцев.

Модифицирована реакция микронейтрализации и установлено повышение показателей биологической активности -интерферона в сыворотке крови кроликов, обработанных комбифероном за 1 и 7 суток перед заражением вирусом лейкоза крупного рогатого скота. Установлено, что морфологические изменения внутренних органов зараженных кроликов подтверждают перестройку организма, обусловленную вирусом лейкоза крупного рогатого скота процессом и свидетельствуют о развитии лейкозного процесса в их организме.

Обоснована возможность использования 2,5 %-го раствора изамбена для повышения чувствительности РИД для животных с сомнительными и неспецифическими результатами в реакции имунодиффузии.

Проведен анализ противолейкозных мероприятий в животноводческих хозяйствах Житомирской области, определены факторы, влияющие на эффективность оздоровления стад крупного рогатого скота от лейкоза. Статистически доказано, что недостаточное количество диагностических исследований, продолжение эксплуатации инфицированных коров повышают уровень инфицированности животных, чем задерживают во времени оздоровление хозяйств от лейкоза крупного рогатого скота.

Ключевые слова: лейкоз, крупный рогатый скот, эпизоотологический мониторинг, эпизоотическая ситуация, инфицированность, заболеваемость, РИД, культура клеток FLK, комбиферон, кролики, ?-интерферон, реакция микронейтрализации, изамбен, корреляционно-регресионный анализ, система оздоровительных мероприятий.

Romanishina T.O. Epizootological situation of leucosis of cattle in the Zhitomir region, improvement of diagnostics and prevention. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the Candidate of Veterinary Sciences in speciality 16.00.03 - Veterinary microbiology, epizootology, infectious diseases and imunology. - National University of Life and Environmental Science of Ukraine, Kyiv, 2009.

A serological study and monitoring of the epizootic situation of bovine leukemia in Zhytomyr Oblast was held. It was established that the disease spread over 21 of 23 regions of the Oblast. Trouble-free for leukemia are Novograd-Volynsk and Baranivka regions. We defined a quantitative assessment of the epizootic situation of tension with leukemia cattle in the 2000-2007 in terms of areas. Cattle leukemia spread cartogram for the different parts of the region was developed.

It was found that kombiferon doses of 10-50 thousand MO / cm3 causes growth inhibition of FLK culture and causes destruction of cells. The study of kombiferons preventive action in experimental infected rabbits showed that a single dose of the drug in doses of 0, 55 ? 106 MO per 1 kg body weight is not enough to protect the body from animals’ persistence leukemia virus.

Clinical and hematological, immunological and path morphological changes in rabbits suffering from leukemia were studied in complex. The method of determining the biological activity of interferon in serum rabbits and cattle was modified, and its levels in healthy and infected cattle and rabbits were set.

Izamben was first used while cattle leukemia. The possibility of its application is aimed to increase the sensitivity in identifying animals with hidden stream leukemia.

Multiple correlation-regression analysis for mathematical identity factors that delay cattle farms from recovery from leukemia was modified. Equations of Epizooties development, which enable us to create the forecast of epizootic process and plans for improvement of farms, were made.

Key word: leucosis, cattle, epizootological monitoring, the epizootic situation, injection, morbidity, agid, culture cells FLK, kombiferony, rabbits, ?-interferon, micro neutralization response, izambeny, correlation-regression analysis, health system measures.

Размещено на .ru