Епідеміологічний нагляд за крапельними інфекціями (кір та епідемічний паротит) в Збройних Силах України: стан і шляхи удосконалення - Автореферат

Через низький рівень здоровя молодого поповнення в середньому з лав ЗС України щороку звільняється майже 5 % від загальної кількості військовослужбовців строкової служби, зростають видатки на проведення лікувально-оздоровчих заходів (Білий В.Я. і співавт., 2002; Косарчук В.В., 2006), простежується тенденція до збільшення кількості військовослужбовців “практично здорових”, а також тих, які потребують систематичного медичного спостереження (Вовкодав М.М. і співавт., 1998). В той же час, незважаючи на значну небезпеку кору та епідемічного паротиту для військовослужбовців строкової служби - громадян репродуктивного віку, аналогічних досліджень з цих інфекцій в ЗС України не проводилося. Слід наголосити, що проблема профілактики крапельних інфекцій є актуальною в цілому й для України, а також інших держав, де відмічається активізація епідемічного процесу кору та епідемічного паротиту серед підлітків і дорослих (Оксіюк В.Г., 2002; Колеснікова І.П., 2002; Романенко Т.А., 2006; Чудна Л.М. і співавт., 2006; Юмінова Н.В., 2004 та ін.). Враховуючи велику соціально-економічну значимість кору та епідемічного паротиту для ЗС України необхідний всебічний науковий аналіз перебігу їх епідемічного процесу та причин, що сприяють розповсюдженню цих інфекцій серед військовослужбовців, а також ефективності існуючої системи епідеміологічного нагляду. Вперше визначено особливості проявів та перебіг епідемічного процесу кору та епідемічного паротиту в ЗС України за період 1992-2006 рр. Встановлено та оцінено територіальну нерівномірність напруженості протикорового та протипаротитного імунітету у молодого поповнення навчальних центрів, курсантів вищих військових навчальних закладів у ЗС України.Для вивчення ефективності діючої системи епідеміологічного нагляду в ЗС України за кором та епідемічним паротитом та визначення шляхів удосконалення епідеміологічного нагляду за цими інфекціями проведено: вивчення перебігу інфекційного процесу епідемічного паротиту в сучасних умовах з урахуванням даних історій хвороб пацієнтів, які були госпіталізовані протягом 2002-2003 рр. до інфекційних відділень військових госпіталів гарнізону Десна (100 осіб), гарнізону Біла Церква (178 осіб) та гарнізону Житомир (22 особи); визначення реактогенності та імуногенності вакцин, що мають дозвіл на використання в Україні і застосовуються в ЗС України для профілактики епідемічного паротиту (досліджено реактогенність та імуногенність живої вакцини проти епідемічного паротиту (ЖПВ) зі штаму Л-3 у 561 щепленого нею військовослужбовців, та у 981 щепленого комбінованою вакциною проти кору, епідемічного паротиту та краснухи “Пріорікс”). Для здійснення епідеміологічного аналізу використано дані медичних звітів про стан здоровя та захворюваності особового складу, донесень щодо епідемічної ситуації та санітарно-епідемічного стану військових частин, звітів про роботу санітарно-епідеміологічних закладів, конюнктурних оглядів санітарно-епідемічного стану ЗС України за 1992 - 2007 рр., матеріалів епідеміологічного обстеження осередків групових захворювань та епідемічних спалахів на кір та епідемічний паротит, архівних матеріалів Одеського, Прикарпатського та Київського військових округів Збройних Сил колишнього СРСР за 1986-1991 рр., статистичних матеріалів Міністерства охорони здоровя України щодо захворюваності населення на кір та епідемічний паротит за 1992 - 2007 рр. Аналіз захворюваності військовослужбовців строкової служби на “дитячі” вірусні крапельні інфекції засвідчив, що у ЗС України за період 1992-2006 рр. кір та епідемічний паротит займають пріоритетні місця і в сумі складають 50,97 % в її структурі (кір - 36,78 %, епідемічний паротит - 14,19 %, вітряна віспа - 34,52 %, краснуха - 14,51 %) (рис.1). Захворювання на кір та епідемічний паротит в епідемічних осередках тривали по декілька місяців (на кір - до 2,6 місяців, на епідемічний паротит - до 5,3 місяців).У дисертації на підставі вивчення та узагальнення основних характеристик епідемічного процесу кору та епідемічного паротиту серед військовослужбовців, безпечності, імунологічної та епідеміологічної ефективності щеплень проти цих інфекцій вирішено науково-практичну проблему, яка полягає в удосконаленні та впроваджені системи епідеміологічного нагляду за крапельними інфекціями у ЗС України. Встановлено особливості сучасного епідемічного процесу кору та епідемічного паротиту у ЗС України. Доведено, що низький рівень колективного імунітету проти кору та епідемічного паротиту у військовослужбовців, організований характер їх проживання сприяють активній реалізації крапельного механізму передачі, проявом чого є високі рівні захворюваності на ці інфекції у військах. Визначено, що показники захворюваності на кір та епідемічний паротит серед військовослужбовців строкової служби перевищують аналогічні показники серед дорослого цивільного населення України відповідно в 58 та 18 разів (за період 1992-2006 рр. показники захворюваності військовослужбовців строкової служби на кір та епідемічний паротит склали відповідно 788

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ