Епілептиформні та епілептичні розлади при хронічній алкогольній інтоксикації (клініка, діагностика, лікування) - Автореферат

При описі основних проявлень захворювання, клінічні границі часто розширяються і до епілепсії відносять хворих з пароксизмальними розладами неепілептичної природи, що приводить до неадекватних діагностичних і терапевтичних підходів (Одинак М.М., Дискін Д.Е., 1997). В останнє десятиріччя в Україні спостерігається значне зростання кількості пацієнтів з наркоманією і хронічною алкогольною інтоксикацією (ХАІ), в тому числі і серед психічно хворих, що стало не тільки медичною, але і загальнодержавною проблемою, що стосується національних інтересів (Влох І.Й., 1998, Воробйова Т.М., Волошин П.В., 1993, Синицький В.М., 1995). Метою роботи зявлялось вивчення клінічних особливостей епілептиформних та епілептичних розладів при хронічній алкогольній інтоксикації для розробки патогенетично обгрунтованого їх лікування.. Дослідити особливості клінічних, електроенцефалографічних і нейропсихологічних характеристик епілептиформних та епілептичних розладів при хронічній алкогольній інтоксикації. Розробити обгрунтовані підходи в комплексній терапії хворих з епілептиформними та епілептичними розладами при хронічній алкогольній інтоксикації.З метою оцінки функціонального стану структур головного мозку і характеру їх участі в формуванні і перебігу патологічного процесу у хворих ХАІ і епілепсією проводилося ЕЕГ дослідження. Тривале клініко-психопатологічне і катамнестичне спостереження (до 5 років) хворих на епілепсію і ХАІ дозволило виявити різнорідність епілептичних та ЕФР при ХАІ. Переважаючим варіантом були ЕФР в структурі алкогольного епілептиформного синдрому (39 хворих - 72,2%), що уявляв собою пароксизми, які періодично повторювалися, мали безпосередній звязок з алкогольними ексцесами, виникали на фоні стійкого дифузно-органічного ураження головного мозку при ХАІ у осіб із спадковим або придбаним зниженням порогу пароксизмальної готовності і хронічними стійкими змінами особистості по алкогольному типу. В основі реакції або синдрому були генералізовані конвульсивні припадки, представлені в 38 (70,4%) спостереженнях тонікоклонічними приступами, що виникали в стані відміни - 18 (33,3%) спостережень і відміни з делірієм - 20 (37,1%) хворих. Група хворих на епілепсію була розділена на три підгрупи в залежності від перебігу і генезу захворювання: 22 (51,2%) пацієнта з сприятливим (1-а підгрупа), 8 (18,6%) з несприятливим перебігом епілептичного процесу до приєднання ХАІ (2-а підгрупа) і 13 (30,2%) хворих на епілепсією, що виникла на основі резидуально-органічного ураження головного мозку (3-я підгрупа).Хронічна алкогольна інтоксикація на фоні поєднаних факторів схильності може на всіх стадіях хвороби проявлятися епілептиформною реакцією і/або синдромом, які існують самостійно або змінюють один одного. Приєднання хронічної алкогольної інтоксикації до епілептичного процесу викликає патопластичні зміни клінічних проявів та обважнює перебіг. Маніфестація аритмічних пароксизмів з тенденцією до серійності приводить до несприятливого перебігу хронічної алкогольної інтоксикації, зі скороченням терміну становлення стадій і раннім формуванням важких форм алкогольних психозів та змін особистості Поширеність епілептиформних розладів при хронічній алкогольній інтоксикації становила 12,4%, що узгоджується з частотою епілептиформних розладів в структурі экзогенно-органічних психічних порушень і середній їх частоті при інших захворюваннях з пароксизмальними ознаками. Патогенетична комплексна терапія хворих з епілептиформними та епілептичними розладами при хронічній алкогольній інтоксикації включає три етапи: купірування патологічних станів гострого періоду, корекції сомато-психічних порушень та особисто-конструктивний з профілактикою рецидивів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Хронічна алкогольна інтоксикація на фоні поєднаних факторів схильності може на всіх стадіях хвороби проявлятися епілептиформною реакцією і/або синдромом, які існують самостійно або змінюють один одного. Приєднання хронічної алкогольної інтоксикації до епілептичного процесу викликає патопластичні зміни клінічних проявів та обважнює перебіг.

В стані алкогольної інтоксикації, абстиненції і алкогольному делірії утворюються умови для розвитку поодиноких епізодів або повторювальних парціальних і генералізованих нападів у пацієнтів зі спадковим або набутим зниженням порогу проксизмальної готовності. Маніфестація аритмічних пароксизмів з тенденцією до серійності приводить до несприятливого перебігу хронічної алкогольної інтоксикації, зі скороченням терміну становлення стадій і раннім формуванням важких форм алкогольних психозів та змін особистості

Поширеність епілептиформних розладів при хронічній алкогольній інтоксикації становила 12,4%, що узгоджується з частотою епілептиформних розладів в структурі экзогенно-органічних психічних порушень і середній їх частоті при інших захворюваннях з пароксизмальними ознаками.

Патопластика епілепсії під впливом хронічної алкогольної інтоксикації характеризується змішенням симптоматики як пароксизмальних, так і психопатологічних проявів. Зростає частота, ускладнюється структура припадків, наростає їх поліморфізм і терапевтична резистентность. Формуються змішані за будовою зміни особистості з ознаками обох захворювань.

Діагностичними критеріями епілептиформних та епілептичних розладів при хронічній алкогольній інтоксикації є вік хворих з їх початком, тривалість епілептичного та алкогольного процесів, частота, ритмічність, структура і звязок пароксизмов з алкогольними ексцесами, структура психотичних і непсихотичних психопатологічних розладів і змін особистості.

Патогенетична комплексна терапія хворих з епілептиформними та епілептичними розладами при хронічній алкогольній інтоксикації включає три етапи: купірування патологічних станів гострого періоду, корекції сомато-психічних порушень та особисто-конструктивний з профілактикою рецидивів. Використання специфічної фармакотерапії і немедикаментозного лікування (МРТ, психотерапія) дозволяє добитися стійких ремісій, підвищення рівня медичної, соціальної і трудової компенсації хворих.

Карбамазепін при алкогольному епілептиформному синдромі і комбінований (протиепілептичний і протиалкогольний) лікувальний комплекс скорочує тривалість терапії і обумовлює більшу ефективність. Позитивними критеріями ефективності лікування є поліпшення електроенцефалографічних і нейропсихологічних показників при тривалій ремісії хронічної алкогольної інтоксикації і епілептичної хвороби.

Практичні рекомендації: Запропонована клініко-типологічна систематика епілептиформних розладів при хронічній алкогольній інтоксикації дозволяє уточнити і поліпшити диференційну діагностику і лікувальну тактику при них. Знання особливостей епілептичних розладів при ХАІ визначає патогенетично орієнтовану їх терапію. Запропоноване комплексне трьохетапне лікування може застосовуватися як в амбулаторних, так і в стаціонарних умовах лікування хворих на алкоголізм і епілепсію на різних етапах від купірування патологічних станів гострого періоду до особисто-конструктивного з профілактикою рецидивів захворювання. Комплексне використання різних терапевтичних підходів (фармакотерапії, МРТ і психотерапії) сприяє скороченню часу стаціонарного лікування, зниженню показників тимчасової і стійкої втрати працездатності, економічних витрат на медичне обслуговування і підвищенню рівня соціального функціонування цієї категорії хворих. Континуальний підхід в терапії дозволяє підтримувати необхідний лікувальний контакт з хворим і можливість своєчасно проводити протирецидивну терапію.

Пензев Н.Д. Некоторые особенности эпилептиформных проявлений в клинике хронического алкоголизма // Таврический журнал психиатрии. - 1998. - Т.2, №1. - С. 48-53.

Пензев Н.Д. Влияние хронической алкогольной интоксикации на течение эпилепсии // Таврический журнал психиатрии. -1998. - Т.2, №2(5)-3(6). - С.48-54.

Пензев Н.Д. Клинико-статистический анализ случаев смерти больных алкогольными психозами в психиатрической больнице // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 1999. - №1(5). - С.69-73.

Пєнзєв М.Д. Особливості діагностики и лікування епілептичної та епілептиформної симптоматики при хронічній алкогольній інтоксикації. Інформаційний лист №36 -2000. - Київ: Респ. центр наукової та медичної інформації. - 2000. - 2с.

Пензев Н.Д. К вопросу об особенностях эпилептиформного синдрома при хронической алкогольной интоксикации // Збірник матеріалів ІІ Міжнародної конференції Укрїнської протиепілептичної Ліги. - Київ, - 1998. - С.57.

Пензев Н.Д. Клинико-электроэнцефалографические корреляции при эпилепсии, осложненной алкоголизмом // Збірник матеріалів ІІ Міжнародної конференції Української протиепілептичної Ліги. Київ, - 1998. - С.58.

Пензев Н.Д. Некоторые особенности психотических состояний у больных эпилепсией, осложненной алкоголизмом // Збірник матеріалів ІІ Міждународної конференції Української протиепілептичної Ліги. Київ, - 1998. - С.59.

Пензев Н.Д. Эпидемиологический аспект эпилептиформной симптоматики при хронической алкогольной интоксикации // Збірник матеріалів ІІІ Міжнародної конференції Української протиепілептичної Ліги. Київ, - 1999.-С.59.

.Penzev N. Peculiarities of the Course of Epilepsy Associated with Alcoholism // Epilepsia. - 1998. - Vol. 39, Suppl.2.- P.123.

. Penzev N. Some Peculiarities of Alcohol-Dependent Paroxysmal Disorders // Epilepsia.- Vol.40, Suppl.2. - P.268.

Размещено на .ru