Енергозберігаючі елементи технології вирощування насіння редьки лобо в умовах Лісостепу України - Автореферат

В 90-тих роках ХХ сторіччя в Інституті овочівництва і баштанництва було створено два нових адаптованих до умов України сорти редьки лобо - Трояндова і Лебідка (сортотип сін-лімен). У звязку з цим актуальною є розробка технології вирощування маточників редьки лобо та отримання високого урожаю якісного насіння, яка б враховувала біологічні особливості рослини. Робота є складовою частиною тематичного плану лабораторії технології Інституту овочівництва і баштанництва УААН і виконана у відповідності з тематикою “Обґрунтувати та розробити на основі нової техніки, нових сортів і гібридів ресурсозберігаючі екологічно чисті технології виробництва продукції овочевих, баштанних культур і грибів на продовольчі та насіннєві цілі в закритому та відкритому ґрунті для різних грунтово-кліматичних зон України”, номер державної реєстрації 0101U001171, розділу 05.01.04. У завдання досліджень входило: - розробити ресурсозберігаючу ґрунтозахисну систему обробітку ґрунту під посів редьки лобо в повторній культурі; встановити вплив строків сівби редьки лобо на масу маточних коренеплодів, їх урожайність і вихід;Наведено огляд публікацій стосовно біологічних особливостей редьки лобо, а також різних елементів технології вирощування її насіння. У дослідах вивчали способи підготовки ґрунту при вирощуванні маточників редьки лобо у повторній культурі; вплив строку сівби на вихід маточників, їх збереженість в зимовий період і продуктивність рослин другого року; вплив густоти вирощування рослин на урожайність та вихід маточника; способи зберігання коренеплодів, а також їх вплив на приживлюваність маточників, продуктивність насіннєвих рослин, якість отриманого насіння; густоту висадки маточних коренеплодів. Під час зберігання маточних коренеплодів простежували динаміку відростання гички на рослинах залежно від способу зберігання; при знятті зі зберігання визначали природне зменшення маси, втрати від хвороб і вянення, кількість коренеплодів придатних до насінництва. Фенологічні спостереження за розвитком насінників редьки лобо виявили, що при зберігання коренеплодів у холодильній камері і в ящиках в умовах сховища після висадки їх у поле уповільнювався розвиток насінників на 3 - 7 діб. Біометричні спостереження за ростом і розвитком маточників редьки лобо впливу способів підготовки ґрунту на розміри коренеплодів і розетки листя, їх середню масу не виявили.Проведені дослідження з питань способів підготовки ґрунту при вирощуванні редьки лобо у повторних посівах, строків сівби і густоти рослин, способів зберігання коренеплодів, густоти садіння маточників дозволяють зробити наступні висновки: 1. Редьку лобо доцільно вирощувати у повторних посівах після збирання моркви на ранню продукцію. За сумісної оцінки проміжної культури (моркви на ранню продукцію) і редьки лобо сумарний біоенергетичний коефіцієнт складає 2,18. При вирощуванні маточників редьки лобо у повторних посівах доцільно використовувати мілкий обробіток ґрунту. В лісостепу України при вирощуванні коренеплодів редьки лобо на маточні цілі сівбу насіння слід проводити у ІІІ декаді липня з густотою рослин 250 тис.шт./га.

Основний зміст роботи

Проведені дослідження з питань способів підготовки ґрунту при вирощуванні редьки лобо у повторних посівах, строків сівби і густоти рослин, способів зберігання коренеплодів, густоти садіння маточників дозволяють зробити наступні висновки: 1. Редьку лобо доцільно вирощувати у повторних посівах після збирання моркви на ранню продукцію. Даний прийом дає можливість отримати додатковий чистий прибуток від реалізації моркви близько 2,9 тис.грн./га, а також забезпечує більш ефективне використання посівних площ. За сумісної оцінки проміжної культури (моркви на ранню продукцію) і редьки лобо сумарний біоенергетичний коефіцієнт складає 2,18.

2. При вирощуванні маточників редьки лобо у повторних посівах доцільно використовувати мілкий обробіток ґрунту. При цьому порівняно з загальноприйнятою оранкою знижується забуряненість посівів на 53,6-66,2%, витрати робочого часу скорочуються на 37,5%, пального - на 27,9%, енерговитрати - на 54,3%.

3. Застосування дискування з наступною культивацією, порівняно з оранкою на глибину 20-22 см, сприяє збереженню вологи в орному шарі. У період появи сходів за мілкого обробітку ґрунту вологість ґрунту є вищою на 5 - 7 % НВ.

4. В лісостепу України при вирощуванні коренеплодів редьки лобо на маточні цілі сівбу насіння слід проводити у ІІІ декаді липня з густотою рослин 250 тис.шт./га. Це забезпечує максимальний вихід маточників - 125,0 тис.шт./га (34,5 т/га).

5. На середню масу маточного коренеплоду впливає строк сівби. Якщо середня маса маточника, отриманого з першого (ІІ декада липня, контроль) і другого строку (ІІІ декада липня), змінювалася неістотно і складала відповідно 369,3 і 295,0 г, то за сівби насіння у першій декаді серпня цей показник знижувався майже у два рази - до 182,3 г. Середня маса коренеплодів змінюється під дією суми ефективних температур, про що свідчить відповідний кореляційний коефіцієнт r= 0,94.

6. Встановлено тісну кореляційну залежність (r=0,99) між масою коренеплодів і сумою ефективних температур під час вегетації рослин. На основі отриманих даних виявлено, що мінімальна сума ефективних температур (вище 5 °С) за вегетаційний період для настання у коренеплодів технічної стиглості повинна складати не менше 830 °С.

7. Маточники доцільно зберігати у бурті з перешаруванням піском. За цього способу не спостерігається природних втрат маси, коренеплоди на 13,4 % менше уражуються хворобами. Вихід маси коренеплодів після зберігання складає 101,1 % (кількісний вихід - 96,0 %) (на контролі у контейнерах - 75,7%).

8. Найвищу приживлюваність коренеплодів (85,2 %) і урожайність насіння (410 кг/га), можна отримати при зберіганні маточників в умовах сховища у бурті з перешаруванням піском. Собівартість отриманого насіння складає 13,29 грн../кг, а витрати енергії 197,68 МДЖ/кг.

9. Приживлюваність коренеплодів після висадки в полі залежить від інтенсивності відростання листя під час зберігання і розповсюдженості хвороб. Встановлено тісний зворотній кореляційний звязок r= -0,83, -0,75 між цими показниками. Простежується зворотній кореляційний звязок (r= -0,88) між природними втратами маси маточників і урожайністю насіння.

10. Оптимальною густотою садіння маточника є 50 тис.шт./га, за якої витрати найкраще компенсуються урожаєм насіння. За цієї густоти садіння продуктивність рослин відносно контролю (30 тис.шт./га) залишається незмінною і складає 13,4 г. Подальше загущення рослин (до 70, 90 тис.шт./га) істотно зменшує їх продуктивність відповідно до 11,0, 7,8 г.

11. При загущенні насінників редьки лобо зазнає зміни їх висота і ступінь галуження. Зі збільшенням густоти рослин з 30 до 70 тис.шт./га їх висота зростає зі 108,5 до 118,3 см відповідно. Подальше збільшення густоти до 90 тис.шт./га зменшує цей показник до 106,5 см. Ступінь галуження рослин під дією явища ”самообрізки” зі збільшенням густоти рослин зменшується з 3,8 (30 тис.шт./га) до 2,6 (90 тис.шт./га).

12. Кореляційний аналіз виявив тісний звязок між сумою ефективних температур за вегетаційний період маточників редьки лобо і висотою насінників (r=0,87), ступенем їх галуження (r=0,96), продуктивністю рослин (r=0,98). Скорочення вегетаційного періоду призводить до зменшення цих біометричних показників.

13. Розроблені елементи технології дозволяють суттєво підвищити урожайність насіння до 670 кг/га, собівартість 1 кг насіння знижується на 8 грн., витрати енергії порівняно з базовою технологією зменшуються удвічі - до 180 МДЖ/кг. Отримане насіння редьки лобо має високі сортові і посівні якості, які повністю відповідають вимогам діючого ДСТУ-2240-93.

Рекомендації виробництву

В умовах лісостепової зони України редьку лобо сортотипу сін-лімен для раціонального використання сівозмінної площі доцільно вирощувати в повторних посівах. У проміжних посівах використовувати моркву на ранню продукцію або інші рослини (окрім родини капустяних), що звільняють площу до оптимальних строків сівби редьки лобо. Після збирання попередника необхідно проводити мілкий обробіток ґрунту, використовуючи дискування на глибину 10-12 см з послідуючою культивацією на 12-14 см. Для отримання маточників сівбу проводити у ІІІ декаді липня. Густота рослин 250 тис.шт./га, схема посіву 40 40 60 см. При збиранні урожаю на насіннєві цілі відбирають коренеплоди діаметром 40-80 мм, що відповідають вимогам сорту за іншими апробаційними ознаками.

Отриманий маточний матеріал слід зберігати в умовах сховища з приточно-витяжною вентиляцією у бурті з перешаруванням піском, підтримуючи температуру на рівні 2... 4 °С і відносну вологість повітря 85 - 90%. Навесні висадку маточників проводити одночасно з посівом ранніх ярових культур, за широкорядною схемою посадки, ширина міжрядь 70 см, густота висадки 50 тис.шт./га. Технологію рекомендовано для вирощування насіння першої репродукції.

1. Ящук А.І., Щербина С.О. Повторні посіви в овочевій сівозміні // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2003. - Вип. 48. - С. 196 - 198. (Особистий внесок здобувача складає 80 %. Безпосередньо пошукачем проведено досліди, аналіз літературних джерел, зроблено математичний аналіз отриманих результатів).

2. Ящук А.І., Щербина С.О. Вплив густоти посіву редьки лобо на вихід маточного матеріалу // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2004. - Вип. 6 (9). - С. 39 - 41. (Особистий внесок здобувача складає 80 %. Безпосередньо пошукачем проведено досліди, зроблено математичний аналіз отриманих результатів).

3. Щербина С.О. Вплив способів зберігання на лежкість маточників, їх насіннєву продуктивність і якість насіння редьки лобо // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2004. - Вип. 49. - С. 72 - 77.

4. Щербина С.О. Вплив строку посіву на вихід маточників редьки лобо, якість їх зберігання та насіннєву продуктивність // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2005. - Вип. 50. - С. 325 - 333.

5. Щербина С.О. Ресурсозберігаючі обробітки грунту при повторних посівах коренеплідних культур // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2006. - Вип. 52. - С. 371 - 379.

6. Методичні рекомендації щодо вирощування насіння редьки лобо / Т.К. Горова, К.І. Яковенко, С.О. Щербина, Н.О. Баштан, Г.І. Яровий, А.І. Ящук, О.М. Гончаров, М.О. Скляревський, О.С. Болотських - Харків: ІОБ УААН, 2006. - 12 с. (Особистий внесок здобувача складає 70 %. Безпосередньо пошукачем проведено аналіз літератури, отримання експериментальних даних, підготовка до друку, зроблено математичний аналіз отриманих результатів).

7. Щербина С.О. Ресурсозберігаючі елементи вирощування повторних культур (редька лобо) // Матеріали міжнародної науково практичної конференції молодих вчених, присвяченої 55-річчю Інституту овочівництва і баштанництва 9 - 10 липня 2002 р. - Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2003. - Вип. 48. - С. 202 - 204.

8. Щербина С.О., Яковенко К.І. Вплив густоти висадки маточників редьки лобо на насіннєву продуктивність і якість насіння// Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 19-20 жовтня 2004 р. Стан та перспективи розвитку насінництва в Україні. - Харків, 2004. - С. 88-89. (Особистий внесок здобувача складає 80 %. Безпосередньо по шукачем проведено досліди, зроблено математичний аналіз отриманих результатів).

9. Яковенко К.И. Щербина С.А. Восточная гостья редька лобо // Огородник. - 2002. - № 10. - С. 4-5. (Особистий внесок здобувача складає 80 %. Безпосередньо пошукачем проведено досліди проведений аналіз літературних джерел, підготовлено матеріали до друку).