Енергозберігаючі елементи технології виробництва кавуна на продовольчі та насіннєві цілі в лівобережному Лісостепу України - Автореферат

В звязку зі значними коливаннями погодних умов потребують уточнення строки збирання врожаю на насіннєві цілі, а при необхідності - дозарювання плодів з метою одержання якісного насіння за будь-яких погодних умов. добриво чорнозем кавун вирощування Недостатньо вивченими є питання застосування сучасних стимуляторів росту на баштанних рослинах, хоча на багатьох овочевих рослинах при їх застосуванні одержано добрі результати. Роботу виконано згідно плану наукових досліджень Інституту овочівництва і баштанництва УААН в 2000-2002 рр. Робота є складовою частиною проблеми 03 „Теоретичне обґрунтування та розробка параметрів ресурсозберігаючих технологій виробництва екологічно чистої продукції овочевих та баштанних культур на продовольчі та насіннєві цілі на базі нових сортів і гібридів, створення нових робочих органів машин і обладнання в зональному обсязі” (номер державної реєстрації 0196U017174). вивчити особливості росту і розвитку рослин кавуна залежно від способів внесення добрив і різних схем розміщення рослин; Обєкт дослідження: плоди кавуна, насіння, фізіолого-біохімічні процеси, що відбуваються в рослинах кавуна та окремі процеси в чорноземі типовому в залежності від способів внесення органічних і мінеральних добрив та застосування стимуляторів росту.Представлено аналіз публікацій щодо основних напрямків технології вирощування кавуна, проаналізовано ефективність застосування добрив, способів їх внесення, схем посіву та густоти рослин на площі, ефективність застосування стимуляторів росту, методи дозарювання плодів і їх вплив на посівні якості насіння. В досліді 1 „Вплив способів та норм внесення органічних та мінеральних добрив на насіннєву та продовольчу продуктивність кавуна” виявляли вплив способів та норм внесення органічних і мінеральних добрив на формування урожаю плодів і насіння кавуна за різних схем розміщення рослин. Із органічних добрив вивчали вплив біокому та перегною в дозі 100 г і 75 г в лунку, на схемах розміщення рослин 140?70, 140Ч35, 140Ч140 см. В досліді 2 „Вплив стимуляторів росту на насіннєву та продовольчу продуктивність кавуна” вивчали вплив стимуляторів росту Росток МЄ і 2МЄ та гумату натрію на формування урожаю плодів і насіння кавуна. За схемою розміщення рослин 140?70 см (контроль) довжина головного стебла та кількість листків склали 37 см і 70 шт., в той час, як на варіантах з локальним внесенням N30P40K30 ці показники відповідно склали 55 см і 98 шт. і були ще вищими у варіантах з застосуванням біокому нормою 100 г/лунку.Встановлено закономірності взаємодії при застосуванні органічних і мінеральних добрив, різних схем посіву, густоти рослин на 1 га на продовольчі і насіннєві цілі, а також застосування стимуляторів росту, строків дозарювання насіння на чорноземі типовому мало гумусному легкосуглинковому лівобережного Лісостепу України в богарних умовах. Найбільшу урожайність як плодів, так і насіння одержано при вирощуванні кавуна за схемою розміщення 140?35 см при густоті рослин 20 тис/га - 15,5 т/га плодів і 171 кг/га насіння. Але за такої схеми формувалося більше дрібних плодів, за рахунок чого і одержано приріст урожайності насіння на 58 кг проти урожаю на схемі розміщення рослин 140?70 см і на 45 кг - проти 140?140 см. Застосування фізіологічно активних речовин Росток 2МЄ і Росток МЄ в дозі 3 л/га, а також гумату натрію 0,01-0,02 % розчину суттєво впливали на розвиток рослин. Стимулятори росту Росток 2МЄ і МЄ забезпечували приріст урожайності до 2,5-3,6 т/га при урожайності на контролі 13,8 т/га, приріст урожайності насіння складав 18-27 кг/га.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Встановлено закономірності взаємодії при застосуванні органічних і мінеральних добрив, різних схем посіву, густоти рослин на 1 га на продовольчі і насіннєві цілі, а також застосування стимуляторів росту, строків дозарювання насіння на чорноземі типовому мало гумусному легкосуглинковому лівобережного Лісостепу України в богарних умовах. На час утворення шатрика у рослин кавуна в ґрунті міститься 118-138 мг/кг азоту (NO3), 147-291 мг/кг рухомого фосфору і 29-154 мг/кг обмінного калію (K2O).

2. Внесення добрив позитивно впливало на урожайність кавуна на продовольчі цілі. При схемі розміщення 140?140 см формувалися товарні плоди середньою масою 3,0 кг, що на 1,5 кг більше, ніж на схемі 140?35 см. Доцільним було внесення перегною 40 т/га врозкид, приріст урожайності становив 2,2 т/га або 15 % до контролю. Найбільш ефективно вносити біоком і перегній в дозі по 100 г локально. Цей спосіб є найбільш ефективним і енергозберігаючим. Приріст урожаю збільшується до 33 ц/га або на 23 %, а норма внесення біокому і перегною зменшується до 2 т/га. Мінеральні добрива ефективно вносити локально в дозі N30P40K30. Приріст урожаю становив 2,2 т/га і перевищував приріст, одержаний від мінеральних добрив, внесених врозкид в дозі N45P60K45.

3. Кращі умови для розвитку рослин на продовольчі цілі складалися при схемах розміщення рослин 140?70, 140Ч140 см. Рослини мали більшу кількість листків, довжину головного стебла, сумарну довжину бічних пагонів. На удобреному варіанті N30P40K30 зростав коефіцієнт використання фотосинтетичної активної радіації від 0,0006 у фазу шатрика до 0,34 у фазу технічної стиглості.

4. Найбільшу урожайність як плодів, так і насіння одержано при вирощуванні кавуна за схемою розміщення 140?35 см при густоті рослин 20 тис/га - 15,5 т/га плодів і 171 кг/га насіння. Але за такої схеми формувалося більше дрібних плодів, за рахунок чого і одержано приріст урожайності насіння на 58 кг проти урожаю на схемі розміщення рослин 140?70 см і на 45 кг - проти 140?140 см.

5. Застосування фізіологічно активних речовин Росток 2МЄ і Росток МЄ в дозі 3 л/га, а також гумату натрію 0,01-0,02 % розчину суттєво впливали на розвиток рослин. Підвищувалась кількість бічних пагонів до 8 шт. проти 4 на контролі без обробки, зростала сумарна довжина бічних пагонів на 22-59 см проти 210 на контролі, збільшувалась кількість листків на 23-27 шт. і кількість жіночих квіток на 2-3 шт. Підвищувалась урожайність плодів на 2,5-3,6 т/га, і насіння на 25-27 кг/га.

6. Стимулятори росту Росток 2МЄ і МЄ забезпечували приріст урожайності до 2,5-3,6 т/га при урожайності на контролі 13,8 т/га, приріст урожайності насіння складав 18-27 кг/га. Стимулятори росту суттєво не впливали на хімічний склад плодів кавуна. Кількість нітратів в плодах не перевищувала встановлені граничні концентрації, вміст сухої речовини, цукру і аскорбінової кислоти був на рівні контролю.

7. Найбільш високими посівними якостями характеризувалось насіння, одержане з плодів сорокаденного віку, та від плодів цього ж строку з десятиденним дозарюванням. Дозарювання протягом 10-20 днів тридцятиденних плодів дозволяє підвищувати енергію проростання, схожість і одержати кондиційне насіння. В несприятливих умовах можливе дозарювання плодів двадцятиденного віку протягом 20 днів.

8. Економічна ефективність застосування добрив була високою. Прибуток складав при внесенні добрив під кавун на товарні цілі - 357-1057 грн/га, 1 кг NPK окупився 22-31 кг плодів кавуна. Посівні якості насіння підвищувались в процесі дозарювання плодів. Найбільший біоенергетичний коефіцієнт був на варіантах при локальному внесенні N30P40K30 (1,09 - 1,20) та біокому 100 г в лунку (1,28 - 1,50) відповідно схем розміщення

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На основі виявлених закономірностей підвищення урожайності за рахунок удосконалення елементів технології вирощування кавуна на продовольчі та насіннєві цілі виробництву рекомендується застосовувати на чорноземі типовому в Лівобережжі Україні: - під кавуни вносити мінеральні добрива дозою N30P40K30 локальним способом при схемі розміщення 140?140 і 140?35 см;

- вносити органічні добрива біоком і перегній дозою 100 г в лунку локально або 40 т/га перегною врозкид (всі способи внесення мінеральних і органічних добрив відповідають вимогам енергозбереження);

- фізіологічно активні речовини Росток 2МЄ і Росток МЄ доцільно вносити дозою 3 л/га обприскуванням рослин в фазі шатрика, утворення огудиння і цвітіння;

- гумат натрію рекомендується застосовувати в концентрації розчину 0,01-0,02% з витратою 300 л/га;

- на насінницькі цілі рекомендується використовувати плоди сорокаденного віку та з десятиденним терміном дозарювання, у яких формуються найбільш високі посівні якості насіння. Більш тривале дозарювання плодів призводить до зниження посівних якостей насіння;

- плоди тридцятиденного віку рекомендується дозарювати протягом 10-20 днів, при цьому підвищується енергія проростання і схожість насіння.

1. Ільїнова Є.М. Вплив схем вирощування та густоти стояння рослин на урожайність і якість насіння кавуна // Овочівництво і баштанництво. - Х., 2001. - Вип. 46.- С. 86-89.

2. Ільїнова Є.М. Вплив строків збирання та дозарювання плодів кавуна на насіннєву продуктивність та якість насіння // Овочівництво і баштанництво. -Х., 2002. - Вип. 47. - С. 306-310.

3. Ільїнова Є.М. Вплив мінеральних добрив на врожайність кавуна при різних схемах вирощування // Зб. наук. праць Уманського державного аграрного університету: Біологічні науки і проблеми рослинництва. - Умань, 2003. - С. 993-996.

4. Ільїнова Є.М. Застосування стимуляторів рослин як фактора підвищення товарної та насіннєвої продуктивності кавуна // Овочівництво і баштанництво. - Х., 2004. - Вип. 49. - С. 317-322.

5. Ильинова Е.М. Влияние сроков дозаривания плодов арбуза и периода дозаривания на выход семян и посевные их качества // Материалы международн. науч. конф. молодых ученых „Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений” Інститут рослинництва ім. В.Я. Юрєва - Х., 2001. - С. 180-181.