Епідеміологічне, клініко-патогенетичие обгрунтування організації етапного лікування та реабілітації хворих похилого та старечого віку на хронічний бронхіт - Автореферат

Дільничним терапевтам, які у переважній більшості не підготовлені з питань геріатрії та геронтології, складно визначити обсяг медикаментозного реабілітаційного лікування хворих на ХБ із супровідними кардіо-, церебральними захворюваннями, що спричиняє до поліпрагмазії. Мета дослідження: розробити, обгрунтувати та впровадити оригінальну організаційну модель реабілітаційно-етапного лікування (РЕЛ) хворих похилого та старечого віку на ХБ із супровідними кардіо-, церебральними захворюваннями. Задачі дослідження: Дослідити стан здоровя хворих похилого та старечого віку на ХБ через аналіз показників поширеності, захворюваності, смертності, інвалідизації; дослідити вплив захворювань на якість життя пацієнтів. Виділити клініко-функціональні групи (категорії) хворих геронтологічного віку на ХБ та супровідні кардіо-, церебральні захворювання на основі аналізу особливостей клініко-, функціонального стану систем зовнішнього дихання, серцевого, мозкового кровообігу, пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ), глутатіонової системи захисту та морфофункціональних властивостей еритроцитів . Апробувати і дослідити клінічну та економічну ефективність запропонованої схеми РЕЛ хворих похилого та старечого віку на ХБ.Особливості клініки ХБ досліджувались у 1993-2000 рр. методом випадкової виборки на базі Чернівецького обласного шпиталю для інвалідів війни в популяції 12 934 хворих на ХБ, у тому числі 900 інвалідів. Спірографічне обстеження провели 150 хворим, ехокардіографічне - 43, реоенцефалографічне - 37, цитохімічне та морфофункціональне - 57 хворим на ХБ віком 73,9±0,6 (m) років. Анкетування показало, що в умовах незадовільної реєстрації хвороб, а також наявності соціальної, психічної, фізичної дезадаптації літніх пацієнтів, необхідно створити для дільничного терапевта алгоритм динамічного спостереження за хворими на ХБ. Детальний аналіз скарг, обєктивного стану 272 хворих на ХБ, результати інструментальних дослідження показав складності диференційної діагностики ускладнень ХБ (гіпоксії, гіперкапнії) та клінічних проявів хронічної недостатності мозкового кровообігу (ХНМК) й хронічної серцевої недостатності (ХСН). Надалі показано, що за важкістю стану хронічно хворих можна розприділяти в наступні клініко-функціональні групи (категорії): І категорія - хворі легкого (середнього) стану з помірно (середньо) виразними бронхолегеневим, кардіальним, неврологічним симптомокомплексами.Соціально-економічні, психофізіологічні особливості хворих спричиняють до їх низької активності по відвідуванню поліклініки, а сучасна система амбулаторно-поліклінічної допомоги не адаптована до пацієнта непрацездатного віку із поліморбідною патологією, не враховує його низьку якість життя. Індивідуальний підхід до пацієнта забезпечується шляхом розприділення хворих на 5 категорій, що характеризуються виразністю симптомокомплексів: І категорія - хворі легкого стану (середньої важкості) з помірно (середньо) виразними симнтомокомплексами; II категорія - хворі важкого стану з причин кардіо-, церебральних захворювань із помірно (середньо) виразним бронхолегеневим, виразним кардіальним та (або) неврологічним симптомокомплексами; III категорія - хворі важкого стану з причин ХБ з виразним бронхолегеневим і можливо виразним кардіальним, церебральним симптомокомплексами; IV категорія - хворі важкого стану з причин як ХБ, так і кардіо-, церебральних захворювань з виразними симптомокомплексами; V категорія - пацієнти з будь-яким співвідношенням захворювань, не здатні на зворотний звязок з лікарем з різних причин (деменція, відсутність родичів, віддаленість помешкання від лікувального заставі, ампутації кінцівок, бідність тощо). Хворим із важким перебігом ХБ правомірне застосування ербісолу по 2 мл в/м 1 раз на добу о 21 год. через 2-3 години після їжі курсом 20 днів як засобу, що підвищує адаптаційні можливості системи оксиданти-антиоксиданти. Запропонований принцип розподілу хворих на 5 категорій із використанням алгоритму тактики дільничного терапевта підвищує активність хворих по відвідуванню поліклініки, зменшує чисельність госпіталізацій з приводу загострень ХБ, скорочує ліжко-день, підвищує ступінь довіри дільничному лікарю, скорочує економічні витрати на лікування. Хворим на ХБ важкого перебігу (третя, четверта категорії) у базисне лікування необхідно включати ербісол по 2 мл в/м 1 раз на добу о 21 год. через 2-3 години після їжі курсом 20 днів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Серед осіб непрацездатного віку, хворих на ХБ, найпоширенішими супровідними захворюваннями, які ускладнюють своєчасну діагностику ХБ, є ІХС та ЦВП. Соціально-економічні, психофізіологічні особливості хворих спричиняють до їх низької активності по відвідуванню поліклініки, а сучасна система амбулаторно-поліклінічної допомоги не адаптована до пацієнта непрацездатного віку із поліморбідною патологією, не враховує його низьку якість життя.

В умовах поліморбідної патології у хворих старшого віку з метою полегшення диференційної діагностики ускладнень ХБ та супровідних КЦЗ необхідно виділяти основні симптомокомплекси: бронхолегеневий, кардіальний, неврологічний. Диференційну діагностику захворювань необхідно проводити з урахуванням виразності того чи іншого симптомокомплексу. Індивідуальний підхід до пацієнта забезпечується шляхом розприділення хворих на 5 категорій, що характеризуються виразністю симптомокомплексів: І категорія - хворі легкого стану (середньої важкості) з помірно (середньо) виразними симнтомокомплексами; II категорія - хворі важкого стану з причин кардіо-, церебральних захворювань із помірно (середньо) виразним бронхолегеневим, виразним кардіальним та (або) неврологічним симптомокомплексами; III категорія - хворі важкого стану з причин ХБ з виразним бронхолегеневим і можливо виразним кардіальним, церебральним симптомокомплексами; IV категорія - хворі важкого стану з причин як ХБ, так і кардіо-, церебральних захворювань з виразними симптомокомплексами; V категорія - пацієнти з будь-яким співвідношенням захворювань, не здатні на зворотний звязок з лікарем з різних причин (деменція, відсутність родичів, віддаленість помешкання від лікувального заставі, ампутації кінцівок, бідність тощо).

У хворих похилого віку на ХБ спостерігаються зміни системи оксиданти-антиоксиданти, а саме, зростає рівень МА, знижується активність ВГ. По мірі поважчення перебігу ХБ або супутніх кардіо-, церебральних захворювань змінюються реакції утворення МА та активність глутатіонзалежних ферментів, що характеризує процеси напруги та виснаження системи протирадикального захисту. Зміни в системі оксиданти-антиоксиданти спрямовані на покращення функції зовнішнього дихання та зниження рівня гіпоксемії. Здатність до компенсації порушується за умов змін морфофункціональних властивостей еритроцитів, гіперкапнії та гіпоксемії. Клінічні категорії хворих обумовлюються своєрідними змінами в системі оксиданти-антиоксиданти.

Базисні схеми реабілітаційного медикаментозного лікування ХБ у осіб старшого віку, які доповнені засобами з антиоксидантною, антигіпоксантною дією, є патогенетично обумовлені, спрямовані на спільну патогенетичну ланку кардіореспіраторних захворювань і тому знижують випадки поліпрагмазії. Хворим із важким перебігом ХБ правомірне застосування ербісолу по 2 мл в/м 1 раз на добу о 21 год. через 2-3 години після їжі курсом 20 днів як засобу, що підвищує адаптаційні можливості системи оксиданти-антиоксиданти.

Запропонований принцип розподілу хворих на 5 категорій із використанням алгоритму тактики дільничного терапевта підвищує активність хворих по відвідуванню поліклініки, зменшує чисельність госпіталізацій з приводу загострень ХБ, скорочує ліжко-день, підвищує ступінь довіри дільничному лікарю, скорочує економічні витрати на лікування.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Хворих похилого та старечого віку на ХБ необхідно розприділяти у 5 клініко-функціональних груп (категорій), в залежності від виразності бронхолегеневого, кардіального, неврологічного симптомокомплексів, а також медико-соціальних особливостей.

Програма динамічного (диспансерного) спостереження за хворими похилого та старечого віку на ХБ, яка здійснюється дільничним терапевтом, повинна бути індивідуальна для кожної з пяти категорій хворих.

Основним завданням геріатра поліклініки є корекція індивідуальної схеми РЕЛ шляхом визначення клінічної категорії хворого на ХБ.

Базисні медикаментозні схеми реабілітаційного лікування ХБ у пацієнтів старшого віку із супровідними карді-, церебральними захворюваннями необхідно доповнювати антиоксидантними, антигіпоксантними засобами. Хворим на ХБ важкого перебігу (третя, четверта категорії) у базисне лікування необхідно включати ербісол по 2 мл в/м 1 раз на добу о 21 год. через 2-3 години після їжі курсом 20 днів.

Визначати ефективність РЕЛ необхідно з урахуванням самооцінки хворими особистого стану здоровя.

Доктрину диспансерного спостереження за непрацездатними пацієнтами необхідно розробляти в напрямку розприділення пацієнтів на клініко-функціональні групи (категорії) з різноманітними варіантами поєднання множинних захворювань.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Шестакова Е.Г., Христич Т.Н., Безруков В.В. Реабилитация больньк хроническим бронхитом пожилого и старческого возраста на амбулаторно-поликлиническом этапе //Проблемы старения и долголетия. - 1998. - Т. 7, № 4. - С. 367 - 369.

Шестакова К.Г. Нові підходи до вторинної профілактики хронічних бронхітів у осіб похилого та старечого віку //Буковинський медичний вісник. - 1998. - № 4. - С. 101 - 105.

Шестакова К.Г. Вплив системи рівневої підготовки хворих на хронічний бронхіт похилого та старечого віку на деякі соціально-клінічні показники //Лікарська справа. - 1999. - № 1. - С. 139 - 143.

Христич Т.М., Шестакова К.Г., Краковяцька Н.В. Профілактика і лікування кандидомікозного дизбактеріозу при хронічному бронхіті у хворих старшого віку //Лікарська справа. - 1999. - № З. - С. 109 - 111.

Шестакова К.Г. Деякі медико-соціальні проблеми інвалідності осіб старшого віку //Лікарська справа. - 2000. - № 2. - С. 124 - 128.

Христич Т.М., Шестакова К.Г. Пероксидне окиснення ліпідів, глутатіонова система захисту, морфофункціональні властивості еритроцитів в осіб похилого віку, хворих на хронічний бронхіт із супровідною кардіо-, церебральною патологією //Буковинський медичний вісник. - 2001. - №1. - С. 117 - 121.

Шестакова К.Г. Вплив стану здоровя на самооцінку та соціально-фізичне самопочуття хворих на хронічний бронхіт старшого віку //Матеріали XIV зїзду терапевтів України. - Київ. - 1998. - С. 75 - 76.

Шестакова К.Г., Кізлик С.В., Христич Т.М. Вплив беродуалу на деякі показники зовнішнього дихання у хворих на хронічний бронхіт старшого віку //Тези XIV зїзду терапевтів України. - Київ. - 1998.- С. 21.

Особливості лікування хворих на хронічний бронхіт старшого віку з супутньою цереброваскулярною патологією. Шипот А.В., Шестакова К.Г., Шичкова А.В. та ін. //Тези XIV зїзду терапевтів України. - Київ. - 1998. - С. 21 - 22.

Коломоєць М.Ю., Коваленко С.В., Шестакова К.Г. Відносна вязкість та здатність еритроцитії до деформації при хронічному обструктивному бронхіті у хворих зрілого та похилого віку //Матеріали Української наукової конференції з міжнародною участю “Мікроциркуляція та її вікові зміни”. - Київ. - 1999. - С. 57.

Христич Т.М., Шестакова К.Г., Троян М.Ф., Довганюк Н.В. Метод профілактики і лікування кандидамікозу при хронічному бронхіті у хворих похилого віку /Інформаційний лист. -Укрмедпатентінформ. - № 72 - 98. - Київ, 1998.

Христич Т.М., Тодоріко Л.Д., Ніколаєнко О.М., Шестакова К.Г. Спосіб лікування хронічного обструктивного бронхіту з супутньою кардіоцеребральною патологією у хворих похилого віку /Інформаційний лист. - Укрмедпатентінформ. - № 152 - 99. - Київ, 2000.

Безруков В.В., Христич Т.М., Шестакова К.Г. Методика навчання самоконтролю за станом здоровя у осіб старшого віку хворих на хронічний бронхіт /Інформаційний лист. -Укрмедпатентінформ. - № 9 - 2000. - Київ, 2000.

Безруков В.В., Христич Т.М., Шестакова К.Г. Організація диспансерного спостереження та вторинної профілактики хронічного бронхіту у хворих старшого віку /Інформаційний лист. -Укрмедпатентінформ. - № 10 - 2000. - Київ, 2000.

Безруков В.В., Христич Т.М., Шестакова К.Г. Організація реабілітаційного лікування хворих на хронічний бронхіт похилого та старечого віку на амбулаторно-поліклінічному етапі /Методичні рекомендації. - Чернівці: Золоті литаври, 2000. - 24 с.