Епідеміологія вірусів зернових культур в агроценозах України - Автореферат

В подальшому ці віруси можуть інфікувати сприйнятливі рослини, як за допомогою різних переносників так і без їх участі (Шпаар, 1995). Це особливо важливо для вірусів, які мають вузьке коло рослин-хазяїв, а також для вірусів, які не передаються векторами, наприклад, для вірусу штрихуватої мозаїки ячменю (Mink, 1993). Таким чином, маючи досить грунтовну теоретичну базу, перспективним напрямком є створення правильної стратегії і тактики боротьби з вірусними хворобами та вірусами зокрема - тестування посівного, а особливо селекційного матеріалу, своєчасна діагностика хвороби, цілеспрямована боротьба з резервантами та комахами-переносниками, дотримання агротехнічних норм та запровадження стійких сортів (Міщенко, 2004). Дисертаційна робота виконувалась у межах науково-дослідної роботи кафедри вірусології біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка за темою (реєстраційний номер №01БФ036-01) “Моніторинг збудників вірусних інфекцій з метою розробки наукових основ екологічно чистих технологій вирощування сільськогосподарських культур” та в рамках наукового співробітництва між кафедрою вірусології та Інститутом дослідження стійкості та діагностики патогенів Федерального центру селекції культивованих рослин (Ашерслебен, Німеччина) за темою: „Віруси зернових культур, що передаються грибами”. Вперше в агроценозах України були виявлені грунтові віруси злакових: вірус веретеновидної смугастої мозаїки пшениці, вірус м‘якої мозаїки ячменю (Bymovirus), грунтовий вірус мозаїки пшениці та грунтовий вірус мозаїки злакових (Furovirus).Для виявлення вірусів застосовували візуальне обстеження посівів зернових культур в агроценозах основних зерносіючих областей України та відбирали зразки рослин в трьох повторностях з трьох сталих географічних точок, та вносили в стерильні пакети. Дослідження біологічних властивостей вірусів зернових культур проводили на рослинах-індикаторах Chenopodium amaranticolor, Phaseolus vulgaris, Nicotiana tabacum cv. Ідентифікацію вірусів проводили за допомогою імуноферментного аналізу з комерційними тест-системами до вірусу мозаїки бромусу (ВМБ), вірусу смугастої мозаїки бромусу (ВСМБ), вірусу жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ), вірусу карликовості пшениці (ВКП), вірусу штрихуватої мозаїки ячменю (ВШМЯ), вірусу смугастої мозаїки пшениці (ВСМП), вірусу веретеновидної смугастої мозаїки пшениці (ВВСМП), вірусу м‘якої мозаїки ячменю (ВММЯ), вірусу жовтої мозаїки ячменю (ВЖМЯ), грунтового вірусу мозаїки пшениці (ГВМП), грунтового вірусу мозаїки злакових (ГВМЗ) та трансмісивної електронної мікроскопії. Виділення та очищення вірусу мозаїки бромусу проводили за різними методиками, що дало змогу порівняти ефективність очистки та концентрації вірусу; найбільш оптимальною для виділення ВМБ виявилась методика Wechmar (1968) з нашими модифікаціями.Для ідентифікації вірусів у відібраних зразках злакових рослин за допомогою імуноферментного аналізу використовували стандартні тест-системи до вірусу мозаїки бромусу (ВМБ), вірусу смугастої мозаїки бромусу (ВСМБ), вірусу жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ), вірусу карликовості пшениці (ВКП), вірусу штрихуватої мозаїки ячменю (ВШМЯ), вірусу смугастої мозаїки пшениці (ВСМП), вірусу веретеновидної смугастої мозаїки пшениці (ВВСМП), вірусу м‘якої мозаїки ячменю (ВММЯ), вірусу жовтої мозаїки ячменю (ВЖМЯ), грунтового вірусу мозаїки пшениці (ГВМП) та грунтового вірусу мозаїки злакових (ГВМЗ). Крім того, в різних районах Київської області в рослинних зразках виявлялися антигени вірусів, що передаються через грунт, зокрема антигени грунтового вірусу мозаїки злакових, грунтового вірусу мозаїки пшениці, вірусу веретеновидної смугастої мозаїки пшениці та вірусу мякої мозаїки ячменю. При дослідженні злакових в агроценозах Чернігівської області показано, що рослини були суттєво контаміновані двома вірусами: вірусом жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ) та вірусом мозаїки бромусу (ВМБ), крім того нами був виявлений вірус смугастої мозаїки пшениці (ВСМП). Обстеження методом ІФА зернових культур в агроценозах Вінницької області показало, що рослини найчастіше були інфіковані вірусом мозаїки бромусу (ВМБ), вірусом жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ) та вірусом смугастої мозаїки пшениці (ВСМП) з явною перевагою в ураженні першим вірусом. Також нами вперше в агроценозах України методом ІФА були виявлені антигени грунтових вірусів: вірусу веретеновидної смугастої мозаїки пшениці (ВВСМП), вірусу м‘якої мозаїки ячменю (ВММЯ), грунтового вірусу мозаїки пшениці (ГВМП) та грунтового вірусу мозаїки злакових (ГВМЗ), що передаються за допомогою гриба Polymyxa graminis і можуть зберігатись у грунті в спорах спокою вектора більше 20 років.В результаті дослідження агроценозів 14 зерносіючих областей України протягом 2002-2005 рр. на наявність вірусних інфекцій злакових методами візуального обстеження, імуноферментним аналізом та електронною мікроскопією показано, що найбільший відсоток уражених рослин виявився в агроценозах Харківської, Одеської, Київської, Чернігівської та

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ