Епідеміологія вірусу шарки сливи (Plum pox virus) в Закарпатському регіоні - Автореферат

Оскільки єдиним дієвим заходом протистояння експансії ВШС є вчасна діагностика та проведення упереджувальних профілактичних заходів по усуненню резерваторів та переносників інфекції, запровадження стійких сортів та отримання безвірусного посадкового матеріалу, то Україна, як і кожна країна, яка займається вирощуванням кісточкових культур, повинна мати власну стратегію з контролю шарки сливи. З огляду на вищесказане, вивчення молекулярно-біологічних характеристик вірусу шарки сливи та хвороби шарки на території України, зокрема в Закарпатському регіоні, що зумовлено геоекономічним розташуванням області та кліматичними умовами, які сприяють вирощуванню кісточкових плодових культур, є актуальним. На даному етапі такі дослідження необхідні для запобігання поширення вірусу шарки сливи на території нашої країни, а в подальшому - і для виробництва високоякісного посадкового матеріалу, який задовольняв би потреби садівництва України. Дисертаційна робота виконувалась у межах науково-дослідної роботи Закарпатського територіального центру карантину рослин ІЗР УААН за темою 14.06/024 "Розробити систему моніторингу, прогнозування появи і розвитку карантинних організмів, основи раціонального захисту від них, удосконалити методи їх виявлення, ідентифікації та локалізації" (реєстраційний номер № 0106U002794), у межах науково-дослідної роботи кафедри вірусології біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка за темою “Вивчення екологічних особливостей та біоіндикаторних властивостей різних організмів та їх угруповань в умовах трансформованого середовища для розвязання проблем біобезпеки України” (реєстраційний номер № 06БФ036-04) та в рамках договору № М/170-2007 від 14.05.2007 р. між кафедрою вірусології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Інститутом ботаніки (Вільнюс, Литва) на виконання (передачу) науково-технічних робіт НДР “Вивчення розвитку штамів вірусу шарки сливи у Литві та Україні та розробка біотехнологічних методів для отримання безвірусного посадкового матеріалу”. Метою роботи було визначити ареал розповсюдження вірусу шарки сливи в Закарпатській області та дослідити молекулярно-біологічні властивості Закарпатських ізолятів вірусу шарки сливи.Дослідження проводили в Берегівському, Велико-Березнянському, Виноградівському, Воловецькому, Іршавському, Міжгірському, Мукачівському, Перечинському, Рахівському, Свалявському, Тячівському, Ужгородському та Хустському районах Закарпатської області. Матеріалом при дослідженні були зразки сливи, аличі, абрикоси та персика (листки, бруньки, пелюстки, кора одно-дворічних пагонів, плоди), відібрані в квітні-жовтні в насадженнях кісточкових плодових культур Закарпатської області. Візуальну діагностику насаджень кісточкових культур проводили за зовнішніми симптомами ураження листкових пластинок та плодів вегетуючих рослин в період з квітня по жовтень. Біологічне тестування вірусу шарки сливи проводили на рослинах-індикаторах, загальноприйнятих для цього вірусу: лободи (Chenopodium foetidum), тютюну (Nicotiana benthamiana, N. clevelandii, N. tabacum cv. Ідентифікацію вірусу проводили із застосовуванням твердофазного імуноферментного аналізу (ІФА) (“сендвіч”-метод) із використанням стандартної комерційної тест-системи (фірма „Loewe”, Німеччина) до вірусу шарки сливи.За період з 2004 по 2008 роки нами спільно з Державною інспекцією з карантину рослин по Закарпатській області були проведені обстеження насаджень кісточкових плодових культур у всіх районах Закарпатської області на наявність симптомів шарки сливи. Однак, у двох районах, крім вищезазначеної плямистості вздовж жилок і по краях листкової пластинки, спостерігали нетипові для шарки симптоми. У 11 районах в промислових насадженнях та на присадибних ділянках кісточкових культур спостерігали симптоми вірусного ураження на листкових пластинках, які були подібними, проте відрізнялись за ступенем прояву, мали дерева аличі та сливи; на плодах - дерева аличі, абрикоси, персика та сливи. Також обстежували два райони передгір‘я - Іршавський і Хустський, де спостерігалось значне поширення ВШС, та два райони гірського агро-кліматичного району - Воловецький і Міжгірський, в насадженнях яких симптоми вірусу шарки сливи не було виявлено. Під час обстежень насаджень кісточкових культур на наявність симптомів шарки шляхом рендомізованого відбору в 8 районах Закарпатської області було відібрано та протестовано 668 зразків листя кісточкових культур (абрикоса, алича, слива та персик) - з них 490 з симптомами та 178 без симптомів.В результаті виконання дисертаційної роботи було проведено візуальну, серологічну та молекулярно-біологічну діагностику вірусу шарки сливи, отримано продукти ампліфікації закарпатських ізолятів ВШС, які при порівнянні з даними Генбанку показали 99 % гомологій із послідовностями гену капсидного білка ВШС штаму D. В результаті візуального дослідження насаджень кісточкових культур 13 районів Закарпатської області протягом 2004-2008 рр. на наявність

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ