Ґенеза українського гетьманства в контексті вітчизняної історії (XVI – перша половина XVII ст.) - Автореферат

Чимало відповідей на питання про те, яким бути сучасному державотворенню, можна знайти в історії українського козацтва, вивчаючи зокрема, їх організаційні структури, інститут гетьманства, досвід у міжнародній діяльності тощо. Розвиток одного з складових елементів цього механізму - інституту глави держави - розпочався ще в епоху ранньофеодальної держави Давньої Русі в особі київських князів. Тому вивчення і узагальнення козацької спадщини, проблемний аналіз формування та розвитку гетьманської влади означеного періоду розширяє наше уявлення про козацтво як виразника національного духу та державотворчі процеси ранньомодерної України, чим і обумовлюється актуальність теми. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного вивчення джерельної бази зясувати процес виникнення інституту гетьманської влади в Україні та дати оцінку діяльності гетьманів українського козацтва XVI - середини XVII ст. Загальна концепція дослідження, його окремі положення знайшли відображення у тезах доповідей та матеріалах наукових конференцій, науково-практичних та методологічних семінарах: ІІ міжрегіональному науково-практичному семінарі молодих вчених (Луганськ, 2004); методологічному семінарі “Історія науки і техніки” (Луганськ, 2005); Всеукраїнській науковій конференції “Україна на межі тисячоліть: історія і сучасність” (Луганськ, 2006); ІІІ міжрегіональній науковій конференції “Українська державність: історія і сучасність” (Маріуполь, 2006); методологічному семінарі “Історія науки і техніки” (Луганськ, 2007).Люстрації королівщин, виписки з актових книг, універсали козацьких гетьманів, кореспонденція урядових чиновників дають змогу зясувати джерела формування козацтва, визначити чинники станової самосвідомості. Значну кількість матеріалів щодо стосунків гетьманів українського козацтва з Московським царством дисертант знайшов у фондах Російського державного архіву давніх актів в Москві (Ф. Привертають увагу й оригінальні відомості з Львівського літопису, Волинського короткого літопису, Острозького літописця, Південноруських літописів, а також ”Збірка літописів, що відносяться до історії Південної та Західної Русі”, ”Літописець про заснування і створення монастиря Густинського”, літописів Самовидця, Григорія Граб’янки, хроніки Степана Лукомського, ”Літописця, що ся в руських і польських сторонах діяло і якого року” трьох редакцій, ”Історії” С.Мишецького, ”Записок” С.Герберштейна, ”Короткого літопису Малої Росії з 1506 по 1770”, праць О.Рігельмана, Б.Папроцького, Р.Гейденштейна, Г.-Л. де Боплана та Г.Міллера, І.Бєльського, М.Мєховського, П.Пясецького, М.Броневського, І.Каманіна, С.Зарульського, С.Окольського, О.Гванїні, П.Симоновського, Ж.Б.Шерера, ”Опис війни Івоні, валаського воєводи” Л.Горецького, щоденник походу війська Стефана Баторія з описом облоги Пскова у 1581-1582 рр., щоденник Ф.Євлашевського, ”Діаріуш Хотинського походу” Якуба Собєського, біографії ”сарматських” полководців Ш.Старовольського, записки С.Зборовського, записки і листи коронного гетьмана С. Отже, різноманітна за інформативністю та характером джерельна база дає підстави неупереджено та обєктивно зясувати причини виникнення і розвитку гетьманської влади в Україні; дослідити, чому історіографія XVII - XIX ст. називала прикордонних старост козацькими гетьманами; надати оцінку становому походженню гетьманів українського козацтва; проаналізувати специфіку головних напрямків діяльності гетьманів України в XVI - першій половині XVII ст. Вказується на те, що важливим джерелом поповнення козацтва було населення, яке поселялось на „слободах”, відмовлялося підпорядковуватися старостинській владі, оголошуючи себе козаками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Дяконіхін А.В. Походження та еволюція гетьманської влади в Україні // Історичні записки: Збірник наукових праць. Вип. 6. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2005. - С. 48-53.

2. Дяконіхін А.В. Самуїл Зборовський - гетьман українського козацтва // Історичні записки: Збірник наукових праць. Вип. 10 (спеціальний). - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2006. - С. 73-76.

3. Дяконіхін А.В. Козацькі гетьмани XVI ст. у системі міжнародних відносин // Історичні записки: Збірник наукових праць. Вип. 13. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2007. - С. 60-65.

4. Дяконіхін А.В. Відносини козацьких гетьманів із православною церквою // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць / Відп. редактор О.Я. Пилипчук. - К., 2007. - Вип. 29. - С. 93-100.

Матеріали наукових конференцій

1. Дяконіхін А.В. Князь Дмитро Іванович Вишневецький // Другий міжрегіональний науково-практичний семінар молодих вчених. Матеріали. (27-28 серпня 2004 р.- м. Луганськ). - Луганськ, 2004. - С. 21-24.

2. Дяконіхін А.В. Спроби реформування українського козацтва польським урядом у XVI ст. // Історія науки і техніки. Матеріали методологічного семінару 5 червня 2005 р. - Луганськ: СНУ ім. В.Даля. - С. 9-15.

3. Самуїл Зборовський - гетьман українського козацтва // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції “Україна на межі тисячоліть: історія і сучасність”. (24-25 травня 2006 року). - Луганськ, 2006. - С. 24-25.

4. Дяконіхін А.В. Козацькі ватажки XVI ст. Остафій Дашкович // Збірник тез ІІІ міжрегіональної наукової конференції “Українська державність: історія і сучасність” 24 листопада 2006 р. - Маріуполь: МДГУ, 2006. - С. 9-10.

5. Дяконіхін А.В. Відносини козацьких гетьманів із православною церквою // Історія науки і техніки. Матеріали методологічного семінару 20-21 лютого 2007 р. - Луганськ: СНУ ім. В.Даля. - С. 12-15. гетьманство україна шляхта козацтво