Епідеміологічні особливості парентеральних вірусних гепатитів в умовах крупного промислового регіону - Автореферат

За оцінками експертів ВОЗ, у світі інфіковано вірусом ГВ (ВГВ) понад 2 млрд людей, 1,5-2,0 млн осіб помирають від цієї інфекції (Д.К. Згідно з матеріалами ВООЗ, на кінець 2000 р. кількість хронічно інфікованих ВГВ у світі складала 400 млн осіб, а хронічних вірусоносіїв - 350 млн, у більшості з яких виявляються ознаки хронічного ГВ (ХГВ). Щодо ГС, то фактичні матеріали про розповсюдженість, захворюваність, питому вагу його в загальній структурі ВГ, клініко-епідеміологічні особливості цієї інфекції в Україні знаходяться в стадії накопичення, оскільки офіційна реєстрація, переважно гострих форм ГС, розпочата в країні лише у 2003 р. Зокрема, це стосується питань про епідеміологічні особливості, параметри та дійсну інтенсивність епідемічного процесу, фактори та групи підвищеного ризику інфікування в сучасних умовах. Визначити дійсну інтенсивність, основні прояви, тенденції розвитку епідемічного процесу ГВ та ГС в Регіоні, шляхи і фактори передачі збудників, групи ризику інфікування в сучасних умовах.Матеріалами для вивчення багаторічної динаміки, тенденцій розвитку й основних рушійних сил епідемічного процесу ГВ і ГС в Україні та у Запорізькій області служили дані офіційної статистичної звітності про окремі інфекційні та паразитарні хвороби, затверджені МОЗ України, а також відповідні звітні матеріали Запорізької обласної санітарно-епідеміологічної станції (СЕС) за 1987-2002 рр. Поширеність ГВ та ГС визначали за результатами сероепідеміологічного обстеження осіб, які відносяться до різних соціальних та вікових груп населення, серед яких 1035 здорових дорослих (донорів крові) і дітей, 1693 пацієнта спеціалізованих ЛПЗ і відділень багатопрофільних стаціонарів, 423 медичних працівника (мешканці м. У зразках сироваток крові визначали найбільш значущі з епідеміологічної точки зору маркери інфікування ВГВ (HBSAG, анти-HBC сумарні, анти-HBC IGM, HBEAG), ВГС (анти-HCV сумарні, анти-HCV core IGM) за допомогою методів радіоімунного (РІА) та імуноферментного аналізу (ІФА). Для оцінки напруженості післявакцинального імунітету визначали титри анти-HBS в зразках сироваток крові щеплених медичних працівників. У 40,0 % осіб, серопозитивних щодо анти-HCV, визначаються анти-HCV core IGM.Запоріжжі дозволив встановити, що показники захворюваності протягом останніх 10 років були вищі, ніж в цілому по Україні (у середньому у 1,7 рази) і по Південному регіону (у 1,4 рази). Розрахункові рівні захворюваності на ГВ серед дорослого населення у середньому у 1,5 рази перевищують дані офіційної статистики, а серед дітей - у 84,5 рази. На фоні зниження ролі парентеральних медичних втручань у розповсюдженні ГВ та ГС (у середньому у 3,8 рази) збільшилась питома вага інфікування при парентеральному введенні наркотичних речовин (до 29,0 %) та статевим шляхом (до 32,3 %). Аналіз епідеміологічної ефективності вакцинопрофілактики ГВ медичних працівників багатопрофільної клінічної лікарні показав, що захворюваність на ГВ серед них знизилась у 4,5 рази. Ці заходи передбачають удосконалення системи реєстрації ВГ, серологічного скринінгу на маркери ГВ та ГС, попередження поширення інфекцій в умовах ЛПЗ, оптимізацію тактики вакцинації проти ГВ різних груп населення, широку санітарно-просвітницьку роботу.

Основний зміст роботи

1. Вивчені епідеміологічні особливості розповсюдження гепатитів В та С у крупному промисловому регіоні. Ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності на ГВ у м. Запоріжжі дозволив встановити, що показники захворюваності протягом останніх 10 років були вищі, ніж в цілому по Україні (у середньому у 1,7 рази) і по Південному регіону (у 1,4 рази). Розрахункові рівні захворюваності на ГВ серед дорослого населення у середньому у 1,5 рази перевищують дані офіційної статистики, а серед дітей - у 84,5 рази.

2. На фоні зниження ролі парентеральних медичних втручань у розповсюдженні ГВ та ГС (у середньому у 3,8 рази) збільшилась питома вага інфікування при парентеральному введенні наркотичних речовин (до 29,0 %) та статевим шляхом (до 32,3 %). Зросла епідемічна значущість природних шляхів передачі збудників - перинатального і горизонтального (в умовах побутових гемоперкутанних контактів).

3. Встановлені високі показники частоти виявлення інфікування вірусами ГВ та ГС (HBSAG та анти-HCV) серед різних груп населення м. Запоріжжя: донорів крові - 1,1 % та 2,6 %, дітей до 15 років - 2,8 % та 1,2 %, пацієнтів ЛПЗ різного профілю - 9,6 % та 26,0 %, медичних працівників - 3,8 % та 6,4 % відповідно.

4. У осіб без клінічних проявів ВГ, серопозитивних щодо HBSAG та анти-HCV, зареєстровані високі показники частоти виявлення маркерів активного інфекційного процесу ГВ (анти-НВС IGM - у 6,6 %, HBEAG - у 15,0 %) та ГС (анти-HCV IGM - у 40,0 % обстежених).

5. Встановлено внутрішньолікарняне розповсюдження ГВ та ГС серед пацієнтів Центру трансплантації органів. Показано, що у 26,3 % пацієнтів цього ЛПЗ у процесі лікування основного захворювання протягом 2-4 років зявились анти-HCV та HBSAG: відповідно у 19,3 % та 7,0 % з них.

6. Аналіз епідеміологічної ефективності вакцинопрофілактики ГВ медичних працівників багатопрофільної клінічної лікарні показав, що захворюваність на ГВ серед них знизилась у 4,5 рази.

7. Розроблені основні напрямки удосконалення профілактичних та протиепідемічних заходів, спрямованих на зниження інтенсивності епідемічного процесу парентеральних вірусних гепатитів у Регіоні. Ці заходи передбачають удосконалення системи реєстрації ВГ, серологічного скринінгу на маркери ГВ та ГС, попередження поширення інфекцій в умовах ЛПЗ, оптимізацію тактики вакцинації проти ГВ різних груп населення, широку санітарно-просвітницьку роботу.

Перелік робіт, що були опубліковані за темою дисертації

1. Севальнев А.И., Лейбензон А.С. Парентеральные вирусные гепатиты: некоторые особенности эпидемиологии // Запорожский медицинский журнал. - 1999. - N 1. - С. 9-11.

2. Севальнев А.И. Парентеральные гепатиты В, С, D у пациентов центра трансплантации // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 1999. - Т. 3, N 2. - С. 106-108.

3. Гураль А.Л., Марієвський В.Ф., Сергеєва Т.А., Шагінян В.Р., Севальнєв А.І., Кракович А.В., Клякіна Л.Д. Епідеміологічна характеристика гепатиту В в Україні і шляхи підвищення ефективності його профілактики // Інфекційні хвороби. - 2003. - N 2. - С. 35-42.

4. Севальнев А.И. Маркеры гепатитов В, С, D у наркоманов // Запорожский медицинский журнал. - 2001. - N 3-4. - С. 45-46.

5. Севальнев А.И. Особенности эпидемиологии парентеральных гепатитов в Запорожской области // Вирусные гепатиты с парентеральным механизмом передачи возбудителей и их исходы. - К.: “ДІА”, 2001. - С. 65-69.

6. Севальнев А.И. Состояние и перспективы эпидемиологического благополучия населения Запорожской области // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2002. - Т. 6, N 2. - С. 153-154.

7. Севальнев А.И. Пути оптимизации и комплексного развития системы иммунизации населения против инфекционных заболеваний в Запорожской области // Запорожский медицинский журнал. - 2000. - N 5-6. - С. 57-59.

8. Гураль А.Л., Мариевский В.Ф., Сергеева Т.А., Круглов Ю.В., Севальнев А.И., Горегляд Н.И., Марциновская В.А. Эпидемиологические параллели между гепатитами В, С и ВИЧ-инфекцией // Вирусные гепатиты с парентеральным механизмом передачи возбудителей и их исходы. - К.: “ДІА”, 2001. - С. 25-28.

9. Севальнєв А.І. Щодо ситуації з парентеральними вірусними гепатитами // Проблеми епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики інфекційних хвороб. - К.: “ДІА”, 2002. - С. 124-127.

10. Севальнев А.И. О санитарно-эпидемиологической ситуации Запорожской области в 2000 г. и факторах, определяющих состояние здоровья населения // Запорожский медицинский журнал. - 2001. - N 2. - С. 61-62.

11. Севальнєв А.І. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд у Запорізькій області - десятиліття пошуку та надбання (1991-2001) // Довкілля та здоровя. - 2003. - N 2 (25). - С. 60-64.

12. Севальнев А.И. Запорожская областная программа комплексного развития иммунизации населения против инфекционных заболеваний 2000-2005 гг. // Инфекционный контроль. - 2000. - N 1-2. - С. 84-86.

13. Марієвський В.Ф., Гураль А.Л., Шагінян В.Р., Сергеєва Т.А., Севальнєв А.І., Кракович А.В., Клякіна Л.Д. Епідеміологічна характеристика гепатиту В в Україні // Збірник матеріалів з актуальних питань діагностики вірусних інфекцій та їх імунопрофілактики. - 2003. - К., 2003. - С. 33-34.

14. Севальнев А.И. Особенности эпидемиологического процесса при парентеральных гепатитах В, С, D в регионе юго-востока Украины // Запорожье, Тезисы пленума инфекционистов, сентябрь 1999 г.

15. Гураль А.Л., Мариевский В.Ф., Сергеева Т.А., Шагинян В.Р., Севальнев А.И. Эпидемиологические особенности распространения гепатита В в Украине // Тезисы докладов Российской научно-практической конференции с международным участием „Вирусный гепатит В - диагностика, лечение и профилактика (к 40-летию открытия HBSAG)”. - М. - 2004. - С. 41-42.