Медико-соціальна характеристика розповсюдженості акушерської патології і її наслідків серед сільського населення. Чинники ризику цієї патології. Розробка системи прогнозування по ранньому виявленню патології вагітності, пологів та післяпологового періоду.
При низкой оригинальности работы "Епідеміологія, прогнозування та профілактика акушерської патології серед сільських жителів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Серед причин, що мають найбільш несприятливий вплив на репродуктивну функцію жінок і здоровя майбутнього покоління, ведуче місце посідає акушерська патологія. За даними ряду авторів (Коломийченко Т.В., 1992; Кузьмицкая Н.П., 1994; Малишева З.В., 1990) ефективна профілактика акушерської патології у значній мірі визначається методами прогнозування. Виявити чинники ризику акушерської патології в сільській місцевості. На основі встановлених закономірностей розробити, випробувати і впровадити в практику охорони здоровя на селі комплекс медико-соціальних заходів з удосконалення профілактики акушерської патології та її наслідків. Самостійно шляхом проспективного та ретроспективного спостереження за вагітними,роділлями та породіллями з акушерською патологією та без патології зібрано первинну інформацію.У віковій групі 15-17 років висока розповсюдженість акушерської патології за рахунок пологового травматизму для матері, у вікових групах 18-19 та 20-29 років на перше місце виходять аномалії пологової діяльності. Таким чином, акушерська патологія на селі частіше зустрічається у жінок тих професій, праця яких повязана з ненормованим робочим днем, високим ступенем нервово-психічного та фізичного напруження, одноманітною рухливістю. Так, перинатальна захворюваність серед новонароджених масою тіла до 2000 г склала 100%, перинатальна смертність дітей цієї вагової групи склала 83,3%, в групі новонароджених, що народилися з масою тіла від 2001 г до 2500 г, перинатальна захворюваність склала 94,6%, перинатальна смертність 12%, в групі новонароджених з масою тіла від 2501 г до 3500 г перинатальна захворюваність склала 11,3%, смертність 0,7%. Вивчаючи особливості контингенту жінок, вагітність у котрих закінчилася мертвонародженням, встановлено, що середній вік жінок в групах з антенатальною та інтранатальною смертю плоду суттєво не відрізнявся, складаючи 26,7 роки, однак звертає на себе увагу порівняно більша доля жінок 35-39 р., 40 років і старше та до 18 років як в групі антенатальної, так і в групі інтранатальної смерті плоду. Основна частина жінок, що втратили дітей, у цьому періоді були у віці 20-34 років (15 жінок - 70%), однак значну долю склали молоді матері - до 18 років (3 жінки з 21) та старшого віку від 35 років (3 жінки).На селі часто зустрічається акушерська патологія у віці до 17 років та після 30 років при перших пологах, значно рідше - у віці 19-20 років. Ведуче місце в структурі патології вагітності посідають анемія та загроза переривання вагітності, в структурі патології пологів - аномалії родової діяльності та несвоєчасне відходження навколоплідних вод, в структурі післяпологового періоду - ендометрити. Ускладнення в пологах на селі найчастіше виникають серед вагітних з хронічною екстагенітальною патологією та чинниками ризику. Із соціально-біологічних факторів найбільший вплив на виникнення акушерської патології мають вік матері, освіта та сімейний стан, стосунки в сімї та колективі, характер трудової діяльності, вживання алкоголю та паління матірю, венеричні захворювання, штучні аборти, неконтрольоване застосування медикаментів під час вагітності. На селі зниження народжуваності супроводжується ростом частоти акушерської патології та ускладнень в родах.
Вывод
Розповсюдженість акушерської патології. В ході дослідження встановлено наступне: для сільських роділь Прикарпаття характерна висока зайнятість на виробництві (до 85,1%), широка розповсюдженість гінекологічних захворювань (до 56%) зниження питомої ваги повторних пологів (до 38,1%), тенденція до росту вікових та юних первісток, значне розповсюдження хронічної екстрагенітальної патології, велика кількість жінок з абортами в анамнезі, ріст числа пологів крупним плодом. Така медико-соціальна характеристика контингенту сільських роділь Прикарпаття в якійсь мірі пояснює те, що акушерська патологія на досліджуваній території склала 602 на 1000 пологів або 27 на 1000 жінок фертильного віку.
В динаміці відзначається ріст акушерської патології при загальному зниженні числа пологів.
Високою є частота акушерської патології при перших пологах у віці 15-17 років, найнижчий у віці 18-19 років. Починаючи з цього періоду частота акушерської патології поступово наростає, особливо різко зростає акушерська патологія після 30 років, головним чином, за рахунок первісток цього віку.
У різних вікових групах характер патології змінюється. У віковій групі 15-17 років висока розповсюдженість акушерської патології за рахунок пологового травматизму для матері, у вікових групах 18-19 та 20-29 років на перше місце виходять аномалії пологової діяльності. У вікових групах після 30 років високим є рівень розповсюдженості акушерської патології за рахунок маросомій та операцій кесарського розтину.
В структурі патології вагітності перше місце посідають анемії вагітних (37%), на другому місці - загроза переривання (21,6%) на третьому - гестози (14,6%). В пологах - значне місце займають аномалії пологової діяльності та несвоєчасне відходження навколоплідних вод. На них припадає близько половини патології, що зустрічається, дещо рідше зустрічаються кровотечі в пологах (12,8%.). Гнійно-септичні ускладнення відмічено в 9,8% від загальної кількості пологів. В їх структурі вагоме місце припадає на метроендометрити (62,9%) та неспроможність швів промежини (11,5%).
Серед виділених груп професій, що мають місце в сільськогосподарському регіоні, були обчислені загальні та стандартизовані показники акушерської патології.
Характерною особливістю сільських трудівниць є їх зайнятість після основної роботи в підсобному домашньому господарстві, а,отже, і особливий вплив виробництва, відповідно до подвійного навантаження, що несуть ці жінки.
Найбільш високі загальні та стандартизовані показники акушерської патології відмічені серед тваринниць (Рис.1). Для цієї професії характерний високий ступінь фізичного навантаження, виконання роботи в закритому приміщенні з вимушеним положенням тіла в умовах підвищеної вологості з перепадами температури, підйомом важких предметів. Високий ступінь акушерської патології відмічений також серед домогосподарок. Праця цієї групи сільських жінок повязана з високою зайнятістю в підсобному домашньому господарстві. У цієї групи сон за тривалістю є меншим 5-6 годин. Для них характерне нерегулярне відвідування жіночих консультацій та низька санітарна культура.
Найвищими серед професійних груп у осіб переважно розумової праці загальні та стандартизовані показники акушерської патології відмічені у вчителів, вихователів та медичних працівників села.
Таким чином, акушерська патологія на селі частіше зустрічається у жінок тих професій, праця яких повязана з ненормованим робочим днем, високим ступенем нервово-психічного та фізичного напруження, одноманітною рухливістю.
Відмінність у стандартизованих показниках крайніх груп професій свідчить про безсумнівну наявність етіологічних факторів акушерської патології в умовах праці жінок в селі.
Встановлено деякі особливості перебігу пологів в залежності від стану здоровя вагітних. Найчастіше ускладнення в пологах виникають серед вагітних з хронічною екстрагенітальною патологією, привертає увагу високий показник ускладнень серед вагітних з чинниками ризику.
Рис.1 Стандартизовані показники акушерської патології серед окремих професійних груп фізичної та розумової праці.
Важливим є вплив деяких ускладнень перебігу вагітності на характер і перебіг пологів. Серед жінок з фізіологічним перебігом вагітності патологія пологів зустрічається значно рідше. Ускладнення вагітності гестозом, загрозою переривання та анемією, а також наявність чинників ризику для вагітних часто ведуть до виникнення ускладнень в пологах.
На досліджуваній території народжуваність склала 14,3‰. За останні пять років намітилася тенденція до зниження народжуваності в краї. Виявлені також деякі особливості повікової плідності. Найвища плідність відмічена у віковій групі 20-24 роки, дещо нижчий показник у віковій групі 25-29 років. Разом з тим, відмічено деяке зростання даного показника у віковій групі 15-19 років та різке зниження у віковій групі 30-34 роки.
Коефіцієнти брутто та нетто відтворення свідчать про вкрай незадовільну демографічну ситуацію, яка склалася серед сільського населення на Прикарпатті. Сьогодні народжуваність забезпечує лише на 70% рівень відтворення сільського населення. Тому боротьба за життя і здоровя кожної дитини повинна стати першочерговим завданням суспільства та органів охорони здоровя.
Наслідки акушерської патології. Здоровя новонароджених перш за все визначається здоровям та способом життя матері. Це простежується при проспективному спостереженні за вагітними та дітьми, народженими від цих матерів. Діти, оцінені здоровими, в основному народилися від здорових матерів з фізіологічним перебігом вагітності без чинників ризику (91.8%).
Здоровя новонароджених визначалося за критеріями доношеності, недоношеності, переношеності, захворюваності, фізичного розвитку. Усіх з ознаками перинатальної патології народилося 56,3% дітей.
Важливою ознакою фізіологічної зрілості плоду, а, отже, і здоровя новонароджених є росто-вагові показники новонародженого. Нами проведена оцінка фізичного розвитку новонароджених ( довжини та маси тіла) на основі сигмальних відхилень від середньої арифметичної величини. Відхилення індивідуальних даних новонародженого на 1s (величину середнього квадратичного) ми рахували як межі допустимих середніх коливань величини.
Серед новонароджених в регіоні дослідження достовірно зменшилася кількість дітей з нормальною масою тіла при народженні (2500-3499 г).
Зросла кількість дітей з великою та малою масою тіла. Серед великовагових дітей доля гігантських (з масою тіла більше 5000 г) складає близько 13%. Велика маса тіла новонароджених частіше спостерігається у жінок з ендокринною патологією.
Ріст числа маловагових дітей з затримкою розвитку та гіпотрофією І-ІІ ступеня спостерігався у жінок, які займались важкою фізичною працею під час вагітності в рільничих бригадах.
Встановлено чітку залежність рівня перинатальної захворюваності та смертності від маси тіла при народженні. Так, перинатальна захворюваність серед новонароджених масою тіла до 2000 г склала 100%, перинатальна смертність дітей цієї вагової групи склала 83,3%, в групі новонароджених, що народилися з масою тіла від 2001 г до 2500 г, перинатальна захворюваність склала 94,6%, перинатальна смертність 12%, в групі новонароджених з масою тіла від 2501 г до 3500 г перинатальна захворюваність склала 11,3%, смертність 0,7%.
Мертвонароджуваність складає більше половини всіх перинатальних втрат. Всього народилося 25 мертвими. Серед них 14 доношених, 10 недоношених, 1 переношена. Вивчаючи особливості контингенту жінок, вагітність у котрих закінчилася мертвонародженням, встановлено, що середній вік жінок в групах з антенатальною та інтранатальною смертю плоду суттєво не відрізнявся, складаючи 26,7 роки, однак звертає на себе увагу порівняно більша доля жінок 35-39 р., 40 років і старше та до 18 років як в групі антенатальної, так і в групі інтранатальної смерті плоду. Досліджуючи соціальний та сімейний стан сільських жінок, у яких спостерігалося мертвонародження, можна відзначити, що намітилася деяка тенденція до зростання числа домогосподарок (3 із 13 - антенатально та 2 з 12 - інтранатально) в цій групі. Така ж тенденція характерна для сімейного стану - зростає число мертвонароджень у жінок, що не перебувають у шлюбі (3 з 13 та 1 з 12).
Як видно з таблиці 1, у значної долі жінок (3 з 25) дана вагітність, що закінчилася мертвонародженням, була першою; першими були і пологи майже у половини з них (10 з 25). Звертає на себе увагу значна кількість викиднів в анамнезі (9 з 25). Аборти в анамнезі виявлено у більше половини жінок з мертвонародженням. Таким чином акушерський анамнез у більшості жінок, що народили мертвих дітей, виявився обтяженим.
Соматична патологія зареєстрована у 18 вагітних, що народили мертвих дітей. Частіше у жінок виявлялися ожиріння (9 випадків), захворювання нирок
Таблиця 1. Акушерський анамнез жінок з антенатальною та інтранатальною смертю плоду
Смерть плоду Першовагітні Першородячі Повторнородячі (2-3-4) Багатородячі (5 і більше) Аборти в анамнезі Викидні в анамнезі Ектопічна вагітність
Антенатальна 2 7 9 1 11 6 1
Інтранатальна 1 3 5 - 4 3 -
Всього 3 10 14 1 15 9 1
(6 вагітних), гіпертонічна хвороба (2 жінки), важка форма цукрового діабету (1 випадок). Одна із роділь перебувала на обліку у нарколога з приводу хронічного алкоголізму. Багато жінок, особливо з антенатальною смертю плоду, перенесли гостру респіраторну вірусну інфекцію в першому триместрі та в більш пізні терміни вагітності.
У шести роділь вагітність перебігала без ускладнень, екстрагенітальної патології не виявлено, але спостерігалась значна кількість чинників ризику, як-от: алкоголізм матері, паління тютюну матірю, неповні сімї, важка фізична праця в полі.
В характеристиці здоровя новонароджених значне місце посідає рання неонатальна смертність.
В досліджуваному регіоні із 2450 живонароджених до 168 годин життя померла 21 дитина.
Основна частина жінок, що втратили дітей, у цьому періоді були у віці 20-34 років (15 жінок - 70%), однак значну долю склали молоді матері - до 18 років (3 жінки з 21) та старшого віку від 35 років (3 жінки).
В досліджуваній групі кількість першо- і повторновагітних приблизно однакова (10 першовагітних та 11 повторновагітних). В анамнезі аборти зустрічалися у 6 жінок з 21. Три жінки з цієї групи не перебували на обліку в жіночій консультації, одна з них перед пологами тривалий час працювала з ацетоновими фарбами. У двох вагітних з цієї групи шлюб не був зареєстрований.
Серед жінок з дітьми, що загинули в ранній неонатальний період виявлено ускладнення вагітності: загроза переривання в різні терміни - у 16, гестоз - у 3, ранній токсикоз - у 5, хронічна фетоплацентарна недостатність - у 4, хронічна внутріутробна гіпоксія плоду - у 6, хоріонамніоніт - у 1 вагітної. У пяти жінок вагітність перебігала без ускладнень, але мали місце тазове передлежання плоду, багатоплідна вагітність, стрімкі роди, великовагова дитина.
Що стосується екстрагенітальної патології, то у 2 жінок спостерігалось ожиріння, у 1 - хронічний пієлонефрит. Одна жінка за тиждень до пологів перенесла гостру респіраторну вірусну інфекцію.
Як видно з таблиці 2, більша частина дітей, що померли в ранньому неонатальному періоді, народилися недоношеними 13 з 21, причому 17 дітей мали масу тіла при народженні менше 2500 г. За шкалою АПГАР на першій хвилині життя 15 новонароджених мали оцінку менше 7 балів, майже 2/3 дітей були чоловічої статі.
Як витікає з вищевикладеного, особливої уваги заслуговують причини перинатальної смертності, оскільки їх аналіз дозволяє визначити значимість окремих захворювань в рівні смертності.
Від всіх причин в перинатальному періоді загинуло 46 дітей. В структурі причин перинатальної смертності ведуче місце посідали внутрішньоутробна гіпоксія і асфіксія в родах 24 випадки (52,5%) і 20 випадків (80%) серед причин мертвонароджень. Серед причин ранньої неонатальної смертності
Таблиця 2. Характеристика дітей, що померли в ранньому неонатальному періоді
Доношеність Маса тіла при народженні Оцінка за шкалою АПГАР на першій хвилині, бали Стать
7 13 1 4 4 9 - 2 1 1 6 9 5 1 13 8 перше місце займали синдром респіраторних розладів та ін. респіраторні стани, складаючи при цьому 8 випадків з 21 (або 38,1%), другою за значимістю причиною ранньої неонатальної смертності були внутрішньоматкова гіпоксія і асфіксія в родах та пологова травма (4 випадки 3 21 або 19,05%). Разом з тим синдром респіраторних розладів в загальній структурі перинатальної смертності займав ІІ місце (8 випадків із 46), складаючи 17,4%.
Всього серед сільських жителів мертвонароджуваність на досліджуваній території склала 9,8‰, рання неонатальна смертність 7,9‰, перинатальна смертність 17,7‰.
Чинники ризику та антиризикуакушерської патології. Стратегія профілактики акушерської патології будується на вченні про чинники ризику та попередженню шкідливої дії їх.
У звязку з цим наступним етапом дослідження був вибір обєктів і розробка методичних підходів для виявлення чинників ризику акушерської патології та розробки системи прогнозування. З цією метою були використані матеріали проведених за спеціальною програмою опитувань та огляду вагітних. Для групування матеріалу був використаний направлений врівноважений відбір по методу парної вибірки. Математичним апаратом служив критерій Пірсона, метод вагових індексів, коефіцієнт рангової корреляції, кутовий перетворювач Фішера та ін.
В ході дослідження встановлено, що поряд із загальновідомими факторами такими, як аборти в анамнезі, гінекологічні захворювання матері, екстрагенітальна патологія, істотний вплив на виникнення акушерської патології мають також вживання алкоголю та паління тютюну матірю, вік матері, сімейний стан, стосунки в сімї та колективі, особливості побуту сімї, характер харчування та характер трудової діяльності матері.
Встановлено, що серед сільських жителів значно рідше зустрічаються такі фактори, як сидячий спосіб життя, менше число народжень без шлюбу, розлучень та ін. Разом з тим, були виявлені специфічні для села чинники ризику акушерської патології: контакт з отрутохімікатами, мінеральними добривами, контакт з тваринами та ін.
Ізольований вплив чинників в реальному житті зустрічається дуже рідко, майже завжди має місце поєднана дія факторів. Нами на основі багатофакторного аналізу встановлено, що з ростом числа поєднаної дії факторів, акушерська патологія зростає.
Однак, знання про несприятливі фактори дозволяє дати тільки якісну оцінку їх впливу і не може вирішити питання про виділення для диференційного диспансерного спостереження вагітних з підвищеними чинниками ризику виникнення акушерської патології.
Жінок із загрозою виникнення акушерської патології, можна виявити тільки на основі чіткого визначення сукупної дії несприятливих чинників. Правильну оцінку сукупної дії факторів в умовах невизначеності може дати тільки система прогнозування, що базується на теорії ймовірності.
Нами на результатах епідеміологічного дослідження і даних про чинники ризику з використанням послідовного аналізу Вальда і ймовірносного методу Байєса розроблена математична модель прогнозування акушерської патології. В розробку були включені лише чинники ризику з корелятивним звязком не більше 0,5 (rxy) коефіцієнта кореляції.
Модель подана у вигляді таблиці-матриці ( табл. 3). Медична память системи прогнозування охоплює 156 ознак. Індивідуальний ризик виникнення акушерської патології визначають за таблицею-матрицею шляхом знаходження та ділення на100 алгебраїчної суми прогностичних коефіцієнтів, виявлених у обстежуваної ознак. Результати ділення співставляються з шкалою порогового значення сумарної дії факторів. Шкала розробляється на основі клінічного випробування системи. На шкалі виділено три прогностичні групи: група сприятливого прогнозу, група несприятливого прогнозу та група, що вимагає додаткового обстеження (прогноз сумнівний).
Таблиця 3. Робоча карта прогнозування акушерської патології серед жінок у сільській місцевості
№ групи ознак Групи ознак № ознаки Назва ознак ПК
1 2 3 4 5
1 Вік матері 1 17 - 20 -12.4
2 21 - 25 23.7
3 26 - 30 (перші пологи) -4.2
4 26 - 30 (повторні пологи) 18.7
5 31 - 35 (перші пологи) -73.3
6 31 - 35 (повторні пологи) -67.4
7 35 та більше (перші пологи) -60.2
8 35 та більше (повт. пологи) -58.3
2 Вік батька 9 До 40 років 29.2
10 40 і більше -75.6
3 Соціальне положення 11 Робітниця -60.5
Матері 12 Службовець -12.8
13 Колгоспниця 17.4
14 Домогосподарка 13.7
4 Освіта 15 Вища -24.8
Матері 16 Середня спеціальна 11.3
17 Середня 4.4
18 Початкова 1.2
5 Характер праці 19 Переважно розумова 6.3 матері 20 Переважно фізична 8.5
21 Нічні зміни -17.8
22 Позанормова робота -26.1
23 Часті відрядження Х
6 Ступінь фізичної напруги 24 Висока -34.5
25 Середня 19.2
26 Низька 8.5
7 Ступінь нервово- 27 Висока -27.4 психічного напруження 28 Середня -3.6
29 Низька 12.4
8 Робота виконується 30 Сидячи -3.4
31 Стоячи -5.7
32 В зігнутому стані -8.9
33 Біля конвеєра -9.2
34 В закритому приміщенні -3.8
35 На свіжому приміщенні 65.8
9 Мікроклімат робочого 36 Висока температура -35.7 місця 37 Низька температура -19.4
38 Висока вологість -26.1
10 Контакт з струмами високої частоти 39 -60.7
11 Контакт з хімічними речовинами 40 -6.3
12 Контакт з пилом 41 Металевим -26.7
42 Мінеральним -21.4
13 Робота матері супровод- 43 З профшкідливостями -23.5 жується 44 Без профшкідливостями 31.5
14 Робота батька супровод- 45 З профшкідливостями -22.7 жується 46 Без профшкідливостей 20.7
15 Сімя 47 Повна 3.6
48 Неповна -20.9
16 Сімейні взаємовідносини 49 Добрі 9.06
50 Погані -29.9
17 Харчування 51 Регулярне 6.4
52 Не регулярне -7.9
53 Обмежує прийом їжі 24.9
54 Не обмежує прийом їжі 17.9
55 Відмічає прихоті Х
18 Вживання алкогольних на- 56 Не вживає 6.7 поїв матірю 57 Рідко -7.4
58 Зловживає -54.9
19 Вживання алкогольних на- 59 Не вживає 60.5 поїв батьком 60 Рідко -1.7
61 Зловживає -40.1
20 Паління тютюну матірю 62 Не палить 23.2
63 Помірно палить -35.9
64 Багато палить -42.7
21 Паління тютюну батьком 65 Не палить 21.9
66 Помірно палить 6.8
67 Багато палить -48.2
22 Фізична активність за 68 Займалась спортом 48.1 останні 3 роки 69 Фізичною зарядкою 51.0
70 Щоденні прогулянки 11.3
71 Веде сидячий спосіб життя -57.0
23 Щоденний відпочинок 72 Відпочиває 19.8
73 Завжди працює -26.1
24 Квартирні умови 74 Хороші 12.9
75 Погані -58.8
25 Вагітність 76 Бажана 88.6
77 Не бажана -73.3
26 Термін між закінченням 78 До 6 років 7.5 попередньої вагітності і 79 12 - 24 роки -12.4 наступленням даної 80 24 і більше -48.2
27 Вік менархе 81 До 12 років -50.3
82 12 - 14 7.8
83 15 -16 36.5
84 Більше 16 років -51.5
28 Час встановлення мен- 85 Зразу 6.8 струації 86 Через 3 - 6 місяців -18.7
87 Пізніше 6 місяців -26.7
29 Тривалість менструального 88 21 -33.5 циклу (в днях) 89 22 - 25 -12.0
90 26 - 27 25.5
91 28 - 29 15.3
92 30 - 35 -12.0
30 Порушення менст. циклу в 93 Було -38.5 період його становлення 94 Не було 3.5
31 Число попередніх пологів 95 Не було -12.4
96 1 9.2
97 2 8.5
98 3 -5.2
99 4 і більше -48.2
32 Аборти перед теперіш- 100 Не було 11.2 ньою вагітністю 101 1 -33.3
102 2 і більше -51.2
33 Спонтанні аборти в анам- 103 Були -33.5 незі 104 Не було 6.6
34 Родилися мертвими в 105 1 -4.9 анамнезі 106 2 і більше -86.5
35 Смерть дитини в неона- 107 1 -67.3 тальному періоді (випадки) 108 2 і більше -88.2
36 Аномалії розвитку у дітей, 109 Були -34.7 що родилися раніше 110 Не було 2.4
37 Ранні токсикози в анамнезі 111 Були -18.7
112 Не було 10.6
38 Пізні токсикози в анамнезі 113 Були -58.9
114 Не було 17.2
39 Неврологічні порушення у дітей, що родилися раніше 115 -37.0
55 Гострі захворювання під час вагітності 138 -73.6
56 Вади серця без порушення кровообігу 139 -58.6
57 Гіпертонічна хвороба 140 І стадії -57.0
58 Гіпотонія 141 -30.2
59 Захворювання печінки та жовчих шляхів до вагітності та загострення під час вагітності 142 -41.8
60 Преддіабет 143 -63.2
61 Анемії (гемоглобіну менше норми на 10%) 144 -57.8
62 Коагулопатії 145 -51.0
63 Міопатії та інші захворювання 146 -37.5
64 Хронічні специфічні інфекції (бруцельоз, токсоплазмоз, лістеріоз) 147 Х
65 Багаторазові прийоми медикаментів під час вагітності 148 -72.9
66 Виражений ранній токсикоз 149 -80.7
67 Кровотечі в першій половині вагітності 150 -76.4
68 Пізній токсикоз (нефропатія) 151 -48.2
69 Резус негативна група крові 152 -64.7
70 Багатовіддя 153 -76.4
71 Маловіддя 154 -21.0
72 Сідничне предлежання 155 -35.7
73 Перша група крові 156 -51.2
Методика роботи з системою прогнозування
Програма прогнозування акушерської патології охоплює 156 ознак (чинників).
Якість прогнозування за допомогою системи залежить від достовірності та повноти зібраних даних про чинники ризику та правильності заповнення прогностичної карти. Карту треба заповнювати зразу при обстеженні вагітної. Для цього необхідно завчасно заготувати необхідну кількість прогностичних карт (типографським способом або за допомогою множильних засобів). При заповненні таблиці треба відповідати на всі запитання, не нехтуючи тими, прогностичні коефіцієнти яких малі.
Таблиця заповнюється підкреслюванням ознак та відповідних їм коефіцієнтів.
Індивідульний ризик акушерської патології за прогностичною картою визначається за наявними у обстежуваної вагітної ознаками шляхом знаходження і ділення на 100 алгебраїчної суми підкреслених в карті прогностичних коефіцієнтів. Результат ділення співставляється з шкалою порогового значення сумарної дії факторів. Шкала розробляється на основі клінічного випробування системи.
Система надійна (ймовірність безпомилкового прогнозу складає 90-92%), проста в роботі і не вимагає для роботи з нею спеціальної підготовки. Основне призначення системи - застосування її в первинних ланках практичної охорони здоровя, переважно акушерками ФАПІВ, лікарських амбулаторій та дільничних лікарень, де, як правило, відсутні лікарі акушер-гінекологи. Система прогнозування реалізована на ЕОМ.1. Встановлені достовірні факти розповсюдженості акушерської патології серед сільських жителів Прикарпаття на основі проспективного методу спостереження: 27 на 1000 жінок фертильного віку та 602 на 1000 пологів.
2. На селі часто зустрічається акушерська патологія у віці до 17 років та після 30 років при перших пологах, значно рідше - у віці 19-20 років. Починаючи з цього періоду, вона поступово наростає.
3. Серед сільських професій найвищі загальні та стандартизовані показники акушерської патології відмічені у тваринниць.
4. Ведуче місце в структурі патології вагітності посідають анемія та загроза переривання вагітності, в структурі патології пологів - аномалії родової діяльності та несвоєчасне відходження навколоплідних вод, в структурі післяпологового періоду - ендометрити.
5. Виявлені особливості перебігу пологів у залежності від стану здоровя вагітних та перебігу вагітності. Ускладнення в пологах на селі найчастіше виникають серед вагітних з хронічною екстагенітальною патологією та чинниками ризику.
6. Із соціально-біологічних факторів найбільший вплив на виникнення акушерської патології мають вік матері, освіта та сімейний стан, стосунки в сімї та колективі, характер трудової діяльності, вживання алкоголю та паління матірю, венеричні захворювання, штучні аборти, неконтрольоване застосування медикаментів під час вагітності.
7. На селі зниження народжуваності супроводжується ростом частоти акушерської патології та ускладнень в родах.
8. Більше половини дітей з ознаками перинатальної патології родиться від матерів з ускладненнями вагітності та хронічною екстрагенітальною патологією.
9. Розроблена на основі імовірносного методу Байєса та послідовного аналізу Вальда система прогнозування акушерської патології доступна, проста в поводженні і високоефективна. Ймовірність безпомилкового прогнозу 90-92%.
Практичні рекомендації
1. Для раннього виявлення акушерської патології впровадити на ФАПАХ, лікарських амбулаторіях, номерних та районних лікарнях систему прогнозування.
2. Систему прогнозування акушерської патології застосовувати в наступній послідовності: перший раз - до вагітності (після заміжжя) - в кабінеті планування сімї чи органах РАГСУ, другий - в жіночій консультації при першому відвідуванні та взятті на облік, третій - при оформленні декретної відпустки.
3. Всі жінки з несприятливим прогнозом повинні бути обстежені акушер-гінекологом та, при необхідності, іншими спеціалістами.
Список литературы
Список робіт, опублікованих за темою дисертації.
1.Деякі аспекти репродуктивного здоровя жінок на селі // Медичні вісті.-1998.-№1.-с.14-16.
2.Епідеміологічні аспекти акушерської патології у жінок сільської місцевості / Тез. конф. молодих вчених-медиків. - Івано-Франківськ,1994,-с.40.
3.Методика прогнозування акушерської патології серед жінок в сільській місцевості / Інформаційний лист, вип.4 по пр. Соціальна гігієна та організація охорони здоровя №96-34 (співавт. Ясинський Ц.В.)
4.Особливості сучасного контингенту роділь на селі та їх вплив на відтворення населення і здоровя потомства // Педіатрія, акушерство і гінекологія.-1998.-№3.-с.102-103.
5.Особливості вагітності та пологів у сільських жінок Прикарпаття // Буковинський медичний вісник-1998.-т.2-№3-4.-с.6-10.
6.Родорозрішення у жінок, що проживають в радіаційно забрудненій зоні / Тез. конф. “Молоді науковці - охороні здоровя”.-Чернівці,1994.-с.30-31.(співавт. Ясинський Ц.В.)
7.Структура акушерської патології у вагітних, що проживають у сільській місцевості / Матеріали симпозіуму “Актуальні питання медичної допомоги населенню”.-Чернівці-Ангельхольм,1996.-с.55-56.
8.Цукровий діабет як фактор ризику виникнення акушерської патології / Матеріали конференції “Вчені Буковини - народній охороні здоровя”-Чернівці,1994.-с.30-31.(співавт. Ясинський Ц.В.)
9.Чинники ризику та система прогнозування акушерської патології серед жінок в сільській місцевості. // Лікарська справа.-1998.-№2.-с.161-166. (співавт. Ясинський Ц.В.)
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
