Епідеміологія фібриляції-тріпотіння передсердь серед населення України за даними популяційних досліджень - Автореферат

ФП/ТП належать до пароксизмальних порушень ритму серця, виявлення яких з огляду на можливий безсимптомний перебіг повязано з певними труднощами, що зумовлює необхідність застосування нових методів вивчення їх розповсюдженості в загальній популяції (Lakshminarayan K. et al., 2006). Е. Відсутність в Україні досліджень, присвячених встановленню дійсної поширеності порушень серцевого ритму та провідності в цілому та ФП/ТП зокрема, вивченню епідеміологічної ситуації щодо них, аналізу її динаміки та оцінці якості лікування хворих з ФП/ТП в амбулаторних умовах, визначає актуальність, мету і задачі цієї роботи. Стражеска» АМН України „Вивчити взаємозвязок та прогностичне значення показників структурно-функціонального стану міокарду, регуляторної функції автономної нервової системи та електрофізіологічних властивостей серця у хворих з пароксизмальною і персистуючою формою фібриляції та тріпотіння передсердь” (№ державної реєстрації 0100U002850) та відділу популяційних досліджень „Вивчити епідеміологічну ситуацію щодо артеріальної гіпертензії серед населення в широкому віковому діапазоні” (№ державної реєстрації 0102U000123) і „Вивчити епідеміологічну ситуацію щодо артеріальної гіпертензії серед сільського населення у віковому аспекті” (№ державної реєстрації 0105U002300). Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні завдання: - дослідити поширеність порушень ритму серця та провідності, різних форм ФП/ТП серед населення України віком 20-64 роки; Вперше серед вітчизняних наукових досліджень вивчена довготривала динаміка поширеності порушень ритму серця та провідності серед міського і сільського населення України, показано погіршення епідеміологічної ситуації за рахунок збільшення розповсюдженості порушень серцевого ритму і провідності та негативних змін профілю ризику хворих з ФП/ТП.За відсутності порушень ритму та провідності на ЕКГ під час обстеження, але при наявності скарг в анамнезі, аналізували архівні ЕКГ, діагностуючи порушення ритму серця, зокрема, пароксизмальну та персистуючу форми ФП/ТП. Результати епідеміологічного обстеження свідчать про значну поширеність порушень серцевого ритму та провідності серед населення України, СП яких в міській популяції становить 31,3 % (серед чоловіків - 34,6 %, серед жінок - 27,8 %), а серед сільського населення складає 29, 7 % (у чоловіків - 32,9 %, у жінок - 27, 1%). Найбільша частота порушень ритму (11,5 %) серед сільських мешканців виявляється у віковій категорії 20-29 років у вигляді екстрасистолічних аритмій, тоді як серед міських мешканців найвищий показник (15,5 %) відзначається у осіб 60-64 років за рахунок екстрасистолічних аритмій та ФП/ТП. Результати аналізу двох обстежень, проведених з інтервалом 25 років, свідчать, що поширеність порушень ритму серця та провідності в міській популяції збільшилась у 1,5 разу (р<0,001) за рахунок порушень внутрішньошлуночкової провідності, неповних блокад ніжок пучка Гіса (від 11,7 до 19,1 %, р<0,001) і шестикратного зростання розповсюдженості ФП/ТП (від 0,2 до 1,2 %, р<0,001). При проведенні першого епідеміологічного обстеження ФП/ТП на ЕКГ реєстрували у осіб віком 60 років і старше, а за результатами другого обстеження ці порушення ритму виявляються вже у віковій групі 40-49 років.В дисертаційній роботі отримані нові наукові результати, які в сукупності вирішують актуальне завдання сучасної кардіології - обґрунтування підходів до розробки профілактичних заходів на індивідуальному і популяційному рівнях щодо ФП/ТП серед населення України на підставі вивчення епідеміологічної ситуації, визначення особливостей клінічних проявів та стану основних показників серцево-судинної системи й оцінки якості лікування хворих з цими порушеннями серцевого ритму в амбулаторних умовах. Стандартизований за віком показник поширеності порушень ритму серця та провідності в міській популяції становить 31,3 % (серед чоловіків - 34,6 %, серед жінок - 27,8 %), серед сільських мешканців складає 29,7 % (у чоловіків - 32,9 %, у жінок - 27,1 %). Розповсюдженість ФП/ТП за даними одномоментної реєстрації ЕКГ серед міського населення складає 0,9 % (0,9 % серед чоловіків і 1,0 % серед жінок), серед мешканців села - 0,6 % (0,8 % у чоловіків і 0,4 % у жінок). Аналіз динаміки поширеності ЕКГ змін свідчить про несприятливі тенденції: протягом 25 років у півтора разу збільшилась поширеність порушень ритму серця та провідності в міській популяції, насамперед, за рахунок порушень внутрішньошлуночкової провідності, неповних блокад ніжок пучка Гіса (від 11,7 до 19,1 %) та ФП/ТП (від 0,2 до 1,2 %). В сільській популяції протягом 20 років відзначається двократне зростання поширеності порушень ритму серця та провідності за рахунок порушень внутрішньошлуночкової провідності, неповних блокад ніжок пучка Гіса (від 5,6 до 14,7 %), укорочення інтервалу PQ (від 0,3 до 2,0 %), екстрасистолічної аритмії (від 3,2 до 6,0 %) та ФП/ТП (від 0,2 до 0,6 %).

Основний зміст роботи

В дисертаційній роботі отримані нові наукові результати, які в сукупності вирішують актуальне завдання сучасної кардіології - обґрунтування підходів до розробки профілактичних заходів на індивідуальному і популяційному рівнях щодо ФП/ТП серед населення України на підставі вивчення епідеміологічної ситуації, визначення особливостей клінічних проявів та стану основних показників серцево-судинної системи й оцінки якості лікування хворих з цими порушеннями серцевого ритму в амбулаторних умовах.

1. Стандартизований за віком показник поширеності порушень ритму серця та провідності в міській популяції становить 31,3 % (серед чоловіків - 34,6 %, серед жінок - 27,8 %), серед сільських мешканців складає 29,7 % (у чоловіків - 32,9 %, у жінок - 27,1 %). При майже однаковій частоті звертання міських та сільських мешканців за медичною допомогою (відповідно у 59,0 % та 63,5 % випадків) охоплення медикаментозним лікуванням селян з клінічними ознаками аритмій серця втричі менше, ніж мешканців міста.

2. Розповсюдженість ФП/ТП за даними одномоментної реєстрації ЕКГ серед міського населення складає 0,9 % (0,9 % серед чоловіків і 1,0 % серед жінок), серед мешканців села - 0,6 % (0,8 % у чоловіків і 0,4 % у жінок).

3. Аналіз динаміки поширеності ЕКГ змін свідчить про несприятливі тенденції: протягом 25 років у півтора разу збільшилась поширеність порушень ритму серця та провідності в міській популяції, насамперед, за рахунок порушень внутрішньошлуночкової провідності, неповних блокад ніжок пучка Гіса (від 11,7 до 19,1 %) та ФП/ТП (від 0,2 до 1,2 %). В сільській популяції протягом 20 років відзначається двократне зростання поширеності порушень ритму серця та провідності за рахунок порушень внутрішньошлуночкової провідності, неповних блокад ніжок пучка Гіса (від 5,6 до 14,7 %), укорочення інтервалу PQ (від 0,3 до 2,0 %), екстрасистолічної аритмії (від 3,2 до 6,0 %) та ФП/ТП (від 0,2 до 0,6 %).

4. Серед хворих з ФП/ТП визначається висока поширеність факторів ризику: АГ - 67,2 %, гіпертрофія ЛШ - 11,5 %, НМТ - 53,5 %, ожиріння - 27,3 %; ГХС діагностується у 63,6 %, ГТГ - у 44,0 %, НФА - у 50,8 % обстежених з цими порушеннями серцевого ритму.

5. Динаміка розподілу осіб з ФП/ТП в залежності від кількості ФР протягом 25 років свідчить про несприятливу тенденцію збільшення кількості хворих з трьома і більше чинниками ризику від 40,0 до 67,2 %.

6. Виявлено гендерні особливості асоціативного звязку між ФР і ФП/ТП: у чоловіків з ЦД їх частота зростає в 4,6 разу, а при наявності гіпертрофії ЛШ - в 3,8 разу; у жінок з АГ або ГТГ шанс виявлення ФП/ТП зростає відповідно в 3,0 та 2,2 разу.

7. Пріоритетність чинників ризику при проведенні профілактичних втручань з метою зниження частоти ФП/ТП та їх ускладнень на популяційному рівні має наступний вигляд: для чоловіків ГХС - ГТГ - НФА - гіпертрофія ЛШ - ЦД - ожиріння - куріння, для жінок АГ - ГТГ - ожиріння - НФА - ЦД - гіпертрофія ЛШ - НМТ - куріння.

8. У хворих з ФП/ТП вірогідно частіше діагностуються зміни геометричної моделі ЛШ у вигляді його ексцентричної гіпертрофії. Ступінь дилатації ЛП найбільш виражена у пацієнтів з ексцентричною та концентричною гіпертрофією ЛШ, що співвідноситься з особливостями ремоделювання ЛШ.

9. У більшості пацієнтів (72,3 %) з вперше зареєстрованим пароксизмом ФП/ТП, пароксизмальною та персистуючою формами ФП/ТП застосовується тактика контролю ритму. При відновленні синусового ритму в амбулаторних умовах у 60,6 % хворих з ФП/ТП застосовується прокаїнамід. Серед пацієнтів з постійною ФП/ТП 62,5 % хворих призначають медикаментозні засоби для контролю частоти шлуночкових скорочень, переважно монотерапію серцевими глікозидами. При персистуючій та постійній формах ФП/ТП препарати антикоагулянтної терапії приймають тільки 4,9 % хворих.

Практичні рекомендації.

1. Висока поширеність порушень ритму серця серед населення свідчить про необхідність проведення первинними структурами охорони здоровя масових обстежень населення з обовязковою реєстрацією ЕКГ для виявлення осіб з порушеннями ритму та провідності серця.

2. Медичним працівникам необхідно деталізувати скарги та ретельно аналізувати документацію хворих, що сприятиме збільшенню виявлення транзиторних форм порушень серцевого ритму, зокрема пароксизмальної і персистуючої форм ФП/ТП.

3. З огляду на зростання поширеності порушень серцевого ритму та провідності і для подальшого динамічного контролю епідеміологічної ситуації щодо них доцільно створення регістру пацієнтів з цією патологією.

4. Враховуючи тісний асоціативний взаємозвязок між ФП/ТП і такими ФР як АГ, ГТГ, ЦД та гіпертрофія ЛШ, необхідно особливу увагу приділяти їх виявленню та корекції як у хворих з даними порушеннями серцевого ритму, так і в популяції в цілому.

5. При веденні хворих з різними формами ФП/ТП необхідно жорстко дотримуватися загальноприйнятих стандартів лікування, ширше використовувати препарати антикоагулянтної терапії.

1. Срібна О.В. Епідеміологічний аналіз поширеності фібриляції передсердь у міській неорганізованій популяції / О.В. Срібна // Здоровя України. - 2005. - №21. - С. 16. (Автор брала участь у проведенні епідеміологічного обстеження, провела аналіз та опрацювання отриманих результатів, статистичний аналіз, самостійно написала та підготовила статтю до друку).

2. Сичов О.С. Епідеміологічна оцінка поширеності різних форм фібриляції/тріпотіння передсердь та факторів їх виникнення в неорганізованій міській популяції. / О.С. Сичов, І.М. Горбась, О.В. Срібна // Кровообіг та гемостаз. - 2005. - №3-4. - С. 97-103. (Особисто проведено клінічне обстеження пацієнтів, статистичний аналіз, написані основні розділи статті).

3. Срібна О.В. Динаміка поширеності електрокардіографічних змін у неорганізованій міській популяції (25-річне спостереження) / О.В. Срібна, І.М. Горбась // Український кардіологічний журнал. - 2006. - №3. - С. 93-97. (Автор брала участь у проведенні епідеміологічного обстеження, провела аналіз та опрацювання отриманих результатів, статистичний аналіз, написала основні розділи статті).

4. Горбась І.М. Миготлива аритмія: 25-річна динаміка епідеміологічної ситуації за даними популяційних досліджень / І.М. Горбась, О.В. Срібна // Український кардіологічний журнал. - 2006. - № 6. - С. 59-63. (Проведено клінічне обстеження пацієнтів, опарцювання архівних матеріалів, статистичний аналіз даних, формулювання висновків роботи та самостійно підготовлено матеріал до друку).

5. Срібна О.В. Поширеність порушень ритму та провідності серед сільського населення України / О.В. Срібна, І.М Горбась // Український кардіологічний журнал. - 2008. - № 2. - С. 89-94. (Автор брала участь в епідеміологічному обстеженні сільського населення, самостійно провела опрацювання отриманих результатів, статистичний аналіз даних, написала основні розділи статті).

6. Срібна О.В. Особливості структурно-функціонального ремоделювання міокарда у пацієнтів з фібриляцією і тріпотінням передсердь / О.В. Срібна, О.С. Сичов, І.М. Горбась // Український кардіологічний журнал - 2008. - №3. - С. 76-81. (Автор самостійно сформувала групи пацієнтів, провела обстеження, здійснила статистичний аналіз даних, написала основні розділи статті).

7. Срібна О.В., Особливості медикаментозної терапії у пацієнтів з різними формами фібриляції та тріпотіння передсердь за даними клініко-епідеміологічного обстеження / О.В Срібна., О.С Сичов., О.М. Романова // Український кардіологічний журнал - 2008. - №5. - С. 21-26. (Автор брала участь в епідеміологічному обстеженні населення, самостійно розробила анкету, провела опитування щодо особливостей застосування медикаментозної терапії в амбулаторних умовах, написала основні розділи статті).

8. Шуба О.В. Вивчення поширеності та оцінка факторів виникнення різних форм фібриляції-тріпотіння передсердь в неорганізованій міській популяції за даними клініко-епідеміологічного дослідження / О.В. Шуба // Галицький лікарський вісник - 2005. - №2. - С. 59-62. (Автором забезпечено клінічне обстеження пацієнтів, аналіз та опрацювання отриманих результатів).

9. Сичов О.С. Епідеміологічна оцінка поширеності різних форм фібриляції та тріпотіння передсердь і клінічне дослідження факторів їх виникнення / О.С. Сичов, І.М. Горбась, Г.М. Соловян, О.В. Шуба, Є.В. Могильницький // VII Національний конгрес кардіологів України. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 55. (Здобувач особисто брала участь у проведенні епідеміологічного обстеження і статистичного аналізу одержаних результатів, підготовила тези до друку).

10. Сичов О.С. Вивчення поширеності різних форм фібриляції та тріпотіння передсердь і клінічне дослідження факторів їх виникнення за даними епідеміологічного обстеження / О.С. Сичов, І.М. Горбась, Г.М. Соловян, О.В. Шуба // Матеріали І Національного конгресу лікарів внутрішньої медицини. К., 2005. - С. 87-88. (Здобувач брала участь у проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних, здійснювала оформлення тез).

11. Горбась И.М. Эпидемиологическая оценка распространенности различных форм фибрилляции-трепетания предсердий и клиническое изучение факторов их возникновения / И.М. Горбась., А.Н. Соловьян, О.С. Сычев, О.В. Шуба, Л.А. Шабильянова // Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування. Пленум правління кардіологів України. - К., 2005. - С. 28-29. (Здобувач особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних, написанні і оформленні тез).

12. Сычев О.С. Эпидемиологическая оценка распространенности фибрилляции-трепетания предсердий и факторов риска их возникновения / О.С. Сычев, И.М. Горбась., А.Н. Соловьян, О.С., О.В. Срибная // Материалы VII Международного славянского конгресса по электрокардиостимуляции и клинической электрофизиологии сердца „Кардиостим”. - М., 2006. - С. 46. (Здобувач виконувала епідеміологічне обстеження, статистичний аналіз даних, оформлення тез).

13. Срибная О.В. Мерцательная аритмия:: 25-летняя динамика эпидемиологической ситуации по данным популяционных исследований / О.В. Срибная, И.М. Горбась, О.С. Сычев // Материалы II Всероссийского съезда аритмологов. - М., 2007. - С. 62. (Здобувач виконувала епідеміологічне обстеження, опрацювання архівних матеріалів, статистичний аналіз даних, оформлення тез).

14. Срібна О.В. Фібриляція та тріпотіння передсердь: фактори ризику, асоційовані з їх виникненням / О.В. Срібна, І.М. Горбась, О.С. Сичов // Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні: матеріали наук.-практ. конф. - К., 2008. - С. 57-58 (Здобувач виконала клінічне обстеження хворих з виявленими порушеннями ритму, статистичний аналіз даних, оформлення тез).

15. Срібна О.В. Особливості медикаментозної терапії у пацієнтів з різними формами фібриляції та тріпотіння передсердь / О.В. Срібна, О.С. Сичов, О. М. Романова // Матеріали IX Національного кардіологів України. К., 2008. - С. 157-158. (Здобувач виконала клінічне обстеження хворих з порушеннями ритму, провела опитування щодо особливостей застосування медикаментозної терапії в амбулаторних умовах, статистичний аналіз даних, оформлення тез).