Епідеміологічна характеристика лістеріозної інфекції та удосконалення методів її діагностики і профілактики - Автореферат

У звіті Всесвітньої організації охорони здоровя на XI міжнародному симпозіумі, що відбувся в Копенгагені в 1992 році, було затверджене положення, що лістеріоз, як харчова інфекція, має всесвітнє поширення, вимагає розробки системи індикації лістерій у продуктах харчування і адекватних профілактичних заходів (Allmann M., et al. В даний час в Україні відсутні нормативні законодавчі акти про обовязкову реєстрацію захворювань лістеріозом, що не дозволяє обєктивно оцінити його поширеність, епідеміологічні і клінічні особливості, рівень соціального й економічного збитку, що наноситься лістеріозною інфекцією. У нашій країні не проводиться плановий бактеріологічний контроль харчових продуктів і сировини, тому невідомий рівень контамінації їх лістеріями, потребують вдосконалення методи лабораторних досліджень, недостатньо вивчена циркуляція лістерій у зовнішньому середовищі (Красовский В.В., 1995). Робота виконувалася відповідно до плану науково-дослідної роботи Міністерства охорони здоровя України в рамках проекту НДР «Медико-гігієнічне значення циркуляції лістерій на обєктах санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні» (галузевий шифр 418/1, номер державної реєстрації 0194U20841) відповідно до договору про наукове співробітництво між Полтавською обласною санітарно-епідеміологічною станцією, Інститутом мікробіології та імунології ім. Вивчити розповсюдження лістеріозу в умовах центрального регіону України (рівень контамінації лістеріями обєктів зовнішнього середовища і частоту виділення їх від хворих з різними клінічними діагнозами);Проби обєктів зовнішнього середовища забиралися на території Полтавської області: води відкритих водоймищ; стічних вод тваринницьких ферм, мясокомбінатів, міських комунальних стоків; ґрунту, питної води з водогінної мережі, житлових будинків; питної води із шахтних колодязів. Усього на наявність лістерій досліджено 427 проб обєктів з зовнішнього середовища, у тому числі: води відкритих водойм - 91; стічних вод тваринницьких приміщень, мясокомбінатів, міських комунальних стоків - 122; ґрунту - 50; питної води з водогінної мережі житлових будинків - 88; питної води із шахтних колодязів - 76. Проведено дослідження 454 проб клінічного матеріалу від хворих (випорожнення, кров, виділення із зіву та ін.) з різноманітною клінічною картиною захворювання і діагнозом (гострі кишкові інфекції - 138; ангіна - 66; інфекційний мононуклеоз - 205; сепсис - 45), що проходили лікування в медичних установах міст Кременчука, Миргорода, Лубен і Полтави у 1996-2000 рр. Усього було під спостереженням 239 хворих з гострими кишковими інфекціями, 264 хворих ангінами, 205 хворих з діагнозом інфекційного мононуклеозу, 45 хворих сепсисом. Крім цього було досліджено 110 проб патологічних вагінальних виділень жінок з акушерсько-гінекологічною патологією, що знаходилися на лікуванні в стаціонарах міст Полтава, Кременчук, Миргород, Лубни в 1996-2000 р. Досліджено також 26 проб патологоанатомічного матеріалу від хворих, які померли від різних захворювань. При проведенні лабораторного аналізу 454 проб клінічного матеріалу від хворих з різною клінічною картиною захворювання і діагнозами, а також 110 проб патологічних виділень піхви жінок з акушерсько-гінекологічними захворюваннями і 26 проб патологоанатомічного матеріалу від хворих, що померли від різних захворювань, лістерії виділені у 28 осіб (4,7%).Встановлено, що в умовах Полтавської області збудник лістеріозу виявляється у хворих з клінічною картиною інфекційного мононуклеозу у 8,3% випадків, ангіни - 4,5% випадків, сепсису - 4,4% випадків, гострої кишкової інфекції - 2,9% випадків, акушерсько-гінекологічних запальних захворювань - 1,8% випадків. Лістерії, виділені з обєктів оточуючого середовища і клінічного матеріалу від хворих, по морфологічних, культуральних, біохімічних, антигенних характеристиках подібні і мають такі фактори патогенності: гемолітичну, антилізоцимну, бактеріоциногенну активність, вірулентні для білих мишей, здатні викликати кератоконюнктивіт і дерматонекроз у лабораторних тварин.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Встановлено, що в умовах Полтавської області збудник лістеріозу виявляється у хворих з клінічною картиною інфекційного мононуклеозу у 8,3% випадків, ангіни - 4,5% випадків, сепсису - 4,4% випадків, гострої кишкової інфекції - 2,9% випадків, акушерсько-гінекологічних запальних захворювань - 1,8% випадків. Все це свідчить про поліморфізм клінічних проявів лістеріозу.

2. Показано, що лістерії активно циркулюють на території Полтавської області і виявляються в обєктах довкілля з частотою 5,3% - 17,2%, в тому числі в харчовій сировині і продуктах харчування у 3,4% - 8,8%.

3. Лістерії, виділені з обєктів оточуючого середовища і клінічного матеріалу від хворих, по морфологічних, культуральних, біохімічних, антигенних характеристиках подібні і мають такі фактори патогенності: гемолітичну, антилізоцимну, бактеріоциногенну активність, вірулентні для білих мишей, здатні викликати кератоконюнктивіт і дерматонекроз у лабораторних тварин. Домінуючим видом є L.monocytogenes з переважанням серотипу 1/2а, питома вага якого серед виділених лістерій склала 68,3%.

4. Застосування полімеразної ланцюгової реакції дозволило з високим рівнем специфічності і достовірності проводити індикацію шести видів лістерій в зразках клінічного матеріалу і обєктах довкілля, здійснювати індикацію патогенних (L.monocytogenes) і умовно-патогенних (L.ivanovii, L.seeligeri) видів лістерій а також провести міжвидове генотипування лістерій.

5. Проведення епідеміологічного нагляду і профілактики лістеріозної інфекції в сучасних умовах повинно бути направлено на втілення бактеріологічного контролю за харчовою сировиною і продуктами харчування, що несуть ризик зараження лістеріозом; мікробіологічного обстеження осіб, з підозрою на захворюваність лістеріозом, втілення апробованих методів експрес-індикації лістерій в обєктах навколишнього середовища і клінічному матеріалі.

6. Поширеність лістеріозу серед хворих з різною клінічною картиною захворювання та розповсюдженість лістерій в обєктах навколишнього середовища обґрунтовує необхідність введення офіційної реєстрації лістеріозної інфекцій серед населення.

Шаповал В.Ф., Зюзін В.О., Ковган М.І. Епідеміологічні особливості поширення гострих кишкових захворювань в сільськогосподарських районах Полтавської області в залежності від соціально-економічних і природних умов. //Вісник проблем біології і медицини. Полтава-Харків. -1998.-№ 24. -С. 55-69.

Особистий внесок - збір та аналіз фактичного матеріалу з питань захворюваності гострими кишковими захворюваннями, оцінка екологічних та соціально-економічних умов.

Шаповал В.Ф., Зюзін В.О., Ковган М.І. Структура гострих кишкових інфекцій у населення Полтавської області //Вісник проблем біології і медицини. -Полтава. -1998.-№ 25. -С. 56-58.

Особистий внесок - збір та аналіз фактичного матеріалу з питань захворюваності гострими кишковими захворюваннями, графічне відображення, формування висновків.

Шаповал В.Ф. Влияние природно-социальных факторов на эпидемический процесс менингококковой инфекции. Мат. конференции «Механизмы саморегуляции в микробиоцентрах и новые аспекты профилактики менингококковой инфекции». - Харьков.-1999. -С. 97-120.

Шаповал В.Ф., Зюзін В.О. Захворюваність гострими кишковими інфекціями населення Полтавської області та фактори, що її визначають //Український медичний альманах. - Луганськ. - 2000.-Том. 3, № 2.-С. 177-179.

Особистий внесок - збір та аналіз фактичного матеріалу, ретроспективний аналіз статистичної звітності з питань захворюваності гострими кишковими захворюваннями по Полтавській області.

Шаповал В.Ф., Гардецька Л.В., Зюзін В.О. Характеристика здоровя міського населення і його динаміка у сучасних умовах //Вісник проблем біології і медицини. -Полтава. -2000.-№ 5-6. -С. 50-54.

Особистий внесок - ретроспективний аналіз статистичної звітності по захворюваності міського населення Полтави, оцінка показників захворюваності та смертності, формулювання висновків.

Шаповал В.Ф., Зюзін В.О., Ковган М.І. Санітарно-екологічні особливості Полтавської області та характеристика здоровя населення// Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Вплив екологічного оточення на стан здоровя дітей». -Полтава. -2000.- С. 117-119.

Особистий внесок - проведена санітарно-екологічна оцінка умов проживання населення, дана оцінка демографічної ситуації, аналіз показників захворюваності.

Шаповал В.Ф., Зюзін В.О. Актуальні проблеми профілактики лістеріозу в сучасних умовах. //Матеріали ІХ підсумкової науково-практичної конференції медичного факультету СДУ «Сучасні проблеми клінічної та екологічної медицини». - Суми. - 2000.-С. 79-80.

Особистий внесок - зібраний статистичний матеріал по розповсюдженості лістеріозної інфекції в Полтавській області, проведена оцінка рівня контамінації лістеріями продуктів харчування та харчової сировини, узагальнено отримані дані.

Шаповал В.Ф. Епідеміологічна і мікробіологічна характеристика лістеріоза в умовах агропромислового регіону.//Вісник проблем біології і медицини. - Полтава. - 2001. - № 3. - С. 85-88.

Шаповал В.Ф., Зюзин В.О., Загоруйко Г.Е., Павлиш И.В., Плужникова Т.В., Загоруйко Ю.В. Санитарно-экологическая характеристика Полтавской области и показатели здоровя населения //Материалы научно-практической конференции «Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов». Харьков. - 2001. - Т.2, С. 12-14.

Особистий внесок - узагальнення та статистична обробка інформації по захворюваності населення, оформлення роботи.

Шаповал В.Ф. Клініко-епідеміологічні та імунологічні особливості лістеріозної інфекції в сучасних умовах. //Вісник Сум. ДУ. Серія «Медицина». - Суми. - 2001. - Т. 32. - № 11. - С. 155-159.

Шаповал В.Ф. Культуральні, морфологічні і ферментативні властивості лістерій, виділених із обєктів навколишнього середовища і клінічного матеріалу //Збірник наукових праць «Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології». -Київ-Луганськ-Харків. -2001.- Вип. 4/36. -С. 261-268.

Шаповал В.Ф. Характеристика факторів патогенності лістерій, виділених із обєктів зовнішнього середовища і клінічного матеріалу//Український медичний альманах. - Луганськ. - 2001. - Том. 4, № 3. - С. 123-129.

Размещено на .ru