Систематизація ентомонімів, зафіксованих у західнополіських говірках. Виділення окремих лексико-семантичних груп, виявлення мотиваційних відношень та етимології номенів. Простеження та аналіз виділення лексичних паралелей в інших слов’янських мовах.
Актуальність і необхідність дослідження діалектної лексики, особливо її окремих лексико-семантичних груп, не викликає сумнівів, адже народні говори великою мірою зберігають старі форми й відображають інноваційні процеси, зумовлені як внутрішніми законами цієї мови, так й екстралінгвальними факторами. Хоч комахи відіграють важливу роль у природі та в житті людини, мешкаючи в усіх кліматичних поясах та елементах біосфери - ґрунті, воді, повітрі, однак їхні найменування становлять порівняно невелику лексичну групу. Уперше звертає увагу на народну ботанічну, зоологічну (в тому числі ентомологічну) лексику І.Г. Важливу роль відіграють також екстралінгвальні фактори, оскільки назви часто можуть зникати у звязку зі втратою реалій (комахи вимирають через поширення хімічних засобів боротьби зі шкідниками), заміною науковими термінами (у середовищі науковців, агрономів, освітян, працівників лісового господарства), через послаблення залежності людей від зовнішнього середовища, що спричиняє поступове зникнення з ужитку народної ентомологічної лексики. Напрям дисертації є складником наукової теми кафедри історії та культури української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки "Поліфункціональний статус української мови в синхронії і діахронії" та з науково-дослідною темою "Говірки та оніми Західного Полісся", яку виконує Західнополіський ономастико-діалектологічний центр (реєстраційний номер 0109 U 00572).Руснак (лексика родинних обрядів) для аналізу ентомологічної лексики було виділено тематичні групи лексики (ТГЛ) та лексико-семантичні групи (ЛСГ): ТГЛ "ентомологічна лексика" (ЛСГ "назви комах", ЛСГ "найменування личинок комах"), ТГЛ "номени на позначення житла комах". Найбільш виправданим вважаємо термін ентомонім (від грец. ??????? - комаха й onyma - імя). Поняттями ентомологічна лексика (номенклатура), назви (найменування) комах послуговуємося як синонімічними і використовуємо їх для уникнення тавтології. Завдяки лінгвогеографічному опису ентомологічної лексики західнополіського говору виокремлено певні групи ентомонімів за ступенем територіального поширення: 1) загальновживані; до цього виду номенів належать широко знані літературні назви та похідні від них, а також діалектні, що охоплюють переважну частину Західного Полісся: світл?ачoк, митeлик, гyсиниц?а, mypaxa, Uміл?, шeршин?, кoник, цвіркyн, блохa, міл? || мол?, хрушч, дрот?aник, довгонoсик; 2) локальні номени - ентомоніми, що формують певні діалектні зони: бeдрик, пeтрик ‘сонечко семикрапкове’; пирипiлка ‘метелик’; гусeниц?а ‘гусінь’; komaxa ‘мураха’; палeмуда ‘червона мураха’; муравeл?, комашнuк ‘мурашник’; скакyн ‘коник польовий’; свeршчик ‘цвіркун’; клоп ‘блощиця’; прус ‘рудий тарган’; борозн?ak, чирвaк ‘борозняк, личинка хруща’; дрот?aнка ‘дротяник’; тuчка, видмeдка || видмeдик ‘вовчок’; вовк ‘довгоносик’; 3) вузьколокальні найменування - лексеми, що виділяють окремі мікрозони чи обмежені ареали: зузyл?ка, бурушoк, bipka ‘сонечко семикрапкове’; папин?yx, л?aл?очка ‘метелик’; русaвка, роубaк ‘гусінь’; здрeц?а, oгн?анка ‘червона мураха’; гаiнo ‘мурашник’; БUІЛ ‘джміль’; ширшyн, жерш ‘шершень’; кoзлик, кузн?eчик ‘коник польовий’; плyса, пл?yсква ‘блощиця’; шeндил?, шeршил, ситaр ‘шашіль’; пiдйід?, рак ‘вовчок’. Сюди належать також двокомпонентні номени, одна частина яких може функціонувати самостійно: шчoдрик-бeдрик, свeдрик-бeдрик, чuнчик-пeтрик, пeтрик-брaтон?ко, сoнеичко-рoнеичко ‘сонечко семикрапкове’; чoрна пирипiлка ‘нічний метелик’; кoник-стрибунeц? ‘коник польовий’; бiлиi чирвaк ‘борозняк’; дрот?анui чирйaк ‘дротяник’; рак земл?анui ‘вовчок’; 4) одиничні назви спорадично фіксовані; до цієї групи включаємо й синтаксичні описові конструкції: бaбочка, вeрбочка, жидoука, либeдик, дoл?а, бoжа мaти ‘сонечко семикрапкове’; жарuнка, свiтач ‘світляк’; лeiка, мuетрик, катирuноуука ‘метелик’; н?івід?imka, пл?yшчик ‘нічний метелик’; мотuл? на капyсти ‘білан капустяний’; капуст?aнка, почвaрка ‘гусінь’; вон?axa, кіндрuца ‘мураха’; жuежка, мeлиiка, пeрлица, чирвoник, шкаламyда ‘червона мураха’; дeка пчолa, запeл?увач ‘джміль’; koct?ік-mact?ік, нeст?ор ‘коник польовий’.Размещено на .
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
