Епідеміологія йододефіцитних захворювань у Карпатському регіоні - Автореферат

Ендемічний зоб - основний наслідок нестачі йоду в довкіллі, тому впродовж тривалого часу вважався єдиним проявом такого стану. У літературі введено термін йододефіцитні захворювання (ЙДЗ), який використовується для позначення всіх несприятливих впливів дефіциту йоду на ріст і розвиток організму і, насамперед, на формування мозку дитини [Delange F., 1994]. Для 1,5 млрд. мешканців Землі існує підвищений ризик виникнення таких розладів внаслідок недостатнього споживання йоду, у 650 млн. людей відзначається збільшення щитоподібної залози (ендемічний зоб), а у 45 млн. - виражене розумове відставання внаслідок йодного дефіциту [Wiersinga W.M., 2000]. У той же час в Україні протягом останніх років спостерігається зростання числа регіонів, в яких відзначається зобна ендемія, і збільшується її тяжкість [Кравченко В.І. та співавт., 2002; Тронько М.Д. та співавт., 2003]. Інтерес світової громадськості до цієї проблеми зумовлений вагомими обставинами: стан здоровя та інтелект населення регіонів з нестачею йоду перебуває на нижчому рівні, порівняно з регіонами, вільними від зобної ендемії [Zimmermann M.B. et al., 2003].Наступним етапом дослідження було проведення обстеження 1250 дітей віком 9 і 12 років у складі експедиції лікарів-ендокринологів Івано-Франківської області, створеної згідно з наказом управління охорони здоровя Івано-Франківської обласної державної адміністрації №486-в від 27.04.1999 р. Нами також проаналізовано показники розумової працездатності дітей з ендемічним зобом методом вивчення особливостей уваги, її стійкості, здатності до концентрації, а також визначення темпів сенсомоторних реакцій у 560 дітей віком від 9 до 16 років. З метою визначення ступеня тяжкості йодного дефіциту в Карпатському регіоні обстежено 4355 дітей віком від 7 до 12 років з 17 населених пунктів, розміщених у різних клімато-географічних ярусах Українських Карпат (табл.1). Нами проведено обстеження 1250 школярів віком 9 і 12 років, що постійно проживають у різних клімато-географічних ярусах Карпатського регіону: високогірному (385 дітей), середньогірному (455 дітей) і низькогірному (410 дітей). При оцінці розмірів щитоподібної залози у школярів, що проживають у різних клімато-географічних ярусах Карпатського регіону, встановлено, що дифузний нетоксичний зоб майже вдвічі частіше трапляється серед дітей, які проживають за умов високогірного та середньогірного ярусів порівняно з тими, які проживають в умовах низькогіря.У дисертаційній роботі викладені нові дані, що характеризують ендемічний зоб та інші захворювання, спричинені дефіцитом йоду, як медико-соціальну проблему і вимагають здійснення невідкладних лікувально-профілактичних заходів по ліквідації йодної недостатності. У 77,4% обстежених школярів, що проживають за умов високогіря Карпат і у 71,6% школярів, що проживають в умовах середньогірського ярусу, діагностовано ендемічний еутиреоїдний зоб. Прийом 100 мкг йодиду калію нормалізує показники екскреції йоду з сечею у дітей, що проживають в районах з помірним дефіцитом йоду впродовж всього періоду його введення, не спричиняючи побічних ефектів. Лікування L-тироксином (75 мкг) і йодидом калію у фізіологічній дозі (150 мкг) призводить до суттєвого і приблизно однакового зменшення обєму щитоподібної залози через 6 місяців від початку прийому препаратів. За умови усунення порушень мікробіоценозу кишечнику і здійснення лікування дифузного нетоксичного зоба йодидом калію у 42,5% випадків відзначається зменшення обєму щитоподібної залози.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У дисертаційній роботі викладені нові дані, що характеризують ендемічний зоб та інші захворювання, спричинені дефіцитом йоду, як медико-соціальну проблему і вимагають здійснення невідкладних лікувально-профілактичних заходів по ліквідації йодної недостатності. Здійснення таких заходів здатне без великих матеріально-технічних затрат значно оздоровити населення багатьох регіонів України і практично ліквідувати ЙДЗ.

2. Епідеміологічні дослідження, проведені у різних клімато-географічних ярусах Українських Карпат, встановили йодну недостатність різного ступеня вираження. У 77,4% обстежених школярів, що проживають за умов високогіря Карпат і у 71,6% школярів, що проживають в умовах середньогірського ярусу, діагностовано ендемічний еутиреоїдний зоб.

3. Серед школярів Карпатського регіону прояви зобної ендемії залежали від висоти розміщення населеного пункту над рівнем моря. Середній обєм щитоподібної залози, частота зоба збільшувалися від низькогіря до високогіря.

4. У високогірному районі встановлено субклінічний гіпотиреоз у 8,9%, а у низькогірному - у 5,2% обстежених школярів.

5. Хворим на дифузний нетоксичний зоб дітям, що проживають в йододефіцитному регіоні, притаманні інертність психічної діяльності, швидко наступаюча втомлюваність, зниження концентрації уваги і розумової працездатності.

6. Прийом 100 мкг йодиду калію нормалізує показники екскреції йоду з сечею у дітей, що проживають в районах з помірним дефіцитом йоду впродовж всього періоду його введення, не спричиняючи побічних ефектів. Регулярність прийому препарату відбивається на показниках йодурії.

7. Лікування L-тироксином (75 мкг) і йодидом калію у фізіологічній дозі (150 мкг) призводить до суттєвого і приблизно однакового зменшення обєму щитоподібної залози через 6 місяців від початку прийому препаратів.

8. За умови усунення порушень мікробіоценозу кишечнику і здійснення лікування дифузного нетоксичного зоба йодидом калію у 42,5% випадків відзначається зменшення обєму щитоподібної залози. Нормалізація мікробіоценозу кишечнику, сприяючи поліпшенню всмоктування йоду, що надходить з їжею, призводить до збільшення показників його екскреції з сечею, що характеризує зменшення ступеня йодної недостатності.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для здійснення епідеміологічних досліджень і моніторингу ЙДЗ слід використовувати комбінацію двох основних методів: визначення концентрації йоду в сечі та УЗД щитоподібної залози. Аналізуючи результати визначення ренальної екскреції йоду, крім медіани, слід звертати увагу на частотний розподіл показників в обстежуваній популяції. Оцінюючи результати УЗД щитоподібної залози, необхідно враховувати не лише показники обєму залози, але й відхилення фактичного її обєму від середньо-статистичної норми для кожної вікової групи.

2. У регіонах з вираженою зобною ендемією додатково рекомендується визначати функціональний стан щитоподібної залози і проводити огляд суміжними спеціалістами та психологічне тестування для виключення неврологічних порушень, повязаних з дефіцитом йоду.

3. При здійсненні групової та індивідуальної профілактики рекомендується призначати 100 мкг йоду (дітям до 12 років) і 150 мкг йоду на добу (підліткам від 12 років) у вигляді таблетованих форм йодиду калію. Таблетовані препарати йоду можна регулярно приймати у домашніх умовах, або в режимі 5 днів на тиждень за місцем навчання.

4. Для лікування дифузного нетоксичного (ендемічного) зоба у дітей, що проживають за умов йодної недостатності, слід використовувати йод у дозі 100-150 мкг/добу у вигляді йодовмісних препаратів. За відсутності ефекту через 6 місяців рекомендується переглянути тактику лікування.

5. Рекомендується усунення порушень мікробіоценозу кишечнику з подальшим лікуванням дифузного нетоксичного зоба йодидом калію, що призводить до зменшення обєму щитоподібної залози. Нормалізація мікробіоценозу кишечнику призводить до збільшення показників екскреції йоду з сечею та зменшення ступеня йодної недостатності.

1. Вацеба А.О. Оцінка розумової працездатності дітей хворих на ендемічний зоб, що проживають у йододефіцитному районі Українських Карпат // Буковинський медичний вісник. - 2001. - №2. - С.55-57. (Виконана дисертантом особисто).

2. Паньків B.I., Сидорчук І.Й., Маслянко В.А., Кроха Н.В., Вацеба А.О., Гаврилюк В.М. Застосування йодиду калію для лікування дифузного ендемічного еутиреоїдного зоба у дітей // Ліки. - 1999. - №3-4. - C.130-132 (Здобувачем самостійно проведено планування дослідження, здійснювався пошук літератури за темою, проведено підбір, обстеження та лікування хворих, оцінку екскреції йоду з сечею в процесі лікування, узагальнення та статистичну обробку отриманих результатів, написання статті).

3. Вацеба А.О., Гаврилюк В.М., Яковина В.В., Сидорчук І.Й., Паньків В.І., Маслянко В.А., Кроха Н.В. Оцінка інтелектуального розвитку у дітей, що проживають в йододефіцитних районах Українських Карпат // Український медичний альманах. - 2000. - Т.З, №2. - С.36-38 (Дисертантом самостійно здійснювався пошук літератури за темою, проведено підбір, клінічне обстеження 216 дітей, верифікацію даних обстежень, статистичну обробку та узагальнення отриманих даних, написання статті).

4. Вацеба А.О., Гаврилюк В.М., Паньків В.І., Попович Л.В., Непорадна Л.Д. Епідеміологія захворювань щитоподібної залози в умовах йодної недостатності // Лікарська справа. - 2002. - №1. - С.31-33. (Автором самостійно проведено планування дослідження, формування груп населення с.Марківка, обстеження 278 дітей віком 9-12 років і 604 дорослих осіб (крім вагітних жінок), оцінку йодного забезпечення, верифікацію даних обстежень, статистичну обробку результатів, написання статті).

5. Паньків В.І., Маслянко В.А., Пашковська Н.В., Кроха Н.В., Вацеба А.О., Попович Л.В., Гаврилюк В.М., Пічкар Й.І., Фабрі З.Й., Кишко М.М., Габор М.Л., Голубка Т.В., Басараб С.Ф., Крафчик О.М., Чухран Н.В. Оцінка тяжкості йодної недостатності у Карпатському регіоні // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т.5, №1. - С.7-10. (Здобувачем самостійно виконувалися планування дослідження, обстеження 1250 дітей у Косівському та Коломийському районах Івано-Франківської області, здійснено статистичну обробку, оцінку тиреоїдного статусу та йодного забезпечення дітей, участь у підготовці рукопису).

6. Паньків В.І., Сидорчук І.Й., Маслянко В.А., Кроха Н.В., Вацеба А.О., Павлуник К.І., Івасів В.М., Гаврилюк В.М., Попович Л.В. Частота ендемічного зоба серед дітей, що мешкають у Карпатському регіоні // Буковинський медичний вісник. - 2000. - Т.4, №3. - С.130-132. (Автор самостійно здійснив пошук літератури за темою, провів підбір, обстеження 755 дітей віком 9-12 років у різних клімато-географічних ярусах Карпатського регіону, верифікацію даних обстежень, оцінку йодного забезпечення, узагальнення і статистичну обробку отриманих результатів, написання статті).

7. Паньків В.І., Вацеба А.О. Спосіб лікування дифузного нетоксичного зоба. - Патент на винахід. - 63021 - 15.01.2004. Бюл.№1 (Автором самостійно проведено планування дослідження, пошук літератури за темою, обстеження та лікування хворих, узагальнення отриманих результатів та оформлення матеріалів).

8. Pankiv V.I., Havryliuk V.M., Popovych L.V., Vatseba A.O., Olenovych O.A. Screening for hypothyroidism in the middle-aged population // Journal of Endocrinological Investigation. - 2001. - Vol.24, Suppl.to №6. - P.121.

9. Pankiv V., Havryliuk V., Vatseba A., Popovych L., Krokha N., Maslianko V., Sydorchuk I. Longterm study of subclinical hypothyroidism: psychopathological and cognitive features // Endocrine Journal. - 2000. - Vol.47. - P.226.

10. Панькив В.И., Вацеба А.О., Гаврилюк В.М., Попович Л.В., Оленович О.А., Кроха Н.В. Структура тиреоидной патологии среди населения Карпатского региона // Материалы IV Всероссийского конгресса эндокринологов. - Санкт-Петербург, 2001. - С.357.

11. Вацеба А.О., Гаврилюк В.М., Попович Л.В., Паньків В.І., Івасів В.М., Дзьоник О.І. Частота захворювань щитоподібної залози у Карпатському регіоні // Ендокринологія. - 2001. - Т.6, додаток. - С.45.

12. Вацеба А.О. Вплив дисбалансу мікрофлори кишечнику на ефективність терапії дифузного нетоксичного зоба у дітей // Ендокринологія. - 2002. - Т.7, №1. - С.143.

13. Pankiv V.I., Vatseba A.O., Popovych L.V., Havryliuk V.M., Olenovych O.A. Thyroid function and volume in adolescent children after 3 years of iodine treatment // Satellite symposium of the 27th Annual Meeting of the European Thyroid Association. - Abstract book. - Krarow, 2001. - P.24.

14. Вацеба А.О., Паньків В.І. Частота захворювань щитоподібної залози у Карпатському регіоні //Українські медичні вісті. - 2001. - Т.4, №1. - С.24.

15. Pankiv V.I., Sydorchuk I.J., Maslianko V.A., Vatseba A.O. The effect of iodine therapy on thyroid volume in euthyroid iodine deficiency goiter // Journal of Endocrinological Investigation. - 1999. - Vol.22. - P.92.