Соціокультурні особливості вікторіанської епохи та їхнє відображення у романі Ч. Діккенса, ідейна направленість твору та моральний конфлікт у романі. Визначення поняття моральності як вродженого чи набутого чинника на основі образу головного героя.
Термін «вікторіанство» означає сукупність ідеологічних, інтелектуально-духовних понять, моральних і етичних настанов, способу життя - комплексу, що свідчив про добропорядний поступальний розвиток суспільства. Загострення соціальних протиріч (зокрема - рух чартистів) прискорило рішення правлячих кіл розвязати низку соціальних проблем: народної освіти, боротьби з бідністю, стану робітних будинків і вязниць тощо. В цей період у літературі провідним жанром був реалістичний роман, що розвивав традиції таких письменників XVIII століття, як Г. Зокрема, роман «Пригоди Олівера Твіста» - це спроба автора показати сучасникам тіньові сторони життя й не тільки розлучити їх історією поневірянь нещасного сироти, а й примусити замислитися над першопричиною їх [11, с. Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення наступних завдань: - розглянути соціокультурні особливості вікторіанської епохи та їхнє відображення у романі Чарльза Діккенса «Пригоди Олівера Твіста»;Джентльмен - це людина, здатна гідно поводитися за будь-яких обставин, здатний знайти вихід з будь-якого скрутного становища, а в безвихідному становищі здатен пожертвувати своєю гідністю в імя порятунку гідності інших [21, 286]. Над сторінками вікторіанського неписаного кодексу соціальної поведінки можна було зламати голову, адже він був декларацією всіх можливих людських і християнських чеснот. Літній вдівець і його доросла незаміжня дочка не могли жити під одним дахом - їм доводилося або розїжджатися, або наймати в будинок компаньйонку, бо високоморальне суспільство завжди було готове, невідомо чому, запідозрити батька і дочку в аморальних намірах [14, с. Чоловікам, як вищим досконалим істотам, така поведінка, навпаки, дозволялося - саме тому Лондон середини XIX століття був раєм для вуличних причеп та ловеласів. Чоловіки і жінки були зобовязані забути, що у них є тіло.З гірким гумором, за яким відчувається глибоке обурення, автор розповідає про страшні методи їхнього «виховання» : “Everybody knows the story of another experimental philosopher who had a great theory about a horse being able to live without eating, and who demonstrated it so well, that he had got his own horse down to a straw a day, and would unquestionably have rendered him a very spirited and rampacious animal on nothing at all, if he had not died, four-and-twenty hours before he was to have had his first comfortable bait of air. Unfortunately for, the experimental philosophy of the female to whose protecting care Oliver Twist was delivered over, a similar result usually attended the operation of her system; for at the very moment when the child had contrived to exist upon the smallest possible portion of the weakest possible food, it did perversely happen in eight and a half cases out of ten, either that it sickened from want and cold, or fell into the fire from neglect, or got half-smothered by accident; in any one of which cases, the miserable little being was usually summoned into another world, and there gathered to the fathers it had never known in this” [26]. «Перші одинадцять глав «Олівера Твіста», - слушно зазначає англійський прогресивний літературознавець Арнольд Кеттл, - «являють собою жахливу картину житейських страхіть: автор вводить нас у світ страшенних злиднів і потворних взаємин, у світ жорстокості, насильства, сваволі, - страждання тут є спільною долею, а смерть сприймається як очікуваний від них порятунок…Намальована Діккенсом картина справляє воістину незабутнє враження. Тут варто згадати колективний образ членів парафіяльної ради, в якому вирізняється джентльмен у білому жилеті, а також образи наглядачів : “The members of this board were very sage, deep, philosophical men; and when they came to turn their attention to the workhouse, they found out at once, what ordinary folks would never have discovered-the poor people liked it! Та все ж він справді поетичний, а його сюжетна лінія важлива для автора не тільки як паралель до долі Олівера, але й як контраст до долі Ненсі (“The girls life had been squandered in the streets, and among the most noisome of the stews and dens of London, but there was something of the womans original nature left in her still…”) [26], чому Діккенс, як свідчить його листування, надавав великої ваги: адже якби не місіс Мейлі, доля Рози могла б стати такою ж, як і в Ненсі, на що остання небезпідставно натякає у своїй розмові з Розою (розділ XL): “Thank Heaven upon your knees, dear lady,” cried the girl, “that you had friends to care for and keep you in your childhood, and that you were never in the midst of cold and hunger, and riot and drunkenness, and - and - something worse than all-as I have been from my cradle.Підводячи підсумки нашого дослідження ми дійшли наступних висновків: 1) Вікторіанська доба ознаменувалась бурхливим розквітом промисловості та різким збільшенням народонаселення всередині Англії. Провідними характеристиками вертикального контексту вікторіанства були наступні: благородність та аристократизм як провідні риси мора
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
