Дослідження клініко-неврологічних, комп"ютерно-томографічних та магнітно-резонансних ознак епідермоїдних пухлин задньої черепної ямки. Аналіз факторів ризику виникнення післяопераційного асептичного менінгіту та визначення методів його профілактики.
При низкой оригинальности работы "Епідермоїдні пухлини задньої черепної ямки (діагностика і лікування)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Епідермоїдні пухлини (ЕП) розташовуються в ділянці задньої черепної ямки (ЗЧЯ) в 60-80% спостережень (Mohanty Наведеними особливостями локалізації, значною мірою, визначається ступінь радикальності їх хірургічного видалення, можливості анатомічного та функціонального збереження утворень, які оточують пухлину. Розробити методику видалення епідермоїдних пухлин ЗЧЯ різних анатомо-топографічних варіантів, яка підвищує ефективність і радикальність хірургічного лікування. Провести аналіз найближчих та віддалених результатів хірургічного лікування епідермоїдних пухлин ЗЧЯ, визначити фактори ризику післяопераційних ускладнень та розробити рекомендаці, що до їх профілактики і лікування. Дослідження анатомо-топографічних особливостей епідермоїдних пухлин ЗЧЯ виявило різні варіанти взаємовідносин пухлини з утвореннями ЗЧЯ.За період з 1955 року по 1987 в різних клініках інституту прооперовано 31 хворого з епідермоїдними пухлинами ЗЧЯ, з 1988 року по теперішній час в спеціалізованій клініці нейроонкології ЗЧЯ проведено оперативні втручання 22 хворим з даними пухлинами. З 53 епідермоїдних пухлин ЗЧЯ більша частина пухлин була розташована в мостомозочковому куті - 37 випадків, що становило 70% усіх спостережень, у IV шлуночку епідермоїдні пухлини розташовувались в 16 випадках (30%). Аналіз спостережень з хірургічної точки зору обумовив виділення двох основних анатомо-топографічних груп епідермоїдних пухлин задньої черепної ямки: епідермоїдні пухлини, що локалізуються в мостомозочковому куті та епідермоїдні пухлини в ділянці IV шлуночка. Так, трійчастий нерв був включеним в пухлину в 19% спостережень, відвідний нерв - в 8%, слуховий та лицевий нерви - в 10% випадків, каудальна група черепних нервів - в 5% спостережень. При епідермоїдних пухлинах мостомозочкового кута на компютерних томограмах виявлено або здавлення пухлиною IV шлуночка та зміщення його в протилежний бік в 54% спостережень, або IV шлуночок внаслідок здавлення не дифференціювався - в 46% спостережень.Епідермоїдні пухлини задньої черепної ямки найбільш часто розташовуються в мостомозочковому куті (70%) та IV шлуночку (30%). Епідермоїдні пухлини мостомозочкового кутав 24% випадків розповсюджуються супратенторіально, а епідермоїдні пухлини IV шлуночка в 31% випадків мають краніоспінальне поширення. Вивчення мікроанатомічних особливостей епідермоїдних пухлин задньої черепної ямки показує, що капсула пухлини в більшості випадків має тісний звязок з черепними нервами та судинами задньої черепної ямки, а також з підлеглими стовбуро-мозочковими структурами.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. Епідермоїдні пухлини задньої черепної ямки найбільш часто розташовуються в мостомозочковому куті (70%) та IV шлуночку (30%).
2. Епідермоїдні пухлини мостомозочкового кутав 24% випадків розповсюджуються супратенторіально, а епідермоїдні пухлини IV шлуночка в 31% випадків мають краніоспінальне поширення. Для кожного з цих топографо-анатомічних варіантів характерні свої особливості клінічних проявів.
3. Вивчення мікроанатомічних особливостей епідермоїдних пухлин задньої черепної ямки показує, що капсула пухлини в більшості випадків має тісний звязок з черепними нервами та судинами задньої черепної ямки, а також з підлеглими стовбуро-мозочковими структурами.
4. Для епідермоїдних пухлин мосто-мозочкого кута характерний тривалий перебіг захворювання з поступовим наростанням вогнищевої симптоматики, на відміну від пухлин IV шлуночка збільш швидким прогресуванням захворювання за рахунок раннього приєднання внутрішньочерепної гіпертензії.
5. Про локалізацію, розповсюдження та гістобіологічну природу епідермоїдних пухлин можна судити лише на основі поєднання діагностичних даних АКТ та МРТ, які в разом з особливостями клінічних проявів захворювання дозволяють диференціювати ці новоутворення від інших обємних процесів задньої черепної ямки.
6. Найбільш адекватною є методика видалення пухлин, спрямована на поетапне та повне видалення холестеатомних мас; обережне відокремлення черепних нервів та стовбурово-мозочкових структур; диференційоване відношення до повного видалення капсули пухлини. Вилучення ділянок капсули тісно повзаних з важливими структурами часто призводить до неблагоприємних наслідків.
7. Встановлено, що частота виникнення асептичного менінгіту залежить від радикальності оперативних втручань, визначені 2 варіанта перебігу асептичного менінгіта, розроблено методику його профілактики.
8. Використання розробленої хірургічної методики видалення епідермоїдних пухлин з урахуванням мікроанатомічних особливостей новоутворень, а також методів профілактики післяопераційних ускладнень, дозволило знизити післяопераційну летальність майже в 2 рази у хворих з епідермоїдними пухлинами мостомозочкового кута, добитися її відсутності у хворих з епідермоїдними пухлинами IV шлуночку, та попереджати розвиток асептичного менінгіту.
Список литературы
1. Трош Р.М., Лисяный А.Н. К вопросу о хирургическом лечении эпидермоидных опухолей задней черепной ямки (обзор литературы) //Бюл. УАН України.- 1998.-N4.-C.14-19.
2. Шамаев М.И., Трош Р.М.,Гудков В.В., Лисяный А.Н. Микрохирургическая анатомия холестеатом задней черепной ямки // Клін. хірургія.-1999.- N2.- C. 40-42.
3. Трош Р.М., Лисяный А.Н., Гудков В.В., Онищенко П.М. Оценка эффективности хирургического лечения у больных с эпидермоидными опухолями задней черепной ямки // Укр. нейрохірургічний журн.-2000.- №2- C.60-64.
4. Трош Р.М., Лисяный А.Н., Гудков В.В., Онищенко П.М., Федирко В.О. Асептический менингит при эпидермоидных опухолях задней черепной ямки: профилактика и лечение //Укр.нейрохірургічний журн.-2000.-№3.-С.56-60.
5. Лисяный А.Н. Клинико-инструментальная диагностика эпидермоидных опухолей задней черепной ямки // Бюл. УАН.-1998.- №6.- Матеріали ІІ зїзду нейрохірургів Украіни /Одеса,14-18 вер., 1998./ -C.125
6. Лисяный А.Н., Гудков В.В. Особенности хирургического лечения эпидермоидных опухолей задней черепной ямки // Бюл. УАН.-1998.- N6.- Матеріали ІІ зїзду нейрохірургів України / Одеса,14-18 вер., 1998/- C.135-136.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
