Епідеміологічна характеристика кору, епідемічного паротиту, краснухи в умовах урбанізованого регіону та ефективність імунізації вакциною Тримовакс - Автореферат

Багаторічна планова імунізація дитячого населення проти кору та епідпаротиту в Україні сприяла значному зниженню захворюваності: на кір - в 7-12, епідпаротит - в 3-5 раз. Отже, на сьогодні проблема імунізації проти кору, епідемічного паротиту та краснухи, яка дозволила б вирішити питання надійного зниження захворюваності на ці дитячі інфекції, в Україні є вельми актуальною. Для імунізації проти кору, епідпаротиту та краснухи в країнах-членах ВООЗ застосовують широкий спектр вакцинних препаратів (моно-, ди-, тривакцини чисельних виробників з різним штамовим складом вакцинних вірусів) і схем імунізації (одно-, дво-чи навіть триразова планова, підчищаюча імунізація, масові щепні кампанії, тощо) [Каттс Ф.Т., 1993, Миловидова Н.И., 1995, Таточенко В.К. и др., 1998, Бектимиров Т.А., 2001]. Зважаючи на те, що вакцина використовувалась в Україні вперше, відсутність спостережень і практичного досвіду застосування подібних вакцин у державі взагалі, виникла потреба вивчити та з наукових позицій обґрунтувати рівень її реактогенності, імунологічну та епідеміологічну ефективність з метою підготовки рекомендацій щодо подальшого використання препарату і удосконалення контролю над захворюваністю на ці інфекційні хвороби. № 276 “Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні” ревакцинації проти епідпаротиту і краснухи у віці 6 років, затвердження проміжного декретованого віку планової ревакцинації проти кору, епідемічного паротиту і краснухи в 11 років (тих, хто не отримав її в 6 років), щеплень проти епідпаротиту хлопців, проти краснухи - дівчат у 15 років як груп підвищеного епідеміологічного та медичного ризику захворювання на ці інфекції, подовження вікової межі імунізації за епідпоказниками.Власні дослідження у представленій роботі складаються з 2 повязаних між собою частин. У першій з них надаються матеріали вивчення сучасної характеристики епідемічного процесу кору, епідпаротиту в умовах багаторічної планової вакцинопрофілактики, краснухи - в довакцинальний період та в роки започаткування імунізації в промислово розвиненому урбанізованому східному регіоні України. У другій частині містяться результати дослідження реактогенності, імунологічної та епідеміологічної ефективності комбінованої вакцини проти кору, епідемічного паротиту і краснухи Тримовакс. Serums et Vaccins (Ліон, Франція), являє собою ліофілізований препарат, кожна доза якого містить не менше: 1000 ТЦД50 живого гіператенуйованого вірусу кору (штам Schwarz), 5000 ТЦД50 живого атенуйованого вірусу паротиту (штам Urabe AM 9), 1000 ТЦД50 живого атенуйованого вірусу краснухи (штам WISTAR RA 27/3M) і консервант, до складу якого входить альбумін людини.Вивчення реактогенності здійснювали шляхом клінічного спостереження за 2000 щеплених вакциною Тримовакс дітей (1500 - у віці 12-15 міс., 500 - 6 років) протягом 42 днів після імунізації. Для вивчення імунологічної ефективності вакцини Тримовакс здійснювали серологічні дослідження парних сироваток 254 дітей (158 - у віці 12-15 міс., 96 - 6 років) на вміст антитіл до кору, епідпаротиту, краснухи до щеплення та через 6 міс. після нього з застосуванням реакції імуноферментного аналізу. У 90-ті роки відбувається деяке зменшення питомої ваги дітей та зростання - підлітків і дорослих, частка двох останніх вікових груп склала 60,0%. Визначено умовну часову межу виникнення підвищеного ризику захворювання на К - 5-6 років після щеплення (вакцинації і ревакцинації), при чому через 5 років після щеплення інтенсивні показники захворюваності ревакцинованих перевищують аналогічні показники вакцинованих. Протягом цих 2 років визначились деякі особливості динаміки захворюваності серед дітей у віці 1-2 рр., планова вакцинація яких проводилась тривакциною: захворюваність серед них скоротилась у 2,1 рази, тоді як серед дітей суміжної вікової групи 3-4 рр.Встановлено характерні риси, притаманні сучасному епідемічному процесу кору і епідпаротиту в умовах багаторічної планової вакцинопрофілактики та краснухи в довакцинальний період: досить високий рівень захворюваності (особливо на краснуху і епідпаротит), періодичність, дитячий (при кору - підлітковий) характер, деяка вогнищевість та сезонність. Показано, що особливості сучасного епідемічного процесу кору, епідпаротиту та краснухи вимагають удосконалення заходів імунопрофілактики цих інфекцій, одним з яких є впровадження комбінованих вакцин. Доведено, що комбінована вакцина проти кору, епідпаротиту, краснухи Тримовакс є препаратом слабкої реактогенності і за показником, який її характеризує, відповідає національним вимогам.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Встановлено характерні риси, притаманні сучасному епідемічному процесу кору і епідпаротиту в умовах багаторічної планової вакцинопрофілактики та краснухи в довакцинальний період: досить високий рівень захворюваності (особливо на краснуху і епідпаротит), періодичність, дитячий (при кору - підлітковий) характер, деяка вогнищевість та сезонність.

Показано, що особливості сучасного епідемічного процесу кору, епідпаротиту та краснухи вимагають удосконалення заходів імунопрофілактики цих інфекцій, одним з яких є впровадження комбінованих вакцин.

Доведено, що комбінована вакцина проти кору, епідпаротиту, краснухи Тримовакс є препаратом слабкої реактогенності і за показником, який її характеризує, відповідає національним вимогам. Виникнення післявакцинальних серозних менінгітів, повязаних із вмістом у її складі вакцинного штаму Urabe вірусу епідпаротиту, не встановлено.

Визначена висока імуногенність вакцини Тримовакс, яка здатна викликати сероконверсію до кору у 90,0±3,4%, краснухи - 91,9±2,6%, епідемічного паротиту - 95,7±1,9% серонегативних до імунізації дітей. Позитивна динаміка стану імунітету під її впливом відзначається і у серопозитивних до щеплення осіб. Імунізація цим препаратом спричиняє найбільш виразні зрушення стану імунітету до епідемічного паротиту та краснухи.

Тривакцина характеризується високим рівнем епідеміологічної ефективності. Захворюваність щеплених нею дітей значно нижча захворюваності не щеплених: індекс ефективності паротитного компоненту складає 16,0 разів, коефіцієнт ефективності - 93,75%, краснушного - відповідно 41,58 раз та 97,59%, випадки кору серед вакцинованих тривакциною не реєструвались. Показники епідеміологічної ефективності паротитного компоненту достовірно перевищують аналогічні показники живої паротитної моновакцини із штаму Л-3, які відповідно складають 1,93 рази та 48,11%.

Впровадження вакцини Тримовакс сприяло позитивним змінам епідемічного процесу кору, епідпаротиту та краснухи у вікових групах, які піддавалися імунізації, тобто - 1-2 роки.

1. Ковалева А.Г., Беломеря Т.А., И.И.Сошенко, Шарапов Н.Н. О современных особенностях эпидемического паротита в Донбассе и подходы к его профилактике // Вестник гигиены и эпидемиологии (Приложение). - 1998. - Т. 2, № 1(3). - С. 97-101.

2. Особисто здійснено аналіз захворюваності на епідемічний паротит у Донецькій області за 1974-1997 рр. серед різних вікових груп, статистична обробка, інтерпретація результатів.

3. Сошенко І.І., Біломеря Т.А. Результати вивчення реактогенності вакцини проти кору, епідемічного паротиту, краснухи (Тримовакс) у Донецькій області // Дитячі інфекції. - К. - 2000. - Вип. 27. - C. 139-144.

4. Особисто проаналізовано дані про місцеві та загальні реакції у щеплених тривакциною дітей, здійснено літературне оформлення та підготовка статті до публікації.

5. Біломеря Т.А., Маричев І.Л., Брижата С.І. Результати вивчення імунологічної ефективності вакцини проти кору, епідемічного паротиту, краснухи (Тримовакс) у Донецькій області // Дитячі інфекції. - К. - 2001. - Вип. 28. - C. 120-127.

6. Самостійно здійснено узагальнення і аналіз даних щодо поствакцинального імунітету у серопозитивних до щеплення дітей, інтерпретацію результатів вивчення імунологічної ефективності тривакцини, статистичну обробку матеріалу, літературне оформлення та підготовку статті до публікації.

7. Слюсарь Л.И., Коломийцева Г.Н., Ерохина Е.В., Беломеря Т.А., Сошенко И.И., Ковалева А.Г. Особенности эпидемического процесса кори в Донецкой области в условиях многолетней плановой иммунизации // Лікарська справа. - 2002. - № 2. - С. 123 - 125.

8. Самостійно проведено збір, узагальнення даних про захворюваність на кір у Донецькій області за 1956-1995 рр., її динаміку серед різних вікових груп, контингентів, в залежності від щепного стану. За особистою участю здійснено інтерпретацію результатів дослідження, висновки.

9. Ковалева А.Г., Беломеря Т.А., Шарапов Н.Н. О современных особенностях эпидемического процесса кори в Донецкой области и первоочередных задачах по ее профилактике // Вестник гигиены и эпидемиологии (Приложение). - 1998. - Т. 2, № 1. - С. 88-89.

10. Самостійно проаналізовано захворюваність на кір у Донецькій області за 1988-1997 рр. в залежності від стану щепленості, підготовлено висновки.

11. Ковалева А.Г., Беломеря Т.А. Об изменении подхода к плановой и экстренной иммунопрофилактике эпидемического паротита // Вестник гигиены и эпидемиологии (Приложение). - 1998. - Т. 2, № 1. - С. 89.

12. Особисто узагальнено дані захворюваності на епідемічний паротит серед різних вікових груп за 1993-1997 рр., щеплених і не щеплених проти епідпаротиту дітей за 1997 р., здійснено інтерпретацію результатів.

13. Сошенко І.І., Біломеря Т.А. Проблемні питання та перспективи контролю над захворюваністю кором, епідемічним паротитом та краснухою в Донецькій області // Матеріали Пленуму УНМТМЕП ім. Д.К. Заболотного. - Київ-Одеса, 2000. - С. 44.

14. Автором проведено аналіз стану специфічної профілактики кору, епідемічного паротиту, краснухи в Донецькій області, визначено проблемні питання, зроблено висновки, підготовлено до публікації.